Ринок капіталів – це ринок середньо- та довгострокових капіталів або грошових коштів (на термін більше одного року), що представляють інвестиційний фактор розвитку економіки;

У структурі ринку капіталів виділяють:

• ринок цінних паперів;

• ринок середньо- та довгострокових кредитів.

Фінансовий ринок в інституціональному розрізі складається з таких секторів:

1. Кредитно-фінансові інститути (фінансові посередники) – банків та інших небанківських фінансово-кредитних установ;

2. Ринок цінних паперів, який поділяється на первинний (нові емісії цінних паперів) та вторинний, який в свою чергу поділяється на біржовий та позабіржовий.

В основі структуризації фінансового ринку також використовується критерій виду фінансового активу.

Основними суб’єктами фінансового ринку виступають суб’єкти господарювання, домашні господарства, держава, місцеві органи влади.

Залежно від змісту діяльності суб’єкти фінансового ринку та сегменту фінансового ринку поділяються на групи.

Окрім того, суб’єкти фінансового ринку формують інфраструктуру фінансового ринку:

• професійні учасники – торговці цінними паперами та іншими інструментами фінансового ринку;

• організатори торгівлі – фондові біржі та позабіржові торговельні системи;

• посередники в торговельних угодах – брокери та дилери;

• посередницькі фінансові інститути – комерційні банки, небанківські депозитні установи, кредитні асоціації, спілки, страхові компанії, пенсійні фонди, інвестиційні компанії, інвестиційні фонди, ломбарди, лізингові та факторингові компанії;

• реєстратори, зберігачі цінних паперів, депозитарії;

• інформаційно-аналітичні інститути.

Об’єктами фінансового ринку є різні інструменти фінансового ринку (цінні папери, позичкові угоди, валютні цінності та ін.), в яких набувають відображення тимчасово вільні фонди фінансових ресурсів, що трансформуються в позичковий капітал за допомогою фінансових інститутів.

Фінансові інструменти – це різноманітні фінансові документи, які обертаються на ринку, мають грошову вартість і за допомогою яких здійснюється операції на фінансовому ринку.

Фінансові інструменти характеризуються великою різноманітністю (табл. 7.1).

Таблиця 7.1

Класифікація інструментів фінансового ринку

7.3. Цінні папери як інструменти фінансового ринку.

Цінні папери як інструменти фінансового ринку являють собою документи-свідоцтва про боргове зобов’язання або право власності.

Відповідно до Закону України «Про цінні папери та фінансовий ринок» цінні папери – це документи встановленої форми з відповідними реквізитами, що посвідчують грошові або інші майнові права, визначають взаємовідносини особи, яка їх розмістила (видала), і власника, та передбачають виконання зобов’язань згідно з умовами їх розміщення, а також можливість передачі прав, що випливають із цих документів, іншим особам.

Статус цінного папера визначається рядом ознак:

• цінні папери є грошовими документами, що засвідчують майнове право у формі титулу власності (дають право на дохід, але не на реальний капітал) (акції, векселі, чеки) або майнове право як відношення позики власника документа до особи, що його випустила (облігації);

• цінні папери є документами, що свідчать про вкладення коштів;

• цінні папери – це документи, де відбиваються вимоги до реальних активів;

• цінні папери приносять дохід, що робить їх для їх власника капіталом.

Цінні папери мають ряд властивостей:

• ліквідність;

• серійність;

• стандартність;

• участь в цивільному обігу;

• обіговість;

• ринковий характер.

Існують різні види цінних паперів (табл. 7.2).

В системі суспільного відтворення цінні папери виконують ряд функцій:

• виступають регулятором економіки;

• є знаряддям мобілізації фінансових ресурсів і гнучким інструментом інвестування коштів;

• виконують інформаційну функцію.

Українським законодавством визначено поділ цінних паперів на емісійні та неемісійні.

До емісійних цінних паперів належать:

• акції;

• облігації підприємств;

• облігації місцевих позик;

• державні облігації України;

• іпотечні сертифікати;

• іпотечні облігації;

• сертифікати фондів операцій з нерухомістю;

• інвестиційні сертифікати;

• казначейські зобов’язання України.

