Класифікація прогнозів
Оскільки держава вирішує надзвичайно широке коло проблем, то виникає потреба в розробці цілої системи прогнозів. В її основі можуть використовуватись різні критерії.
Так, в залежності від характеру досліджуваних об'єктів розрізняють такі види прогнозів:
- прогнози ресурсів (природних ресурсів, запасів природної сировини і стану природного середовища, демографічні та науково-технічного прогресу);
- прогнози розвитку економіки (галузей економіки або народногосподарських комплексів, динаміки темпів і факторів економічного зростання, міжгалузевих структурних зрушень, розміщення продуктивних сил);
- прогнози суспільних потреб (виробничих, особистих, загальнодержавних потреб, підвищення життєвого рівня населення, процесів соціального розвитку тощо).
За масштабами прогнозування виділяють такі види прогнозів:
- макроекономічні (розвитку національної економіки в цілому) та макроструктурні (міжгалузеві та міжрегіональні);
- галузеві і регіональні;
- діяльності господарюючих суб'єктів та їх асоціацій, а також окремих виробництв і продуктів;
- розвитку окремих комплексів національної економіки (паливно-енергетичного, агропромислового, інвестиційного, фінансово-кредитного тощо);
В залежності від часу та характеру проблем прогнози поділяють на коротко-, середньо- і довготермінові.
Короткотерміновий - від одного місяця до одного року.
Середньотерміновий - від одного року до п'яти років.
Довготерміновий - від п'яти до 15-20 років.
Об'єктом короткотермінового прогнозу є поточні господарські процеси: рух фінансових потоків і цін у народному господарстві і його галузях; виконання бюджету; коливання об'ємів і структури виробничого і споживацького попиту та ін. Завданням короткотермінового прогнозування є визначення прогнозу кон'юнктури виробництва і ринків з метою розробки заходів протидії можливим негативним явищам і процесам.
Основним змістом середньотермінового прогнозування є складання прогнозів темпів і факторів економічного зростання, змін у структурі виробництва і споживання, інвестиційних процесів та ін.
Довготермінові прогнози мають на меті з'ясування можливих змін у відтворювальному механізмі, структурі виробничо-технологічної бази економіки, можливостей реалізації значущих соціально-економічних цілей.
За організаційною ознакою розрізняють:
державний прогноз економічного і соціального розвитку країни;
прогнози окремих виробничих, управлінських і територіальних структур.
За ступенем контролю за змінними величинами:
- контрольовані прогнози, наприклад, інвестиції у національну економіку контрольованими з боку держави;
- неконтрольовані прогнози, наприклад, загальний обсяг угод на фондовій біржі, прогнозована зміна якого не підлягає контролю.
За направленням прогнози поділяють на два види: пошукові та нормативні.
Пошуковий прогноз заснований на умовному продовженні в майбутньому тенденцій розвитку досліджуваного об'єкту, що спостерігались в минулому і теперішньому часі та ігноруванні факторів, здатних змінити ці тенденції.
Нормативний прогноз на відміну від пошукового розробляється на основі уже визначених цілей. Його завдання полягає в тому, щоб визначити шлях та строки досягнення можливого в майбутньому стану об'єкту відповідно до визначеної цілі. Якщо пошуковий прогноз при визначенні майбутнього стану об'єкта прогнозування відштовхується від його минулого та теперішнього, то нормативний прогноз розробляється в зворотному порядку: від заданого стану в майбутньому до існуючих тенденцій та змін у світлі поставленої мети.
Особливості цих двох видів прогнозів відображені у табл. 3.1.
табл. 3.1.
Різниця між пошуковим та нормативним прогнозом
-
Критерій
Пошуковий прогноз
Нормативний прогноз
Основні засади побудови:
Аналіз минулих та діючих тенденцій розвитку об’єкта без врахування можливих змін умов та інших факторів.
Розробляється за заданими цілями (нормативами) .
Завдання:
З’ясувати, як буде розвиватися об’єкт за збереження існуючих умов (тенденцій).
Визначити шляхи і строки досягнення можливого стану об’єкта прогнозування у майбутньому, як ціль його розвитку.
Алгоритм (логіка, послідовність) побудови прогнозу:
Вихідним пунктом у визначенні майбутнього стану об’єкта є його минулий і теперішній рівень розвитку.
Здійснюється у зворотному напрямку – від заданого стану в майбутньому до тенденцій, що вже сталися.
В Україні система прогнозних документів у відповідності з законодавством складається з:
- прогнозів економічного і соціального розвитку України на середньо - та короткостроковий періоди;
- прогнозів економічного і соціального розвитку Автономної республіки Крим, областей, районів та міст на середньостроковий період;
- прогнозів розвитку окремих галузей економіки на середньостроковий період.
У разі необхідності прогнозні документи можуть розроблятися на більш тривалий період. У прогнозах відображаються:
- аналіз соціально-економічного розвитку країни за попередній період та характеристика головних проблем розвитку економіки і соціальної сфери;
- очікувані зміни зовнішньополітичної та зовнішньоекономічної ситуації та їх вплив на економіку країни;
- оцінка впливу можливих заходів державної політики у прогнозному періоді на розвиток економіки і соціальної сфери;
- цілі та пріоритети економічного і соціального розвитку та пропозиції щодо напрямів державної політики на відповідний період;
- прогноз кон'юнктури на внутрішніх та зовнішніх ринках стратегічно важливих видів товарів та послуг;
- основні макроекономічні та інші необхідні показники і баланси економічного і соціального розвитку, в тому числі у розрізі галузей економіки, Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя;
- висновки щодо тенденцій розвитку економіки країни протягом прогнозного періоду.
Прогноз економічного і соціального розвитку України на короткостроковий період розробляється щорічно на наступний рік. Його показники використовуються для розроблення Державної програми економічного і соціального розвитку України та для оцінки надходжень і формування показників Державного бюджету України.
Прогноз економічного і соціального розвитку України на середньостроковий період розробляється на п’ять років. Його показники використовуються під час розроблення проекту діяльності Кабінету Міністрів України.
Довгостроковий цільовий прогноз розвитку національної економіки України покладений в основу Стратегії економічного і соціального розвитку України на 2004-2015 рр. «Шляхом європейської інтеграції». Передбачається, що у зазначений період буде забезпечено:
- суттєве підвищення якості та ефективності економічного зростання на основі високих темпів технологічного оновлення;
- досягнення відчутного ефекту від структурно-технологічної модернізації економіки, інноваційного інвестування та зростання на цій основі продуктивності праці в 2,5 – 2,6 раза та відповідного зростання конкурентоспроможності економіки;
- чотириразове збільшення капіталовкладень;
- зростання ВВП темпами, що забезпечить його збільшення у 2,6 раза;
- динамічне підвищення рівня та якості життєвих стандартів населення;
- формування в Україні економічних засад інформаційного суспільства;
- інтеграцію України у світогосподарську систему і насамперед в економічні структури ЄС [10].
Розробляються прогнози економічного і соціального розвитку України науково-дослідним економічним інститутом Міністерства економіки України, НАН України та іншими науковими центрами.