Рівненський державний гуманітарний університет

Кафедра української літератури

ТХОРУК Р.Л.

ПРАКТИКУМ

ІЗ ВИРАЗНОГО ЧИТАННЯ

МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

ДО КУРСУ

СТУДЕНТІВ ФАКУЛЬТЕТУ

УКРАЇНСЬКОЇ ФІЛОЛОГІЇ

РІВНЕ -2010

Зміст

вступне слово

програма курсу

мета

вимоги до знань та вмінь

планування лекцій

завдання практичних занять

завдання лабораторних занять

література

лекційні матеріали

особливості оцінювання

залікові завдання

додатки

алгоритм визначення розміру та ритмічної системи віршування

партитурні значки

зразок партитури

система питань та завдань літературознавчого й виконавчого аналізу поезії Т.Шевченка «Я не нездужаю, нівроку»

орієнтовний план аналізу прослуханого читання

вимоги до рецензії на виставу

ВСТУПНЕ СЛОВО

За навчальними планами, що містять перелік найважливіших дисциплін, які мусить знати сьогодні вчитель-філолог, курс «Практикуму із виразного читання» складає частину методики викладання української літератури. Однак вміння й навики, які хотілося б розвинути у студентів-першокурсників, із царини риторики – давньої науки, що містить чималий арсенал вправ і цілих технологій підготовки промовців.

Серед п‘яти її завдань – навчити правильно обрати тему, добре скомпонувати частини промови, підібрати відповідні вислови, вправно завчити напам‘ять та в належному тоні виголосити – останніх два прямо стосуються практикуму.

Як підготувати текст до виразного читання, як і наскільки довго вправлятися у його читанні на самоті, як запам‘ятати й прокоментувати декламаторську майстерність іншого ви зможете дізнатися із програми, у якій заданий певний порядок опанування термінологією, застосування теоретичних знань під час практичних та лабораторних занять, із лекційних матеріалів та схем і взірців додатків.

Деякі таблиці, алгоритми й схеми додатків, а також завдання лабораторних занять мають випереджуючий характер, дані й способи подачі матеріалу в них досконало вивчатимуться згодом – у курсах теорії літератури й лексикології, фонетики й орфоепії, педагогіки й методики. Все ж сміливо випробовувати себе, вглядаючись у блакитну далину майбутнього, звикати продумувати одразу кілька цілей, готуючись прочитати невелику обсягом поезію, слід уже тепер. Самостійної та наполегливої праці над собою докладати доведеться чимало.

Методичні рекомендації допоможуть також зорієнтуватися в особливостях оцінювання і сприятимуть, щоб сам процес навчання був плавним, послідовним та контрольованим зі сторони студента.

Мета та завдання курсу

Одне із завдань „Практикуму із виразного читання” ознайомити студентів із особливостями мовного апарату, способами розвинути природні дані задля чіткого й продуманого декламування уривків текстів різного характеру, із методами виразного читання, навчити робити літературознавчий та підготовчий виконавчий аналіз тексту. Методичні завдання курсу – навчити розуміти й доречно використовувати набуті знання, користуватися необхідною термінологією, а також уміти розвинути навички та вміння в учнів, запропонувавши систему завдань задля аналізу якогось тексту, знати й бачити доцільність використання методу виразного читання на уроках літератури та в позаурочний час.

Студенти повинні знати :

 термінологію, що дасть змогу пояснити особливості індивідуального прочитання якогось уривку чи тексту;

 яким чином літературознавчий аналіз сумісний із постановкою виконавчого завдання;

а також повинні уміти:

 виразно читати напам’ять художні твори, передбачені шкільною програмою;

 продемонструвати різні методи читання й обѓрунтувати доцільність такого постановочного завдання;

 обрати уривок із прозового, віршового та драматичного тексту та „вписати” його виразне читання в поурочний план;

 розробити завдання для учнів, які спрямовані на підготовку до виразного читання;

 укласти сценарій та підготувати конкурс читців, вечір поезії, постановку драматичного етюду.

