Пам’ятка культура мовлення під час дискусії

Дискусія (від латинського discussion – рассмотрение, расследование) це публічне обговорення якого-небудь питання, проблеми, полеміка. Найголовніше у дискусії – передання вашого повідомлення якомога зрозуміліше, водночас апелюючи до повідомлення опонента, тобто під час дискусії ваше завдання – переконати опонентів і слухачів у правильності ваших поглядів.

Усі промовці намагатимуться залучити на свій бік якомога більшу кількість людей, тому дебати завжди мають характер змагання. Оскільки у змаганнях є певні правила, то повинен бути і той, хто забезпечуватиме дотримання цих правил: у дискусії – це голова засідання, який стежить за тим, щоб поведінка всіх учасників дискусії не порушувала певних регламентованих норм.

Голова під час дискусії повинен простежити, щоб кожен промовець ефективно використав відведений йому час, а також захистити доповідача від неправомірних атак опонентів.

Тому дуже важливо, щоб учасники дебатів узгодили правила й форму дискусії із головою до їх початку.

Зазвичай дискусія складається з таких трьох етапів:

1. Кожен промовець висловлює, обґрунтовує свій погляд на обговорюване питання.

2. Промовці обмінюються репліками. На цьому етапі присутні мають можливість ставити запитання.

3. Заключне слово промовців.

Перший етап: формулювання та обґрунтування власного бачення проблеми

На цьому етапі дуже важливо справити сильне враження, адже перший удар – половина виграної битви. Викласти власний погляд чітко і зрозуміло упродовж обмеженого часу – справжнє мистецтво, головним для якого є чотири чинники: увага аудиторії, актуальність питання, аргументація та сприйняття присутніми.

Увага аудиторії. Привернути й утримувати увагу – девіз першого етапу. Для цього треба вільно володіти усним мовленням: треба розповідати а не читати з написаного. Речення мають бути простими і стосуватися суті проблеми. Говорити треба здебільшого в теперішньому часі намагаючись уникати дієслів у формі пасивного стану. Важливе значення для утримання уваги аудиторії має зоровий контакт – дивіться безпосередньо в очі слухачам, використовуючи такі питання і ствердження: Чи ви розумієте? Ви також помітили, що… Разом ми повинні зробити вибір.

Актуальність питання. Порушуючи актуальні питання, підтверджуйте, що ви – сучасна людина, яка розмовляє мовою аудиторії. Якщо тема дискусії Вам заздалегідь відома необхідно підготуватись: переглянути останні підшивки періодики, зосередивши увагу на статтях, що стосуються теми; вивчити наукову та іншу літературу; і звичайно поспілкуватись з людьми, добре обізнаними з темою дебатів.

Аргументація. Аргументи повинні бути переконливими, стосуватися суті й передбачати активну дію, а також демонструвати причинно-наслідковий зв’язок.

Недоцільно відразу перераховувати всі аргументи. Якщо опонент атакуватиме вас, ви матимете можливість скористатися ще не виголошеними аргументами. Доречними будуть такі запитання, поставлені опонентові: Ви й досі не відповіли на моє запитання…, Я так розумію, що Ви й досі не визнали факту, що…, Чи не були б Ви так люб’язні відповісти…

Сприйняття присутніми. Під час дискусії потрібно уважно стежити за тим, як присутні сприйматимуть Вас і вашого опонента. Підтримуйте контакт з аудиторією, але час від часу треба поглядати на опонента: як звучить його голос, наскільки він є переконливим.

Щоб вас сприйняли слухачі, потрібно:

• Бути доброзичливим і відвертим;

• Не применшувати своїх можливостей, але й не перебільшувати їх;

• Залишитися діловитим, не ображаючи при цьому інших;

• Не дозволяти собі ставитись зверхньо як до присутніх, так і до опонентів. Подібна поведінка викликає антипатію;

• Демонструвати інтерес до свого опонента, поважати його думки, навіть якщо вони різко протилежні вашим.