Лекція 7 Електрика статична й атмосферна. Захист від статичної й атмосферної електрики

Статична електрика — це заряди електрики, що накопичуються на виробничому обладнанні, речах побуту, на тілі чи одязі людини внаслідок контактного або індуктивного впливу. Сила струму цього виду електрики, як правило, дуже мала, але потенціал напруги може бути досить великим [2].

У виробничих умовах накопичення зарядів статичної електрики відбувається під час:

- наливання електризуючих рідин (етилового ефіру, бензину, етилового і метилового спирту, бензолу) в незаземлені резервуари, цистерни та інші місткості;

- протікання рідини по трубах, ізольованих від землі або по гумових шлангах (із збільшенням швидкості витікання рідини величина заряду і його потужність збільшується);

- очищення тканин, забруднених діелектричними рідинами та подібних процесів;

- перемішування речовин у змішувачах.

Фізіологічна дія статичної електрики залежить від звільненої під час розряду енергії і може відчуватися як слабкий, помірний, сильний укол або поштовх. Ці уколи й поштовхи безпечні, тому що сила струму статичної електрики дуже мала. Але такий вплив може призвести до тяжких нещасних випадків внаслідок рефлексного руху поблизу незахищених рухомих частин устаткування або падіння з висоти. Іскрові розряди можуть спричинити спалах або вибух горючих речовин, а також вибухи при перевезенні горючих речовин у незаземлених цистернах.

Заходи захисту від статичної електрики:

• заземлення технологічного устаткування, трубопроводів, апаратів;

• застосування загального і місцевого зволоження повітря у небезпечних приміщеннях робочої зони, якщо це допустимо за умовами виробництва;

• використання струмопровідної підлоги, а також спецвзуття зі струмопровідною підошвою, антистатичних рукавичок;

• іонізація повітря, застосування індукційних або тканинних нейтралізаторів.

Атмосферна електрика — це явище природи, пов'язане із взаємодією електричних зарядів, що утворюються внаслідок електризації грозових хмар під час руху потужних повітряних потоків. Різні частини грозової хмари несуть заряди різних знаків.

Найчастіше нижча частина хмари (повернута до землі) буває заряджена негативно, а верхня – позитивно. Тому, якщо дві хмари зближуються різнойменно зарядженими частинами, то між ними проскакує блискавка. Проте грозовий розряд може статися й інакше. Проходячи над землею, грозова хмара створює на її поверхні великі індукційні заряди, і тому хмара та поверхня землі утворюють дві обкладинки великого конденсатора. Різниця потенціалів між хмарою і землею досягає величезних значень, що вимірюються сотнями мільйонів вольт, і в повітрі виникає сильне електричне поле. Якщо напруженість цього поля стає досить великою, то може статися пробій, тобто блискавка, яка б'є в землю.

Найнебезпечнішим є прямий удар блискавки, оскільки при цьому протягом 10 с у каналі блискавки виникає струм величиною 200 – 500 кА, розігріваючи його до 30 000 °С.

Зустрічається також кульова блискавка, яка з'являється одночасно з лінійною недалеко від місця її удару. Вона має вигляд вогняної кульки діаметром 10 – 20 см, пересувається горизонтально зі швидкістю декілька метрів за секунду. Зникаючи, кульова блискавка вибухає, що призводить до руйнувань та пожеж.

Розряд атмосферної електрики — блискавка може завдати людині велику шкоду, якщо не вжити заходів щодо захисту і не виконувати правила поведінки під час грози.

Захист споруд і будівель від блискавки. Відсутність блискавкозахисту будинків і споруд сприяє виникненню пожеж. Згідно з протипожежними нормами і правилами будинки, споруди обладнуються системами блискавкозахисту.

Коли розробляються плани будівництва промислових підприємств, сільськогосподарських майданчиків за протипожежними нормами і правилами їх поділяють на зони: виробничу, складську, підсобну, приоб'єктну. Це здійснюється з урахуванням пожежонебезпечності, технологічних зв'язків, санітарно-гігієнічних вимог, евакуації на випадок пожежі.

Блискавкозахист — це комплекс захисних заходів від розрядів атмосферної електрики, який забезпечує захист людей, зберігає споруди, будинки, матеріали від загоряння, вибухів.

Одним з основних заходів захисту від блискавки є побудова блискавковідводів. Влаштовані над спорудами вони сприймають розряди блискавки на себе. Блискавковідвід утворює зону захисту — простір, всередині якого не виникають блискавки.

Правила поведінки під час грози. Гроза може застати людину на виробництві, вдома, в лісі, в полі, тому необхідно знати правила поведінки під час грози.

На виробництві всі будинки, споруди, лінії електропередач, радіо, зв'язку оснащені пристроями блискавкозахисту. Тому працюючим не потрібно застосовувати які-небудь спеціальні засоби блискавкозахисту, а необхідно вжити застережливих заходів: вимкнути непотрібне освітлення та радіомовлення тощо.

Території вулиць, тротуарів, скверів, як правило, захищені блискавковідводами. Вони розташовуються на трубах котелень, стовпах електропередач, вишках тощо. При перебуванні на вулиці під час грози не можна шукати укриття біля металевих опор, електропередач чи біля тих стовпів, на яких є блискавковідводи, під високими деревами тощо.

