- •Оглавление
- •1.1. Виникнення землеустрою (землерозіїоділу) і перші землевпорядні дії
- •1.2. Розвиток землеустрою як науки
- •2.1. Земельно-територіальний ресурс в системі суспільних інтересів і відносини
- •2.2. Земля як товар в ринковій економіці
- •2.3. Соціально-економічний зміст землеустрою
- •3.1. Поняття землеустрою в зарубіжних країнах
- •3.2. Планування використання земель адміністративно-територіальних утворень
- •3.3. Державні, регіональні та муніципальні програми використання та охорони земель
- •3.4. Межування земель
- •3.5. Землеустрій з удосконалення землеволодінь та землекористувань
- •3.6. Внутрігосподарський землеустрій
- •4.1. Формування власності на землю
- •4.2. Землеустрій в умовах ринкової економіки
- •5.1. Мета, характер і зміст сучасного землеустрою
- •5.2. Принципи і завдання землеустрою
- •5.4. Основні поняття і визначення системи землеустрою в Україні
- •5.4. Основні поняття і визначення системи землеустрою в Україні
- •6.1. Вивчення стану земель
- •6.2. Планування використання та охорони земель
- •6.3. Територіальний землеустрій
- •6.4. Внутрігосподарський землеустрій
- •6.5. Зокремлений землеустрій
- •Розділ 7. Особливості сучасного землеустрою
- •7.1. Землеустрій на землях сільськогосподарського призначення
- •7.2. Особливості внутрігосподарського землеустрою в умовах ринкової економіки
- •7.3. Землеустрій в містах та інших населених пунктах
- •7.4. Особливості землеустрою в регіонах, які мають негативні явища при використанні земель
- •Розділ 8. Система землеустрою в Україні
- •8.1. Суть, зміст і структурні елементи системи землеустрою
- •8.2. Основні складові та функції системи землеустрою
- •8.3. Землевпорядне виробництво та його інформаційне забезпечення
- •Розділ 9. Управління системою землеустрою
- •9.1. Державне управління землеустроєм
- •9.2. Впорядкування відносин між учасниками землеустрою
- •9.3. Формування джерел фінансування проведення землеустрою
7.3. Землеустрій в містах та інших населених пунктах
Міста й інші населені пункти — це території, що знаходяться під забудовою, площами, вулицями, промисловими зонами, комунікаціями, лісами, парками, скверами, бульварами, водоймами та землями, використовуваними для сільськогосподарського виробництва. На території міст та інших населених пунктів є зони природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного, історико-культурного, промислового і транспортного призначення. Функціональні завдання цих територій визначені генеральними планами забудови міст і селищ. Зонування міської території регулюється законом України "Про основи містобудування".
У зв'язку з цим, завдання землеустрою в межах границь міст і інших населених пунктів зводяться до проведення землевпорядних заходів разом з містобудівною діяльністю. Землевпорядні і містобудівні документи одного рівня повинні доповнювати один одного.
Землевпорядні роботи в містах та інших населених пунктах включають:
правове зонування міських земель;
проведення інвентаризації земель;
3) виявлення територіальних резервів і створення резервних
земельних фондів;
розробку проектів організації використання земель сіл та селищ;
розробку планів земельно-господарського устрою земель, які не
підлягають забудові або тимчасово не забудовуваних земель;
6) розробку проектів розмежування земель права державної і
комунальної власності;
7) встановлення і закріплення в натурі (на місцевості) меж населених
пунктів;
формування земельних ділянок як об'єктів нерухомості при
наданні (продажу), вилученні (викупі), здійсненні угод;
встановлення обмежень і обтяжень (сервітутів) у використанні
земель;
10) складання спеціальних тематичних карт (атласів) стану і
використання земель.
Плани земельно-господарського устрою міст, селищ і правового зонування міських земель повинні розроблятися, як правило, одночасно з генеральними планами міст і селищ.
Проекти землеустрою землеволодінь та землекористувань передують проектам планування частин міських та інших поселень, проектам Забудови кварталів мікрорайонів та інших елементів планувальної структури населених пунктів і є підставою для встановлення меж земельних ділянок в натурі (на місцевості).
101
7.4. Особливості землеустрою в регіонах, які мають негативні явища при використанні земель
Досвід проведення землевпорядного проектування показав, що в регіонах з розвитком негативних явищ або процесів деградації земель (водна і вітрова ерозія ґрунтів, підтоплення, заболочування, висушення, засолення, опустинювання, забруднення відходами виробництва, хімічними і радіоактивними речовинами й ін.) найчастіше можуть виявитися неприйнятними землевпорядні рішення, одержувані з використанням традиційних методів проектування. В таких випадках в основі проектів територіального і внутрігосподарського землеустрою, планування використання земель повинна лежати агроекологічна оцінка території, придатність земель для ведення сільськогосподарського виробництва, лісового господарства, будівництва й інших цілей.
Землеустрій, який базується на екологічних вимогах, повинен забезпечувати компроміс між економікою й екологією, що дозволить на взаємно вигідних умовах розвивати виробництво.
В регіонах з негативними явищами при використанні земель повинні проводитися наступні роботи:
1) проведення спеціальних обстежень земель з метою вивчення й
оцінки негативних процесів для складання тематичних карт (атласів);
оцінка агроекологічних властивостей земель і екологічної
стабільності територій;
визначення особливого режиму й умов землекористування
шляхом складання чергових карт земель, обмежених у використанні й
обтяжених правами інших осіб (сервітутів);
4) розробка схем захисту земель від деградації, їх консервації та
відновлення;
5) розробка системи заходів щодо збереження і поліпшення
природних ландшафтів, відновлення і підвищення родючості грунтів,
захисту земель від ерозії, зсувів, селів, підтоплення, вторинного засолення
і заболочування, опустинювання, забруднення відходами виробництва,
хімічними і радіоактивними речовинами;
6) організація території сільськогосподарських підприємств,
селянських та фермерських господарств на еколого-ландшафтній основі з
впровадженням ґрунтозахисних, природоохоронних і меліоративних
комплексів.
При проведенні агроекологічної оцінки земель виділяються агроекологічно однорідні території, і на цій базі встановлюється придатність територій для сільськогосподарського виробництва, ведення лісового господарства, здійснення будівництва, використання їх для інших цілей.
102