2. Операційні системи комп'ютера

2.1. Призначення операційної системи

Операційна система (ОС) – це сукупність програмних засобів, що здійснюють керування його ресурсами, запуск прикладних програм, їхню взаємодію із зовнішніми пристроями й іншими програмами, а також забезпечують діалог користувача з комп'ютером. З одного боку, ОС має у своїй основі базове програмне забезпечення комп'ютера, що входить у його систему BIOS (базова система уведення-виведення інформації), з іншого боку, вона сама є опорою для програмного забезпечення вищих рівнів – прикладних і більшості службових програм.

Основні функції ОС полягають у забезпеченні функціонування кількох видів інтерфейсу:

● користувальницького (зв'язок між користувачем та апаратними засобами комп'ютера);

● апаратно-програмного (між програмним і апаратним забезпеченням);

● програмного (між різними видами програмного забезпечення).

2.1.1. Забезпечення користувальницького інтерфейсу

Операційні системи здатні забезпечувати як пакетний, так і діалоговий режим роботи користувача. У пакетному режимі система автоматично виконує задану послідовність команд. Здатність ОС перервати поточну роботу й реагувати на дії, виконані користувачем за допомогою керуючих пристроїв сприймається як діалоговий режим роботи.

Сучасні дискові системи підтримують файлову систему, яка створює умови для зберігання даних на дисках, а також забезпечує доступ до цих даних.

2.1.2. Реалізація апаратно-програмного інтерфейсу

Гнучкість апаратних і програмних конфігурацій обчислювальних систем підтримується за рахунок того, що кожен розробник устаткування прикладає до нього спеціальні програмні засоби керування – драйвери. Надання основних засобів для обслуговування комп'ютера – одна з функцій ОС. Зазвичай вона реалізується за допомогою включення в базовий склад ОС першочергових службових додатків, серед яких можна назвати засоби перевірки «стискування» дисків; керування віртуальною пам'яттю; кешування дисків; резервне копіювання даних.

Сучасні ОС можуть включати мінімальні набори прикладного програмного забезпечення, які можна використовувати для виконання таких простих практичних завдань, як робота з текстовими документами, простими зображеннями та ін.

Із розвитком апаратних засобів обчислювальних систем і засобів зв'язку функції ОС безперервно розширюються, а способи виконання таких функцій удосконалюються.

2.1.3. Забезпечення програмного інтерфейсу

Робота із прикладними програмами являє собою найбільш важливу частину функціонування ОС. В аспекті керування виконанням додатків розрізняють однозадачні й багатозадачні системи. Однозадачні ОС (наприклад, MS DOS) передають усі ресурси обчислювальної системи одному виконуваному додатку і не допускають паралельного виконання іншого додатка. Проте більшість сучасних графічних ОС – багатозадачні. Вони забезпечують можливість одночасної або почергової роботи кількох додатків; можливість обміну даними між додатками, можливість сумісного використання програмних, апаратних, мережевих та інших ресурсів обчислювальної системи кількома додатками.