Планування лекцій із курсу «практикум із виразного читання»

№	Тема лекції	Гр. У-11, 12, 13, 14
1.	Предмет „виразне читання”. Техніка та логіка мовлення й виразного читання.Методи виразного читання. Логічний наголос
2.	Літературознавчий та виконавчий аналіз твору. Творче завдання. Виразне читання на уроках у середній школі і в позакласній роботі

Планування практичних та лабораторних занять

	Практичні й лабораторні заняття	У-11	У-12	У-13	У-14	У-15
1.	Практичне перше. ДИХАННЯ. ПАУЗА. ВИСОТА ТОНУ. ІНТОНАЦІЙНИЙ КАСКАД
2.	Практичне друге. ЧІТКІСТЬ ВИМОВИ.ЛОГІЧНИЙ НАГОЛОС
3.	Практичне третє. ПІДТЕКСТ І ТВОРЧЕ ЗАВДАННЯ
4.	Лабораторне перше. ЛІТЕРАТУРОЗНАВЧИЙ І ВИКОНАВЧИЙ АНАЛІЗ
5.	Лабораторне друге. ЧИТАННЯ УРИВКІВ ПУБЛІЦИСТИКИ. КОМЕНТАР
6.	Лабораторне третє. ПІДГОТОВКА ПАРТИТУРИ. ЧИТАННЯ ЗА ПОДАНОЮ ПАРТИТУРОЮ
7.	Лабораторне четверте. МЕТОДИ ЧИТАННЯ. ЧИТАННЯ ВІРШОВОГО ТЕКСТУ ЗНАЧНИХ РОЗМІРІВ
8.	Лабораторне п‘яте. ЧИТАННЯ ЛІРО-ЕПІКИ. РЕЦЕНЗУВАННЯ
9.	Лабораторне шосте. КОНКУРС ЧИТАННЯ БАЙОК
10	Лабораторне сьоме. ПЕРЕГЛЯД ЗАПИСУ ВИСТАВИ. РЕЦЕНЗУВАННЯ
11	Лабораторне восьме. ВЕЧІР СУЧАСНОЇ ПОЕЗІЇ
12	Лабораторне дев‘яте. ЧИТАННЯ ДІАЛОГІВ ТА УРИВКІВ ДРАМИ

ЗМІСТ КУРСУ:

ЛЕКЦІЯ 1. Предмет „виразне читання”. Техніка та логіка мовлення й виразного читання. Методи виразного читання. Логічний наголос

ЛЕКЦІЯ 2. Літературознавчий та виконавчий аналіз твору. Творче завдання. Виразне читання у середній школі.

ПРАКТИЧНІ ЗАНЯТТЯ:

Тема перша. ДИХАННЯ. ВИСОТА ТОНУ. ПАУЗА. ІНТОНАЦІЙНИЙ КАСКАД

Тексти:

„Світає” П.Тичини;

„Де ти бродиш, моя доле” С.Писаревського;

„Мріє, не зрадь” Лесі Українки

завдання:

 підготувати за книгою Буяльського Б. „Поезія усного слова” виступ (на три хвилини) про те, як працювати над правильною постановкою дихання;

 проставити у вірші „Де ти бродиш, моя доле” С.Писаревського граматичні наголоси, визначити розмір (див.додаток 1), поміркувати над темпом і висотою тону (на занятті);

 обгрунтувати постановку пауз у поезії «Світає» Павла Тичини (граматичні, фізіологічні, психологічні,ритмічні);

 відтворити партитуру виразного читання цієї поезії (диктант на занятті);

 вивчити поезію Лесі Українки напам‘ять.

