19. Розгляд заявок на видачу ліцензій в міністерстві зовнішніх економічних зв'язків і торгівлі україни в формате ворд (Затверджено наказом мзеЗторгу України від 23.01.98 № 42. Із змінами)

Розгляд заявок на видачу ліцензій здійснюється управлінням контрактного обліку та нетарифного регулювання за участю юридичного управління, Головного управління експортного контролю та валютного регулювання, експертів Державного інформаційного центру моніторингу зовнішніх ринків. Перераховані в п.1.1 управління згідно з цим порядком та в межах своєї компетенції здійснюють розгляд контрактів з таких питань: Юридичне управління — на предмет відповідності умов контракту чинному законодавству України та міжнародним правовим нормам. Експерти Державного інформаційного центру моніторингу зовнішніх ринків здійснюють експертизу контрактів на експорт товарів з України на предмет відповідності контрактних цін існуючій в даний час кон'юнктурі. Експерти несуть повну відповідальність за зміст та правильність своїх висновків, а також наслідки їх надання. Головне управління експортного контролю та валютного регулювання — на предмет відповідності платіжних умов контракту чинному законодавству України та здійснює контроль щодо застосування до суб'єктів підприємницької діяльності України та іноземних суб'єктів спеціальних санкцій згідно зі ст.37 Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність". Управління контрактного обліку та нетарифного регулювання здійснює прийом документів на оформлення ліцензій, узагальнює висновки фахівців відповідних управлінь, проводить оформлення та видачу ліцензій. Прийом документів на оформлення ліцензій здійснюється у встановлений час та у спеціально визначеному керівництвом приміщенні фахівцями управління контрактного обліку та нетарифного регулювання.

20. Верифікація сертифікатів про походження товарів з україни в формате ворд (Затверджено наказом Державної митної служби України від 01.04. 1997 р. № 143)

Положення розроблено відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 30 липня 1996 року № 846 «Про верифікацію сертифікатів про походження товарів з України» з метою вдосконалення порядку проведення митними органами верифікації (встановлення достовірності) сертифікатів про походження товарів з України, виданих Торгово-промисловою палатою України або регіональними торгово-промисловими палатами (далі — ТПП). 1. Верифікація сертифікатів про походження товарів з України (далі — сертифікати) здійснюється Держмитслужбою на підставі запитів митних органів зарубіжних країн протягом терміну, що не перевищує 150 днів з дати отримання запиту, або за ініціативою Державної митної служби у випадку, передбаченому пунктом 12 цього Положення. 2. Перевірку сертифікатів здійснює Держмитслужба України із залученням регіональних митниць і підпорядкованих їм митниць, а також Центральної митної лабораторії. 3. У разі потреби для проведення перевірки сертифікатів можуть бути залучені спеціалісти та експерти сторонніх підприємств, організацій та установ. 4. Верифікація сертифікатів може здійснюватися у формах: а) перевірки сертифіката на автентичність (справжність); б) перевірки правильності даних, внесених до сертифіката, в тому числі критерію походження товару. 5. Перевірка сертифіката на автентичність здійснюється шляхом: а) отримання відповідної інформації від ТПП; б) установлення на підставі даних ТПП достовірності видачі сертифіката; в) порівняння даних, внесених у графи сертифіката, з даними ТПП; г) проведення у разі потреби експертизи бланка сертифіката, відбитку печатки та підпису уповноваженої особи ТПП. 6. Перевірка правильності даних, внесених до сертифіката, здійснюється шляхом: а) установлення належного застосування правил визначення країни походження, які діють у країні ввезення; б) експертизи критерію походження, який зазначено в сертифікаті; в) установлення достовірності іншої інформації, що міститься в сертифікаті; г) порівняння товару (або його фотокопії), надісланого митним органом зарубіжної країни, з товаром, ідентичним тому, на який видавався сертифікат. 7. Митні органи мають право: а) отримувати від ТПП та підприємств інформацію та копії документів, необхідні для перевірки сертифікатів; б) перевіряти достовірність документів, що подавалися заявником при оформленні сертифіката; в) здійснювати порівняння товарів у випадку, передбаченому пунктом 6в цього Положення. 8. Якщо у запиті митного органу зарубіжної країни бракує даних про сертифікат, Держмитслужбою надсилається повідомлення про необхідність надання більш детальної інформації, а в разі потреби — правил визначення країни походження, що застосовуються у країні ввезення, та іншої інформації, яка може бути використана під час здійснення перевірки сертифіката. 