3. Організаційна структура цз України.

Загальне керівництво системою ЦЗ здійснює Кабмін через Міністерство України з питань НС. Очолює систему Прем’єр Міністр України. Безпосереднє керівництво системою здійснює Міністерство, яке створює галузеву вертикаль.

Для безпосереднього і повсякденного керівництва процесами і заходами ЦЗ до району включно, Міністерство створює головні управління (відділи) ЦЗ, які безпосередньо йому підпорядковані, а в повсякденні перебувають в оперативному підпорядкуванні керівника відповідної держадміністрації чи іншого органу місцевого самоврядування.

Керівництво територіальною системою ЦЗ здійснюють:

• Рада Міністрів АРК;

• Обласні, міські, міст Києва і Севастополя, районні держадміністрації, та виконавчі структури органів міського самоврядування, їх керівники очолюють систему ЦЗ відповідних рівнів .

Галузеву ланку системи складають міністерства, інші органи центральної виконавчої влади, об’єднання та об’єкти незалежно від форм власності.

Безпосереднє керівництво ними здійснюють їх керівники через органи управління, що в них створені.

Указом Президента України № 47 від 27. 01. 03 державну пожежну охорону передано з МПС до складу МНС, про що говорилось.

До складу головних управлінь МНС України в областях увійшли чотири основних управління:

• з питань наглядової профілактичної діяльності;

• планування та моніторингу;

• рятувальних сил;

• цивільного захисту.

Проведення заходів служби ЦЗ стає відомим громадськості завдяки центру громадських зв’язків головного управління (газета „Ситуація 01”).

Основні положення Закону України „ Про правові засади цивільного захисту”. № 1859 – IV, 26 червня 2004 р. нова система ЦЗ від НС ставить за мету

• утворення національної структури ЦЗ;

• приведення системи захисту населення і території від НС стосовно норм

міжнародного права, стандартів ЄС, економічних можливостей України.

Загальні положення включають:

а). визначення термінів ЦЗ;

б). Мету ЦЗ;

в). Принципи ЦЗ;

г). Завдання ЦЗ.

Основними заходами у сфері ЦЗ є:

• оповіщення і інформація;

• спостереження і лабораторний контроль;

• укриття у захисних спорудах;

• здійснення заходів стосовно евакуації населення ;

• інженерний захист території;

• медичний захист населення та забезпечення епідемічного благополуччя в районах НС;

• психологічний захист;

• біологічний захист;

• екологічний захист;

• радіаційний та хімічний захист;

• захист населення від несприятливих побутових, або нестандартних ситуацій;

• режими функціонування єдиної системи ЦЗ;

• режими повсякденного функціонування (нормальна виробнича обстановка, РХБО), загроза НС відсутня;

• режими підвищеної готовності (істотне порушення перелічених обставин);

• режим НС (встановлюється при виникненні НС та під час ліквідації наслідків НС);

• режим надзвичайного стану ( відповідно вимог Закону України „Про правовий режим надзвичайного стану” (1550 – 14);

• режим воєнного стану (визначається Законом України „ Про правовий режим воєнного стану” [ 1647 - 14] ).

Воно передбачає:

• надання допомоги іноземним державам з питань ЦЗ ;

• отримання Україною допомоги для ліквідації НС;

• представництво в міжнародних організаціях з питань ЦЗ.

Контроль за діяльністю органів і підрозділів ЦЗ здійснюється ВРУ країни, Президентом, Радою нацбезпеки і оборони країни, кабміном України відповідно їх повноважень. Нагляд за додержанням законності у сфері ЦЗ здійснюється органами прокуратури України.

Крім цього існує відповідальність за порушення законодавства у сфері ЦЗ – винні особи притягуються до дисциплінарної, адміністративної, цивільно – правової і Кримінальної відповідальності згідно законам.

Таким чином у викладеному матеріалі лекції розглянуті питання необхідності створення системи цивільного захисту, загальна організаційна структура ЦЗ держави, в тому числі і сільськогосподарських об’єктів, дії яких будуть розглянуті під час подальшого вивчення дисципліни.