- •Лабораторна робота №1 випробування поршневого компресора
- •1. Компресорна установка
- •2. Основні дані компресора
- •3. Стислий опис компресорної установки
- •4. Основні експлуатаційні особливості компресора та його пуск
- •5. Методика випробувань
- •6. Визначення продуктивності компресора
- •Криві для визначення витрати побудовані для атмосферного тиску мм рт. Ст. І к. При інших атмосферних умовах величину вагової витрати визначають з виразу
- •7. Визначення ступеня підвищення тиску (стиску) газу в компресорі
- •8. Визначення напору компресора при різних процесах стиску газу
- •А для всього компресора
- •13. Визначення основних характеристик компресора
- •14. Основні контрольно-вимірювальні прилади
- •15. Обсяг роботи і порядок виконання випробовувань
- •16. Контрольні питання
- •Лабораторна робота № 2 випробування відцентрового вентилятора
- •1. Установка для випробовування вентилятора
- •2. Методика випробовування
- •2.1 Визначення характеристики при сталій частоті обертання
- •2.1.1 Визначення об'ємної продуктивності (витрати)
- •2.1.2. Визначення тиску (напору), що розвивається вентилятором
- •2.1.3. Визначення потужності і ккд вентилятора
- •3. Визначення характеристики мережі
- •5. Визначення безрозмірної характеристики
- •6. Обсяг роботи
- •7. Порядок проведення випробовувань
- •8. Контрольні питання
- •Умовні позначення:
- •Розрахункові дані
- •Дані спостережень
- •Визначення характеристики при сталій частоті обертання
- •Визначення характеристики мережі
- •Визначення безрозмірної характеристики
- •Характеристика при сталій частоті обертання відцентрового вентилятора
- •Література
- •Навчальне видання
- •Укладач Вячеслав Семенович Кривошеєв
2.1 Визначення характеристики при сталій частоті обертання
Ця характеристика представляє наступні залежності між основними параметрами:
чи ;
і ,
що зображуються на одному графіку (рис. 2.2).
Рис. 2.2
Для визначення даної характеристики необхідно при постійній (розрахунковій) частоті обертання вентилятора змінювати продуктивність за рахунок зміни прохідного перерізу нагнітального патрубка діафрагмами 8 (див. рис. 2.1) на виході з нього. Такий спосіб регулювання роботи машин називається дроселюванням на нагнітанні.
2.1.1 Визначення об'ємної продуктивності (витрати)
Як відомо з гідравліки, витрата газу через діафрагму може бути визначена за формулою
, (2.1)
де - коефіцієнт витрати, - коефіцієнт, що враховує розширення середовища; - площа прохідного перерізу діафрагми; - перепад тиску між обома сторонами діафрагми (втрата тиску на діафрагмі).
Для вентилятора низького тиску ( 100 мм вод. ст.) можна застосувати . З невеликою похибкою при малих витратах величину можна прийняти рівною показу манометра на нагнітанні.
Коефіцієнт витрати для шайби вибирається в залежності від відношення прохідного перерізу шайби і діаметра трубопроводу. Для спрощення розрахунків витрата в дослідах визначається по графіках, що знаходяться біля вентилятора і показаних на рис. 2.3. На рисунку зображені тарувальні графіки для визначення витрати повітря вентилятора при =760 мм рт. ст. і = 20°С ( = 1,2 кг/м3):
д.1, д.2 - номери діафрагм; - розрідження на всмоктуванні, - надлишковий тиск на нагнітанні.
Для кожної шайби, задаючись величинами , можна за формулою (2.1) побудувати криві (рис. 2.3)
при , (2.2)
що використовуються в дослідах для визначення малих і середніх витрат. При великих витратах, і зокрема при відкритому нагнітальному трубопроводі, велика точність досягається при використанні наступної наближеної формули
, (2.3)
де - коефіцієнт швидкості у всмоктувальному патрубку; - площа живого перерізу всмоктувального патрубку; - розрідження у всмоктувальному патрубку. Величина може бути визначена за формулою , де коефіцієнт опору для лабораторної установки з кутом конусності колектора може бути прийнятий .
Тоді
.
Задаючись величиною розрідження на всмоктуванні за формулою (2.3) побудовані криві , якими користуються в досліді для визначення витрати при максимальній діафрагмі і відкритому трубопроводі (рис. 2.3).
Криві для визначення витрати побудовані для атмосферного тиску
мм рт. ст. і температури ( ). При інших атмосферних умовах зняті з графіків величини витрат варто привести до умов проведення експерименту відповідно до рівності
,
де визначається за даними досліду.
2.1.2. Визначення тиску (напору), що розвивається вентилятором
Цей тиск визначають як різницю повних енергій (повних тисків) у перерізах на виході з вентилятора ( ) і вході в нього ( ) (див. рис. 2.1).
З метою спрощення досліду і обробки даних характеристики визначаються по вимірах, що визначаються у перерізах (2-2) напірного і (1-1) всмоктувального патрубків. У цьому випадку параметри вентилятора (тиск і ККД) будуть трохи занижені на величину втрат на ділянках (1-1 і ) і (2-2 і ).
Так як ці ділянки невеликі і швидкість у патрубках мала ( ), а проміжний патрубок конфузорний, то втрати в них будуть незначними і їх можна не враховувати в лабораторних дослідах.
У цьому випадку тиск, що розвивається вентилятором
, (2.4)
де
і ,
чи
, (2.5)
де і .
Тут прийнято , а ввійшло зі знаком плюс як розрідження на всмоктуванні.
Величини статичних (надлишкових) тисків і заміряють приладами, а середньовитратні швидкості визначають з виразу , де - площа перерізу напірного і всмоктувального патрубка.
Напір,що створюється вентилятором, визначають за виразом
.
Будують криві і .