9. За результатами перевірки складається Акт перевірки сертифіката про походження товарів з України, на підставі якого Держмитслужба надсилає повідомлення митному органу зарубіжної країни. 10. У разі виявлення недостовірності даних, внесених до сертифіката, Держмитслужба виходить з пропозицією до ТПП України про анулювання сертифіката та надсилає відповідне повідомлення митному органу зарубіжної країни. 11. За умови банкрутства, ліквідації підприємства, зняття товару з виробництва та за наявності інших умов, які не дають можливості встановити достовірність і правильність даних, внесених до сертифіката, Держмитслужба надсилає про це повідомлення митному органу зарубіжної країни. 12. На підставі аналізу запитів митних органів зарубіжних країн може здійснюватися вибіркова перевірка сертифікатів, виданих на товари, аналогічні зазначеним в цих запитах. Рішення про проведення такої перевірки приймається Головою Держмитслужби. 13. Уся інформація щодо здійсненої перевірки сертифіката про походження є конфіденційною і може використовуватися тільки з метою митного контролю. 14. Запит митного органу зарубіжної країни, Акт перевірки сертифіката про походження товарів з України, копії повідомлень та інші матеріали, що стосуються перевірки сертифіката, зберігаються протягом 3 років із моменту затвердження Акта перевірки. 15. Якщо митними органами під час перевірок сертифікатів виявлено факти грубих порушень (надання неправдивих даних, підробки документів та інше) з боку суб'єкта зовнішньоекономічної діяльності, що призвели до ускладнення умов експорту українських товарів, Держмитслужба інформує про це слідчі органи і виходить з пропозицією до Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України щодо застосування до цього суб'єкта санкцій, передбачених статтею 37 Закону України «Про овнішньоекономічну діяльність»

21. ПОРЯДОК СПРАВЛЯННЯ МИТНИМИ ОРГАНАМИ ВВІЗНОГО (ВИВІЗНОГО) ТА ОСОБЛИВИХ ВИДІВ МИТА ПІД ЧАС МИТНОГО ОФОРМЛЕННЯ ТОВАРІВ, ЩО ПЕРЕМІЩУЮТЬСЯ ЧЕРЕЗ МИТНИЙ КОРДОН УКРАЇНИ в формате ворд  (Затверджено наказом Державної митної служби України від 23.012006 року № 30)

1. Загальні положення 1.1. Цей Порядок розроблено відповідно до Законів України «Про Єдиний митний тариф», «Про Митний тариф України», «Про ставки вивізного (експортного) мита на насіння деяких видів олійних культур», «Про вивізне (експортне) мито на відходи та брухт чорних металів», «Про вивізне (експортне) мито на живу худобу та шкіряну сировину», «Про захист національного товаровиробника від демпінгового імпорту», «Про захист національного товаровиробника від субсидованого імпорту», «Про застосування спеціальних заходів щодо імпорту в Україну», Декрету Кабінету Міністрів України «Про Єдиний митний тариф України», міжнародних угод (договорів), що набрали чинності в установленому порядку, та з метою визначення процедури справляння митними органами мита з товарів, що переміщуються через митний кордон України суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності – юридичними особами та громадянами-підприємцями. 1.2. Товари, які при переміщенні через митний кордон України не підлягають обкладенню митом, визначено законодавством України. 2. Увізне мито 2.1. Увізне мито справляється при здійсненні митного оформлення товарів, що ввозяться за вантажною митною декларацією (далі - ВМД) на митну територію України, з урахуванням винятків, передбачених законодавством. 2.2. Увізне мито справляється за ставками, установленими Законом України «Про Митний тариф України» . 2.3. Відповідно до Закону України «Про Єдиний митний тариф» увізне мито є диференційованим: 1) до товарів, що походять з тих країн, які входять разом з Україною до митних союзів або утворюють з нею спеціальні митні зони, і в разі встановлення будь-якого спеціального преференційного митного режиму згідно з міжнародними договорами за участю України, застосовуються преференційні ставки ввізного мита Митного тарифу України; 2) до товарів, що походять з країн або економічних союзів, які користуються в Україні режимом найбільшого сприяння, який означає, що іноземні суб'єкти господарської діяльності цих країн або союзів мають пільги щодо мита, за винятком випадків, коли зазначене мито та пільги щодо нього встановлені в рамках спеціального преференційного митного режиму, застосовуються пільгові ставки ввізного мита Митного тарифу України; 3) при митному оформленні товарів, що ввозяться в Україну з країн, з якими укладено угоди про вільну торгівлю, за умови виконання суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності всіх норм, установлених відповідними міжнародними угодами, застосовуються положення міжнародної угоди. Товари, які призначені для митної території України та імпортуються на умовах угод про вільну торгівлю з країнами СНД, що набрали чинності в установленому порядку, не обкладаються ввізним митом за таких