- •Історія держави і права України
- •Передмова
- •Лекція 1 Вступ. Стародавні держави і право на території України
- •Список основної літератури
- •Список додаткової літератури
- •Зразки тестових завдань для перевірки знань
- •Лекція 2 Виникнення і розвиток держави Київська Русь
- •4 Суспільний устрій.
- •Список основної літератури
- •Список додаткової літератури
- •Зразки тестових завдань для перевірки знань
- •Лекція 3 правова система КиївськОї РусІ
- •Список основної літератури
- •Список додаткової літератури
- •Зразки тестових завдань для перевірки знань
- •Лекція 4 галицько-волинська держава
- •В історії Галицько-Волинського князівства можна виділити такі етапи:
- •Джерела права
- •Список основної літератури
- •Список додаткової літератури
- •Зразки тестових завдань для перевірки знань
- •Лекція 5 литовсько-руська держава (XIV-XVI ст.)
- •Список основної літератури
- •Список додаткової літератури
- •Зразки тестових завдань для перевірки знань
- •Лекція 6 право і суд литовсько-русьКої держаВи
- •І Державні суди
- •Іі Недержавні суди
- •Список основної літератури
- •Список додаткової літератури
- •Зразки тестових завдань для перевірки знань
- •Лекція 7 українські землі у складі речі посполитої (друга половина xvІ – друга половина xviІ ст.)
- •Список основної літератури
- •Список додаткової літератури
- •Зразки тестових завдань для перевірки знань
- •Лекція 8 Держава і право на початку Української революції хvіі ст.
- •Залежні верстви
- •Список основної літератури
- •Список додаткової літератури
- •Зразки тестових завдань для перевірки знань
- •Центральні органи влади: Московської держави в Україні
- •Гетьманщини (Козацько-гетьманської держави)
- •Система управління:
- •Місцеві орган влади і управління
- •Список основної літератури
- •Список додаткової літератури
- •Зразки тестових завдань для перевірки знань
- •Лекція 10
- •Право Козацько-гетьманської держави
- •(Друга половина хvіі - хvііі ст.)
- •Джерела права:
- •Вищі суди
- •Місцеві суди
- •Засобами забезпечення зобов’язань були: Завдаток – гроші або цінна річ, яку боржник давав кредитору під час укладання договору.
- •Під час шлюбного договору встановлювався розмір: посагу – приданого, визначеного батьком нареченої. Іноді він збігався з розміром виправи;
- •Список основної літератури
- •Список додаткової літератури
- •Зразки тестових завдань для перевірки знань
- •Лекція 11 Україна у складі Російської імперії
- •1 Короткий історичний огляд.
- •Список основної літератури
- •Список додаткової літератури
- •Зразки тестових завдань для перевірки знань
- •Лекція 12 суд і правова система україни у складі російської імперії у хіх – на початку хх ст.
- •Список основної літератури
- •Список додаткової літератури
- •Зразки тестових завдань для перевірки знань
- •Лекція 13 Правове становище українських земель у складі Австрійської імперії (1772-1918 рр.)
- •Список основної літератури
- •Список додаткової літератури
- •Зразки тестових завдань для перевірки знань
- •Історія держави і права України
- •У двох частинах
- •Історія держави і права України
Джерела права
Звичаєве право. Воно зберегло свою силу і після монголо-татарської навали і регулювало такі норми, як порядок здійснення кровної помсти, присяги, ордалії.
“Руська правда”. У Галицько-Волинському князівстві продовжували діяти норми “Руської Правди”, які регулювали питання права власності на землю і майно, укладання угод та договорів.
Князівське законодавство. Залишилося небагато пам’яток права цього періоду. Найбільш відомі 4 пам’ятки права, що збереглися.
Грамота Івана Ростиславовича Берладника (1134). Вона містить відомості про зв’язки місцевих купців з болгарськими, чеськими, угорськими купцями. Регламентувала правове становище (пільги) деяких іноземців під час їх перебування на землях Русі.
Рукописання (або заповіт) князя Володимира Васильовича (1287). Воно свідчило про існування права успадкування феодального володіння, порядок передачі князями права експлуатації феодально залежного населення, розкривало систему управління селами і містами. Наведено приклади такого способу придбання землеволодінь, як купівля землі.
Уставна грамота князя Мстислава Романовича (1289). Вона дає уявлення про розмір та форми феодальних повинностей міського населення на користь князя.
Юридичні документи ХІV ст. – грамоти, договори, доручення. Вони свідчили про впорядкування окремих інститутів права власності і зобов’язального права. У них визначалися правила дарування нерухомості (землі, садиби, млина). У князівстві були поширені договори купівлі-продажу рухомого майна, обміну, заповіту, позики.
Окремі відомості про правову систему князівства збереглися у літописах. Це – міжнародні договори, законодавча діяльність князів, норми кримінального права. З’являється і такий вид злочину, як змова проти князівської влади. Розширюється і коло покарань. Застосовуються смертна кара для феодалів і залежних селян, конфіскація майна, вигнання з країни, тюремне ув’язнення.
Є припущення, що існував збірник постанов Галицько-Волинського князівства.
Магдебурзьке право. У багатьох містах князівства завжди було чимало іноземців, які займалися торгівлею. Поступово їм надавалися привілеї.
Наприкінці ХІІІ – на початку ХІV ст. на українських землях запроваджується Магдебурзьке право. Воно було обмежене. Його отримували переважно іноземці, які не підлягали юрисдикції місцевої адміністрації. Православне населення позбавлялося права брати участь у діяльності органів самоврядування, займатися ремеслами. Тому воно чинило опір впровадженню Магдебурзького права. Першими це право отримали такі міста, як Володимир-Волинський (1324), Сянок (1339), Львів (1352).
Церковне законодавство. Це річні церковні постанови і устави. Ними регулювалися шлюбно-сімейні відносини, правопорушення проти моралі, неправомірні дії духовенства і церковних людей тощо.
Судочинство
Суд не був відокремлений від адміністрації. Судові функції виконували: князь, Боярська рада, воєводи, волостителі, церква. Право суду над залежними селянами здобувають великі землевласники.
Отже, з розпадом Київської Русі традиції державотворення не переривалися. Вони яскраво виявилися у Галицько-Волинському князівстві, яке об’єднувало понад 90% української території. Воно не тільки продовжило державницьку традицію Давньоруської держави, але й досягло значного політичного, економічного, культурного розвитку, вийшовши на передові позиції серед країн Східної Європи.