Тема 3. Прогнозування в системі державного регулювання економіки.
Сутність соціально-економічного прогнозування, його зміст, функції та принципи.
Класифікація прогнозів.
Принципи та методи прогнозування.
Сутність соціально-економічного прогнозування, його зміст та функції.
Життя сучасного суспільства є неможливим без передбачення майбутнього, без визначення перспектив його розвитку. Одним з вирішальних наукових факторів формування стратегії і тактики соціально-економічної політики держави є прогнозування. Його необхідність викликана тим, що майбутнє невизначене, а ефект багатьох рішень, які приймаються зараз у національній економіці, протягом певного часу не відчуваються. Тому точне передбачення майбутнього підвищує ефективність процесу прийняття рішень.
Прогноз в усіх економічних системах є необхідною складовою частиною розробки економічної політики та головним етапом процесу макроекономічного планування. Він дає змогу на основі аналізу вихідних умов і очікуваних тенденцій господарського розвитку, а також намірів уряду в галузі економічної політики окреслити контури й помітити результати економічного розвитку в певному плановому періоді.
Тобто, прогноз, з одного боку, є обґрунтуванням соціально-економічних рішень, а з іншого – допоміжним засобом визначення планових показників у процесі розробки проектів планів. Вирішення фундаментальних проблем національної економіки, які стоять перед Україною, неможливе без наукового обґрунтування прогнозів.
Прогноз (лат. – goregast) – це науково-обґрунтоване передбачення характеру розвитку економічних процесів у майбутньому та майбутній стан економічної системи.
Прогноз не слід ототожнювати з гіпотезою. Прогноз порівняно з гіпотезою є більш ширшим визначенням, оскільки ґрунтується не лише на якісних, а й на кількісних параметрах, а, отже, дає змогу характеризувати майбутній стан об’єкта також кількісно. Прогноз відрізняється від гіпотези меншим ступенем невизначеності та більшою достовірністю. Водночас прогноз, як і гіпотеза, є ймовірним.
Процес розробки прогнозів називають прогнозуванням, яке охоплює такі етапи:
формування інформаційної бази прогнозу;
аналіз об’єкта прогнозу;
аналіз зовнішнього середовища і його вплив на об’єкт прогнозування;
визначення прогнозної траєкторії об’єкта ;
прийняття рішень ні підставі прогнозної інформації;
оцінка якості прогнозу.
Сутність прогнозування полягає в науковому передбачені розвитку усіх форм господарювання, в з'ясуванні закономірностей та тенденцій економічного, соціального та науково-технічного розвитку.
Зміст прогнозування полягає в розробці селективних, довго- та середньострокових прогнозів щодо розвитку національної економіки, її складових підсистем та елементів.
Прогнозування є тим ланцюгом, який поєднує теорію та практику регулювання усіх сфер життя суспільства, його потенціалу: економічного і соціального, науково-технічного і промислово-виробничого, сільськогосподарського та інших.
У законі України "Про державне прогнозування та розроблення програм економічного і соціального розвитку України" державне прогнозування економічного і соціального розвитку визначається, як науково обґрунтоване передбачення напрямків розвитку країни, окремих галузей економіки або окремих адміністративно-територіальних одиниць, можливого стану економіки та соціальної сфери в майбутньому, а також альтернативних шляхів і строків досягнення параметрів економічного і соціального розвитку.
Прогнозування виконує такі функції: передбачення і пропонування.
Функція передбачення заключається в описі можливих чи бажаних перспектив стану об'єкту прогнозування в майбутньому.
Функція пропонування полягає в підготовці проектів рішень різних проблем планування, використанні інформації про майбутнє в цілеспрямованій діяльності різних суб'єктів управління.
Відповідно до цих функцій результати прогнозування можуть використовуватись у двох напрямках: теоретико-пізнавальному та управлінському.
Теоретико-пізнавальне призначення прогнозів полягає у вивчені та вдосконаленні методики роботи по складанню прогнозів, з'ясуванні основних тенденцій розвитку національної економіки, а також факторів, що сприяли їх виникненню та існуванню.
Управлінський аспект прогнозування полягає у використанні прогнозів соціально-економічного розвитку суспільства для варіантного передбачення майбутнього розвитку економіки з урахуванням як існуючих тенденцій так і намічених цілей, оцінки можливих наслідків тих чи інших рішень , обґрунтуванні напрямків соціально-економічного та науково-технічного прогресу.