3. Види трудового договору '

Певні особливості має трудовий договір із державним службов­цем. Державна служба в Україні — це професійна діяльність осіб, які обіймають посади в державних органах та їх апараті щодо практично­го виконання завдань і функцій держави та одержують заробітну пла­ту за рахунок державних коштів. Ці особи є державними службовцями і мають відповідні службові повноваження. Порядок проходження державної служби визначається Законом України «Про державну служ­бу» та нормативними актами, прийнятими на його виконання.

Особливий правовий статус державного службовця як представни­ка держави, публічність його трудової функції зумовлюють особливий порядок укладення з ним трудового договору, підвищену відповідаль­ність, існування певних обмежень, у тому числі під час прийняття на роботу.

Так, не можуть бути обраними або призначеними на посаду в дер­жавному органі та його апараті особи, які: визнані у встановленому порядку недієздатними; мають судимість, що є несумісною із зайняттям посади; у разі прийняття на службу будуть безпосередньо підпорядко­вані або підлеглі особам, які є їх близькими родичами чи свояками. На державних службовців поширюються обмеження, передбачені Законом України «Про засади запобігання і протидії корупції». Державні служ­бовці не можуть брати участь у страйках та вчиняти інші дії, що пере­шкоджають нормальному функціонуванню державного органу.

Претендент на зайняття посади державного службовця 3-ї — 7-ї категорій подає за місцем майбутньої служби відомості про доходи та зобов'язання фінансового характеру, у тому числі за кордоном, щодо себе і членів своєї сім'ї. Особа, яка претендує на зайняття посади дер­жавного службовця 1-ї та 2-ї категорій, повинна подати також відо­мості про належні їй та членам її сім'ї нерухоме та цінне рухоме май­но, вклади у банках та цінні папери

Прийняття на державну службу на посади 3-ї — 7-ї категорій здій­снюється на конкурсній основі. Дані про вакансії посад державних службовців підлягають публікації та поширенню через засоби масової інформації не пізніш як за один місяць до проведення конкурсу. По­рядок проведення конкурсу на заміщення вакантних посад державних службовців затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 15 лютого 2002 р. № 169. Конкурсна комісія на підставі розгляду по­даних документів, результатів іспиту та співбесіди з кандидатами, які успішно склали іспит, на своєму засіданні відбирає осіб для зайняття

183

Розділ 7. Трудовий договір

вакантних посад державних службовців. Рішення про призначення на посаду державного службовця приймає керівник державного органу на підставі пропозиції конкурсної комісії протягом місяця з дня при­йняття відповідного рішення конкурсною комісією.

Переведення на рівнозначну або нижчу посаду е одному держав­ному органі, а також просування по службі державних службовців, які зараховані до кадрового резерву чи успішно пройшли стажування, може здійснюватися без конкурсного відбору.

Громадяни України, які вперше приймаються на посаду державно­го службовця, складають Присягу.

Прийняття на державну службу, просування по ній службовців, вирішення інших питань, пов'язаних із службою, проводяться відпо­відно до категорій посад службовців, а також згідно з рангами, які їм присвоюються. Законом України «Про державну службу» встановлено сім категорій посад державних службовців та 15 рангів.

При прийнятті на державну службу службовцю присвоюється ранг у межах відповідної категорії посад. Для присвоєння чергового рангу в межах відповідної категорії посади державний службовець повинен успішно відпрацювати на займаній посаді два роки. За виконання осо­бливо відповідальних завдань державному службовцю може бути при­своєно черговий ранг достроково в межах відповідної категорії посад.

Стосовно перебування на державній службі встановлено вікові об­меження. Граничний вік перебування на державній службі становить 62 роки для чоловіків і 60 років для жінок. У виняткових випадках після досягнення граничного віку перебування на державній службі державні службовці можуть бути залишені на державній службі лише на посадах радників або консультантів за рішенням керівника відпо­відного державного органу.

Трудові договори з молодими спеціалістами посідають окреме місце у системі трудових договорів. їх не можна визнати звичайними договорами про роботу на невизначений строк, адже протягом строку відпрацювання після закінчення навчального закладу працівники об­межуються у праві розірвати трудовий договір за власним бажанням. Але вони не є і строковими, адже після закінчення строку відпрацю­вання працівника не можна звільнити у зв'язку із закінченням строку (п. 2 ст. 36 КЗпП).

Питання працевлаштування молодих спеціалістів регулюються ст. 197 КЗпП, а також законами України «Про сприяння соціальному

184