___________________________________
Методична розробка для організації самостійної роботи
студентів № 1.
2 Години.
Дисципліна : Медична хімія (ФІЗИЧНА ТА КОЛОЇДНА ХІМІЯ )
Тема : Застосування основних положень термодинаміки до живих організмів. АТФ як джерело енергії для біохімічних реакцій. Екзергонічні та ендергонічні процеси в організмі.
Викладач : Рибальченко Віталій Валентинович
Курс, група : І курс , групи 11, 12, 13. Спеціальність : 5.12010102 «сестринська справа»
І. Актуальність теми : Велике практичне значення термодинаміки в тому, що вона дає можливість розраховувати теплові ефекти реакцій, наперед вказувати можливість чи неможливість здійснення реакції, а також умови проходження.
ІІ. Навчальні цілі :
Знати: 1. Особливості термодинаміки в живих організмах
2. Біоенергетика. АТФ.
Вміти: - Визначати етропічні та ектропічні процеси
Визначати макроергічність речовини.
ІІІ. Матеріали доаудиторної та аудиторної самостійної роботи :
ІІІ.а. Базові знання , вміння, навички, необхідні для вивчення теми . Для вивчення теми
необхідно:
Знати |
Вміти |
З дисципліни |
Предмет хімічної термоди-наміки. Основні поняття хімічної термодинаміки |
Трактувати основні поняття |
Фізична та колоїдна хімія |
Перший закон термодинаміки. Ентальпія. Термохімічні рівняння. |
Пояснювати 1 закон |
Фізична та колоїдна хімія |
Другий закон термодинаміки. Ентропія. |
Пояснювати 2 закон |
Фізична та колоїдна хімія |
ІІІ.б. Рекомендована література :
Основна:В.Гомонай, Фізична та колоїдна хімія. Ужгород 2006р. с. 40 - 60.
Додаткова: Ю.А. Ершов – Общая химия – Москва 2000г. с.10-42.
- Лекція № 1
ІІІ.в. Основні етапи роботи :
1 етап - опрацювання рекомендованої літератури .
Завдання |
Зверніть увагу |
1.Прочитати статтю «Живі організми і другий закон термодинаміки» . (З рекомендованої літератури або з додатка № 1.).
|
1. На накопичування енергії. 2. На особливості хімічних реакцій. 3. На відкритість організмів. |
1.Прочитати статтю «Біоенергетика» . (З рекомендованої літератури або з додатка № 1.).
|
1. На визначення біоенергетики 2. На значення АТФ |
2 етап - виконання завдань для самоконтролю :
Завдання |
Зверніть увагу |
1.Прочитавши статтю « Живі організми і другий закон термодинаміки» випишіть особливості процесів в живих організмах (З рекомендованої літератури або з додатка № 1.).
|
1. На накопичування енергії. 2. На особливості хімічних реакцій. 3. На відкритість організмів. |
1.Прочитавши статтю « Біоенергетика» зробіть стислий конспект (З рекомендованої літератури або з додатка № 1.).
|
1. На визначення біоенергетики 2. На значення АТФ |
3 етап - закріплення знань та навичок. Після вивчення теми необхідно :
Знати |
Вміти |
1. Особливості термодинаміки в живих організмах
|
1. Визначати етропічні та ектропічні процеси
|
1. Біоенергетика. АТФ. |
1. Визначати макроергічність речовини.
|
ІV. Додаткові завдання ( матеріали позааудиторної роботи ):
Позначення та одиниці виміру. ( з додатка № 2).
Додатки до СПРС № 1 :
ДОДАТОК № 1.
Живі організми і другий закон термодинаміки
Часто виникає питання, чи можуть бути застосовані закони термодинаміки до біологічних систем? Досвід показує, що живі організми підкоряються всім основним законам природи. До них повністю можуть бути застосовані закон збереження і перетворення енергії; а також другий закон термодинаміки. У процесі життєдіяльності будь-який організм, рослинний чи тваринний, постійно здійснює обмін речовин з навколишнім середовищем. Він поглинає у вигляді їжі різні споживні речовини, асимілює і трансформує їх у склад свого тіла, а потім у процесі дисиміляції руйнує і видаляє у вигляді відпрацьованих продуктів у зовнішнє середовище. Численними дослідами встановлено, що всі ці процеси підкоряються закону збереження енергії.