Таблиця 7.2

Класифікація цінних паперів

Цінні папери, що не належать до емісійних цінних паперів, можуть бути визнані такими Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку.

В Україні у цивільному обороті можуть бути такі групи цінних паперів:

1) пайові цінні папери

До пайових цінних паперів відносяться:

• акції;

• інвестиційні сертифікат;

2) боргові цінні папери.

До боргових цінних паперів відносяться:

• облігації;

• казначейські зобов’язання України;

• ощадні (депозитні) сертифікати;

• векселі;

3) іпотечні цінні папери;

4) приватизаційні цінні папери;

5) похідні цінні папери;

6) товаророзпорядчі цінні папери.

7.4 Ринок цінних паперів і особливості його регулювання.

Ринок цінних паперів – це сукупність економічних відносин з привод випуску та обігу цінних паперів між його учасниками.

Ринок цінних паперів виконує функції:

1. Загальноринкові (властиві кожному ринку):

   • комерційна;

   • цінова;

   • регулююча;

   • інформаційна;

2. Специфічну – перерозподільчу, яка ділиться на підфункції:

   • перерозподіл коштів між галузями та сферами економіки;

   • переведення заощаджень населення з непродуктивної у продуктивну форму;

   • фінансування дефіциту бюджету на неінфляційній основі.

Ринок цінних паперів структурується за декількома ознаками:

• за видом цінних паперів – ринок акцій, ринок облігацій, ринок векселів та ін.;

• за типом емітента – ринок державних цінних паперів, ринок корпоративних цінних паперів;

• за територіальною ознакою – національний та регіональні; національні та міжнародний;

• за стадіями торгівлі:

1. Первинний ринок – це придбання цінних паперів їх першими власниками;

2. Вторинний ринок – це обіг раніше випущених цінних паперів, це сукупність операцій купівлі-продажу або інших форм переходу цінних паперів від одного власника до іншого протягом всього терміну існування цінних паперів;

• за місцем торгівлі:

  1. Біржовий;

  2. Позабіржовий.

Державне регулювання ринку цінних паперів включає:

• законодавчі та підзаконні акти – Закон України «Про цінні папери та фондовий ринок» та нормативно-правові документи Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку;

• органи державного управління, що забезпечують пряме втручання у діяльність суб’єктів ринку цінних паперів, – в Україні спеціальним виконавчим органом, який контролює дотримання законодавства щодо фондового ринку його учасниками є Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку (ДКЦПФР), яка створена у 1992 році.

ДКЦПФР виконує наступні функції:

1. наглядові:

• реєстрація емісій цінних паперів;

• ліцензування діяльності учасників фондового ринку;

• збір та аналіз звітності учасників ринку цінних паперів;

1. контрольні:

• контрольно-ревізійна діяльність на основі здійснення планових і позапланових перевірок учасників ринку;

• контроль за реєстрацією акціонерів на загальних зборах акціонерів шляхом призначення уповноважених осіб та ін.

Окрім того ринок цінних паперів характеризується наявністю саморегулівного механізму.

Сутність саморегулювання полягає в том, що держава віддає частину своїх повноважень та функцій щодо нагляду та регулювання ринку для того, щоб самі професійні учасники встановлювали для себе правила і здійснювали контроль за їх виконанням.

Відповідно до Закону України «Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні» саморегулівна організація – це добровільне об’єднання професійних учасників ринку цінних паперів, яке не має на меті одержання прибутку, створене з метою захисту інтересів своїх членів, інтересів власників цінних паперів та інших учасників ринку цінних паперів та зареєстроване Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку.

Традиційними функціями саморегулівних організацій є:

• розробка обов’язкових правил і стандартів професійної діяльності на ринку цінних паперів;

• здійснення професійної підготовки кадрів;

• встановлення вимог, обов’язкових для роботи на даному ринку;

• інформаційна діяльність на ринку;

• представлення інтересів учасників ринку в органах державного управління.

