- •Методичні рекомендації
- •І. Розрахункова теплова потужність систем водяного опалення для будинків різного призначення
- •1.1. Розрахункові тепловтрати опалюваного будинку
- •1.1.1. Тепловтрати через огороджуючі конструкції будинку
- •1.1.2. Втрати теплоти на нагрівання вентиляційного повітря
- •1.2. Коефіцієнт в1
- •1.3. Коефіцієнт в2
- •1.4. Тепловтрати теплоізольованими трубопроводами
- •1.5. Теплонадходження в опалюваних будинках
- •1.6. Формула для визначення розрахункової теплової потужності системи водяного опалення
- •2. Питома теплова потужність системи опалення
- •3. Розрахункове річне теплосоживання системою опалення
- •4. Питоме річне теплоспоживання системою опалення
- •5. Розрахункова теплова потужність розрахункових ділянок системи опалення
- •5.1. Розрахункова теплова потужність стояка та горизонтальної приладової вітки
- •5.2. Розрахункова теплова потужність опалювального приладу
- •6. Витрата води в системі опалення та в її розрахункових ділянках
- •5.1. Витрата води в системі опалення
- •6.2. Витрата води в стояках системи опалення
- •6.2.1. Однотрубні стояки та горизонтальні приладові вітки
- •6.2.2. Двотрубні стояки
- •6.3. Витрата води в опалювальних приладах системи опалення
- •6.3.1. Однотрубні системи опалення
- •6.3.2. Двотрубні системи опалення
- •6.4. Витрата води в розрахункових ділянках магістральних трубопроводів
- •7. Приклад визначення розрахункової теплової потужності системи опалення та витрати води в ній
- •Правила підрахунку загальної площі житлових будинків і корисної плоті громадських будинків
- •Література
1.1.2. Втрати теплоти на нагрівання вентиляційного повітря
Втрати теплоти Qв, Вт, розраховують для кожного опалюваного приміщення, що має одне або більшу кількість вікон чи балконних дверей в зовнішніх стінах, виходячи із необхідності забезпечення підігріву зовнішнього повітря в об’ємі однократного повітрообміну в годину, за формулою
, (5)
де 0,28 – коефіцієнт переводу з кДж/год у Вт; Сп ≈ 1 кДж/(кг∙°С) – питома теплоємність повітря; ρвн – густина внутрішнього повітря, кг/м3; Ап - площа підлоги приміщення, м2; hп – висота приміщення, м; Kв = 1 - кратність повітрообміну в приміщенні, год-1; tвн – розрахункова температура внутрішнього повітря приміщення, °С; tзовн5 – температура найхолоднішої п’ятиденки, °С; KЗ.П – коефіцієнт урахування впливу зустрічного теплового потоку в конструкціях, який дорівнює 0,7 для приміщень з вікнами у потрійних рамах, 0,8 – для вікон і балконних дверей з роздільними рамами та 1 – для одинарних вікон і балконних дверей у спарених рамах.
Густину внутрішнього повітря, кг/м3, слід визначати за формулою
. (6)
Приміщення, в яких об’єм витяжки перевищує однократний повітрообмін, повинні, як правило, проектуватись з припливною вентиляцією підігрітим повітрям.
При обґрунтуванні допускається забезпечувати підігрів зовнішнього повітря опалювальними приладами в окремих приміщеннях при об’ємі витяжки не більше двократного повітрообміну.
В приміщеннях, для яких встановлено об’єм витяжки менше однократного повітрообміну, величину Qв слід розраховувати за формулою (5) , підставляючи в неї прийняту кратність повітрообміну Kв.
Втрати теплоти Qв на нагрівання зовнішнього повітря, що надходить у вхідні вестибюлі (холи) та сходові клітки будинків через зовнішні двері при їх відчиненні і відсутності повітряно-теплових завіс, слід розраховувати за формулою
, (7)
де H – висота будинку (від рівня землі до оголовка витяжної шахти), м; р – кількість людей, що знаходяться в будинку (у курсовому проекті "Опалення житлового будинку" рекомендується визначати величину р із розрахунку 13 м2 житлової площі на людину); Вв – коефіцієнт, що враховує кількість вхідних тамбурів і приймається Вв = 1 при одному тамбурі (двох дверях), Вв = 0,6 – при двох тамбурах (трьох дверях).
Втрати теплоти на нагрівання зовнішнього повітря, що надходить через двері опалюваних на задимлюваних сходових кліток із поверховими виходами на лоджії слід обчислювати за формулою (7) при р = 0, приймаючи для кожного поверху значення Н, котре дорівнює відстані від середини двері поверху, який розраховується, до перекриття сходової клітки будинку.
При розрахунку тепловтрат вхідних вестибюлей, сходових кліток і цехів із повітряно-тепловими завісами, приміщень, обладнаних постійно діючою протягом робочого часу припливною вентиляцією з підпором повітря, а також при розрахунку тепловтрат через літні та запасні зовнішні двері й ворота величину Qв враховувати не слід.
Тепловтрата на нагрівання повітря, що уривається через зовнішні ворота, не обладнані повітряно-тепловими завісами, слід обчислювати з урахуванням швидкості повітря та час відчинення воріт.
В (1) вказано, що розрахунок тепловтрат на нагрівання зовнішнього повітря, яке інфільтрується через нещільності огороджуючих конструкцій, виконувати не потрібно. Але аналіз формул (5) і (7) показує, що саме за цими формулами визначаються тепловтрата на нагрівання зовнішнього повітря, яке інфільтрується через нещільності огороджуючих конструкцій будинків.