Висновки

Інформаційна діяльність, а відтак і інформаційний бізнес здійснюваний спеціальними інформаційними органами, є галуззю інформаційної інфраструктури суспільного виробництва з притаманними тільки йому предметами і знаряддями праці, особливою технологією і своєрідними наслідками, використання яких суттєво впливає на розвиток всіх галузей і сфер народного господарства.

Інформаційний орган з невеликою кількістю працівників повинен в галузі НІД робити все, що йому по силах, правильно вибираючи з безлічі форм, методів і видів інформаційної діяльності ті, які на даному етапі є найбільш важливими і найбільш ефективними для досягнення поставлених бізнесових і інформаційних завдань, тому що бажання забезпечити інформацією всіх і вся обходиться надто дорого і відбивається на якості інформаційної продукції.

Вибір пріоритетів у НІД необхідний, як засіб, що дозволяє співвіднести головні цілі з наявними засобами їх досягнення, які забезпечують найбільш раціональний розподіл інформаційних ресурсів в інтересах отримання високої результативності діяльності як інформаційного органу, так і споживачів їхньої продукції.

Як ми переконалися, інформаційних бізнес доступний всім без винятку інформаційним органам, незалежно від кількості працівників, структури і організаційних особливостей. Слід лише пам'ятати, що для цього потрібне активне бажання працювати в умовах бізнесу, серйозний, всебічний, виважений аналіз своїх реальних можливостей і неухильне виконання прийнятих на себе зобов'язань перед споживачами інформації, жорстке додержання принципу взаємної зацікавленості і взаємної відповідальності постачальника і споживача інформації. Крім цього, потрібно обов'язково навчитися рахувати і економити. Точний облік, економія часу і коштів при переході до комерціалізації НІД стають однією з найважливіших умов успішного функціонування інформаційного органу, його рентабельності.

Входження в систему ринкових відносин повинно бути направлене на досягнення високих результатів НІД, на підвищення якості інформаційної продукції і авторитету інформаційного органу, сприяти росту ефективності праці співробітників, їхньої матеріальної зацікавленості в результатах своєї праці. Без цього не потрібно й починати бізнесову діяльність.

Список літератури

Закон України. Про захист інформації в автоматизованих системах: Затверджено 5 лип. 1994 р. // Відомості ВРУ. – 1994.– № 31. – Ст. 286.

Закон України. Про інформацію: Закон України: Затверджено 2 жовт. 1992 р. // Відомості ВРУ. –1992. – № 48. – Ст. 650.

Закон України. Про науково-технічну інформацію: Затверджено 25 черв. 1993 р. // Відомості ВРУ. – 1993. – № 33. – Ст. 345.

Закон України. Про національну програму інформатизації: Затверджено 4 лют. 1998 р. // Уряд. кур'єр.– 1998.–12 берез.

* * *

Андрощук Г., Денисюк В. Франчайзинг: определения, преимущества, перспективы // Бизнес-информ.– 1997.– № 9.

Богйон Г.И., Горняк О.В. Проблемы создания малых предприятий (на примере Украины и Франции).– Одесса: Астропринт, 1998.– 112 с.

Бурый-Шмарьян О.А. Работа органов научно-технической информации малой численности в новых условиях хозяйствования: Метод. пособие.– М., 1989.– 106 с.

Бурый-Шмарьян О.А. Хозяйственный расчет в органах научно-технической информации предприятий и организаций.– М., 1988.– 120 с.

Введение в информационный бизнес: Учеб. пособие.–М,: Финансы и статистика, 1996.– 238 с.

Гудименко Н.И. и др. Экономика информационной работы на предприятиях и в организациях республики: Обзор. информ.– М., 1985.– 71 с.

Единые нормы времени и выработки на работы, выполняемые на перфорационных клавишных вычислительных машинах и устройствах подготовки данных на машинных носителях / ЦБНТ.– М., 1990.

Иванова Т.Е., Платова Т.В. Основы информационного маркетинга: Учеб. пособие.– Ярославль, 1990.– 48 с.

Карпінський Б.А. Інформаційний продукт: створення і реалізація.–Львів, 1994.– 173 с.

Кетлер Ф. Основы маркетинга: Пер. с англ.– М.: Прогресс, 1991.

Коломієць Г.С., Миньковський А.П. Інформаційна продукція: ринок, маркетинг, підготовка кадрів.– К.: Либідь, 1991.– 173 с.

Лазарева С.Ф. Економіка й організація інформаційного бізнесу: Навч. посібник. – К.: КНЕУ, 2000.– (електрон. варіант)

Майоров C. И. Информационный бизнес: Коммерческое распространение и маркетинг: Справочник.– М.: Финансы и статистика, 1993.– 128 с.

Майоров С.И., Поляков И.А. Маркетинг в информационной сфере.–М., 1989.– 41 с.

Маркетинг информационной продукции и услуг: Тез. док.– М., 1990.–32 с.

Методика нормирования библиотечных процессов в автоматизированном режиме // Оперативная информация по вопросам культуры и искусства.– Минск, 1985.– С. 51-66.

Норми на процеси бібліотечно-бібліографічної роботи Державної бібліотеки України. – К., 1992.– 278 с.

Организация и экономика информационной деятельности: Метод. пособие.– М., 1989.– 43 с.

Организация работы отдела научной информации по культуре и искусству государственной библиотеки союзной республики: Метод. рек.–М., 1975.– 44 с.

Платні послуги в бібліотеках: Метод. поради / Одеська ОУНБ ім. М.Грушевського.– Одеса, 2000.– 32 с.

Половинчик А.Н., Шпак Ю.Т. Экономическая оценка результатов информационной деятельности.– К., 1967.– 47 с.

Руководители отрасли: информационные потребности: Экспертные оценки / ГБЛ. НИО Информкультура.– М., 1989.– 18 с.

Салимжапов И.К., Рубцов А.В. Договорные цены.– М.: Знание, 1990.

Станворд Дж., Смит Б. Франчайзинг в малом бизнесе.– М., 1996.

Тамбовцев В.А. Пятый рынок: экономические проблемы производства информации.– М., 1991.–106 с.

Твердохліб М.Г., Шарапов О.Д. Організація інформування керівників: Навч. посібник. – К., 1997,–178 с.

Ценообразование: Учеб. пособие.– М.: Финстатинформ, 1996.– 159 с.

Guidelines for Teaching of Marketing in the Training of Librarians, Dokumentalisos, and Archivists.–UNESCO GIR.– Рaris, 1988.–115 р.

Tess M. Teaching Management to Information Рroffessionals: A Рractical Aррroach. Guidelines for Instructors. A Draft Рresented at IFLA General Conference. 57-th. Moscow, 1991.–37 р.