Vaselini 20,0
M. f. ung.
D. S. Змазувати уражені ділянки шкіри.
Мазь-суспензія з вмістом твердої фази менше 5 %.
Відважені 0,15 г кислоти саліцилової подрібнюють у ступці з кількома краплями вазелінового масла (на 1 г твердої фази беруть 0,4-0,6 мл рідини). Додають 0,35 г вісмуту нітрату основного і ретельно змішують, потім додають частинами 20 г вазеліну, відваженого на пергаментну капсулу, і старанно змішують до однорідності, очищаючи целулоїдною пластинкою товкачик і стінки ступки від мазі. Переконавшись у достатньому подрібненні порошкоподібної фази, мазь перекладають у баночку.
Мазь має бути однорідною і без крупинок.
Приклад. Rp.: Streptocidi 1,0
Vaselini 9,0
M. f. ung.
D. S. Для лікування опіків.
Суспензійна мазь з вмістом 10 % твердої фази.
1 г стрептоциду, старанно подрібненого в ступці, змішують приблизно з 1 г розтопленої на водяній бані основи, додають решту не розтопленого вазеліну і розтирають, поки вийде однорідна мазь.
Приклад. Rp.: Zinci oxydi
Amyli tritici aa 10,0
Vaselini 20,0
M. f. past.
D. S. Наносити на вражені ділянки шкіри.
Суспензійна мазь-паста (паста цинкова).
Подрібнюють цинку оксид до максимального ступеня дисперсності і змішують з 5 г розплавленого вазеліну в підігрітій ступці. До напівохолодженої маси частинами додають крохмаль і решту напівохолодженого вазеліну (крохмаль при змішуванні з гарячим вазеліном може утворювати крохмальний клейстер).
Емульсійні мазі – це гетерогенні системи, які складаються з двох фаз і мать поверхню розділу. До їх складу входять речовини, що розчинні у воді або розчини, які утворюють з мазевою основою емульсії типу вода в олії. Готуючи їх, треба враховувати здатність основи вбирати рідку фазу.
Лікарські речовини, легко розчинні у воді і виписані у невеликих кількостях (калію йодид, срібла нітрат, протаргол, коларгол, солі алкалоїдів та ін.), попередньо розчиняють у мінімальній кількості води, а потім змішують з основою. Якщо вони виписані у великих кількостях, то їх диспергують з мінімальною кількістю води або вводять по типу суспензії.
Обов’язково у вигляді водного розчину вводять алкалоїди, коларгол, протаргол, танін, новокаїн.
Сухі і густі екстракти вводять до складу мазей після попереднього розтирання їх із спирто-водно-гліцериновою сумішшю (1:6:3).
Для одержання стабільних емульсійних мазей додають емульгатор. Найбільш часто використовують ланолін безводний. Водний розчин заемульговують ланоліном, а потім додають основу.
Як ущільнювач іноді використовують спермацет і віск.
При приготуванні мазі, до складу якої входить протаргол, слід обов’язково вводити останній у вигляді золя. Для цього протаргол змішують з невеликою кількістю гліцерину (на 1 г – 6-8 крапель гліцерину), а потім з кількома краплями води. Залишають для набухання, заемульговують ланоліном і додають решта інгредієнтів. Якщо вода в рецепті не прописана, тоді для розчинення протарголу використовують воду, що входить до складу ланоліну водного (30 %), замінивши його після відповідного розрахунку ланоліном безводним.
Приклад. Rp.: Protargoli 1,0
Lanolini 3,0