Національний банк України – центральний банк держави, особливості становлення нбу, принципи функціонування

ЦБ України – НБУ – утворено у 1991 р. згідно з законом України “Про банки і банківську діяльність”. Основи правового статусу НБУ визначено Конституцією України. Йому надано право законодавчої ініціативи у Верховній Раді, що свідчить про його особливу роль у системі органів державного управління. 1999 р. – окремий Закон “Про Національний банк України”. Основне завдання НБУ – забезпечення стабільності національної грошової одиниці – гривні, забезпечення стабільності банківської системи і цінової стабільності. НБУ – юридична особа, має відокремлене майно, що є об’єктом державної власності та перебуває у його повному господарському віданні. Статутний капітал банку є державною власністю і слугує для забезпечення зобов’язань банку.

Структура НБУ : центральний апарат, територіальні управління в областях і Кримській автономній республіці, розрахункові палати, Банкнотно-монетний двір, Фабрика банкнотного паперу, державна скарбниця, Центральне сховище грошей, спеціалізовані підприємства та установи, необхідні для забезпечення діяльності банку. Закон передбачає дворівневу систему управління центральним банком – Рада НБУ і Правління НБУ, що загалом відповідає світовій банківській практиці.

Рада НБУ (15 осіб): 7 – призначається Верховною Радою, 7 – Президентом строком на 7 років. Голова НБУ входить до складу Ради за посадою.

Правління НБУ – другий керівний орган банку. Кількісний та персональний склад формується Головою НБУ і затверджується Верховною Радою. Голову НБУ призначає Верховна Рада строком на 5 років за поданням Президента. Голова НБУ не є одночасно головою Ради НБУ, який обирається членами Ради строком на три роки.

Основні принципи функціонування НБУ:

• принцип незалежності банку;

• принцип президентського та парламентського контролю за діяльністю банку;

• принцип економічної самостійності банку;

• принцип централізації системи банку;

• принцип єдності системи банку;

• принцип вертикальної структури управління банком.

Органи законодавчої і виконавчої влади не мають права втручатись у виконання банком його функцій. Закон забороняє банку надавати прямі кредити уряду на фінансування витрат державного бюджету. НБУ підзвітний Президенту та Верховній Раді. Принцип вертикальної структури управління системою НБУ означає, що призначення посадових осіб та їх підпорядкованість здійснюються лише по вертикалі.

Функції та операції нбу

НБУ як емісійний центр започаткував емісію українського карбованця у 1992 р., і почав проведення грошової реформи, яку завершив у 1996 р. емісією національної валюти – гривні і копійок. Для виготовлення грошей в Україні створені Банкнотно-монетний двір і Фабрика банкнотного паперу. У 1993 р. НБУ запропонував систему електронних платежів СЕП, що наближається до рівня відповідних систем розвинутих країн Європи і світу. СЕП – це загальнодержавна платіжна система, що забезпечує здійснення розрахунків між банківськими установами, органами державного казначейства на всій території України. Починаючи з 1994 р. НБУ запровадив проведення кредитних аукціонів – цінових, за американською моделлю. З 1996 р. НБУ запровадив ломбардне кредитування КБ під заставу облігацій внутрішньої державної позики. У1997 р.- ще один спосіб рефінансування – операції з цінними паперами на умовах угоди РЕПО.

НБУ виконує функцію банківського регулювання і нагляду. Як банкір уряду НБУ проводить консультації з Кабміном з питань монетарної політики, валютної, фіскальної та інших напрямків загальноекономічної політики. НБУ здійснює розрахунково-касове обслуговування уряду. НБУ є кредитором уряду, з 1996 р. шляхом купівлі державних боргових зобов’язань (облігацій внутрішньої державної позики). Виконує функції платіжного агента уряду стосовно обслуговування зовнішнього боргу.