- •Тема 2. Податок на додану вартість
- •1. Економічний зміст і призначення податку на додану вартість
- •2. Платники податку і об'єкт оподаткування
- •3. Пільги з податку на додану вартість
- •4. Ставки податку на додану вартість, порядок його обчислення і сплати
- •5. Облік платників податку і податковий контроль
- •6. Особливості оподаткування окремих господарських операцій
6. Особливості оподаткування окремих господарських операцій
При оподаткуванні податком на додану вартість є особливості, зумовлені проведенням активної фінансової політики щодо стимулювання окремих видів діяльності і розвитку регіонів. Так, операції з ввезення на територію спеціальних економічних зон та вивезення з території цих зон товарів та інших предметів здійснюється відповідно до законодавства про створення зон.
Тимчасово, до 1 січня 2008 року, звільняються від оподаткування операції з ввезення на митну територію України відповідно до Закону України "Про стимулювання виробництва автомобілів в Україні" товарів, у тому числі машинокомплектів, які використовуються для будівництва та виробничої діяльності підприємств із виробництва автомобілів, автобусів і комплектуючих виробів до них. У разі порушення цільового використання зазначених товарів платник податку зобов'язаний збільшити податкові зобов'язання за наслідками податкового періоду, на який припадає таке порушення, на суму податку на додану вартість, що мала бути сплачена в момент ввезення на митну територію України таких товарів, а також сплатити пеню, нараховану на таку суму податку виходячи з 120 відсотків облікової ставки Національного банку України, що діяла на день збільшення податкового зобов'язання та за період від дати ввезення таких товарів до дати збільшення податкових зобов'язань.
До І січня 2008 року оподатковуються податком на додану вартість за нульовою ставкою операції з продажу автомобілів, автобусів і комплектуючих виробів до них власного виробництва резидентів, які здійснюють діяльність відповідно до Закону України "Про стимулювання виробництва автомобілів в Україні". Ці виробники-резиденти зобов'язані мати затверджену Кабінетом Міністрів України інвестиційну програму.
До 1 січня 2004 року у випадках, коли платник податку здійснює операції з продажу особам, які не зареєстровані як платники податку, сільськогосподарської продукції та продуктів її переробки, раніше придбаних таким платником податку у фізичних осіб, які не є платниками цього податку, об'єктом оподаткування є торгова націнка встановлена таким платником податку.
До 1 січня 2005 року сума податку на додану вартість, що повинна сплачуватися до бюджету переробними підприємствами усіх форм власності за реалізовані ними молоко та молочну
продукцію, м'ясо та м'ясопродукти, у повному обсязі спрямовується виключно для виплати дотацій сільськогосподарським товаровиробникам за продані ними переробним підприємствам молоко і м'ясо в живій вазі. Сума податку на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету сільськогосподарськими підприємствами усіх форм власності за реалізовані ними молоко, худобу, птицю, вовну, а також за молочну продукцію та м'ясопродукти, вироблені у власних переробних цехах, повністю залишається у розпорядженні цих сільськогосподарських підприємств і спрямовується на підтримку власного виробництва тваринницької продукції та продукції птахівництва. Порядок нарахування і використання зазначених коштів встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Тимчасово, до ! січня 2009 року, звільняються від оподаткування операції з продажу космічних комплексів, космічних ракет-носіїв, космічних апаратів, наземних сегментів космічних систем та їх агрегатів, систем і комплектуючих, що вироблені суб'єктами космічної діяльності.
Тимчасово, до 1 січня 2009 року, звільняються від оподаткування операції з ввезення суб'єктами космічної діяльності на митну територію України товарів, які використовуються для виробництва космічної техніки включаючи агрегати, системи та їх комплектуючі для космічних комплексів, космічних ракет-носіїв, космічних апаратів та наземних сегментів космічних систем, якщо такі товари не виготовляються на території України. У разі нецільового використання зазначених товарів платник податку зобов'язаний збільшити податкові зобов'язання за наслідками податкового періоду, на який припадає таке порушення, на суму податку на додану вартість, шо мала бути сплачена в момент ввезення на митну територію України таких товарів, а також сплатити пеню, нараховану на таку суму податку, виходячи із 120 відсотків облікової ставки Національного банку України, що діяла на день збільшення податкового зобов'язання, та за період від дати ввезення таких товарів до дати збільшення податкових зобов'язань.
У період з 1 січня 2002 року до 1 січня 2007 року для підприємств літакобудівної промисловості, визначених статтею 2 Закону України "Про державну підтримку літакобудівної промисловості в Україні" звільняються від оподаткування операції з ввезення на митну територію України матеріалів, комплектуючих виробів і обладнання (крім підакцизних), що використовуються
для потреб розробки, виробництва авіаційної техніки та надання послуг, якщо такі товари не виробляються підприємствами на території України або ті, що виробляються, не відповідають міжнародним класифікаційним вимогам чи вимогам замовників продукції, визначеним умовами контрактів. Перелік та обсяги цих товарів щороку затверджуються Кабінетом Міністрів України відповідно до контрактів, укладених цими підприємствами.
У разі порушення вимог щодо цільового використання зазначених товарів платник податку повинен збільшити податкові зобов'язання за результатами податкового періоду, на який припадає таке порушення, на суму податку на додану вартість, що мала бути сплачена в момент їх ввезення (пересилання) на митну територію України, а також сплатити пеню, нараховану відповідно до законодавства.
У встановлений період операції з продажу продукції (послуг), яка вироблена зазначеними підприємствами літакобудівної промисловості за рахунок коштів Державного бюджету України, оподатковуються податком на додану вартість за нульовою ставкою.
Значною вадою чинної системи оподаткування доданої вартості є надання значної кількості пільг, що становить понад 15 млрд. грн. витрат доходів бюджету. При подальшому вдосконаленні податкового законодавства їх кількість повинна бути зменшена, оскільки вони дискредитують саму ідею оподаткування доданої вартості.