Тема 7. Ринок як економічна форма організації суспільного виробництва

Суть, функції і умови формування ринку.

Попит і пропозиція.

Ринкова рівновага. Ринкова ціна.

Конкуренція та її значення. Типи конкуренції.

Монополізм, вплив монополії на економічні процеси. Антимонопольне законодавство.

Особливості ринкових відносин в Україні.

1 Суть, функції і умови формування ринку

Ринок є складною соціально-економічною структурою, що відображує наявні відносини. Він є економічною категорією, що є однією з центральних в економічній теорії. Проте немає єдиної позиції щодо його універсального визначення. Приводиться безліч визначень цієї категорії, що виражають ті чи інші сторони ринкових відносин. Тлумачення може відбуватись на двох рівнях: науковому і побутовому. Ринок – система товарно-грошових відносин, що виникають між покупцем і продавцем з приводу купівлі–продажу товарів. Ринок – це обмін, сукупність купівлі–продажу, яка відбиває збалансування попиту і пропозиції, що здійснюється у відповідності з економічними законами товарного виробництва і обігу. Він є складним утворенням, що являє собою сферу обміну, сукупність процесів купівлі–продажу, які здійснюють збалансування попиту і пропозиції за рахунок цін, а з іншого боку забезпечує зв’язок між виробництвом і споживанням, безперервність процесу відтворення його цілісності.

Ринок – суспільна форма організації і функціонування економіки, за якою забезпечується взаємодія виробництва і споживання через посередницькі інститути, що регулюють більшість виробників і споживачів, їх прямий і зворотній вплив. Те, що ринок включає не тільки відносини з купівлі–продажу, але й соціально-економічні (власність, виробництво, розподіл, споживання тощо), а також організаційно-економічні відносини (конкретні форми організації ринку), дає підстави розглядати ринок у економічні системі як підсистему.

Інституціональні основи ринкової економіки становлять: приватна власність, свобода підприємницької діяльності, вільна конкуренція. Ринкові відносини – це відносини між його учасниками (суб’єкти ринкових відносин) з приводу купівлі–продажу товарів і послуг (об’єкти ринкових відносин). Суб’єкти – всі учасники ринку, об’єкти – товари і послуги, цінності, багатство, земля, робоча сила.

Ринковий механізм являє собою взаємодію ринкових елементів: ціни, попиту, пропозиції, конкуренції, кон’юнктури; що надає певної спрямованості економічній поведінці суспільства і узгоджує приватні та суспільні інтереси.

Сутність ринку знаходить свій вираз в його головних економічних функціях. Економічна функція - це головне призначення, яка покликана виконувати дана категорія і яка відображає сутність останньої. До головних економічних функцій ринку відносять такі функції:

- саморегулювання економіки, котра передбачає узгодження виробництва і споживання по всьому асортименту товарів і послуг, а також підтримування збалансованості попиту і пропозиції за обсягом і ціною;

- стимулююча - полягає в спонуканні виробників до створення нової продукції з найменшими витратами і найбільшими доходами;

- регулююча - передбачає забезпечення певної пропорційності у виробництві і обміні між регіонами і сферами економіки;

- раціональності - передбачає зменшення факторів, а також витрат обігу;

- еквівалентності - полягає у співставленні індивідуальних витрат ресурсів із суспільними, що виявляє цінність продукту;

- демократизації господарської діяльності, тобто санація (позбавлення) економіки від нежиттєздатних елементів, що веде до диференціації товаровиробників - конкурентів.

Таким чином, ринок є функціональною формою економічних зв'язків між суб'єктами цілісної економічної системи, це конкретна форма існування вільного підприємництва. Найповніша суть ринкової економічної системи відображає ринок вільної (чистої) конкуренції, що дає найбільшу свободу дії ринкового механізму господарювання.

Вказаний ринок вільної конкуренції існує при певних умовах:

- існування в економіці різноманітних форм власності і різноманіття форм господарювання, а також конкуренції;

- демонополізація економіки, свобода вибору партнерів на господарських угодах (свобода купівлі - продажу);

- право вільного встановлення цін на свій продукт;

- існування вільного маневрування виробничими ресурсами;

- повнота і доступ всіх господарських структур до інформації про стан ринку та його кон'юнктуру;

- наявність ринкової інфраструктури, тобто комплексу галузей, систем, служб, підприємств, установ, що обслуговують ринок (банки, біржі, ринкові форми торгівлі тощо);

- наявність достатньої маси грошей, необхідних для обігу товарів, послуг та інших об'єктів ринкових відносин.

Ринок чистої монополії - це ринок де одна фірма продає єдиний у своєму роді продукт, що не має близького за якісними і технічними показниками замінника. Така фірма контролює ціну на свій продукт. На даному ринку може діяти , а може і не діяти цінова конкуренція.

Підприємницька монополія - це ситуація на ринку, коли одна фірма або декілька займають провідне положення в галузі.

Двохстороння монополія - це ринок на якому єдиному продавцю протидіє єдиний покупець.

Існує також природна монополія, коли ефект масштабу настільки великий, що одна фірма може забезпечувати весь ринок , маючи при цьому менші витрати на одиницю продукції ніж у фірм конкурентів.

Вказаний поділ ринків є умовним. Чиста конкуренція та чиста монополія - скоріше абстрактні категорії, яких в реальній дійсності майже нема. Однак найбільш близьким до чистої конкуренції є ринок сільськогосподарської продукції (пшениці, наприклад), до чистої монополії - це, наприклад, один цукровий завод в певному регіоні, один банк в районі тощо. Реально існуючими є ринки монополістичної конкуренції та олігополії. Перші стосуються галузей, що обслуговують населення (пошив одягу, взуття, ремонт домашньої техніки тощо).

Олігополія більш характерна для металургійної промисловості, виробництва автомобілів тощо.

Таким чином, сучасна економічна теорія розрізняє чотири основні моделі ринку: чиста конкуренція, монополістична конкуренція, олігополія і монополія.

Ринок чистої конкуренції - це ринок, де існує велика кількість фірм, що продають стандартизовані товари. Доступ на ринок вільний, продавці не в змозі контролювати ціну на товар, який вони продають. На ринку відсутня нецінова конкуренція.

На ринку монополістичної конкуренції діє багато продавців диференційованих за якістю, дизайном, фасоном товарів і послуг. Саме різноманіття в якості, упаковці, розміщенні фірм тощо, є основною ознакою монополістичної конкуренції. Тут кожна фірма володіє певною часткою ринку, тобто має елементи монополізму. Монополістичній конкуренції характерною є нецінова конкуренція, і насамперед, реклама.

Олігополістичний ринок - це ринок, на якому декілька фірм продають, як стандартизовані, так і диференційовані товари. Основна риса такого ринку - взаємозалежність конкуруючих фірм одна від одної.

Ринок чистої монополії існує тоді, коли на ринку діє один продавець, який диктує свої умови ринку, сам встановлює ціну свого товару. Його мета - одержання монопольно високого прибутку.