МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ,МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ

Київський національний університет

технологій та дизайну

АНАЛІЗ ВЗАЄМОЗВ’КУ МІЖ ФОРМОУТВОРЮЮЧИМИ ВЛАСТИВОСТЯМИ МАТЕРІАЛІВ ТА ХАРАКТЕРОМ ФОРМИ ОДЯГУ

Методичні вказівки

до виконання лабораторних робіт

з дисципліни «Проектування пластичної форми одягу»

для студентів спеціальності 6.05160202 –

конструювання та технологія швейних виробів

напряму 6.051602 - Технологія виробів легкої промисловості

денної і заочної форм навчання

КИЇВ КНУТД 2011

Проектування пластичної форми одягу. Методичні вказівки до виконання лабораторних і самостійних робіт на тему: «Аналіз взаємозв’язку між формоутворюючими властивостями матеріалів та характером форми одягу» з дисципліни «Проектування пластичної форми одягу» для студентів спеціальності 6.05.1602 02 – конструювання та технологія швейних виробів денної та заочної форми навчання /Упор. Васильєва І.В., Авраменко Т.В, Приходько І.О. – К.КНУТД, 2011.- 18с. Укр. мовою.

Упорядники: Васильєва І.В. доцент

Авраменко Т.В. асистент

Приходько І.О. асистент

Рецензент: Арцева О.О., к.т.н., доцент

Відповідальний за випуск: зав. кафедри ергономіки і проектування одягу доктор техн. наук, професор М.В. Колосніченко

Затверджено на засіданні кафедри ергономіки і проектування одягу. Протокол № від 27.04.2011

Між формою одягу і властивостями матеріалів, з яких він створений, здавна існує зв’язок, що підтверджується прикладами як історичного, так і народного костюму.

Важливою складовою успішної роботи сучасного спеціаліста при проектуванні форми одягу є його вміння передбачати поведінку швейних матеріалів, максимально розкривати їх пластичні та інші властивості.

Характер поведінки матеріалу залежить від великої кількості факторів, які в сукупності визначають його пластику. Одні матеріали здатні зберігати задану форму костюма без додаткових технологічних прийомів, інші – створюють нестабільну рухливу форму, що постійно змінюється в процесі руху людини. Завдяки формоутворюючим властивостям швейних матеріалів створюється той чи інший пластичний образ форми одягу, творчий пошук якого може ефективно здійснюватися шляхом ескізування наколкою.

Основна задача лабораторної роботи спрямована на розвиток творчого мислення і придбання практичних навичок по створенню об’ємно-просторової пластичної форми одягу методом наколки.

Лабораторна робота

АНАЛІЗ ВЗАЄМОЗВ’ЯЗКУ МІЖ

ФОРМОУТВОРЮЮЧИМИ ВЛАСТИВОСТЯМИ

МАТЕРІАЛІВ І ХАРАКТЕРОМ ФОРМИ ОДЯГУ

Мета роботи: вивчення впливу формоутворюючих властивостей матеріалів на характер форми і конструктивно-композиційного рішення моделі одягу.

Зміст роботи:

1. Підібрати декілька цілих кусків матеріалів для одягу різного виду з гладко фарбованих тканин і тканин з різноманітними рисунками.

2. Здійснити пошук пластичної виразності матеріалу – його пластичного образа :

2.1 виявити органолептичним способом формоутворюючі властивості обраних матеріалів;

2.2 визначити характер пластики майбутньої форми одягу з конкретного матеріалу при різних варіантах ліплення форми.

3. Виконати методом наколки ескізування об’ємних форм одягу з кожного виду матеріалу і зарисувати або сфотографувати їх.

4. Розробити по три ескізи нових моделей одягу для кожного виду матеріалу.

3

5. Відтворити методом наколки моделі у відповідності до розроблених ескізів і зарисувати або сфотографувати їх.

6. Виконати аналіз результатів роботи, підготувати висновки по роботі.

Висновки по роботі.