В Україні до саморегулівних організацій відносяться біржі: Українська фондова біржа, Донецька фондова біржа, Придніпровська фондова біржа, Київська міжнародна фондова біржа, а також асоціації: Професійна асоціація реєстраторів та депозитаріїв, Асоціація учасників фондового ринку України, Українська асоціація інвестиційного бізнесу та Українська асоціація торговців цінними паперами.

7.5 Фондова біржа та її функції.

Фондова біржа є особливим посередником на ринку цінних паперів, виступаючи центром торгівлі ними.

Фондова біржа як елемент інфраструктури фінансового ринку виконує наступні функції:

• посередницьку – фондова біржа створює достатні й всебічні умови для торгівлі цінними паперами емітентам, інвесторам та фінансовим посередникам;

• індикативну – відбувається оцінка вартості й привабливості цінних паперів, виходячи з інформації про їх котирування;

• регулятивну – виражається в організації торгівлі цінними паперами на основі встановлення вимог до емітентів, правил укладання та виконання угод, механізму контролю за діяльністю суб’єктів біржової торгівлі.

Відповідно до Закону України «Про цінні папери та фондовий ринок» для здійснення своєї діяльності фондові біржі повинні підтримувати власний капітал в розмірі, не меншому ніж 3 мільйони гривень, а для фондових бірж, що здійснюють кліринг та розрахунки, – не меншому ніж 6 мільйонів гривень.

В Україні фондова біржа утворюється та діє в організаційно-правовій формі товариства (крім повного, командитного товариства і товариства з додатковою відповідальністю) або дочірнього підприємства об’єднання торговців цінними паперами.

Прибуток фондової біржі спрямовується на її розвиток та не підлягає розподілу між її засновниками (учасниками).

Фондова біржа утворюється не менше, ніж двадцятьма засновниками-торговцями цінними паперами, які мають ліцензію на право провадження професійної діяльності на фондовому ринку, або їх об’єднанням, що налічує не менше ніж двадцять торговців цінними паперами. Частка одного торговця цінними паперами не може бути більшою ніж 5 відсотків статутного капіталу фондової біржі.

Членами фондової біржі можуть бути виключно торговці цінними паперами, які мають ліцензію на право провадження професійної діяльності на фондовому ринку та взяли на себе зобов’язання виконувати всі правила, положення і стандарти фондової біржі.

Фондова біржа має право провадити діяльність з організації торгівлі на фондовому ринку з моменту отримання ліцензії Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку.

КОНТРОЛЬНІ ЗАПИТАННЯ

1. Сутність фінансового ринку, відносини обміну та перерозподілу у фінансовій сфері.

2. Які функції виконує фінансовий ринку?

3. Охарактеризуйте канали зв’язку держави з фінансовим ринком.

4. Що виступає об’єктами фінансового ринку? Наведіть приклади об’єктів для різних сегментів фінансового ринку.

5. ринку.

6. Які суб’єкти фінансового ринку формують його інфраструктуру?

7. Охарактеризуйте сутність цінних паперів. Які ознаки і властивості вони мають?

8. Які функції виконують цінні папери?

9. Види цінних паперів, які визначено в українському законодавстві.

10. За якими критеріями проводиться сегментація ринку цінних паперів?

11. Які функції та завдання покладено на Державну комісію з цінних паперів та фондового ринку?

12. Охарактеризуйте статус фондової біржі. Які функції в системі фінансового ринку вона виконує?

ДИКТАНТ

Тема 7. «Фінансовий ринок»

СЕМІНАРСЬКЕ ЗАНЯТТЯ № 7

Тема: «Фінансовий ринок»

Мета: поглиблення теоретичних знань про сутність, структуру і регулювання фінансового ринку, особливості діяльності суб’єктів фінансового ринку, застосування інструментів фінансового ринку, діяльність фондової біржі

План

1. Фінансовий ринок: сутність, його функції, економічна роль. Елементи інфраструктури фінансового ринку.

2. Суб’єкти фінансового ринку в розрізі його сегментів.

3. Фінансові інструменти як об’єкти фінансового ринку, їх класифікація. Цінні папери як інструменти фінансового ринку, їх ознаки, властивості, функції.

