2.2. Досвід зарубіжних держав щодо забезпечення банківської безпеки

Розглянемо організацію безпеки банків в деяких країнах Європи і Америки.

США. Комерційні служби безпеки виникли і розвиваються через ту головну обставину, що багато національних і іноземних торговельно-промислових компаній і банків, що працюють в США, виявилися не задоволеними методами, використовуваними державними право охорон-ними органами, а також темпами розслідувань злочинів, здійснених на підприємствах, що належать ним, складах, в торгівельних зонах тощо. Однією із суттєвих економічних причин розвитку приватних детективно-охоронних агентств, особливо останнім часом, є прагнення підприємців в умовах загострення конкурентної боротьби на багатьох світових товарних ринках і у сфері банківсько-страхових послуг максимально зберегти конфіденційність своїх комерційних операцій [40].

На сьогоднішній день в США існує так звана система колективної безпеки підприємництва, яка спирається на діяльність державних правоохоронних органів, громадських об'єднань і організацій, приватних структур безпеки, а також на допомогу окремих громадян. Дана система спрямована на створення умов для запобігання злочинності як у сфері підприємництва, так і у всіх сферах життєдіяльності громадян.

Діяльність громадських організацій полягає в проведенні аналізу стану правопорядку і законності в окремих галузях економіки, регіонах і великих корпораціях, розробці рекомендацій щодо змісту методів і застосування заходів безпеки, проведенні консультацій і організації перекваліфікації і підвищення кваліфікації фахівців з питань безпеки, випуску спеціальної літератури [36].

Громадяни і групи громадян на громадських засадах здійснюють постійне спостереження за станом правопорядку в районах їх мешкання, нічне патрулювання, особливо в бідних районах.

До складу приватних структур безпеки США входять [40]:

приватні детективні і охоронні агентства;

приватні інформаційно-розвідувальні служби

приватні промислові і комерційні служби безпеки фірм, підпри-ємств, банків.

У США приватні охоронно-розшукові бюро вперше почали широко використовуватися на початку 30-х років, коли розгул злочинності, особливо в Нью-Йорку і Чикаго, набув загрозливих масштабів. Після Другої світової війни приклад США перейняли багато інших країн, і сьогодні в усьому світі функціонують десятки тисяч різних приватних розшукових бюро і служб безпеки [40].

У США нині питання діяльності недержавних служб безпеки належить до юрисдикції штатів. У 10 штатах взагалі немає правових норм, що регламентують діяльність таких організацій. У 35 штатах діють закони, що безпосередньо стосуються приватних розшукових бюро і ставлять головною умовою їхньої діяльності реєстрацію й одержання ліцензій, які видають відповідні органи виконавчої влади штату або її офіційних представників, причому громадянство США всіх співробітників приватного охоронного підприємства – обов'язкова вимога в 16 штатах. У 22 штатах для реєстрації приватного охоронця або детектива необхідна характеристика чи рекомендаційний лист. Перешкодою для видачі ліцензії може бути колишнє психічне захворювання, зловживання алкоголем або звільнення зі збройних сил за провини, що компроме-тують звання військовослужбовця [40].

Приватними детективним агентствам в США можуть розсліду-ватися наступні злочинні дії [36]:

акти вандалізму і хуліганства;

крадіжки товарів, вантажів, деяких видів документів;

хабарництво, шахрайство, кредитно-фінансові махінації;

підроблення кредитних карток, страхових полісів, фінансових платіжних документів;

крадіжки, здійснені службовцями фірми, підприємства, банку;

комп'ютерні злочини; випадки зловживання наркотичними речовинами;

правопорушення на ґрунті алкоголізму;

деякі види дорожньо-транспортних пригод.

У штаті Нью-Йорк за Законом Манкіні приватним розшуком можуть займатись як певні особи, так і групи осіб, об'єднані в бюро і фірми. Попередньо ці люди повинні одержати дозвіл на проведення слідчої, охоронної, патрульної і розшукової діяльності в апараті губернатора штату. Причому необхідно, щоб хоча б один співробітник із новостворюваного розшукового бюро мав принаймні трирічний стаж роботи в поліцейських, слідчих або аналогічних службах. Характерно, що до анкети, яку здають в апарат губернатора штату, кожен потенційний співробітник зобов'язаний додавати власну дактило карту [40].

