1.1.2. Втрати теплоти на нагрівання вентиляційного повітря

Втрати теплоти Q_в, Вт, розраховують для кожного опалюваного приміщення, що має одне або більшу кількість вікон чи балконних дверей в зовнішніх стінах, виходячи із необхідності забезпечення підігріву зовнішнього повітря в об’ємі однократного повітрообміну в годину, за формулою

, (5)

де 0,28 – коефіцієнт переводу з кДж/год у Вт; С_п ≈ 1 кДж/(кг∙°С) – питома теплоємність повітря; ρ_вн – густина внутрішнього повітря, кг/м³; А_п - площа підлоги приміщення, м²; h_п – висота приміщен­ня, м; K_в = 1 - кратність повітрообміну в приміщенні, год^-1; t_вн – розрахункова температура внутрішнього повітря приміщення, °С; t_зовн5 – температура найхолоднішої п’ятиденки, °С; K_З.П – коефіцієнт урахування впливу зустрічного теплового потоку в конст­рукціях, який дорівнює 0,7 для приміщень з вікнами у потрійних рамах, 0,8 – для вікон і балконних дверей з роздільними рамами та 1 – для одинарних вікон і балконних дверей у спарених рамах.

Густину внутрішнього повітря, кг/м³, слід визначати за формулою

. (6)

Приміщення, в яких об’єм витяжки перевищує однократний повітрообмін, повинні, як правило, проектуватись з припливною венти­ляцією підігрітим повітрям.

При обґрунтуванні допускається забезпечувати підігрів зов­нішнього повітря опалювальними приладами в окремих приміщеннях при об’ємі витяжки не більше двократного повітрообміну.

В приміщеннях, для яких встановлено об’єм витяжки менше однократного повітрообміну, величину Q_в слід розраховувати за форму­лою (5) , підставляючи в неї прийняту кратність повітрообміну K_в.

Втрати теплоти Q_в на нагрівання зовнішнього повітря, що над­ходить у вхідні вестибюлі (холи) та сходові клітки будинків через зовнішні двері при їх відчиненні і відсутності повітряно-теплових завіс, слід розраховувати за формулою

, (7)

де H – висота будинку (від рівня землі до оголовка витяжної шахти), м; р – кількість людей, що знаходяться в будинку (у курсовому проекті "Опалення житлового будинку" рекомендується визна­чати величину р із розрахунку 13 м² житлової площі на людину); В_в – коефіцієнт, що враховує кількість вхідних тамбурів і прий­мається В_в = 1 при одному тамбурі (двох дверях), В_в = 0,6 – при двох тамбурах (трьох дверях).

Втрати теплоти на нагрівання зовнішнього повітря, що надхо­дить через двері опалюваних на задимлюваних сходових кліток із поверховими виходами на лоджії слід обчислювати за формулою (7) при р = 0, приймаючи для кожного поверху значення Н, котре дорівнює відстані від середини двері поверху, який розраховується, до перекриття сходової клітки будинку.

При розрахунку тепловтрат вхідних вестибюлей, сходових клі­ток і цехів із повітряно-тепловими завісами, приміщень, обладна­них постійно діючою протягом робочого часу припливною вентиляцією з підпором повітря, а також при розрахунку тепловтрат через літні та запасні зовнішні двері й ворота величину Q_в враховувати не слід.

Тепловтрата на нагрівання повітря, що уривається через зовнішні ворота, не обладнані повітряно-тепловими завісами, слід обчислювати з урахуванням швидкості повітря та час відчинення воріт.

В (1) вказано, що розрахунок тепловтрат на нагрівання зовнішнього повітря, яке інфільтрується через нещільності огороджую­чих конструкцій, виконувати не потрібно. Але аналіз формул (5) і (7) показує, що саме за цими формулами визначаються тепловтрата на нагрівання зовнішнього повітря, яке інфільтрується через не­щільності огороджуючих конструкцій будинків.