- •1. Фінансово-кредитна інформація як об'єкт автоматизованої обробки
- •1.1. Фінансово-кредитна інформація та її особливості
- •1.2. Структуризація та формалізоване задания економічної інформації
- •1.2.1. Структуризація економічної інформації
- •1.2.2. Формалізоване подання економічної інформації
- •1.2.3. Подання еКі на носіях
- •1.3. Класифікація та кодування економічної інформації
- •1.3.1. Поняття та основні системи класифікації
- •1.3.2. Кодування економічної інформації. Основні методи кодування
- •1.3.3. Класифікатори економічної інформації
- •2. Інформаційні системи у фінансово-кредитних установах
- •2.1. Особливості AtC у фінансових і банківських установах
- •2.2. Вплив специфіки діяльності і структури банків на структуру of аіс
- •2.3. Принципи створення і функціонування аіс у фку
- •2.4. Загальна структура 1c. Компоненти системи
- •3. Електронні системи передавання банківської інформації
- •3.1. Електронна пошта h буя к основа взаємодії між банківськими установами україни
- •3.1.1. Структура, призначення та можливості
- •3.1.2. Взаємодія між вузлами і користувачами єпнбу
- •3.2. Міжнародна електронна система передавання банківських повідомлень (swift)
- •3.2.1. Призначення та основні можливості системи
- •3.2.2. Концепція формування та передавання повідомлень
- •3.2.3. Структура системи та призначення її основних елементів
- •3.2.4. Безпека передавання та обробки повідомлень, фінансові витрати з підключенням та роботи в системі
- •3.3. Банківські електронні системи передавання документів «клієнт-банк»
- •3.3.1. Призначення та структура системи, її основні елементи
- •3.3.2. Основні технологічні операції арм_к і арм_б під час обробки платіжних документів
- •3.3.3. Гарантування безпеки передавання даних та основи інформаційного забезпечення сепкоб
- •4. Інформаційні системи комерційного банку
- •4.1. Структура та концепція функціонування банківської інформаційної системи
- •4.2. Автоматизація розрахункових і касових операцій
- •4.3. Автоматизація управління кредитами та депозитами
- •4.4. Автоматизація обліку та регулювання валютних операцій
- •4.5. Інформаційна технологія підтримання банківських операцій на фондовому ринку
- •5. Автоматизація міжбанківських розрахунків
- •5.1. Види систем міжбанківських розрахунків
- •5.2. Призначення та структура системи міжбанківських електронних платежів національного банку україни
- •5.3. Основні напрямки розвитку системи міжбанківських електронних платежів
- •6. Системи електронних грошей
- •6.1. Типи та призначення електронних грошей
- •6.2. Основні елементи та загальна структура системи електронних грошей
- •6.3. Смарт-картки та IX використання
- •7. Інтелектуальні інформаційні системи в економіці
- •7.1. Загальні аспекти розробки систем зі штучним інтелектом
- •7.2. Експертні системи та їх характеристика
- •7.3. Поняття знань та відмінності їх відданих
- •7.4. Модель продукції
- •8. Інформаційно-пошукові системи в економіці
- •8. 1. Поняття інформаційно-пошукової системи
- •8.2. Інформаційно-пошукова мова та її використання в аіпс
- •8.3. Дескрипторна інформаційно-пошукова мова та принципи її побудови
- •8.4. Інформаційно-пошуковий тезаурус
- •8.5. Інформаційно-пошукові системи internet
- •8.5.1. Подання інформаційних ресурсів у Internet
- •8.5.2. Інформаційно-пошукова мова системи
- •8.5.3. Інтерфейс системи
- •8.5.4. Інструментальні засоби пошуку в Internet
- •8.5.5. Популярні каталоги та пошукові системи Internet
8.4. Інформаційно-пошуковий тезаурус
З погляду виконання якісного пошуку інформації недостатньо провести лексикографічний контроль та побудувати список дескрипторів і ключових слів. Необхідно створити спеціальний нормативний словник, в якому лексичні одиниці були б взаємопов'язані і визначені. Крім внутрішніх текстових взаємозв'язків такий словник — його називають тезаурусом — має містити позатекстові зв'язки. Тезаурус у перекладі з грецької означає скарб, багатство, запас. Отже, множина дескрипторів і ключових слів з їх відношеннями організують тезаурус.
Тезаурус є зібранням лексики штучної мови.
Інформаційно-пошуковий тезаурус (ІПТ) виник насамперед як допоміжний апарат ІПС, що будується у вигляді списку термінів і зв'язків між ними.
Інформаційно-пошуковий тезаурус дає змогу перекладати основний зміст документів та інформаційних запитів з природної мови інформаційно-пошуковою.
Для виконання цієї операції в тезаурусі мають відбиватися парадигматичні відношення, які існують між термінами ІПМ. Парадигматичні відношення — це поза текстові відношення, які відображають залежності між процесами чи об'єктами реальної предметної області. Парадигматичні відношення — це відношення типу рід— вид, частина—ціле, причина—наслідок і т. ін. Тобто парадигматичні відношення не залежать від контексту, в якому використовуються ті чи інші слова, вони зумовлені не мовними, а логічними зв'язками, які існують в реальній дійсності.
Основні етапи побудови інформаційно-пошукового тезаурусу такі:
1. Добір лексичних одиниць тексту, тобто ключових слів, які виражають основний зміст тексту чи його головну тему.
2. Групування лексичних одиниць тексту в класи умовної еквівалентності, тобто аналіз їх щодо синонімії та вибір семантичних домінант (дескрипторів).
3. Встановлення парадигматичних відношень між лексичними одиницями тексту.
4. Оформлення ШТ.
Існують ручний і автоматизований способи встановлення парадигматичних відношень між ключовими словами. При встановленні цих залежностей визначають дескрипторні статті, або гнізда. Дескрипторна стаття, або гніздо, тезаурусу — це сукупність головного дескриптора та дескрипторів, які пов'язані з ним поза-текстовими зв'язками.
У разі ручного способу аналізують словник ключових слів. Для цього кожну лексичну одиницю тексту послідовно крок за кроком порівнюють з усіма іншими словами, щоб виявити зв'язки даного терміна з іншими. Таку роботу доручають висококваліфікованому спеціалістові, який добре обізнаний з термінологією тієї предметної області, для якої розробляється ІПТ. Проте виконання цієї роботи досить трудомістке й складне та потребує дуже багато часу.
У разі автоматизованого способу дескрипторні статті, або гнізда, визначають так. В основу методики побудови гнізд покладено принцип установлення змістової єдності пар елементів словника статистичним методом. Метод базується на гіпотезі про те, що ті лексичні одиниці тексту, для яких частота попарного використання в межах групи вища за деяку порогову величину, утворюють класи близьких за значенням термінів.