Офіційні та нормативні виробничо-практичні видання

Офіційними вважаються такі видання, які складаються з текстів документів, вироблених і затверджених офіційними органами чи організаціями різних рівнів, — державними, відомчими, громадськими, політичними. Це передусім закони, постанови, укази законодавчих і виконавчих органів влади, стенограми засідань, доповіді та матеріали з'їздів, пленумів, інших офіційних зібрань. Такими є, зокрема, "Відомості Верховної Ради України", "Закони України", "Кодекс законів про працю", "Матеріали І з'їзду Народного руху України" тощо. Друкуються вони окремими назвами, серійними виданнями та зібраннями томів, що продовжуються.

Нормативні видання вміщують норми, вказівки і вимоги, розроблені і введені в дію уповноваженими на те органами.

До нормативних виробничо-практичних видань відносяться: різноманітні інструкції, прейскуранти, стандарти, технічні умови, статути, паспорти (на виріб), практичні посібники, практичні порадники, пам'ятки.

Видання такого виду вимагають особливо ретельної редакційної підготовки з точки зору їх абсолютної відповідності (навіть граматичної і стилістичної) з оригіналом.

Навчальні видання

Це особливий вид видань, створений у відповідній формі і покликаний допомогти широкому загалу конкретного користувача (учня, студента, аспіранта, викладача) в оволодінні ним конкретним навчальним предметом. Зовнішньою ознакою навчального видання є зазначення на його вихідних даних рекомендаційного грифа відповідного освітнього міністерства, відомства, навчального чи наукового закладу, а також проходження визначеного порядку рецензування. Навчальні видання мають кілька підвидів із чітко обумовленими характеристиками й вимогами, які важливо розрізняти під час підготовки рукопису до друку:

• навчальна програма (визначає зміст, мету, завдання, обсяг, порядок вивчення і викладання певної навчальної дисципліни, містить перелік основних модулів, списки рекомендованої літератури тощо);

• підручник (містить систематизований виклад дисципліни в повному обсязі, що відповідає програмі та офіційно затверджений як такий);

• навчальний посібник (частково доповнює або замінює підручник та офіційно затверджений як такий);

• навчальний наочний посібник (здебільшого адресується вчителеві, містить образотворчі матеріали, що сприяють кращому викладанню чи вихованню);

• навчально-методичний посібник (містить методику викладання навчальної дисципліни чи методику виховання);

• хрестоматія (подана в скорочену варіанті збірка літературно-художніх, історичних та інших творів, які вивчаються за програмою);

• методичні рекомендації або вказівки (містять роз'яснення з певної теми та визначають методику виконання окремих завдань чи певного виду робіт);

• курс лекцій (повний виклад тем навчальної дисципліни, яка вивчається в навчальному закладі);

• конспект лекцій (стислий виклад курсу лекцій чи окремих розділів навчальної дисципліни);

• практикум (сукупність завдань практичного характеру або вправ з матеріалу навчальної дисципліни, які сприяють засвоєнню набутих знань, умінь і навичок);

• робочий зошит (містить особливий дидактичний матеріал, що сприяє самостійній роботі учня);

• самовчитель (виклад матеріалу, який здатний засвоїти учень чи студент самостійно без допомоги викладача);

• буквар (перший підручник для навчання грамотності).