- •Оглавление
- •1.1. Виникнення землеустрою (землерозіїоділу) і перші землевпорядні дії
- •1.2. Розвиток землеустрою як науки
- •2.1. Земельно-територіальний ресурс в системі суспільних інтересів і відносини
- •2.2. Земля як товар в ринковій економіці
- •2.3. Соціально-економічний зміст землеустрою
- •3.1. Поняття землеустрою в зарубіжних країнах
- •3.2. Планування використання земель адміністративно-територіальних утворень
- •3.3. Державні, регіональні та муніципальні програми використання та охорони земель
- •3.4. Межування земель
- •3.5. Землеустрій з удосконалення землеволодінь та землекористувань
- •3.6. Внутрігосподарський землеустрій
- •4.1. Формування власності на землю
- •4.2. Землеустрій в умовах ринкової економіки
- •5.1. Мета, характер і зміст сучасного землеустрою
- •5.2. Принципи і завдання землеустрою
- •5.4. Основні поняття і визначення системи землеустрою в Україні
- •5.4. Основні поняття і визначення системи землеустрою в Україні
- •6.1. Вивчення стану земель
- •6.2. Планування використання та охорони земель
- •6.3. Територіальний землеустрій
- •6.4. Внутрігосподарський землеустрій
- •6.5. Зокремлений землеустрій
- •Розділ 7. Особливості сучасного землеустрою
- •7.1. Землеустрій на землях сільськогосподарського призначення
- •7.2. Особливості внутрігосподарського землеустрою в умовах ринкової економіки
- •7.3. Землеустрій в містах та інших населених пунктах
- •7.4. Особливості землеустрою в регіонах, які мають негативні явища при використанні земель
- •Розділ 8. Система землеустрою в Україні
- •8.1. Суть, зміст і структурні елементи системи землеустрою
- •8.2. Основні складові та функції системи землеустрою
- •8.3. Землевпорядне виробництво та його інформаційне забезпечення
- •Розділ 9. Управління системою землеустрою
- •9.1. Державне управління землеустроєм
- •9.2. Впорядкування відносин між учасниками землеустрою
- •9.3. Формування джерел фінансування проведення землеустрою
3.2. Планування використання земель адміністративно-територіальних утворень
Роботи з планування використання земель аналогічні схемам землеустрою різного рівня, які розробляються в Україні.
Необхідність розробки планів, які намічають використання земель на перспективу в Західній Європі, визначалася ростом міст та природоохоронними цілями. Саме міста з 80-х років XX ст. стали впливати на земельну політику держав, тому, що ці землі, які намічені під забудову, є найдорожчими. Плани використання земель одночасно вирішували питання охорони довкілля, перерозподілу земель між міським, сільським та лісовим господарством, промисловими, транспортними й іншими галузями, містобудування і земельно-господарської 'обяаштованості в межах і за межами міських територій.
В основі розробки таких планів лежало спеціальне законодавство. Наприклад, у Франції, в 1996 р. були прийняті "Національні директиви облаштованості території", у Швеції — закон "Планування і будівництва" (1987 p.), у Швейцарії - Федеральний закон "Про регіональне планування" (1979 р.) тощо.
Плани поділяються на генеральні, що складаються, як правило, на регіон з терміном дії 20-25 років і місцеві (муніципальні) з терміном дії від 5 до 15 років. Базою будь-якого плану є зонування, де вся територія, яка землевпорядковується, поділяється на зони: сільськогосподарську, лісову, забудовану, першочергової забудови для індивідуальних і суспільних потреб і т.і. Після публічного обнародування таких планів, при наявності позитивної суспільної думки, вони затверджуються і є обов'язковими для виконання.
41
Наприклад, у Франції на територію приморських Альп розроблено три генеральних плани: регіон Ніцци (36 комун), регіон Грасса, Канн, Актину (25 комун), регіон Монто (13 комун).
У генеральному плані облаштування території регіону Ніцци, складеному в масштабі 1:50000 виділені зони: міська (ІА. ВЕРБ і т. і.) і природні (NA. NB. NC і т. і.), а також підзони і сектори (промислові, ділові, торгові, зарезервовані, сільськогосподарські, природоохоронні, які не підлягають забудові і т.і.). Показано місця будівництва автомобільних доріг, аеропорту, інших елементів інфраструктури.
Генеральний план конкретизується в планах впорядкування територій комун ("Plan d'occupation des sols"), які розробляються на термін 5 років у масштабах 1:2500, 1:5000 в залежності від площі цих муніципальних утворень. У Франції 15,4 тис/кймун з 36 тис. уже мають такі затверджені плани. Об'єктом землеустрою тут виступає терито'рія комуни (від 500 до 2000 га) з числом жителів від 1500 до 2500 чоловік. Плановою основою служить земельно-кадастрова карта.
Намічене в таких планах зонування є обов'язковим. Наприклад, у зоні, наміченій для розширення промислового 'будівництва, приватні ділянки підлягають вилученню (викуповуються комуною), а житлові будинки— відселенню. У зонах розширення будівництва спочатку прокладаються дороги і всі комунікації.
Зонування визначає і процеси ціноутворення. Наприклад, якщо ділянка сільськогосподарських земель попадає в зону зміни цільового призначення і на ній можливе будівництво, то її ціна зростає в кілька разів.
Такі плани облаштованості земель складаються в останні роки не тільки у Західній Європі, але і інших країнах, наприклад в Китаї.