Vaselini 8,0
M. f. ung.
D. S. Наносити на слизову носа.
Протаргол (1 г) поміщають в ступку і розтирають з 6-8 кр. гліцерину, після чого його розчиняють у малій кількості води (0,9 мл). Одержаний розчин протарголу емульгують 2,1 г безводного ланоліну, додають при помішуванні вазелін і перемішують до одержання однорідної маси..
Коларгол розтирають у ступці з декількома краплями води (1 г – 6-8 крапель води), залишають до повного його розчинення і потім заемульговують ланоліном.
Якщо в склад мазей входять в’язкі речовини (іхтіол, дьоготь, екстракти), то їх змішують безпосередньо з основою.
Приклад. Rp.: Kalii iodidi 50,0
Natrii thiosulfatis 0,1
Aq. purif. 4,4 ml
Lanolini anhydr. 13,5
Axungiae porcinae 27,0
M. f. ung.
D. S. Втирати в ділянку хворого суглоба.
Емульсійна мазь типу В/О з легкорозчинними у воді речовинами.
В ступку кладуть 5 г калію йодиду і 0,1 г натрію тіосульфату і розчиняють у 4,4 мл води. Одержаний розчин емульгують безводним ланоліном (13,5 г). До утвореної емульсії додають при помішувані свинячий жир, який може бути замінений консистентною емульсійною основою вода/вазелін (30 % емульсія води в сплаві з 60 частин вазеліну і 10 частин емульгатора Т-2). Мазь повинна мати жовтуватий колір.
Примітка. Натрію тіосульфат додають до мазі для попередження виділення вільного йоду. Якщо мазь з йодидом калію прописана разом з йодом, її готують без додавання натрію тіосульфату.
Комбіновані мазі – це мазі змішаного типу, які складаються з окремих типів мазей. Готуючи їх, керуються правилами, прийнятими для окремих типів мазей.
Комбіновані мазі звичайно готують шляхом включення твердої нерозчинної лікарської речовини в мазеву основу з наступним приготуванням мазі-розчину і емульсії.
При додаванні твердої фази до готової емульсійної мазі або при початковому змішуванні її з жироподібною мазевою основою частки твердої речовини розташовуються в мазевій основі поряд з краплями емульгованої фази.
Можливий другий технологічний варіант, при якому тверда фаза, що має гідрофільність, змочується спочатку водною рідиною. При наступному змішуванні одержаної водної суспензії з мазевою основою виходять комбіновані системи-емульсії водної суспензії в жировому середовищі. Частки твердої фази в цих випадках виявляються включеними всередину емульсованих крапель водної фази, розподілених, в свою чергу, в жировій основі. В останньому випадку часто одержують мазі більш активні в терапевтичному відношенні, ніж у першому. Таким чином, технологія суттєво впливає на терапевтичну ефективність мазі.
Приклад. Rp.: Protargoli 1,0
Mentholi 0,2
Ephedrini hydrochloridi 0,1
Vaselini 8,0
Lanolini 2,0
M. f. ung.
D. S. Мазь для носа.
Комбінована мазь, що містить ментол, розчинний в мазевій основі, який утворює мазь-розчин, ефедрину гідрохлорид і протаргол, розчинні у воді, які утворюють мазь-емульсію.
Спочатку доцільно приготувати мазь-розчин, а потім мазь-емульсію. Враховуючи, що розчинювати ефедрину гідрохлорид і протаргол разом небажано (електроліт буде діяти на колоїдний розчин), мазь можна приготувати таким чином. У ступці розтирають 0,2 г ментолу з 0,1 г вазелінового масла і змішують з частиною вазеліну. Одержану суміш відсувають до носика ступки. У ступку вносять ефедрину гідрохлорид і розчиняють у ½ частині води, що входить до складу водного ланоліну (30 %). Отриманий розчин емульгують з 1 частиною безводного ланоліну (70 %), змішують з розчином ментолу у вазеліні і відсувають до носика ступки. Потім протаргол розтирають з 5-6 краплями гліцерину, розчиняють у воді, емульгують ланоліном (залишком), змішують з вмістом ступки і рештою вазеліну до одержання однорідної маси. Через те, що для розчинення протарголу була використана вода, доцільно замість 2 г водного ланоліну взяти 1,4 г безводного (70 % ваги водного ланоліну).
Якщо кількість протарголу велика ідля її розчинення потрібна значна кількість води, то протаргол спочатку розтирають приблизно з половинною кількістю гліцерину (від ваги протарголу) і розчиняють додаванням кількох крапель очищеної води.
При виготовленні емульсійних мазей з ланоліном, водні та інші розчини (спиртові, гліцеринові), як правило, додають до безводного ланоліну або його сплаву з вазеліном.
Приклад. Rp.: Dimedroli 1,0
Anaesthesini 2,0
Ichtyoli
Lanolini
Vaselini aa 10,0
Aq. рurif.
M. f. Ung.
D. S. Мазь. Застосовувати у вигляді пов’язок.
Комбінована мазь, що містить анестезин, розчинний у мазевій основі, іхтіол, що утворює сплав з вазеліном, димедрол – легкорозчинний у воді.
У підігріту ступку поміщають анестезин і розтирають з невеликою кількістю (4 г) вазеліну, потім додають залишок вазеліну і ретельно перемішують до повного розчинення анестезину. Одержану масу відсувають до носика ступки, а на дно додають димедрол, воду і одержаний розчин змішують з ланоліном і іхтіолом (останній відважують разом з ланоліном), а потім вміст ступки змішують до одержання мазі, яку переносять в банку для відпуску.
Оцінка якості мазей.
При оцінці мазей перевіряють документи (рецепт, паспорт), упаковку, оформлення, відсутність розшарування і механічних включень, відхилення в масі.
Мазі контролюють за такими показниками якості:
- опис, ідентифікація, однорідність, маса вмісту контейнера (упаковки), мікробіологічна чистота, кількісне визначення.
- повинні мати певні консистентні властивості, що характеризуються наступними показниками: еластичність, пластичність, в’язкість;
- повинні бути однорідні без видимих крупинок (згідно ДФ України – перевіряють органолептично: при розтиранні мазка мазі на тильній частині долоні не повинно бути крупинок);
- стабільні без наявності сторонніх домішок, з точною концентрацією.
Мазі, які використовуються на велику поверхню або велику рану повинні бути стерильними – їх готують на стерильній основі в асептичних умовах.
Відпускають мазі у баночках з широким горлом, враховуючи фізико-хімічні властивості лікарських речовин. Мазі і пасти, які містять речовини, що змінюються під впливом світла, відпускають у світлонепроникних банках. Контейнер із стерильною ЛФ має бути герметичним і повинен мати пристрій для контролю першого розкриття.
Мазі зберігають у добре закупорених банках у прохолодному, захищеному від світла місці.