Мета курсу: ознайомити студентів з ранніми національними та світовими релігіями, головними сенсами Біблії, а також навчити втілювати вищі релігійні духовні цінності та уявлення у власне життя.
Курс «Релігієзнавство» являє собою єдність дуже різних напрямків, а саме: історії релігії, філософії релігії, психології релігії, соціології релігії і географії релігії. Це, безумовно, накладає відбиток на викладанні цього курсу, необхідності, з одного боку, ознайомити студентів з великим спектром релігій, релігійних уявлень, релігійних традицій, а з другого боку, через компаративний аналіз релігій довести до свідомості студентів, що, по-перше, сутність усіх релігій одна – зв’язок з духовним світом і духовними сутностями, по-друге, саме духовний (містичний) досвід є фундаментом, «серцем» усіх релігій і головне у релігії не зовнішні дії (культ), а внутрішній стан душі, духовність. Саме духовне вдосконалення являє собою мету майже усіх релігій.
Тема 1. Предмет релігієзнавства та сутнісна структура релігії.
Лекція (2год. )
1.Предмет курсу «Релігієзнавство».Структура релігієзнавства:
- історія релігії,- філософія релігії,- психологія релігії,- соціологія релігії,- географія релігії.
2.Поняття релігії та етимологія слова „релігія”:
-релігія як віра в існування духовного світу і духовних сутностей (Бог, Абсолют, Світовий Розум, Дух, Дао і т.д.);
-релігія як переживання зв’зку, з’єднання з духовним світом і духовними сутностями;
-релігія як дії, спрямовані на реалізацію релігійної віри та з’єднання з духовним світом (культ, посвячення, психотехніка).
3. Поняття духовного і релігійного досвіду.
Завдання для самостійної роботи до лекційної теми №1 (4 год.)
Ознайомитися з наступними питаннями:
Релігія і релігійність. Рівні релігійності. Духовний і соціальний аспекти релігії. Релігія як духовно-соціальний інститут. Причини викривлення релігії.
Структура релігії: релігійні уявлення, релігійні почуття, релігійні дії, релігійні організації. Молитва як головна дія у релігії. Релігійний світогляд та світовідчуття. Посвячення, ініціація, містерія, таїнство і психотехніка. Поняття «духовного серця» людини. Соціальні, гносеологічні та психологічні корені релігії. Концепції виникнення релігії: праатеїзм, прамонотеїзм, історичний розвиток релігійних форм.
Ранні релігії як усвідомлення зв’язку людини з природою, як почуття своєї єдності з природою. Особливості світовідчуття стародавньої людини. Діалектика людини і природи в стародавньому і сучасному світах („людина і природа”, „людинаприрода”). Особливості ранніх форм релігії.
Фетишизм як поклоніння речам, засноване на вірі в наявність в них могутньої духовної сили, або душі чи духу, які здатні допомагати людині, або шкодити їй. Поняття надприродного. Матеріалістично-атеїстичне, психологічне та енергетичне уявлення про властивості речей та природу фетишизму. Прояви фетишизму у релігіях та сучасному житті.
Магія як віра у можливість духовного впливу людини на навколишній світ. Маг – людина, яка панує над світом. Закони магії: подібності і зіткнення. Види магії. Магія і релігія. Магічний характер сучасної цивілізації.
Анімізм як віра у існування душ та духів ( духи у природі, душі та духу людини, Світової Душі, Святого Духа, Абсолютного Духа тощо). Аніматизм – віра у живість всієї природи. Різноманітні прояви анімізму у релігіях та уявленнях людей. Проблема безсмертя. Спіритизм.
Тотемізм як віра у душевну спорідненість між людьми та тваринами. Прояви тотемізму у сучасних теоріях і релігіях. Релігія друїдів як віра у спорідненість людей з рослинами.
Ознайомитися з наступними ранніми формами релігії:
Шаманізм, землеробський культ, культ предків, культ вождів. При вивченні цих питань звернути увагу на такі аспекти:Шаманізм як віра у здатність професійних служителів культу – шаманів – бути посередниками між людьми та духами (живих та мертвих). Ініціація шаманів. Камлання. Роль екстазу та трансу у шаманізмі, інших релігіях, творчості, мистецтві.
Землеробський культ як поклоніння Богині-Матері та богам рослинності, заснований на вірі у наявність духовних властивостей у природних явищах, які впливають на стан землеробства. Культ рослинності – культ життя. Вмирання та воскресіння природи як прояв безсмертя життя. Прояв цієї ідеї в міфах (давньоєгипетський міф про Ісіду та Осіріса, давньогрецький міф про Афродіту та Адоніса та аналогічні міфи інших народів). Вплив цього культу на християнство.
Культ предків як віра у наявність духовного зв’язку між людьми і їх померлими предками. Прояв культу предків у різних релігіях. Культ вождів як віра у наявність у вождів особливої духовної сили. Секуляризований варіант культу вождів. Політика і релігія учора і сьогодні. Феномен патерналізму).
Ключові поняття та терміни: сакральне, профанне, містика, містик, містерії, посвячення, ініціація, психотехніка, релігійний культ, теїзм, атеїзм, політеїзм, монотеїзм.
Література
Основна
Аляєв Г.Є. та ін. Лекції з релігієзнавства. – К., 1996.
Калінін Ю.А., Харьковщенко Є.А. Релігієзнавство. – Розд.ІІ. – К., 2000.
Радугин А.А. Введение в религиоведение. – М., 2000.
Релігієзнавство / За ред. А.Бублика. – К., 1998.
Релігієзнавство / В.І.Лубський та ін. – К., 2000.
Додаткова
Блаватская Е.П. Тайная доктрина. – СПб., 1991.
Вивекананда С. Христос-посланник // Наука и религия. – 1990. – №6.
Бессерман П. Каббала и еврейский мистицизм. – М., 2002.
Борхес Х.Л. Письмена Бога. – М., 1992.
Гроф С. За пределами мозга. – М., 1993.
Дейвіс Б. Вступ до філософії релігії. – К., 1996.
Джеймс У. Многообразие религиозного опыта. – М.,1992.
Маркова Л. Наука и религия: проблемы границы. – СПб., 2000.
Мень А. История религии: В 7т. – Т.1. Истоки религии. – М., 1991.
Самыгин С.И. и др. Религиоведение: социология и психология религии. – Ростов-на-Дону, 1996.
Философско-религиозные истоки науки: [Сб. ст.]. – М., 1997.
Фрейд З. Психоанализ. Религия. Культура. – М., 1991.
Фромм Э. Психоанализ и религия. – М., 1990.
Шиммель А. Мир исламского мистицизма. – М., 2000.
Штайнер Р. Теософия. – Ереван, 1990.
Элиаде М. Очерки сравнительного религиоведения. – М., 1999.
Элиаде М. Миф о вечном возвращении. – М., 2000.
Юнг К.Г. Архетип и символ. – М., 1991.
Яковлев Е.Г. Искусство и мировые религии. – М., 1985.
Ясперс К. Философская вера. – М., 1992.