умов: • товар відповідає критеріям походження, установленим Правилами визначення країни походження товарів, затвердженими Рішенням Ради глав урядів Співдружності Незалежних Держав від 30.11.2000. На підтвердження походження товарів митним органам надається сертифікат форми СТ-1; • закупівля товару здійснюється на основі договору/контракту між резидентом України та резидентом однієї з держав-учасниці угоди про створення зони вільної торгівлі; • товар вивозиться з митної території однієї з держав-учасниці угоди про створення зони вільної торгівлі і ввозиться на митну територію України. При цьому товар не повинен покидати території держав-учасниць угоди, крім випадків, якщо таке транспортування неможливе внаслідок географічного положення держави-учасниці або окремої її території, а також випадків, погоджених компетентними органами держав-учасниць учасниці угоди. До товарів походженням з Республіки Македонія, що ввозяться на митну територію України, застосовуються умови вільної торгівлі, установлені Угодою про вільну торгівлю між Республікою Македонія та Україною; 4) до товарів, що не ввійшли до підпунктів 1-3, а також країна походження яких не визначена, застосовуються повні (загальні) ставки ввізного мита, передбачені Митним тарифом України. 2.4. Країна походження товарів визначається відповідно до розділу XII Митного кодексу України, якщо інше не передбачено міжнародними угодами. 3. Вивізне мито 3.1. Вивізне мито справляється при здійсненні митного оформлення товарів, що вивозяться за ВМД за межі митної території України, з урахуванням винятків, передбачених законодавством. 3.2. Вивізне мито справляється за ставками, установленими законами України. Перелік товарів з визначенням їх кодів згідно з УКТ ЗЕД, які відповідно до деяких законів підлягають обкладенню вивізним митом, наведено в додатку до цього Порядку. 3.3. Звільнення від справляння вивізного мита з товарів, на які законодавством установлено вивізне мито, на підставі угод України про вільну торгівлю застосовується (якщо інше не передбачено міжнародною угодою) за таких умов: 1) при вивезенні цих товарів до країн СНД: • підтвердження українського походження товарів шляхом подання сертифіката форми СТ-1; • переміщення товарів українського походження в країну імпорту. При цьому товар не повинен покидати території держав-учасниць угоди, крім випадків, якщо таке транспортування неможливе внаслідок географічного положення держави-учасниці, або окремої її території; • експорту товару на основі контракту між резидентами держав-учасниць угоди про створення зони вільної торгівлі (країною призначення та торговельною країною повинна бути одна країна); • наявності в зовнішньоекономічному контракті розділу «Застереження про реекспорт» (з урахуванням вимог наказу Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України від 15.01.2002 № 12 «Про заходи щодо запобігання реекспорту товарів українського походження в рамках міждержавних двосторонніх Угод про вільну торгівлю», зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 29.01.2002 за № 73/6361, та наказу Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України від 10.02.2004 № 52 «Про затвердження Положення про порядок оформлення та видачі Міністерством економіки та з питань європейської інтеграції України дозволів на реекспорт товарів іноземного походження та товарів українського походження» (із змінами). • наявності в договорах (контрактах) про експорт товарів українського походження, на які згідно із законодавством України встановлено вивізне (експортне) мито, зобов'язання покупця про надання продавцю цього товару - резиденту України інформації про перепродаж товару з визначенням країни призначення (з урахуванням вимог наказу Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України від 15.01.2002 № 12 «Про заходи щодо запобігання реекспорту товарів українського походження в рамках міждержавних двосторонніх Угод про вільну торгівлю», зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 29.01.2002 за № 73/6361, та наказу Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України від 10.02.2004 № 52 «Про затвердження Положення про порядок оформлення та видачі Міністерством економіки та з питань європейської інтеграції України дозволів на реекспорт товарів іноземного походження та товарів українського походження» (із змінами), зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 02.03.2004 за № 270/8869); 2) при вивезенні цих товарів до Македонії: • підтвердження українського походження товарів шляхом подання сертифіката форми EUR-1; • прямого переміщення товарів українського походження в Республіку Македонія на умовах, визначених Протоколом «С» до Угоди про вільну торгівлю між Республікою Македонія та Україною; • експорту товару на основі контракту між резидентами держав-учасниць