Відповідно до сформованої практики, уже функціонуючі приватні охоронні підприємства в США під час прийому на роботу кандидата вимагають заповнення анкети, у якій обов'язково слід вказати відомості про минуле життя і діяльність, стан здоров'я; крім того, потрібні відгуки й рекомендації з попередніх місць роботи або служби та документи про їх утворення. У тих штатах, де це дозволено законом, проводяться випробування кандидата за допомогою поліграфа («детектора неправди»). Приватні служби безпеки охоче беруть на роботу колишніх поліцейських, співробітників ФБР і ЦРУ, звільнених без стягнень, а також відставних військовослужбовців, особливо тих, які працювали в розвідці або служили в спеціальних військах, морській піхоті [40].

Відповідно до закону, приватні охоронці, детективи й слідчі в США не мають права застосовувати такі процесуальні заходи: обшук помешкання, особистий обшук або арешт, проте їм можна затримувати осіб, підозрюваних у здійсненні злочину або в підготовці до здійснення злочину, з метою передачі їх в руки поліції [40].

Свою діяльність співробітники приватних охоронних організацій у США зобов'язані здійснювати лише відповідно до Конституції США та законодавчих актів штатів. У випадку порушення законів такі особи позбавляються дозволу на проведення розшукової діяльності, а в разі серйозних порушень можуть бути притягнуті до кримінальної відповідальності. Згідно з законом, приватні розшукові бюро самостійно або разом із правоохоронними органами можуть [40]: збирати інформацію про злочини або погрози щодо уряду США й окремих штатів; встановлювати й одержувати біографічні й інші дані про певних громадян, організації, підприємства; займатися розшуком зниклих осіб; займатися розшуком загубленого або вкраденого майна; вести пошук свідків і збирати докази для правоохоронних і судових органів; здійснювати фізичну охорону фірм і приватних осіб тощо.

Характерною особливістю американського бізнесу є тенденція до безконфліктного звільнення співробітників, які заслуговують юридичного переслідування за економічні правопорушення, але з майже обов'язковим інформуванням підприємницьких кіл про особливості та поведінку даної особи.

Узагальнена організаційна структура підрозділу безпеки великого банку або компанії може мати такий вигляд (рис. 6) [36]:

О фіцер з безпеки

Відділ координації

Спецвідділ

Відділ безпеки

Взаємодія з правоохоронними органами і спецслужбами. Робота з персоналом, який від’їжджає закордон

Інформаційно-аналітична робота. Організація і ведення агентурної роботи

Виявлення несанкціонованих контактів співробітників банку з іноземними громадянами й конкурентами

Рис. 6. Узагальнена організаційна структура підрозділу безпеки великого банку, компанії в США

Одна з особливостей США полягає в тому, що на сьогоднішній день в цій країні немає єдиного федерального закону про приватну детективну і охоронну діяльність.

Великобританія. У Великобританії відсутні будь-які законополо-ження або урядові розпорядження про обов'язкову реєстрацію приватних детективів. Із 2 тис. детективів лише 300 зареєстровані як члени Інституту професійних слідчих, розташованого в м. Блекберн [40]. Нині уряд країни вважає за необхідне ввести таку реєстрацію з обов'язковою спеціальною перевіркою детективів, оскільки попит на послуги приватних розшукових агентств постійно зростає.

У структуру приватної правоохоронної системи Великобританії входять [35]:

приватні детективні агентства;

приватні комерційні і промислові служби безпеки підприємств, фірм, банків.

