КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ІМЕНІ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА

ІСТОРИЧНИЙ ФАКУЛЬТЕТ

Кафедра нової та новітньої історії зарубіжних країн

к.і.н., ас. Сухобокова О.О.

к.і.н., доц.. Таран М.А.

навчально-методичний комплекс

з предмету

Новітня історія країн Азії та африки

(друга пол. ХХ ст. – сучасність)

для студентів по спеціальності

6.020302 - Історія

Київ - 2011

Затверджено

на засіданні кафедри

нової та новітньої історії зарубіжних країн

протокол №3 від 19 жовтня 2011 р.

Затверджено

вченою радою історичного факультету

Київського національного університету

імені Тараса Шевченка

протокол №2 від 27 жовтня 2011 р.

Вступ

Дисципліна “Новітня історія країн Азії та Африки (друга половина ХХ ст. - сучасність)” є нормативним курсом для спеціальності „Історія” викладається на IV курсі в 1-му семестрі в обсязі 3 кредитів, в тому числі – 108 години аудиторних занять, з них: лекцій – 34 годин, семінарських – 16 годин, самостійна робота – 58 годин. Форма підсумкового контролю - іспит.

Мета і завдання навчальної дисципліни

Основною метою курсу є формування системної уяви студентів про визначальні тенденції розвитку афро-азійського світу другої половини ХХ ст., що має сприяти глибшому розумінню процесів внутрішньо- та зовнішньополітичної діяльності провідних країн Азії та Африки як окремих специфічних цілісних політико-ідеологічних та економічних систем.

Головне завдання курсу “Новітня історія країн Азії та Африки ( друга половина ХХ ст. - сучасність)” полягає у формуванні вміння студентів системно й історично аналізувати головні тенденції, які мали і мають місце в усіх галузях життєдіяльності азійських і африканських народів.

Предмет навчальної дисципліни

Процес становлення та розвитку державно-політичних, ідеологічних та суспільних систем провідних держав Азії та Африки.

Вимоги до знань та вмінь студентів

Студент повинен знати:

• Особливості розвитку сучасної державності ключових регіональних держав.

• Вплив міжнародно-політичних, релігійних та інших чинників на процес історичного розвитку народів афро-азійського світу.

• Значення фактору „холодної війни” для розвитку державних систем країн Азії та Африки.

• Зовнішньополітичні параметри провідних держав Азії та Африки.

• Історію та перспективи відносин України з ключовими партнерами афро-азійського простору.

Студент повинен вміти:

• Аналітично опрацьовувати комплекс джерел та літератури з предмету.

• Визначати основні проблемні вузли історичного розвитку держав Азії та Африки.

• Вести аргументовані дискусії, полеміку з ключових питань, зазначених в програмі.

• Застосовувати знання, отримані в процесі навчання, на практиці.

• Надавати кваліфіковані консультації з питань історії країн Азії та Африки.

Місце навчальної дисципліни в структурно-логічній схемі освітньо-професійної програми підготовки фахівця.

Нормативна навчальна дисципліна “Новітня історія країн Азії та Африки (друга половина ХХ ст. - сучасність)” є обов’язковою та складовою частиною підготовки спеціаліста з вищою освітою. Вона передбачає відповідну кількість дисциплін для підготовки спеціалістів-бакалаврів, зокрема: «Новітня історія країн Азії та Африки (перша половина ХХ ст.)», «Нова історія країн Азії та Африки», «Історія міжнародних відносин». У відповідності з курсом та навчальною програмою є базовою для вивчення ходу історичного розвитку провідних держав Азії та Африки в другій половині ХХ ст. – на початку ХХІ ст., умов та особливостей розвитку їх як специфічних державних організмів, зовнішньополітичної активності на регіональному і глобальному рівнях.

Система поточного, модульного та підсумкового контролю

З навчальної дисципліни Порядок поточного й підсумкового оцінювання знань з дисципліни.

Контроль здійснюється за модульно-рейтинговою системою.

Зміст курсу поділений на 2 змістових модулів.

Кожний змістовий модуль включає в себе лекції, семінарські заняття, самостійну роботу студентів, які завершуються рейтинговим контролем рівня засвоєння знань програмного матеріалу даної частини курсу.

Оцінка успішності знань студентів здійснюється в двох формах: поточний контроль (робота на семінарських заняттях, письмові роботи – реферати, контрольні) і підсумковий модульний контроль (іспит).

Результати навчальної діяльності студентів оцінюються за 100-бальною шкалою.

Співвідношення складових у змістовому модулі

Загальна сума балів – 100 балів (із них, поточний модульний контроль 60 балів; підсумковий контроль – 40 балів).

Змістовий модуль 1. Новітня історія країн Африки, Близького та Середнього Сходу			Змістовий модуль 2. Новітня історія країн Південної Азії та Далекого Сходу			Підсумковий модульний контроль
30 балів			30 балів			40 балів
Семінар-ські заняття	Самос-тійна робота	Модуль-ний контроль	Семінар-ські заняття	Самос-тійна робота	Модуль-ний контроль
15 балів	5 балів	10 балів	15 балів	5 балів	10 балів