4. Ринок цінних паперів: функції, види, державне регулювання і саморегулівний механізм. Фондова біржа, її статус та функції.

ПИТАННЯ ДЛЯ ОБГОВОРЕННЯ

1. Сутність фінансового ринку, відносини обміну та перерозподілу у фінансовій сфері.

2. Охарактеризуйте канали зв’язку держави з фінансовим ринком.

3. Що виступає об’єктами фінансового ринку?

4. Які суб’єкти фінансового ринку формують його інфраструктуру?

5. Охарактеризуйте сутність цінних паперів. Які ознаки і властивості вони мають?

6. Які функції виконують цінні папери?

7. Види цінних паперів, які визначено в українському законодавстві.

8. За якими критеріями проводиться сегментація ринку цінних паперів?

9. Які аспекти та заходи включає державне регулювання ринку цінних паперів? Охарактеризуйте статус фондової біржі.

ПРАКТИЧНЕ ЗАНЯТТЯ №4

Тема: «Фінансовий ринок»

Мета: поглиблення теоретичних знань та набуття практичних навичок щодо визначення номінальної ціни та курсу акцій і облігацій, а також загальної та додаткової прибутковості цінних паперів

1. Визначення ціни та курсу акцій

Методичні рекомендації:

Номінальна ціна акції визначається за формулою:

, де

НЦа – номінальна ціна акції;

СК – статутний капітал;

Ка – кількість акцій.

Поточна прибутковість акції визначається за формулою:

, де

ППа – поточна прибутковість акції;

ДД – дивідендний дохід;

ВПа – вартість придбання акцій

Курс акцій визначається за формулою:

, де

КА – курс акцій;

ВАр – вартість акцій ринкова;

ВАн – вартість акцій номінальна.

Середній курс акцій визначається за формулою:

, де

СКА – середній курс акцій;

Д – дивіденди;

БВ– банківський відсоток.

Завдання 1.

Визначити номінальну ціну акцій, випущених акціонерним товариством «СВІТАНОК», якщо статутний капітал складає 1 200,0 тис. грн., а кількість випущених акцій – 5000 штук

Завдання 2.

Акція номіналом 1500,00 грн. придбана за курсом 150 %, і за 1 нею виплачується дивіденд у розмірі 30,0% річних. Визначити поточну прибутковість інвестованих коштів.

Завдання 3.

Визначте курс акції, яка реалізована за ціною 1250 грн з но­мінальною вартістю 750 грн.

Завдання 4.

Номінальна ціна привілейованої акції — 350,00 грн., вона щорічно дає дивіденд у розмірі 20,0 %, а рівень позичкового відсотка дорівнює 18,0 % . Визначити середній курс акції.

2. Визначення прибутковості цінних паперів

Методичні рекомендації:

Сума дивідендів на одну акцію визначається за формулою:

, де

Да – дивіденд на акцію;

ДФ – дивідендний фонд;

Ка – кількість акцій.

Сума дивідендів за привілейованими акціями визначається за формулою:

, де

Дпа – дивіденди за привілейованими акціями;

ВПА – вартість привілейованих акцій ;

ФСД – фіксована ставка дивіденду за привілейованими акціями

Кпа – кількість привілейованих акцій.

Ставка дивідендів за звичайними акціями визначається за формулою:

, де

СДза – дивіденди за звичайними акціями;

Дза – вартість звичайних акцій ;

Кза – кількість привілейованих акцій.

Ставка дивідендів за звичайними акціями визначається за формулою:

, де

ДПа – додаткова прибутковість акцій;

КЦа – курсова ціна акцій ;

НВа – номінальна вартість акцій акцій.

Завдання 5.

Акціонерним товариством зареєстровано 10 тис. звичайних акцій, з яких 9 тис. було продано акціонерам. Через декілька місяців товариство викупило в інвесторів 1500 акцій. Із закінченням звітного періоду зборами акціонерів прийняте рішення про розподіл у якості дивідендів 1700 тис. грн. прибутку. Ви­значити дивіденди на одну акцію.

Завдання 6.