Детективні агентства нарівні з наданням послуг детективного характеру своїм клієнтам, вирішують досить широке коло проблем, пов'язаних з кримінальними розслідуваннями. Причому ця частина їх діяльності практично ніде не афішується. Для Великобританії, так само як і для США, характерне прагнення керівників банків до мінімізації небажаного розголосу протиправної діяльності підлеглих їм осіб і, таким чином, найменшого підриву репутації фірми або банку. З цієї причини численні випадки економічних порушень, шахрайства, злочинів в комп'ютерній сфері, розкрадань інформації, розслідування яких проводяться співробітниками комерційних (банківських) служб безпеки, залишаються недосяжними для правоохоронних органів і громадськості.

У зв'язку з певними культурно-історичними особливостями розшу-кові і охоронні агентства Великобританії вже протягом багатьох років мають свій характерний почерк, відмітні особливості роботи, принципові і лише їм одним властиві напрями і методи діяльності. Попереднє вивчення цього, досить специфічного, ринку допомагає правильно сформулювати цілі, завдання і систему спільної діяльності, врахувати особливі умови у виконанні договору. У Великобританії постійно розширюється й диференціюється попит на послуги приватних розшукних агентств, які здатні виконати специфічні завдання, що вважаються незаконними для правоохоронних органів. Так, наприклад, агентство «Argen» поряд із розслідуванням справ про промислове шпигунство, забезпеченням мір безпеки фірм і банків займається також добуванням конфіденційної інформації про конкурентів або інші приватні підприємства. Крім цього «специфічними» завданнями можуть бути [40]: розробка заходів безпеки за контрактами з урядовими органами; ведення переговорів з терористами, що захопили заручників; виконання завдань клієнтів із спостереження за їхніми близькими родичами; виявлення фактів подружньої зради; установлення фінансового становища і кредитоспроможності майбутніх партнерів по бізнесу.

В цілому ж до кола питань, що вирішують приватні агентства, насамперед відносяться розслідування злочинів, пов'язаних з комп'ютер-ними системами і шахрайством; забезпечення перевірки і безпеки службових приміщень; організація особистої охорони клієнтів і працівник-ків банку [35].

За даними експертів [40], тільки по питаннях безпеки банківських операцій можна виділити до 18 різновидів протизаконних операцій. Цим різновидам операцій приділяється особлива увага, оскільки традиційни-ми методами їх важко виявити.

В свою чергу, основними завданнями приватних комерційних і промислових служб безпеки фірм, підприємств, банків є [35]:

технічний захист установ своїх фірм, підприємств і банків;

вивчення оперативної обстановки навколо фірми, підприємства, банку;

керівництво діями персоналу в екстремальних умовах;

контроль персоналу;

боротьба з електронним шахрайством;

забезпечення безпеки перевезення грошей і цінностей.

Безпеці перевезень у Великобританії приділяється величезна увага. Напади на інкасаторів, стеження на маршрутах переміщення цінностей, уразливість спецтранспорту примушують керівництво фірми, підприємства, банку звертатися з цією проблемою до приватних правоохоронних організацій. До транспортних засобів пред'являються серйозні вимоги. Вони повинні бути: куленепробивними; виконаними із надміцних матеріалів; протиударними; неспаленими; обладнаними радіозв'язком, спецсигналами; повинні надійно закриватися і мати внутрішні запори, автоматичні замки, інші засоби, що забезпечують виграш часу у разі нападу [42]. У Великобританії багато машин такого типу обладнаються мікропроцесорами для контролю за роботою вищеперелічених систем, відеокамерами, що встановлюються всередині машини для фіксації будь-яких інцидентів і дій.

Профілактична діяльність комерційних і промислових служб безпеки у Великобританії умовно поділяється на приватну і загальну [42].

До приватної профілактики відносять різноманітні методи психологічного впливу на конкретних працівників фірми, підприємства, банку, приватних осіб з метою попередження порушенні ними законності, недопущення протиправних дій. Вона проводиться, як правило, відносно осіб, поведінка яких відображає тенденцію до провин і правопорушень, що завдають збиток економічним інтересам банку, або відносно осіб, що вже провинилися [40].

Загальна профілактика включає сукупність заходів політичного, економічного, правового, організаційно-ідеологічного характеру на рівні корпорації, банку, підприємства як об'єкту економічної безпеки.