Тема друга. ЧІТКІСТЬ ВИМОВИ. ЛОГІЧНИЙ НАГОЛОС. ТЕМП

Тексти:

«Минають дні, минають ночі» Тараса Шевченка,

„Інтермеццо” М.Коцюбинського

завдання:

підготувати виступ про вимоги до наголошування й вимову звуків в українській мові (за підручником "Фонетика української мови");

підібрати кілька скоромовок на виправлення вад вимови, продемонструвати їх;

• пояснити, що таке логічний наголос, продемонструвати на прикладі уривків із вказаних текстів;

 проставити в уривкові із твору М.Коцюбинського від слів «Я не можу бути самотнім. Признаюсь – заздрю планетам…» до «Я утомився. Мене втомили люди» логічні наголоси, поміркувати над темпом, висотою тону;

 підготуватися до виразного читання вірша Тараса Шевченка напам’ять (домашнє завдання);

Тема третя. ПІДТЕКСТ І ТВОРЧЕ ЗАВДАННЯ

Тексти:

„І мертвим, і живим...” Тараса Шевченка;

уривок із „Марусі Чурай” Ліни Костенко

(розповідь про отруєння Гриця)

завдання:

 епізод із „Марусі Чурай” поділити на частини, визначити темп читання, метод, продумати характеристику персонажів, подати її опис та скоментувати психологічний стан;

• знайти рядки, які надаються для прочитання з інтонаціями благання, докору, злоби, зневаги, обурення, занепокоєння, роздратування, імітують спів, крик, прохання, повчання, розмірковування, пригадування та інші;

 вказати в цьому уривку фрагменти говірного, розповідного, наспівного й іронічного читання; розписати партитуру;

• відшукати у Шевченковому тексті уривки із „іронічно-саркастичними” вкрапленнями, підготувати їх читання, обдумати роботу на цьому етапі з учнями;

 уривок із Шевченка завчити напам’ять (домашнє завдання).

ЛАБОРАТОРНЕ ЗАНЯТТЯ №1:

ЛІТЕРАТУРОЗНАВЧИЙ І ВИКОНАВЧИЙ АНАЛІЗ

Тексти:

„Мов за подушне, оступили” Т.Шевченка (засланчий період);

„Я не жалуюсь на тебе, доле” І.Франка (із «Зів‘ялого листя»)

 підготувати тему "Системи віршування" (за підручником із "Вступу до теорії літератури", особливо зосередити увагу на визначенні розмірів; див. також додаток; домашнє завдання);

 виконати літературознавчий аналіз поезії Шевченка (на занятті);

 укласти систему питань для бесіди із учнями, яка й буде літературознавчим аналізом, -- підготовчим етапом до виразного читання твору (за текстом І.Франка; на занятті);

• опираючись на вимоги до порядку завдань виконавчого аналізу, подані на лекції, запропонуйте їх до вірша «Мов за подушне, оступили».

ЛАБОРАТОРНЕ ЗАНЯТТЯ №2:

ЧИТАННЯ УРИВКІВ ПУБЛІЦИСТИКИ. КОМЕНТАР

 поняття синтагми та граматичної паузи; інтонування розповідного, питального, окличного речення (домашнє завдання);

 розділити текст фрагменту 1 та 2 на синтагми; визначити місця логічного наголосу;

 повправлятися у читанні питального речення Шевченкової поезії (фрагмент 3), задаючи тон обурення, гніву, сарказму, непевності, страшної здогадки;

• встановити за фрагментами 4 та 5, які слова вимагають коментаря;

• проставити паузи, значки логічного наголосу й інтонування; виразно прочитати;

• поміркувати, як за допомогою питань можна привернути увагу до важливої біографічної інформації в уривках 4 та 5.