В селищах, містах на всіх високих спорудах ставляться блискавковідводи. Тому, якщо ви під час грози знаходитесь вдома, слід вжити тільки застережливих заходів: вимкнути освітлення, радіоприлади, прикрити кватирки і двері.

Якщо гроза застигла людину в лісі, то слід пам'ятати про те, що не можна шукати укриття під високими деревами, на пагорбах, поблизу ліній радіо- та електропередач.

Під час грози в полі людина повинна шукати сховище в низовинній місцевості, не можна наближатись до дерев, стовпів, техніки, що стоять окремо.

Модуль 2 Основні вимоги безпеки під час обслуговування електроустановок

Лекція 8 Організація безпечної експлуатації та вимоги до працівників під час обслуговування електроустановок

Вимоги [5] поширюються на працівників, що обслуговують діючі електроустановки споживачів напругою до 220 кВ включно і є обов'язковими для всіх споживачів та виробників електроенергії, незалежно від їх відомчої належності і форм власності на засоби виробництва.

Вимоги [5] повинні виконуватись під час експлуатації діючих електроустановок, електричних станцій, електричної частини ТАВ, ЗДТУ, районних котелень, що обслуговуються споживачами, під час виконання в них монтажних, налагоджувальних, випробувальних, ремонтних і будівельних робіт.

В [5] викладені основні вимоги щодо убезпечення працівників під час експлуатації електроустановок.

Заходи додаткового підвищення безпеки, які передбачаються безпосередньо на місці проведення робіт, не повинні суперечити [5] або послаблювати їхню дію.

Засоби захисту, що застосовуються відповідно до [5], повинні бути справні, випробувані і задовольняти вимоги «Правил применения и испытания средств защиты, используемых в электроустановках / Москва, Энергоатомиздат, 1987», затверджених Міненерго СРСР 12.02.81.

Первинні засоби пожежогасіння, які застосовуються в електроустановках, мають відповідати Правилам пожежної безпеки в Україні, затвердженим Управлінням Державної пожежної охорони МВС України у 2004 р.

Машини, механізми, пристосування і інструмент, що застосовуються в електроустановках, повинні бути справні і випробувані відповідно до чинних нормативних документів і строків.

Електрообладнання, конструкції, комплектувальні деталі, вузли вітчизняного та іноземного виробництва повинні відповідати вимогам чинних нормативних документів в Україні.

Електрообладнання, яке підлягає в Україні обов'язковій сертифікації, повинно супроводжуватись сертифікатом відповідності або свідоцтвом про визнання іноземного сертифіката згідно з Державною системою сертифікації УкрСЕПРО.

У разі постачання електрообладнання з-за кордону організація - замовник повинна отримати сертифікат відповідності до укладення контракту на його поставку.

Паспорт, інструкція та інша експлуатаційна документація, що поставляється з обладнанням чи виробами, повинна мати переклад українською (або також і російською) мовою.

Можливі відхилення від нормативної документації повинні бути узгоджені з Держнаглядохоронпраці, Держстандартом та організацією-замовником до укладання контракту на їх постачання. Копії погоджень і сертифікати долучаються до паспорта обладнання або виробу.

Під час виконання будівельно-монтажних робіт в електроустановках обов'язкове дотримання також вимог ДБН України.

Під час експлуатації електроустановок необхідно дотримуватись вимог пожежної безпеки, встановлених Правилами пожежної безпеки в Україні.

Вимоги чинних норм галузевих правил безпеки під час експлуатації електроустановок споживачів міністерств і відомств не повинні суперечити цим Правилам та послаблювати їхню дію.

Організація безпечної експлуатації електроустановок. Керівник підприємства зобов'язаний забезпечити утримання, експлуатацію і обслуговування електроустановок відповідно до вимог чинних нормативних документів.

Для цього він повинен:

- призначити відповідального за справний стан і безпечну експлуатацію електрогосподарства з числа інженерно-технічних працівників, які мають електротехнічну підготовку і пройшли перевірку знань у встановленому порядку (далі - особа, відповідальна за електрогосподарство);

- забезпечити достатню кількість електротехнічних працівників;

- затвердити Положення про енергетичну службу підприємства, а також посадові інструкції і інструкції з охорони праці;

- встановити такий порядок, щоб працівники, на яких покладено обов'язки з обслуговування електроустановок, вели ретельні спостереження за дорученим їм обладнанням і мережами - оглядом, перевіркою дії, випробуванням і вимірюванням;

- забезпечити перевірку знань працівників у встановлені строки згідно з вимогами "Правил технічної експлуатації електроустановок споживачів (далі ПТЕ) [6];

- забезпечити проведення протиаварійних, приймально-здавальних і профілактичних випробувань та вимірювань електроустановок згідно з правилами і нормами (ПТЕ);

- забезпечити проведення технічного огляду електроустановок.

Фахівці служб охорони праці зобов'язані контролювати безпечну експлуатацію електроустановок і повинні мати групу IV з електробезпеки.

Забороняється покладати на енергослужбу обов'язки, що не входять до її професійної компетенції.