Статутний капітал акціонерного товариства "Вимпел" у розмірі 20 млн. грн. розподілений на 900 звичайних і 100 привілейованих акцій. Фіксована ставка дивіденду за привілейованими акціями — 20,0 % . Обсяг прибутку до розподілу між акціонери ми становить 1,5 млн. грн. Визначити суму дивідендів, яку одержали власники звичайних і привілейованих акцій.

Завдання 7.

Курсова ціна акції, розміщеної за номіналом 12 тис. грн. у перший рік після емісії становила 24 тис. грн. Визначити додаткову прибутковість цінного папера.

Завдання 8.

Акція придбана за номіналом, який дорівнює 1000,00 грн при 40,0 % річних, курсова ціна через рік після емісії — 3000,00 грн. Визначити сукупну прибутковість цінного папера.

Завдання 9.

Прибуток акціонерного товариства, який спрямовується на виплату дивідендів, становить 7200,0 тис. грн. Загальна сума ак­цій — 6200,0 тис. грн., у тому числі привілейованих акцій — 1400,0 тис. грн. з фіксованим розміром дивідендів 25,0 % до їх номіналь­ної вартості. Розрахувати розмір дивідендів за звичайними акціями.

3. Визначення курсу облігацій

Методичні рекомендації:

Курс облігацій визначається за формулою:

, де

КО – курс облігацій;

N- номінальна вартість n –відсоткової облігації;

d – строк до погашення облігації, років;

i – рівень позичкового відсотка на момент перепродажу.

Завдання 10.

Інвестор придбав за номіналом нову 10-відсоткову облігацію вартістю 5500,00 грн. при рівні позичкового процента 10,0 %. На І момент перепродажу облігації рівень позичкового процента І піднявся до 13,0 % . Знайти курс облігації на момент перепрода­жу за умови, що до її погашення залишилося 2 роки. Обчислити загальний дохід другого покупця, коли настане строк погашен­ня облігації.

Завдання 11.

Інвестор придбав за номіналом нову 5-відсоткову облігацію вартістю 1000,00 грн. за рівня позичкового процента 5,0 % . На момент перепродажу облігації рівень позичкового процента підвищився до 10,0 % . Знайти курс облігації на момент перепродажу за умови, що до її погашення залишилося 3 роки. Обчислити загальний дохід другого покупця, коли настане строк погашення облігації.

Завдання 12.

Інвестор придбав за номіналом нову 10-відсоткову облігацію вартістю 5000,00 грн. за рівня позичкового процента 10,0 %. На момент перепродажу облігації рівень позичкового процента знизився до 7,0%. Знайдіть курс облігації на момент перепродажу за умови, що до її погашення залишилося 2 роки. Знайдіть загальний дохід другого покупця, коли настане строк погашення облігації.

САМОСТІЙНА РОБОТА СТУДЕНТІВ

Тема: «Фінансовий ринок»

ПИТАННЯ ДЛЯ САМОСТІЙНОЇ ПІДГОТОВКИ

1. Види акцій.

2. Класифікація облігацій.

3. Порядок обігу простих і переказних векселів.

4. Ринок фінансових послуг як складова фінансового ринку.

ТЕМИ РЕФЕРАТІВ

1. Порядок випуску та обігу інвестиційних сертифікатів.

2. Фондовий ринок в Україні: сучасний та перспективи розвитку.

3. Загальна характеристика фінансового ринку України.

4. Особливості функціонування фінансового ринку в розвинутих країнах.

ПРОБЛЕМНІ ПИТАННЯ

1. Порівняльна характеристика акцій та облігацій.

2. Проаналізуйте особливості діяльності основних економічних суб’єктів (домашні господарства, суб’єкти господарювання, держава та місцеві органи влади) як учасників фінансового ринку на різних його сегментах.

СТРУКТУРНО-ЛОГІЧНІ СХЕМИ І ТАБЛИЦІ

до теми 7 «Фінансовий ринок»

Таблиця 7.1

Класифікація інструментів фінансового ринку

Таблиця 7.2

Класифікація цінних паперів

_____________________________________________________________________________Фінанси