Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
lab1.doc
Скачиваний:
0
Добавлен:
13.11.2019
Размер:
62.98 Кб
Скачать

Лабораторна робота №1 на тему: «Операційна система ms-dos»

Мета роботи: навчитись виконувати основні команди операційної системи, використовувати ключі, працювати з файловою системою.

Теоретичні відомості

Персональний комп’ютер (ПК) – це сукупність апаратної та програмної частин.

До апаратної - належать системний блок, пристрої введення та виведення інформації.

Саме для введення інформації та команд керування використовується клавіатура. Усю сукупність клавіш розбито на кілько груп:

  • алфавітно-цифрові, клавіші призначені для введення команд, створення текстових файлів тощо;

  • функціональні, клавіші за якими закріплені у кожній програмі певні команди;

  • керування курсором, клавіші для пересування курсора на екрані, до них належать клавіші зі стрілками, а також клавіші Home, End, Page Up, Page Down;

  • спеціальні клавіши - Insert, Del, Shift, Caps Lock, Enter, Esc, Ctrl, Alt.

Еnter - клавіша вводу, призначена для запуску команд, програм і закінчення введення деякої частини інформації (абзацу тощо).

Shift та СарsLock - доступ до символів верхнього регістра та великих літер.

Перемикачем між алфавітами є певна комбінація клавіш, наприклад, права чи ліва клавіши Ctrl+Shift, Shift+Shift чи інша.

У разі, якщо ПК не реагує на будь які команди, тоді його треба перезавантажити. Це можно зробити або програмно – натиская послідовно клавіши Ctrl+Alt+Del або апаратно – натиснути на системному блоці кнопку Reset або двічі натиснути кнопку включення ПК.

Розглянемо, як використовують деякі клавіші для набирання текстів. Набирання і виправляння текстів називається редагуванням, а відповідні програми — редакторами.

Щоб знищити щойно набраний символ, натискають на клавішу Васk sрасе.

Виправляють помилку так: до неправильного символу підводять курсор, витирають його клавішею Del і набирають потрібний символ.

Курсор можна швидко перевести на початок чи в кінець рядка, натиснувши на клавіші Ноmе чи Еnd відповідно.

Щоб перейти під час введення тексту на наступний рядок чи розділити один рядок на два або почати новий абзац, натискають на клавішу вводу.

Продовжити введення тексту у наступному рядку без створення нового абзацу можна, якщо натиснути Shift+Enter.

Інколи два рядки треба з'єднати. Це виконують двома способами:

  • курсор поміщають на початок другого рядка (для цього натискають Ноmе) і натискають на клавішу Васk space;

  • курсор поміщають у кінець першого рядка (Еnd) і натискають на клавішу l.

Програмне забезпечення поділяється на системне та прикладне програмне забезпечення.

Серед усіх системних програм особливе місце займають операційні системи.

Операційна система керує комп’ютером, запускає програми, здійснює взаємозв’язок користувача з ПК, здійснює підключення додаткових драйверів зовнішніх пристроїв, виконує різні сервісні функції.

Інформація у ПК записується та зберігається на дисках: гнучкіх, твердих (жорстких) та лазерних. Фізичний диск може бути поділеним на логічні диски, а може фізично та логічно бути єдиним. Кожний логічний диск має ім’я, яке складається з однієї літери, починаючи з перших букв латинського алфавіту та двокрапки.

Файл – це поіменована область диска. У файлах зберігаються тексти програм, документи, числові дані, графічні зображення тощо. Кожному файлу надається свій ідентифікатор (ім’я, назва). Ім’я файлу складається з двох частин, розмежованих крапкою: саме імені файла і типу файла (розширення). Імена файлів містять до восьми символів, а тип містить до трьох символів (може бути в загалі відсутнім). Деякі символи не можна використовувати в іменах (“*”, “ ?”, “.” тощо ). Тип визначає користувач чи програма, яка його створює. Крім імені, файл також має обсяг у байтах та дату і час створення.

Імена файлів реєструються на дисках в каталогах (інакше директоріях, папках). Каталог – це спеціальне місце на диску, в якому зберігаються імена файлів, відомості про їх розмір та інши властивості файлів. Де саме розмішений файл на диску користувач не знає — про це відає FАТ (таблиця розміщення файлів). Ім’я каталогу містить до дев’яти символів.

Каталог може бути кореневим, батьківським та поточним. На кожному диску є один головниий – кореневий каталог. У каталозі можуть реєструватися не тільки файли, а також каталоги, які по відношенню до них називаються підкаталогами, а вони до них є батьківськими. Каталог з яким працює користувач є поточним, або активним, або робочим.

Файлова система – сукупність папок і файлів, що зберігаються на зовнішних носіях ПК. При такий деревоподібній файловій структурі треба вказувати так зване повне ім’я файлу

[<диск>:] [ \<шлях>\] <імя файла>,

де шлях (маршрут) – це ланцюжокпідпорядкованих каталогів, роз’єднаних символом “\”.

Для запису будь якої команди у загальному вигляді використовують дужки. У кутові дужки <> беруть параметри, при написанні конкретних команд їх опускають. У квадратні дужки [] беруть параметри, які можуть бути чи не бути у команді. Дужки фігурні {} використовують у разі якщо використовується альтернативні параметри, або один, або інший.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]