Тексти:

Фрагмент 1

Ось дивись – на мені й по сей день солдатський ремінь, а на ньому десятка з півтора зарубок… Думаєш, то місяці служби підраховані, щоб знати, скільки до весняного «дембеля» зрсталося? Ні хрена подібного… То кількість мною грохнутих «духів». Вже не прибавити, не відняти… Але, клянусь тобі – жінок і дітей я не вбивав… Хоча на власні очі бачив, як це робили гінші… Досить і того… (Юрко Ґудзь)

Фрагмент 2

Картина неустроєного помешкання. Портрети, гравюри, рами стоять, притулившись до стіни, соромливо показуючи свої запорошені спини, мотузки з старим павутинням і картони. На підлозі безпомічно лежать дзеркала. Вони такі великі, поважні, і в цій позі мають глупий вигляд. Стільці перемішалися з фотелями, годинник мовчки лежить на канапі з висолопленим набік язиком-маятником. В спальні стоять на підлозі тарілки, чарки, карафки. На валізках лежать книжки, щітки, цвяхи. Каналізація не то функціонує, не то ні. Від електрики висять на стелі лише хвостики, наче там поховались пацюки, від яких тільки хвости лишились. Вікна голі, нудні, самотні, без завіс (Володимир Винниченко).

Фрагмент 3

Я не нездужаю, нівроку,

А щось такеє бачить око.

І серце жде чогось. Болить.

Болить, і плаче, і не спить.

Лихої, тяжкої години,

Мабуть, ти ждеш?

(Тарас Шевченко)

Фрагмент 4

Тоді в Яворові він мешкав у невеликому одноповерховомудомику, недалеко від церкви і торговельної школи, зі своєю дружиною Галиною і двома малими дочками Івасею і Мартою, практикуючи своє лікарство і пишучи пригодницький роман в стилі «Козаки в Московії», але побутового жанру. Він казав, що потребує займатися для зміни настрою і відпочинку від поважних тем, якими він довший час був зайнятий.

Я передав йому бандуру Михайла Теліги, якого він добре знав з Варшави, і розповів йому про неї один випадок. У мене вдома вона висіла на стіні, над канапою, моєї робочої кімнати, і одного разу вона голосно і безпричинно тріснула так, що задзвеніли всі її струни. Це сталося, приблизно, того дня, коли Теліга міг бути страчений, хоча для цього не було фактичних доказів… Для містика Липи це мало інтригуюче значення, він довго розглядав ту тріщину у вічку бандури і розважав, що все це є дуже можливим, бо сили, які керують нашою долею, є ще далеко незбагнуті

(зі спогадів Уласа Самчука про Юрія Липу)

Фрагмент 5

Бабуня так обережно вставала, що я ніколи й не чув; вона ще вкривала мене тихесенько ліжником або ще чим-небудь, щоб дитині було тепло й затишно,і я, заритий у пуховики, вилежувавсь, на більшім просторі розкошуючи. Тільки при дідуневій розмові вже прокидався, бо голос у його був досить гучний.

Почувши його, бабуня анкидалася:

• Захарій Осипович, не гомоніть бо так дуже: дитину розбуркаєте, а воно б ще спало та й спало.

• Ти його, Настенько, збалуєш ні на що, - гримне було благодушно старий. – Йому не бабою бить, а генералом, как його дядько Михайло… От і Суворов вставав до сонця і кричав: «Кукуріку»!

• Та годі-бо! – пробувала спинити жарти бабуня; але я вже прокидався й сам кричав: «Кукуріку!»

(зі спогадів «Зо мли мигулого» Михайла Старицького)

ЛАБОРАТОРНЕ ЗАНЯТТЯ №3:

ПІДГОТОВКА ВІРШОГО ТВОРУ ДО ЧИТАННЯ. ПАРТИТУРА. ЧИТАННЯ ЗА ПОДАНОЮ ПАРТИТУРОЮ

Тексти:

партитури творів сучасних поетів;

«Ластівка літає, бо літається» М.Рильського;

«Страшні слова, коли вони мовчать» Л.Костенко

 вивчити партитурні значки та порядок їх нанесення на підготовлений уривок тексту (за підручником чи лекцією; домашнє завдання);

 зробити партитуру вірша «Страшні слова…» Л.Костенко, попередньо визначивши розмір та характер римування;

 написати «партитурний» диктант, зачитаної викладачем поезії «Ластівка літає…» М.Рильського;

• читання уривків віршів сучасних поезій за розробленою партитурою;

• консультація щодо підготовки літературної композиції.