Однак деякі вчені вважають, що на відміну від неживих систем, живі організми є накопичувачами енергії і в них відбуваються процеси, протилежні другому началу термодинаміки. Це означає, що живі організми розглядаються ними не як ентропічні системи, а як ектропічні (накопичувачі вільної енергії).
Хімічні реакції, які відбуваються в живих організмах, є джерелом енергії. Ця енергія використовується організмом для підтримання сталої температури організму (теплова складова), для виконання механічної роботи (механічна складова), а також для здійснення різних реакцій синтезу. Продукти життєдіяльності організму (розпаду) містять значно менше хімічної енергії, ніж використані вихідні речовини, тому підкорення цих процесів другому началу термодинаміки не викликає ніяких сумнівів
Але з іншого боку, живі організми є системами відкритими, тому вони можуть частково використовувати енергію навколишнього середовища, підвищуючи свій внутрішній запас до більш високого потенціалу, що може розглядатися як протиріччя другому началу термодинаміки. Наприклад, зелені рослини поповнюють свій енергетичний потенціал за рахунок поглинання сонячної енергії, а тварини і людські організми - за рахунок енергії, що поступає з їжею. Таким чином, хоча ентропія самого організму може змінюватися в будь-якому напрямку, тобто вона може зменшуватися за рахунок безперервного поглинання вільної енергії з навколишнього середовища, але ентропія системи організм - середовище, взятої в цілому, завжди збільшується. Це означає, що для живих організмів, а також для неживої природи, повністю виконуються закони термодинаміки
Біоенергетика
Біоенергетикою називається область науки, що займається вивченням трансформації енергії в живих системах. У міру того як з'ясовується молекулярний механізм багатьох біологічних і біохімічних процесів, учені намагаються застосувати термодинамічні уявлення в дослідженнях живих систем. Розглянемо енергетичні аспекти біохімічних реакцій на прикладі гліколізу.
Особливе значення в багатьох біохімічних процесах відіграє аденозин- 5 -трифосфат (АТФ). В процесі еволюції живих організмів виробилась певна послідовність і швидкість біологічного окиснення, що забезпечує організм необхідним запасом енергії. Ця енергія накопичується в макроенергетичних зв'язках деяких фосфоровмісних речовин організму креатінфосфаті, ацетилфосфаті, фосфогліцератах, АТФ та інших. Головною з цих сполук є аденозинтрифосфат АТФ, який називають енергетичною валютою організму. По мірі необхідності енергія, що міститься в макроергічних зв'язках, витрачається на побудову клітин, синтез білків, механічну роботу м'язів, серця тощо.
Енергія, що необхідна для всіх цих процесів, забезпечується гідролізом АТФ:
АТФ + Н2О → АДФ + ФН
де АДФ - аденозін-5'-дифосфат; ФН - неорганічний фосфат.
Ця реакція супроводжується пониженням стандартної вільної енергії ΔGo від 25 до 40 кДж/моль.
Точне значення залежить від рН і температури, а також від наявності деяких протиіонів металів.
Однією з найбільш ретельно вивчених систем є комплекс Mg — АТФ, для якого при рН = 7,0 й Т = 310,15 К зміна вільної енергії дорівнює АС" = -30,5 кДж/моль.
Реакція гідролізу може йти і далі:
АДФ + Н2О →АМФ + ФН ΔGo = - 30 кДж/моль;
АМФ + Н2О→ аденозин + ФН ΔGo = - 14 кДж/моль.
Значне зниження вільної енергії АС" при гідролізі АТФ і АДФ спонукало біохіміків увести спеціальний термін: ці сполуки називаються багатими на енергією, або макроергічними.
Великий вміст енергії в цих речовинах пояснюється їх хімічною будовою: близькість заряджених атомів в ди- і поліфосфатах викликає значне електростатичне відштовхування. Це відштовхування частково усувається при гідролізі. Крім того, електрони в продуктах гідролізу в більшому ступені делокалізовані, чим у вихідних речовинах, що додає останнім велику стійкість.
При гідролізі АТФ відбувається усунення стеричних утруднень навколо атомів кисню, що також може вносити певний вклад у зміну вільної енергії Внаслідок цього при гідролізі АТФ вивільнюється значна енергія.
ДОДАТОК № 2.
___________________________________
Методична розробка для організації самостійної роботи
студентів № 2.