Однією із дієвих форм як приватної, так і загальної профілактики і викриття злочинів у Великобританії вважається виплата грошової винагороди за надання інформації [40].

Таким чином, можна констатувати, що ринок Великобританії насичений спеціальною технікою для забезпечення економічної безпеки: від броньованих лімузинів до мініатюрних устроїв, що підслухують, а також підвищена увага англійських бізнесменів до підбору, перевірки і випробування кадрів для роботи в комерційних структурах, на промислових об'єктах і особливо в службах безпеки бізнесу.

Німеччина. На сьогоднішній день державні установи, банки, кон-церни, промислові асоціації і приватнопідприємницькі компанії Німеч-чини, поряд з використанням власних і самостійних детективно-охо-ронних агентств, активно співпрацюють з національними спеціальними службами для вирішення пріоритетних економічних проблем шляхом створення сучасних контррозвідувальних структур, що виконують функції підрозділу безпеки і охорони [40].

За ініціативою і підтримкою спецслужб, служби безпеки переймають на себе деяку частину оперативно-розшукової діяльності. Вони підтримують регулярні контакти і обмінюються оперативно-значущою інформацією з органами поліції і контррозвідки, в деяких випадках здійснюючи навіть спільні заходи. Така діяльність зовсім не характерна, наприклад, для служб безпеки США і Великобританії.

Структуру приватної правоохоронної системи в Німеччині утворюють дві великі групи служб охорони, безпеки і розшуку [35]:

1. Приватні охоронно-детективні служби, які поділяються на:

приватні охоронно-детективні агентства надають детективно-охоронні послуги щодо забезпечення безпеки підприємств, фірм, банків);

підрозділи внутрішньої охорони підприємств, фірм, банків (охороняють об’єкти, встановлюють відповідні режими їх роботи, займаються організацією спеціального діловодства, а також виявляють та перекривають канали витоку інформації);

2. Приватні промислові і комерційні служби безпеки підприємств, фірм, банків (отримують економічну і науково-технічну інформацію, вивчають іноземних партнерів, здійснюють перевірку і контроль роботи персоналу, а також проводять спеціальну перевірку для поїздок працівників за кордон).

Для відкриття приватної служби безпеки (сюди також належать підрозділи охорони виробництва і спеціальні підрозділи із забезпечення фізичної безпеки клієнтів) і для укладання приватним охоронним підприємством контракту з будь-яким замовником (відомством, підпри-ємством, фірмою), відповідно до федерального Закону про приватні підприємства, необхідно мати спеціальний дозвіл влади. У дозволі може бути відмовлено, якщо приватна служба не забезпечує належного рівня охорони або не має для цього достатніх професійних, фінансових, технічних та інших можливостей. Конкретні критерії «надійності безпеки» викладено у відповідних постановах і директивах федеральних зе-мель [40].

У Німеччині приватне розшукове бюро має бути зареєстроване як «установа, що займається ремеслом (промислом)», оскільки «ставиться мета заробити гроші», і виконувати всі законоположення й постанови, що стосуються установ такого типу. Для засновника не потрібна фахова освіта або відповідний досвід роботи. Необхідною умовою для утворення бюро є наявність мінімального капіталу, що становить 50 тис. євро [40].

Взаємодія приватних охоронно-детективних служб безпеки Німеччини із державними правоохоронними органами здійснюється в таких формах [35]: загальне планування і проведення спільних операцій; обмін оперативною інформацією; спільне використання оперативної інформації; підготовка кадрів.

Функції детективних і охоронних бюро Німеччини в цілому вписуються в традиційні рамки, проте мають низку специфічних особли-востей. У зв’язку з тим, що у німецькому законодавстві не існує обме-жень щодо створення спільних акціонерних товариств за участю інозем-ного капіталу і його частки – особлива увага приділяється вивченню іноземців, що прибувають до країни [28].

При утворенні спільних фірм на території країни іноземці повідомляються, що на підприємстві не повинно бути співробітників і агентів спецслужб. У разі виявлення порушення таких домовленостей співробітники іноземних спецслужб видворяються з території Німеччини, а сама фірма може бути закрита або її діяльність припинена [28].