ЛАБОРАТОРНЕ ЗАНЯТТЯ №4:

МЕТОДИ ЧИТАННЯ. РОБОТА ІЗ ТВОРАМИ ЗНАЧНИХ РОЗМІРІВ

Тексти:

уривок із поеми «Сон» Т.Шевченка;

«Каменярі» І.Франка

 вивчити, чим відрізняються один від одного методи читання (домашнє завдання);

• розпізнати методи читання прослуханого тексту, а також зрецензувати, встановивши темп, гучність (див.додаток 2);

 розписати партитуру Франкового тексту «Каменяті» так, щоб 1 та 3 строфи читалися у розповідному стилі, 2, 6 та 7 – в ораторському, 4 та 5 – в наспівному;

 визначити обсяг та зміст коментарю до уривку із поеми «Сон» Т.Шевченка від слів «У всякого свій шлях широкий» до «» (домашнє завдання, письмово);

• враховуючи «багатоголосся» тексту Т.Шевченка, продумати й розписати партитуру.

ЛАБОРАТОРНЕ ЗАНЯТТЯ №5:

ЧИТАННЯ ЛІРО-ЕПІКИ. РЕЦЕНЗУВАННЯ

• на занятті вестиметься підготовка до конкурсу, тому слід принести скопійований текст байки, яку готуєте до виступу (див. завдання наступного лабораторного заняття);

• розписати партитуру читання байки;

• спланувати, якою буде індивідуальна робота із учнем (літературознавчий та виконавчий аналіз).

ЛАБОРАТОРНЕ ЗАНЯТТЯ №6:

КОНКУРС ЧИТЦІВ У СЕРЕДНІХ КЛАСАХ. ЧИТАННЯ БАЙКИ

Сформувати творчі групи по 6-7 студентів у кожній, які разом будуть готувати і представляти творчі завдання, розподіливши між собою окремі ділянки роботи.

Творче завдання:

 ви виконуєте роль вчителя, що повинен підготувати проведення конкурсу на краще читання байки;

 конспект „конкурсу” представляє кожна творча група, а роль суддів виконують студенти із іншої, уявними учасниками стануть колеги зі „своєї” творчої групи; „вчителя” призначає викладач уже на занятті;

 підібрати вісімнадцять творів із антології, при необхідності біографічні довідки-сильветки про авторів, вступне слово вчителя на початку конкурсу; кожен із студентів готує виразне читання не менше, як двох байок;

Орієнтуватися на вік учнів середньої шкільної ланки. Байки можуть бути замінені віршованими оповіданнями та казками. Не слід обмежуватися іменами лише класиків, тому пам’ятайте про віршовані оповідання харківських романтиків, байки П. Білецького-Носенка, Г. Сковороди, співомовки С. Руданського, притчі І. Франка, казки М.Вінграновського, Д. Павличка, переклади із творів Й. Лессінга, П. Лафонтена, Езопа.

 вивчити байки напам’ять (ті, що підготовлені були на попереднє заняття із партитурою);

 підготувати конспект-сценарій проведення конкурсу, визначити критерії оцінювання читання, виписати їх, а також обладнання конкурсу; у ньому визначити завдання, які ставить учитель (мета).

ЛАБОРАТОРНЕ ЗАНЯТТЯ №7:

ВЕЧІР СУЧАСНОЇ ПОЕЗІЇ

Сформувати творчі групи по 6-7 студентів у кожній, які разом будуть готувати і представляти творчі завдання, розподіливши між собою окремі ділянки роботи.

