- •Лекція №1 План
- •Складові едитології
- •Контрольні запитання
- •Лекція № 2 План
- •Основні функціональні обов’язки редактора:
- •Контрольні запитання
- •Список рекомендованої літератури
- •1.Партико з.В. Загальне редагування: нормативні основи. – Львів: Афіша, 2006. – 416с.
- •Лекція № 3 План
- •Контрольні запитання
- •Список рекомендованої літератури
- •Лекція № 4 План
- •Олександр Опанасович Потебня
- •Пантелеймон Олександрович Куліш
- •Василь Григорович Кричевський
- •Григорій (Георгій) Іванович Нарбут
- •Микола Омелянович Макаренко
- •Олексій Олексійович Сидоров
- •Контрольні запитання
- •Список рекомендованої літератури
- •Лекція № 5 План
- •Контрольні запитання
- •Список рекомендованої літератури
- •Лекція № 6 План
- •Контрольні запитання
- •Список рекомендованої літератури
- •Лекція № 7 План
- •Етапи редакційно-видавничого процесу.
- •Контрольні запитання
- •Список рекомендованої літератури
- •Лекція № 8 План
- •Контрольні запитання
- •Список рекомендованої літератури
- •Лекція № 9 План
- •Контрольні запитання
- •Список рекомендованої літератури
- •Лекція № 10 План
- •Переставлення
- •Видалення
- •Вставлення
- •Спеціальні методи
- •Скорочення
- •Опрацювання
- •Перероблення
- •Контрольні запитання
- •Список рекомендованої літератури
- •Лекція № 11 План
- •Контрольні запитання
- •Список рекомендованої літератури
- •Лекція № 12 План
- •Контрольні запитання
- •Список рекомендованої літератури
- •Лекція № 13 План
- •Список рекомендованої літератури
- •Лекція № 14 План
- •Контрольні запитання
- •Список рекомендованої літератури
- •Лекція № 15 План
- •Контрольні запитання
- •Список рекомендованої літератури
- •Лекція № 16 План
- •Контрольні запитання
- •Список рекомендованої літератури
- •Лекція № 17 план
- •Головні ознаки класифікації сучасних видавництв
- •Порядок створення видавництва
- •Порядок реєстрації видавництва
- •Типові структури видавництв
- •Контрольні запитання
- •Список рекомендованої літератури
- •Лекція № 18 план
- •Контрольні запитання
- •Список рекомендованої літератури
- •Лекція № 19 план
- •Поняття "видавнича продукція"
- •Періодичність
- •Характер інформації
- •Наукові та науково-популярні видання
- •Офіційні та нормативні виробничо-практичні видання
- •Навчальні видання
- •Довідкові видання
- •Рекламні видання
- •Літературно-художні видання
- •Знакова природа інформації
- •Матеріальна конструкція
- •Мовна ознака
- •Повторність випуску
- •Інші критерії
- •Контрольні запитання
- •Список рекомендованої літератури
- •Лекція № 20 план
- •Контрольні запитання
- •Список рекомендованої літератури
- •Лекція № 21 план
- •Контрольні запитання
- •Список рекомендованої літератури
- •Лекція № 22 план Стосунки видавництва і поліграфічного підприємства
- •Список рекомендованої літератури
- •Лекція № 23 план Основні етапи роботи видавця з поліграфічним підприємством
- •Від ченців-книгонош - до мережі дистрибуції друкованих видань
- •Список рекомендованої літератури
- •Лекція № 24 план
- •1.Маркетинг і промоція.
- •2. Складові системи продажу друкованих видань у ринкових умовах
- •Список рекомендованої літератури
- •Лекція № 25 план Стосунки видавництв і реалізаторів
- •Список рекомендованої літератури
- •Лекція № 26 план Правове регулювання стосунків між видавцями, авторами, поліграфістами, реалізаторами
- •Список рекомендованої літератури
- •Лекція № 27 план
- •Список рекомендованої літератури
Лекція №1 План
Вступ до дисципліни.
Едитологія та її складові.
Місце едитології в системі наук. Навчальні едиттологічні дисципліни.
Чи потрібна людині інформація? Уже від самого початку свого існування людина приречена постійно отримувати й опрацьовувати інформацію — образи відображуваного світу. Припинити довільно доступ інформації до себе людина не здатна, навіть під час сну, і тільки деякі канали отримання інформації все ж можна блокувати (наприклад, канал зорового аналізатора). Тут ми не беремо до уваги ті випадки, коли ці канали блокують медичними чи хімічними засобами (наприклад, больові аналізатори блокують хімічними препаратами під час хірургічних втручань). Таким чином, більшість каналів у людини постійно відкрита для отримання інформації (звичайно, з більшою чи меншою пропускною здатністю).
Але чи потрібна людині інформація взагалі? Щоб відповісти на це запитання, дослідники проводили такі експерименти. Людей (за їх згодою) поміщали в спеціально обладнані темні приміщення (кімнати, печери), куди не надходила жодна інформація. Піддослідні мали можливість нормально харчуватися і спостерігати за собою. Крім того, за ними спостерігали й ззовні. Приблизно за місяць піддослідні починали спотворено сприймати дійсність: час, просторову форму приміщення, чули звуки, яких насправді не було, тобто у них починалися галюцинації. Мозок сам починав генерувати інформацію, якої йому бракувало. Пізніше в піддослідних з'являлися ознаки деградації особистості. Ймовірно, коли б такі експерименти вчасно не припиняли, то піддослідні втратили б своє соціальне начало як homo sapiens. У літературі описують випадки, коли після травм, які блокували всі органи чуття, люди впадали у сон. Описані результати дають усі необхідні й достатні підстави для незаперечного твердження: без отримання й опрацювання інформації людина існувати не може, а тому отримання й опрацювання інформації — це спосіб існування людини. Цей висновок дає змогу, користуючись певною аналогією, сказати, що інформація потрібна людині так само, як і «хліб наш насущний». При цьому надходження і першого (духовного, інформаційного), і другого (біологічного) видів "хліба насущного" повинно відбуватися і регулярно, і дозовано. Мимоволі стає по-новому зрозумілим вигук древніх: "Хліба і видовищ!", який часто лунав на трибунах античних амфітеатрів. У суспільстві інформацію людям (реципієнтам) передають засоби масової інформації (ЗМІ) (газетні, журнальні та книжкові видавництва, радіо й телебачення), а також різні видавничі та інші організації. До моменту передачі ЗМІ опрацьовують її на цілому ряді етапів публікування.
Едитологія – це наука, яка описує теорію редагування повідомлень і видавничу діяльність. Вона пов’язана з багатьма іншими науками:
Загальне мовознавство;
Літературознавство;
Етика, естетика;
Юриспруденція;
Психологія;
Логіка;
Кібернетика;
Поліграфія та ін.
Об’єктом дослідження едитології є видавничий процес.
Предметом едитології є методологічні засади видавничого процесу (методи, постулати, мктодики, норми, творчі процеси тощо).
Мета едитології – це вироблення науково обгрунтованих рекомендацій працівникам ЗМІ для суспільно-ефективного опрацювання повідомлень.