Проблемі безпеки економічної діяльності на території Німеччини приділяється значна увага, стосовного цього питання складаються спеціальні домовленості, які необхідно суворо і педантично дотри-муватись впродовж всього періоду функціонування спільного підпри-ємства. Іноземці, що працюють в спільних компаніях, постійно вивчають-ся і перебувають у полі зору служб безпеки, до цієї діяльності підклю-чаються підрозділи розвідувальної служби, поліції, митної служби і прикордонних військ [28].

Найбільш характерна для Німеччини особливість – підвищена увага до захисту комерційної і виробничої таємниць. МВС Німеччини глибоко інтегровано в процес вдосконалення законодавства, що регламентує порядок проведення заходів щодо запобігання витоку відомостей, що становлять комерційну і виробничу таємниці. І хоча в законах немає ні чіткого формулювання таємниці, ні переліку відомостей, що її складають, до неї відносять секрети, пов'язані з комерційними і технічними питаннями. Закон проти недобросовісної конкуренції розглядає збереження таємниці як обов'язок особи, якій вона стала відома через його службове положення або трудових відношень [28].

Представники МВС разом із працівниками приватних промислових і комерційних служб безпеки, керівниками окремих фірм і банків прагнуть до оновлення юридичних норм, які перешкоджали б витоку відомостей, що становлять таємницю як в процесі виробничої діяльності, так і при їх взаємодії із державними, і першу чергу іноземними, установами. Ведеться також вдосконалення законодавства про відповідальність осіб, що допустили виток відомостей, що становлять таємницю. Таким чином німецьке законодавство сьогодні досить всебічно і комплексно захищає виробничу, комерційну банківську і податкову таємниці від несанкціо-нованого витоку [28].

Франція. Тенденція останнього часу у Франції – стрімке нарощування діяльності служб безпеки в промислово-торгівельних фірмах і фінансових інститутах. Створення приватних служб безпеки відображає потребу національних ділових кіл в зменшенні комерційних ризиків, особливо при роботі на слабо вивчених ринках, підвищенні безпеки банківських установ, а останніми роками і особистої безпеки бізнесменів. Попит на послуги приватних детективів і охоронних структур зростає з боку приватних осіб, керівників і високопоставлених співробітників комерційних банків, страхових компаній і адвокатських контор [28].

У Франції діяльність приватних правоохоронних організацій регулюється Законом від 1942 р. Критерії, яким має відповідати кандидат на роботу, в багатьох аспектах ідентичні тим, що існують в інших країнах: кандидат повинен не мати судимості у зв'язку з порушенням кримінального законодавства, серйозних адміністративних і дисциплі-нарних стягнень, не перебувати під наглядом.

Власниками частих детективних і охоронних бюро можуть бути особи, що мають громадянство Франції або країн Євросоюзу. Колишні співробітники французької поліції можуть стати власниками таких бюро тільки з письмового дозволу міністра внутрішніх справ країни. Останніми роками у Франції виникло серйозне занепокоєння у зв'язку із зростаючим числом колишніх поліцейських, що переходять на роботу в приватні охоронні і детективні компанії. У зв'язку з цим у Франції уведена обов'язкова реєстрація в МВС приватних детективів, повідомлення МВС у випадках наймання на роботу осіб зазначеної категорії [28].

Відповідно до французьких законів будь-яке порушення згаданих вище положень тягне за собою покарання у вигляді тюремного ув'язнення терміном від 1 до 3 років і штраф від 6 до 40 тис. євро. Такі санкції можуть бути застосовані і до керівника приватної організації, який користується послугами агентів, що не відповідають вимогам закону [40].

До напрямів діяльності приватних детективів у Франції відносять: боротьбу із зловживаннями торговою маркою; виявлення недобро-совісної конкуренції; промислове шпигунство і контршпигунство; заходи безпеки в банківській системі [40].