Матеріали та інструменти:

• манекени типових жіночих фігур;

• 8 цілих куски тканини з різними формоутворюючими властивостями;

• папір для зарисовок;

• кольорові олівці та приладдя для виконання рисунків;

• фотоапарат;

• швейні шпильки, швейні голки, нитки, ножиці, сантиметрова стрічка;

• лінійка, крейда, різець;

• папір чи калька для первинних шаблонів лекал.

Контрольні запитання:

1. Що таке тектоніка?

2. Від чого залежить пластика форми одягу?

3. Що розуміють під пластикою матеріалів?

4. Які фактори визначають пластичну виразність матеріалів?

5. Які існують варіанти ліплення форми з тканини?

Додаткові відомості

Одним з основних принципів формування естетичних властивостей також є принцип пластичності - це взаємодія форми з матеріалом. Логічний взаємозв'язок форми, конструкції і матеріалу визначає тектоніку виробу.

Пластика (від грец. plastikе – створення, скульптура) – запозичене з галузі пластичних мистецтв і в широкому значенні цього

слова визначається, як скульптура, мистецтво ліплення з м'яких матеріалів, художня виразність об’ємної форми.

Як відомо, форма створює художній образ виробу. Вона не може існувати без конструкції. Тому конструкцію можна розглядати як своєрідну технічну структуру виробу, яка у великій мірі залежить від властивостей матеріалу, що використовується. Логічний взаємозв'язок форми, конструкції і матеріалу визначає тектоніку виробу.

Взаємозв'язок цих складових спостерігається в одязі протягом

4

століть. Так, наприклад, в ХVI – XVII ст. виробляли дуже щільні, важкі тканини (сукно, оксамит, парчу і т.п.). З них відповідно виготовляли складні громіздкі костюми.

В кінці XVIII ст. характер жіночого костюма під впливом античного костюма різко міняється, зникають каркасні, важкі форми і актуальними стає одяг з м'якими драпіровками. Драпіровки ж красиві на м'яких світлих гладко фарбованих тканинах, коли кожна фалда дає глибокі світлотіні. Відповідно з'являється серпанок, муслін, батист, кашемір переважно світлих тонів.

До 30-х рр. XIX ст. в костюмі знову починає з'являтися чіткість форм; на зміну легким тканинам приходять більш жорсткі, хоча і менш громіздкі і важкі, чим раніше. Це муар, тафта, атлас і т.д.

Вплив пластичних властивостей матеріалів на характер форми одягу можна спостерігати також і на прикладах народних костюмів. Так, російські селянки шили свій одяг з домотканого льняного або вовняного полотна. Така тканина відрізнялася значною товщиною і жорсткістю, тому вона погано драпірувалася і була здатна утворювати лише жорстку форму одягу типу футляра. Ці якості тканини визначили характер пластики костюма – прямолінійну геометричну.

Китай же відвіку славився виробництвом високоякісного шовку. Природно, що одяг в Китаї виготовлявся переважно з натуральних шовкових тканин, які мають прекрасні пластичні властивості: "текучість", рухливість, здатність створювати красиві драпіровки. Тому китайський костюм має зовсім інший, на відміну від російського, криволінійний характер форми.

Аналізуючи ці і інші приклади, можна зробити висновок про те, що тектоніка - це не що інше, як природна пластика матеріалу, його невимушена, ненасильна робота. При цьому такої ж ясною повинна бути конструкція виробу. Звичайно, можна з матеріалу, що "ллється", наприклад, шляхом його дублювання, створити жорстку, "суху" форму одягу. Але в цьому випадку не можна говорити ні про природну пластику матеріалу, ні про ненасильну роботу конструкції. Образно кажучи, тектоніка – це природність форми, яка досягається ненасильною роботою конструкції і ясністю пластики матеріалу. Такий взаємозв'язок, кінець кінцем, визначає пластичну форму виробу.

Безумовно, етап розробки форми одягу на об'ємі з використанням певних матеріалів є одним з найвідповідальніших. Саме на цьому етапі перевіряються об'ємні параметри майбутнього виробу, які при площинному способі дуже складно врахувати; відпрацьовується композиція моделі одягу з урахуванням властивостей матеріалів, що використовуються.

5