70. Правосуб’єктність аграрних структур, заснованих на праві приватної власності

Залежно від організаційно-правових форм суб'єкти аграрного права розмежовуються на 2 групи: підприємства кооперативного та підприємства корпоративного типу. Спільними їхніми рисами є те, що це - юридичні особи, які мають спеціальну правоздатність і дієздатність, можуть набувати прав та юридичних обов'язків, бути позивачами і відповідачами в суді. Особливість аграрних підприємств кооперативного типу полягає в тому, що вони, передусім, об'єднують трудову діяльність, тобто кожен член такого підприємства повинен особисто в ньому працювати. Всі члени такого підприємства мають право брати участь в управлінні діяльністю підприємства. Фізичні та юридичні особи, які беруть участь у діяльності сільськогосподарського товариства, повинні обов'язково зробити особистий майновий внесок у статутний фонд товариства. Особливість правосуб'єктності підприємств кооп. типу полягає в тому, що в них має місце об'єднання перш за все робочої сили, а не капіталів.

71. Приватно-орендні формування в аграрному секторі економіки

Нині в аграрному секторі економіки України провідну роль відведено, по­ряд з приватною власністю, орендним правовідносинам. Реформування сільсь­кого господарства в останній період здійс­нювалося шляхом передачі у приватну власність майна і землі, що належали ко­лективним сільгосппідприємствам, їх ви­користання на умовах оренди новоствореними с\г суб'єк­тами. В першій половині 90-х рр. через оренду роздержавлено значну частину підприємств харчової, переробної про­мисловості та інших організацій АПК. Але властиву їм роль орендні правовідно­сини почали виконувати лише після при­йняття Указу ПУ «Про невідкладні заходи щодо прискорення реформування аграр­ного сектора економіки» Він обумовив широке впровадження оренди майна і зе­млі. Такі об'єкти на умовах оренди тепер використовує значна частина суб'єктів с\г діяльності. З цією метою зазначеним Указом спеціально пе­редбачено створення приватно-орендних підприємств. Приватно-орендні підприємства у більшості випадків організовуються керівниками або спеціалістами колективних с\г підприємств після виходу їх з КСП із залученням в оренду землі і майна, що належала колективному с\г підприємству усім чи більшості його членів.

72. Мета аграрної реформи

Аграрна реформа має на меті структурну перебудову АПК, удосконалення його функціонально-компонентної територіальної структур, збалансування усіх його галузей, підвищення продуктивності та економічної ефективності використання аграрно-ресурсного потенціалу, стабільне нарощування виробництва агропромислової продукції, розв'язання продовольчої проблеми, насичення внутрішнього і зовнішньою ринку продовольчими товарами, поступовий перехід до ринкової економіки. Вона ще передбачає реформування земельних і майнових відносин, розвиток багатоукладної економіки, комплексування, комбінування, кооперування виробництва, поглиблення зовнішньоекономічної діяльності в галузі АПК, удосконалення цінової, рентної, податкової та страхової політики, підвищення рентабельності і доходності господарств. Головне завдання аграрної реформи в тому, аби з допомогою організаційно-господарських, економічних, нормативно-правових та інших заходів перетворити сільське господарство у високоінтенсивну, індустріалізовану і високорентабельну галузь с\г виробництва, здатну виробляти достатню кількість продукції для забезпечення населення у продуктах харчування, промисловості - в сировині, а зовнішньої торгівлі в експортних товарах.