Спектр діяльності служб безпеки трохи ширше ніж у Німеччини або Великобританії. Характерними для Франції є [40]:

режимні заходи щодо суворого контролю за комерційною і технічною документацією, переданої місцевими фірмами іноземним фахівцям;

дослідження і перевірка персоналу, прийнятого на роботу, збір відомостей також і про родинні, дружні і інші зв’язки працівників, контроль за персоналом, що звільняється;

заходи щодо захисту банківських установ у зв'язку із зростанням числа озброєних пограбувань і нападів із застосуванням зброї на персонал ощадних кас, інженерно-технічні роботи по установці сигнально-тривожних систем. Відзначається, що вартість охоронних заходів у французьких фірмах і банках має останніми роками постійну тенденцію до росту.

Ще однією характерною для Франції проблемою є безпека персональних комп'ютерів і боротьба із комп'ютерною злочинністю.

У зв'язку із зростанням числа персональних комп'ютерів (далі – ПК), використовуваних в державних і приватних компаніях, постійно зростає небезпека несанкціонованого доступу до баз даних. На відміну від великих обчислювальних засобів, ПК не мають в своєму розпорядженні достатніх програмних засобів захисту даних від несанкціонованого доступу [28]. Служби безпеки аналізують ступені ризику, виявляють уразливі місця, де існує небезпека незаконного проникнення в масиви даних ЕОМ державних і приватних фірм; визначають осіб, що мають можливість такого доступу, об'єкти їхнього впливу і використовувані методи, розробляють способи протидії.

Крім забезпечення безпеки роботи із ПК, французькі фахівці пропонують широку комплексну корпоративну програму комп'ютерної безпеки, яка повинна забезпечити збереження електронних даних, всіх файлів фірми або банку [28].

Країни Північної Європи (Фінляндія, Норвегія, Швеція і Данія). Через своє географічне положення, традиції і звичаї, досить близьких язикових систем і норм законодавства в країнах Північної Європи відзначається багато спільних підходів до організації діяльності комерційних і промислових служб безпеки. У цих країнах розшукові і охоронні бюро відносяться до категорії приватних підприємств. При цьому мається на увазі те, що їх установа, реєстрація, фінансування, оподаткування, правове положення і діяльність регламентуються загальними нормами чинного законодавства [28].

У країнах Північної Європи визначені чіткі правові межі існування й функціонування приватних охоронних організацій. Для відкриття приватних розшукових бюро потрібен дозвіл відповідної влади. Якщо діяльність приватного охоронного підприємства здійснюється на території однієї губернії (області), то такий дозвіл видається губернатором, якщо одночасно в декількох губерніях, то урядом країни. Чинним законодавством визначено також загальні й обов'язкові вимоги до співробітників приватних охоронних організацій [40]: наявність полі-цейської або юридичної освіти, досвід роботи в місцевих правоохо-ронних структурах, високі моральні якості та благонадійність.

Промислові служби безпеки, місцеві правоохоронні органи досить активно діють через впливові національні спілки підприємців, а також самостійно у великих фірмах. Уповноважені співробітники спецслужб на підприємствах разом із кадровим апаратом служб безпеки проводять кваліфіковану спецперевірку осіб, що допускаються до роботи із секретними документами і матеріалами; створюють агентурно-інформаційну мережу, поширюють серед персоналу досвід контррозвідувального забезпечення закріплених об'єктів [27].

Пріоритетне значення останнім часом одержують завдання щодо боротьби із промисловим і комерційним шпигунством. При цьому основна увага приділяється захисту в приватному секторі технологічній інформації, що має військове значення, а також підвищенню режиму секретності. В зв'язку з цим в країнах Північної Європи актуальні також комп'ютерні злочини і їх профілактика. Так, наприклад, в звіті «Комп'ютерна безпека Швеції» наголошується, що національні комп'ю-терні мережі слабко захищені від випадкових або навмисних виводів з ладу, що може привести в неробочий стан більшу частину систем інформаційного забезпечення країни [27].

Більшість комп'ютерних злочинів, чинених у цих країнах, залишаються невідомими органам поліції по названих вище причинах: компанії, фірми та банки, піклуючись про свою репутацію, рідко заявляють про випадки несанкціонованого доступу до їх комп'ютерних систем. При скоєні комп'ютерного злочину компанії, фірми та банки проводять службове розслідування за допомогою співробітників приватного розшуку, а особи, визнані винними, як правило, звіль-няються.