Творче завдання:

 тривалість вечору поезії, який готуватиме кожна із творчих груп, не більше 20-30 хв., отож група повинна зробити вибірку текстів з уваги на ймовірну тривалість, обрамлення із музичних уривків та передбачуваних „вкраплень” інших мистецтв;

 кількість текстів не повинна перевищувати вісімнадцять; партитуру читання близько трьох із них кожен студент готує самостійно;

 на лабораторне заняття вибрати поетичні тексти та підготувати їх виразне читання (партитура);

 частина із підготовленої кожним студентом вибірки буде заслухана й прокоментована колегами, які прослухають їх читання.

тексти:

поезії Оксани Забужко;

Романа Скиби;

Грицька Чубая;

Ігоря Герасим’юка;

Тараса Мельничука;

групи БУ-БА-БУ (Андруховича, Неборака);

нью-йорської групи (Тарнавського, Ревакович,

Бойчука, Рубчака, Віри Вовк);

київської школи (Кордуна, Воробйова та ін.);

перекладна поезія

ЛАБОРАТОРНЕ ЗАНЯТТЯ №8:

ВЕЧІР СУЧАСНОЇ ПОЕЗІЇ

Сформувати творчі групи по 6-7 студентів у кожній, які разом будуть готувати і представляти творчі завдання, розподіливши між собою окремі ділянки роботи.

Творче завдання:

 кожній творчій групі написати сценарій. Декорації, костюми, обладнання „вписати” у вигляді ремарок. Викласти міркування стосовно приміщення. При можливості вказати чи описати, яким повинен бути музичний супровід;

 кожній групі підготувати постановку вечору на лабораторному занятті; інші творчі групи виступлять рецензентами (письмово).

ЛАБОРАТОРНЕ ЗАНЯТТЯ №9:

ЧИТАННЯ ДІАЛОГІВ ТА УРИВКІВ ДРАМИ

Тексти:

уривки із «Кайдашевої сім‘ї» І.Нечуя-Левицького,

«Троянди з Єрихону» Ю.Липи,

«Дитинства Гавриїла Кириченка» І.Микитенка

(розділ «Ванна»)

 прочитати драму Юрія Липи «Троянда із Єрихону», вибрати уривки, які якнайкраще представляють конфлікт основної групи персонажів та їх характерологію;

 підготувати належний коментар до етапу підготовки до сприйняття на шкільному уроці, коли ставиться мета ознайомити із змістом;

 продумати й продемонструвати, як проводиметься підготовка до читання у ролях, складіть письмову характеристику персонажів (домашнє завдання);

 відчитати уривок в ролях

• розпишіть партитуру читання уривку із «Кайдашевої сім‘ї», підготуйтеся відчитати будь-яку роль;

 підготуйтеся до читання на занятті ролей у розділі із повісті І.Микитенка (домашнє завдання);

• аналіз виконання.

Список літератури

Беніко Д. Учись володіти словом. _- К,. 1965.

Буяльський Б. Виразне читання. - К., 1969.

Зайцева З. Техніка мови вчителя. - К. 1971.

Інтонаційна організація мовлення. - К., 1972.

Капська А. Виразне читання. - К., 1989.

Капська А. Практикум з виразного читання. К.., 1990

Методика выразительного чтения / Под ред. Т. Заведской. - М., 1977.

Рапорт С. Искусство и эмоции. - М., 1986.

Станіславський К. Робота актора над собою. - К., 1953.

Язовицкий Е. Выразительное чтение как средство эстетического воспитания.- М., 1987.

Качуровський І. Метрика. – К., 1994.

Качуровський І. Строфіка. – К., 1994.

Качуровський І. Фоніка. – К., 1994.

ЛЕКЦІЙНІ МАТЕРІАЛИ

Виразне читання й риторика,

Виразне читання й методика викладання

Техніка мови / мовлення

Чіткість вимови