Форми суспільного господарства. Товарна організація виробництва.

з дисципліни “Економічна теорія”

Підготувала:доц. Пилипенко Н. В.

Розглянуто на засідані кафедри ЕІТ

Протокол № 1, 28.08.2008р

План

1. Форми суспільного господарства. Товарне виробництво.

2. Товар і його властивості.

3. Визначення суспільної вартості товару.

4. Основні теорії вартості.

1.Форми суспільного господарства. Товарне виробництво.

Історія знає два основні типи господарства:

- натуральне виробництво;

- товарне виробництво.

Натуральне виробництво, це такий тип господарства, в якому продукт виробляється для власного споживання.:

Загалом натуральне господарство властиве первісним формам організації-суспільства, коли продуктивність праці невисока і товарів виробляється лише для задоволення власних потреб (первіснообщинний лад, рабовласницьке суспільство, феодалізм).

Товарне виробництво – тип господарства, в якому продукт виробляється для обміну або продажу на ринку.

Умови виникнення:

1. суспільний поділ праці;

2. економічна відособленість виробників.

1. Суспільний поділ праці – це спеціалізація виробників на виробництві якогось одного товару

Економічна відособленість означає самостійне господарювання: організацію свого виробництва, випуск продукції, її реалізацію, розподіл доходів і прибутків.

Рівень економічної відособленості залежить від форми власності. Найвищий він у приватній власності, найменший – у державній.

Товар і його властивості

Товар – продукт праці, який виробляється для обміну або продажу на ринку.

В умовах загального характеру виробництва, коли всі речі стають об’єктами купівлі-продажу, товар має інше визначення.

Товар – все, що продається на ринку.

Проте, незалежно від того чи є річ продуктом праці, чи ні, вона може стати товаром лише тоді, коли має всі його властивості:

1. споживна вартість;

2. мінова вартість;

3. вартість.

Споживна вартість – властивість товару задовольняти потреби споживачів, бути потрібним.

Мінова вартість – властивість товару обмінюватися на інший товар в певних пропорціях або продаватися за певну суму грошей.

Основою обміну товарів є те спільне, що в них закладено – всі вони є продуктом праці.

Праця вкладена в товар є його вартість. Отже:

Вартість товару це втілена в нього праця.

Обмінюючись товарами люди фактично обмінюються результатами своєї праці. Проте, для того, щоб порівнювати між собою різні види праці, їх треба урівняти між собою.

Тому праця поділяється на два види:

1. конкретна;

2. абстрактна.

Конкретна праця – певний вид діяльності зі своїми трудовими функціями, людьми певної професії і спеціальності та певними засобами праці(слюсар, пекар, хлібороб).

Результатом такої праці є товар, який має певну споживну вартість. Як споживні вартості товари не можна порівняти. На основі конкретної праці не можна вивести загальну вартість товарів, за якою вони будуть обмінюватися.

Фактором, який дозволяє урівняти всі товари, звести їх до єдиного знаменика є абстрактна праця.

Абстрактна праця – праця взагалі.

Абстрактна праця – праця у фізіологічному виразі; як затрати фізичної, розумової, психічної енергії людини.

Працю як згусток енергії легко порівняти, виміряти її кількість, а результати обміняти. Отже:

Вартість товару – це вкладена в товар абстрактна праця.

Крім поділу на конкретну і абстрактну працю, вона поділяється на:

1. приватну;

2. суспільну.

Приватна – праця, окремого виробника як його приватнаї справаи, в результаті якої він може задовольнити свої власні потреби (через одержання доходу і прибутку).

Суспільна – праця у суспільстві і для суспільства. Кожна приватна праця є одночасно і суспільна. Вона здійснюється в кооперації з іншими виробниками або в колективі і значить є суспільною.

Приватна праця кожного виробника має бути визнана суспільством, товар його має бути проданим – тоді його праця стане суспільною.

Суперечність між приватною і суспільною працею є рушійною силою товарного виробництва. Кожен приватний товаровиробник намагається, щоб суспільство визнало його працю, все робить для того, щоб виготовити конкурентноздатний товар за рахунок покращення свого виробництва (запровадження нової техніки і технологій, зниження собівартості і ціни товару). В результаті здійснюється НТР.

Отже:

Вартість товару – втілена в нього абстрактна, суспільна праця.

А товар має дві властивості:

1. споживна вартість;

2. вартість.

На відмінну від вартості, яка створюється абстрактною суспільною працею, споживна вартість створюється конкретною, приватною працею.