- •Лабораторний практикум Вивчення конструкції високовольтних масляних вимикачів
- •Основні теоретичні положення
- •1.1. Процес вимикання. Номінальний струм, номінальна потужність вимикання
- •Номінальна потужність вимикання трифазного вимикача, мВа:
- •1.2. Процес увімкнення
- •2. Описання пристрою
- •2.1. Вакуумні вимикачі вв/теl
- •2 .1.1. Структура умовного позначення вимикачів:
- •2.1.2. Технічні характеристики
- •2.1.3. Устрій та робота вимикачів. Типові осцилограми відключення змінного струму в вакуумі
- •2.2. Маломасляні вимикачі
- •Вибір вимикачів
- •4. Робоче завдання
- •Контрольні запитання
- •Вивчення конструкції і дослідження роботи запобіжників Випробування топкої вставки
- •1. Загальні відомості
- •2. Опис лабораторної установки
- •3. Програма виконання роботи
- •Контрольні запитання.
Номінальна потужність вимикання трифазного вимикача, мВа:
S= U нI н. в.10-6.
Збереження обладнання, безперервне енергопостачання, динамічна стійкість електричних систем потребують, щоб тривалість увімкнення була якомога меншою і обмежувалась часом 0,05... 0,1 с. Для цього всі вимикачі комплектуються дугогасними пристроями, які забезпечують гасіння дуги в обмеженому об'ємі за соті частки секунди.
Час вимикання вимикача ‑ це час від моменту подачі команди на вимикання до моменту згасання дуги в усіх полюсах. Він складається з власного часу вимикання (привода і вимикача) та часу горіння дуги.
Власний час вимикання вимикача ‑ це інтервал часу з моменту подачі команди на вимикання до моменту припинення дотикання контакт-деталей полюсу, який вмикається останнім.
1.2. Процес увімкнення
Номінальний струм увімкнення. Здатність вимикача з відповідним йому приводом вмикатися на існуюче КЗ характеризується номінальним струмом увімкнення.
Струм увімкнення ‑ це найбільший ударний струм КЗ, на який вимикач здатний вмикатися без зварювання контактів та інших пошкоджень, які перешкоджатимуть його подальшій нормальній роботі.
Час увімкнення вимикача ‑ це інтервал часу від моменту подачі команди на увімкнення до моменту появи струму в його головному колі.
Власний час увімкнення вимикача ‑ це інтервал часу від моменту подачі команди на увімкнення до моменту дотикання головних контактів.
Класифікація вимикачів. В масляних вимикачах дуга, яка виникає між контактами, горить в трансформаторному маслі. Під впливом енергії, яка виділяється в дузі, масло розкладається, а газ і пара, які виникають при цьому, використовуються для її гасіння.
В залежності від способу ізоляції струмоведучих частин апарату відрізняють бакові вимикачі та маломасляні. В перших ізоляція струмоведучих частин між собою і від землі здійснюється за допомогою масла. Це масло розміщується у стальному баці, з'єднаному із землею.
В маломасляному вимикачі ізоляція струмоведучих частин від землі і між собою виконується за допомогою твердих діелектриків та масла.
Масляні бакові вимикачі з великим об'ємом масла виконуються на всю шкалу номінальних напруг (3... 500 кВ ), струмів (50... 1500 А) з потужністю вимикання (50... 2500 мВА ). Вимикачі цього типу можуть бути однобакові (до 10 кВ) і трибакові (35 кВ і вище).
Основні переваги цих вимикачів: висока надійність апарату, простота конструкції камер та механізмів, висока механічна стійкість елементів (камер, баку, механізмів, вводів), що дозволяє використовувати ці апарати в самих тяжких умовах експлуатації (при низьких температурах необхідно підігрівати масло для зменшення його в'язкості). Гасяче середовище – масло, завжди є у наявності. Надійність бакових вимикачів у декілька разів вища надійності повітряних і маломасляних вимикачів. Великою перевагою є можливість вбудовування трансформаторів струму та ємнісних дільників напруги. Крім того, простота конструкції не потребує високої кваліфікації обслуговуючого персоналу і складного обладнання.
При напрузі до 220 кВ баковий вимикач за своїми параметрами не поступається повітряному.