В цілому в країнах Північної Європи існує тенденція до створення в промислово-торгівельних фірмах досить потужних служб безпеки, їх тісної співпраці із правоохоронними органами з метою підвищення ефективності роботи по попередженню комп'ютерних злочинів, а також випадків промислового шпигунства. Таким чином, в діяльності приватних детективно-охоронних агентств, служб промисловій і комерційній безпеки розвинених зарубіжних країн простежується тенденція до постій-ного розширення діапазону вирішуваних ними завдань в торговельно-економічній і кредитно-фінансовій сферах. Збільшується чисельність персоналу цих служб, спеціалізація і професіоналізація співробітників, впроваджуються сучасні методи збору, обробки, накопичення і реалізації отриманої економічної інформації [27].

Японія. Розширення масштабів кримінальної злочинності в Японії, зростання її оснащеності і агресивності, рівня економічної підготовки зумовило, у свою чергу, активізацію приватних правоохоронних структур, які у ряді випадків здатні гнучкіше реагувати на ситуацію оперативної обстановки. У зв'язку з цим структура приватної правоохоронної системи випробувала деякі зміни і зараз включає [35]:

1. Приватні детективні бюро. Основними функціями є:

з’ясування фінансового стану і кредитоспроможності, юридичних і фізичних осіб;

збирання і перевірка відомостей про осіб, які поступають на роботу в банк, фірму, підприємство;

вивчення ринку товарів і послуг в Японії і за кордоном;

забезпечення конфіденційною, комерційною, науково-технічною, кредитно-фінансовою інформацією учасників ділових переговорів і зустрічей;

збирання доказів в інтересах клієнтів.

2. Приватні фірми охорони і безпеки. Основними функціями є:

охорона установ бізнесу;

профілактика правопорушень і злочинів;

особиста охорона;

розроблення технічних засобів охорони і спецзасобів;

консалтингові послуги.

Окрім цього, приватні фірми охорони і безпеки забезпечують захист атомних електростанцій, аеропортів, транспортних компаній, їх вантажів і цінностей, склади ядерного пального, різні інші об'єкти і установи. Також, приватні фірми охорони і безпеки забезпечують безпеку банків і інших фінансових установ із застосуванням всього комплексу технічних засобів охорони і безпеки [40].

3. Приватні служби охорони і безпеки підприємств, фірм, банків. Як правило, дані правоохоронні органи спрямовані на захист приміщень, об'єктів і ресурсів, забезпечення інкасації, технічної охорони, захист комп'ютерних систем банку, інформаційно-аналітичне забезпечення, контроль персоналу.

Китайська Народна Республіка. Особливо цікавий досвід функціонування приватних служб безпеки в Китайській Народній Республіці (далі – КНР). Нині (від середини 80-х років минулого століття) кількість приватних охоронних підприємств у Китаї досягла майже тисячі. Перші приватні охоронні підприємства в КНР виникли в містах, де найактивніше розвивалися нові форми господарювання, а також у спеціальних економічних зонах. Упродовж трьох років відпрацьовувалися методи діяльності цих служб, порядок їхньої взаємодії з правоохо-ронними органами.

У липні 1988 р. Держрада КНР затвердила Положення про приватні служби безпеки, розроблене міністерством громадської безпеки. Цей нормативний акт регламентує правовий статус приватних охоронних підприємств як госпрозрахункових і економічно самостійних організацій, що діють за контрактами, які укладаються з підприємствами й організаціями різних форм власності, так і тих, які співпрацюють з державними правоохоронними структурами [40].

Досвід минулого свідчить про ефективність роботи приватних охоронних підприємств у сфері охорони об'єктів і певних громадян, консалтингових послуг, а також забезпечення громадського порядку під час проведення масових заходів. Характерно, що співробітникам приват-них служб безпеки в Китаї заборонено мати при собі вогнепальну зброю або спеціальні засоби поліції, застосування яких може призвести до загибелі людей. В окремих випадках їм видають поліцейські кийки [40].

