1. Приватна

2. Державна

3. Змішана (поєднання перших двох)

Тип власності реалізується через організаційно-правові форми господарювання (спосіб впливу економічного суб‘єкта на зовнішнє середовище з метою отримання доходу або досягнення певних цілей).

Організаційно-правові форми власності:

- у приватній власності – (одноосібне володіння, партнерство, колективна, акціонерна);

- у державній власності – загальнодержавна, комунальна.

Якщо весь комплекс прав власності перебуває у руках держави, то маємо державну власність і господарську систему з ієрархічною структурою.

Становлення тієї чи іншої форми власності та її функціонування обумовлюється рівнем розвитку продуктивних сил. Проте, на цей процес впливають також політичні, правові, ідеологічні, культурні, національні, історичні фактори.

На протязі тривалого історичного періоду домінуючою була індивідуальна приватна власність.

Поступово в процесі економічного розвитку домінуючого значення набуває корпоративна форма власності як колективно-приватна. В економіці розвинутих країн на неї припадає майже 80% обсягу створюваного національного доходу.

1.4. Господарський механізм

Господарський механізм – це спосіб координації господарської поведінки суб‘єктів в умовах обмеженості ресурсів.

Розв’язання основних економічних проблем суспільства потребує координації господарської поведінки суб’єктів в умовах обмеженості ресурсів.

Є два способи такої координації

1) Спонтанний (стихійний ) порядок (через цінові сигнали). Забезпечується ринковм.

2) Ієрархія – заснована на власті, особи, існування центрів і інформації.

Застосування того чи іншого принципу передачі інформації пов’язано не з виробництвом, а з трансакційними витратами (пошук інформації про ціни, учасників торгівельних угод, витратами на укладання господарського договору, контроль за його виконанням тощо).

У реальному житті спонтанний порядок та ієрархія співіснують. Це досягається оптимізацією господарського механізму.

Господарський механізм – система основних форм, методів і важелів вирішення суперечностей суспільного способу виробництва, узгодження економічних інтересів (податкова, кредитно-фінансова, амортизаційна політика тощо)

Існують різні точки зору на сутність Г.М.

1. ототожнення з організаційно-економічними відносинами

2. система організації суспільного виробництва

3. частина управління суспільством і соціально-економічними процесами

Господарський механізм формується за взаємодії елементів економічної системи (продуктивних сил, техніко-економічних (відносини суспільного поділу праці, спеціалізації, кооперування, комбінування), організаційно-економічних (механізм управління виробництвом) та відносин власності)

На сучасному етапі Г.М. формується в процесі оптимального поєднання ДРЕ і ринкових важелів саморегулювання.

Отже, головна функція господарського механізму – упорядкування економічного життя, розв‘язання соціально-економічних суперечностей економічної системи.