Синтаксичні особливості ділових паперів

Загальна грамотність документа виражається в дотриманні норм, зокрема, і синтаксичних. В ділових паперах здебільшого вживаться прямий порядок слів з узгодженими й неузгодженими означеннями.

Вставні слова, які пояснюють окремі поняття чи систематизують виклад, переважно стоять на початку речення. Щодо структури речень ділових документів, то майже всі присудки вживаються в теперішньому часі. Наприклад: Рекламне агентство міжнародної телерадіокомпанії "Тоніс" пропонує свої послуги.

Поширеними є пасивні структури типу: закони приймаються; наказ виконується; вимоги ставляться.

Синтаксис ділової документації визначається ще й вживанням інфінітивних конструкцій. Наприклад: створити комісію з національних питань; відкликати працівників сільського господарства.

Важливою ознакою ділових паперів є і часте використання дієприкметникових і дієприслівникових зворотів, що надають діловим документам стислості. Крім того, в діловому листуванні переважає непряма мова, а пряма вживається лише в тих випадках, коли є необхідність дослівно передати зміст деяких законодавчих актів.

Стислість викладу інформації визначає і специфіку синтаксису. Найчастіше надається перевага простим реченням. Якщо ж використовуються складні, то вони невеликі: одне-два підрядних речення чи дієприкметниковий або дієприслівниковий звороти.

Типова ознака ділового стилю - використання віддієслівних іменників. Вони створюють уявлення про дію.

Наприклад: провести огляд машин до 15 вересня 1998 року;

подати звіт до 20 серпня 1997 року.

У мові ділових документів є такі словосполучення дієслівного типу, які багато разів використовуються у конкретній виробничій чи адміністративно-виробничій ситуаціях, зокрема: взяти за основу, взяти до уваги, взяти на себе обов'язок тощо.

Синтаксичні особливості фахового медичного тексту.

Фахове мовлення – це частина загальнонаціональної мови. Характерними особливостями професійного мовлення медика є переплетення і взаємодоповнення наукового та ділового стилів мови, вживання мовних засобів (фахових термінів) високого ступеня стандартизації, точність формулювань, доречність викладу.

Синтаксис наукової прози, і зокрема медичної, призначений логічно, послідовно й аргументовано викладати хід думки, уникаючи при цьому надмірної інформації. Синтаксичні зв’язки формуються залежно від логічних зв’язків. Тому в синтаксисі наукової прози особливо важливу роль відіграють ті синтаксичні засоби, які служать для вираження логічних зв’язків між реченнями, абзацами, - сполучники, вставні слова і речення, прислівники, смислове узгодження, а також порядок слів. У мові наукової літератури спостерігаються принципи «лінійного» подання інформації, згідно з яким спочатку в речення вводиться додаткова інформація, а потім основна (до і після присудка). Наприклад, у реченні: У лабораторії працювало 10 студентів… повідомляється, скільки в лабораторії працювало студентів, а в реченні: 10 студентів працювало в лабораторії… повідомляється, де ці студенти працювали.

У сучасній науковій літературі широко вживаними є означення, виражені іменниками, прикметниками; узагальнені члени речення; дієслівно-іменникові конструкції з десемантизованим дієсловом, що фактично виступає в ролі зв’язки (конструкції типу: мати значення, та ін.).

Часто зустрічають у текстах безособові, неозначено-особові речення – при описі фактів, явищ, процесів. Майже не вживаються неповні речення, окличні речення (як емоційно забарвлені).

Вставні слова та вставні конструкції в науковій прозі відіграють особливу роль. Вони вживаються для зв’язку думок, послідовності викладу (по-перше, отже, таким чином), для вказівки на джерело інформації (на нашу думку) та ін.

Характерною особливістю сучасного наукового стилю є наявність у ньому багатокомпонентних складних речень із сполучниковим зв’язком і обмежене вживання безсполучникових складних речень.

У фахових тестах широко використовується й так звана умовна мова, що є засобом передання інформації, - це одиниці вимірювання, маси, довжини, тощо, формули, графіки, ілюстрації, схеми, діаграми та інші екстралінгвістичні (немовні) засоби.

Синтаксичні конструкції, що часто зустрічаються в медичних текстах, потребують спеціального розгляду через свою надзвичайну чутливість до чужомовних впливів.

Під рубрикою «Особливості перекладу словосполучень в українській мові» у кожній темі подавалися конструкції, у функціонуванні яких часто можна зустріти порушення синтаксичних норм. Найосновніші з них такі:

А) складні випадки керування: повідомляти когось (а не комусь); наголошувати щось ( а не на чомусь);

Б) усталені конструкції різних типів: главным образом –переважно; относительно – щодо; преследовать цель – мати на меті; дает о себе знать – дається взнаки;

В) конструкції з прийменниками, що відповідають російському прийменнику по: лікар за фахом; матеріали з питань екології; на тему; відпустка через хворобу;

Г) особливості сполучуваності слів у деяких синтаксичних конструкціях:

Англ. Rotate about an axis Tell about the results To be somewhere about	Укр. Обертатися навколо осі Розповісти про результати Бути десь неподалік
Укр. Бути спрямованим на Вказувати на Лежати на поверхні	Англ. To be directed to To point at To be on the surface

Д) узгодження присудка з підметом, який виражений кількісно-іменниковими сполученнями (багато студентів не з’явилось) тощо.