Загалом керівництво органів громадської безпеки КНР високо оцінює діяльність приватних охоронних підприємств із забезпечення правопорядку в країні. Аналіз інформації дає підстави зробити висновок про те, що приватні детективні бюро й служби безпеки в розвинутих країнах надають істотну допомогу місцевим правоохоронним органам у боротьбі з організованою злочинністю, порушеннями громадського порядку, промисловим шпигунством, шахрайством у бізнесі тощо [40].

Російська Федерація. Своєрідною є діяльність приватних охоронних підприємств у Російській Федерації.

Нині в Росії зареєстровано близько 10 тис. приватних охоронних агентств, у яких працює майже 400 тис. співробітників. За оцінкою експертів, це здебільшого саме ті приватні охоронні підприємства, що за минулі роки відвоювали цей сегмент ринку у кримінальних структур, бандитських «дахів» [40].

Більшість російських приватних охоронних підприємств працює за досить поширеними напрямами, здійснюючи охорону (зокрема технічну й пожежну) закладів середнього і малого бізнесу, надаючи їх власникам особисту охорону, юридичну підтримку у разі повернення боргу тощо. Зазначені підприємства, як правило, підтримують дружні стосунки (зокрема скріплені договорами про співробітництво) з місцевими підроз-ділами органів внутрішніх справ, беруть участь у спільних заходах [27].

Окреме місце в охоронному бізнесі посідають служби безпеки великих підприємств, холдингів, акціонерних товариств.

Безпосередній зв'язок із конкретним напрямом фінансово-промислової діяльності робить роботу відповідної служби безпеки стабільною, рівномірною і високооплачуваною у сфері функціонування недержавних охоронних організацій. Характерно, що до керівництва більшості таких служб безпеки входять колишні високопоставлені офіцери КДБ (МБ, ФСК, ФСБ), добре обізнані з агентурно-оперативною діяльністю [40].

Органами внутрішніх справ Російської Федерації вже накопичено значний позитивний досвід взаємодії з приватними охоронно-розшуковими підприємствами. Зокрема, ст. 3 Закону РФ «Про приватну детективну і охоронну діяльність в Російській Федерації» надає підприємствам, які здійснюють приватну детективну й охоронну діяльність, право сприяти державним органам у забезпеченні правопорядку, зокрема на договірній основі [40].

Структура системи приватних правоохоронних організацій в Росії наведена на рис. 7 [35].

П риватні охоронні фірми

П риватні детективні фірми

Приватні фірми технічного захисту інформації

С лужби безпеки підприємств, фірм, банків

П риватні охоронно-детективні фірми

Г ромадські об’єднання приватних правоохоронних органів

Рис. 7. Структура системи приватних правоохоронних організацій в Росії

Сформована практика діяльності приватних охоронно-детективних підприємств, тенденції її розвитку в умовах формування ринкових відносин дають змогу визначити такий перелік основних охоронних послуг і дій, спрямованих на зміцнення економічної безпеки в РФ [40]:

фізична охорона об'єктів і приватних осіб з використанням сучасних технічних засобів, вогнепальної зброї і спецзасобів;

забезпечення безпеки об'єктів і приватних осіб з використанням програмно-технічних комплексів захисту інформаційних систем;

забезпечення інформаційної безпеки недержавних суб'єктів економічних відносин;

інформаційно-аналітичне забезпечення підприємницького ризику і захист комерційної таємниці;

надання консультацій керівниками попередньо створюваних підприємств і комерційних організацій з питань комплексної безпеки у формі розробки практичних рекомендацій;

забезпечення безпеки комерційних об'єктів міської інфраструктури;

участь у забезпеченні безпеки держпідприємств, міжнародних комерційних виставок, конгресів, симпозіумів, творчих фестивалів тощо;

спільне з патрульно-постовою службою органів внутрішніх справ патрулювання в районах міста (за місцем реєстрації охоронного підприємства);

забезпечення порядку в місцях проведення масових культурно-спортивних і видовищних заходів.