угоди (країною призначення та торговельною країною повинна бути Македонія); • наявності в зовнішньоекономічному контракті розділу «Застереження про реекспорт» (з урахуванням вимог наказу Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України від 15.01.2002 № 12 «Про заходи щодо запобігання реекспорту товарів українського походження в рамках міждержавних двосторонніх Угод про вільну торгівлю», зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 29.01.2002 за № 73/6361, та наказу Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України від 10.02.2004 № 52 «Про затвердження Положення про порядок оформлення та видачі Міністерством економіки та з питань європейської інтеграції України дозволів на реекспорт товарів іноземного походження та товарів українського походження» (із змінами); • наявності в договорах (контрактах) про експорт товарів українського походження, на які згідно із законодавством України встановлено вивізне (експортне) мито, зобов'язання покупця про надання продавцю цього товару - резиденту України інформації про перепродаж товару з визначенням країни призначення (з урахуванням вимог наказу Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України від 15.01.2002 № 12 «Про заходи щодо запобігання реекспорту товарів українського походження в рамках міждержавних двосторонніх Угод про вільну торгівлю», зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 29.01.2002 за № 73/6361, та наказу Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України від 10.02.2004 № 52 «Про затвердження Положення про порядок оформлення та видачі Міністерством економіки та з питань європейської інтеграції України дозволів на реекспорт товарів іноземного походження та товарів українського походження» (із змінами). 4. Особливі види мита Особливі види мита (антидемпінгове, спеціальне та компенсаційне) застосовуються з метою захисту економічних інтересів України, українських виробників і у випадках, передбачених Законами України «Про захист національного товаровиробника від демпінгового імпорту», «Про захист національного товаровиробника від субсидованого імпорту», «Про застосування спеціальних заходів щодо імпорту в Україну», якщо інше не передбачено міжнародними угодами (договорами). Особливі види мита справляються на підставі рішень Міжвідомчої комісії з міжнародної торгівлі про застосування антидемпінгових, компенсаційних або спеціальних заходів, прийнятих відповідно до Законів України «Про захист національного товаровиробника від демпінгового імпорту», «Про захист національного товаровиробника від субсидованого імпорту», «Про застосування спеціальних заходів щодо імпорту в Україну». У разі, якщо імпорт товару є об'єктом антидемпінгових, компенсаційних або спеціальних заходів, преференції не встановлюються або зупиняються чи припиняються органом, який їх установив, якщо інше не передбачено міжнародними угодами (договорами), що набрали чинності в установленому порядку. Спеціальне мито, антидемпінгове мито та компенсаційне мито застосовуються незалежно від інших видів мита на умовах, визначених чинним законодавством. 5. Нарахування мита 5.1. Нарахування ввізного (вивізного) мита за адвалерними ставками, тобто у відсотках до митної вартості товару. Митна вартість визначається відповідно до Митного кодексу України. При визначенні митної вартості застосовуються офіційні курси іноземних валют, установлені Національним банком України на день подання ВМД до митного оформлення. Обчислення суми ввізного (вивізного) мита щодо товарів, які обкладаються ввізним (вивізним) митом за ставками у відсотках до митної вартості товару. 5.2. Нарахування ввізного (вивізного) мита щодо товарів, які обкладаються ввізним (вивізним) митом за специфічними ставками, здійснюється з урахуванням вимог правила 5 Основних правил інтерпретації класифікації товарів Митного тарифу України. При нарахуванні сум увізного мита, справлених за специфічними ставками, установленими в грошовому виразі за кілограм маси товару, або комбінованими ставками зі специфічною складовою в грошовому виразі за кілограм маси товару, як розрахункова база використовується маса товару з урахуванням первинної тари (упаковки) цього товару, яка невіддільна від товару до його споживання і в якій товар подається для роздрібного продажу. Щодо товарів, які обкладаються ввізним (вивізним) митом за ставками в євро за одиницю товару, основою для нарахування є відповідна кількість товару або фізична характеристика товару в натуральному виразі. Обчислення суми ввізного (вивізного) мита щодо товарів, які обкладаються ввізним (вивізним) митом за ставками в євро за одиницю товару, здійснюється за розрахунком. 5.3. Нарахування ввізного (вивізного) мита щодо товарів, які обкладаються ввізним (вивізним) митом за комбінованими ставками, здійснюється в три етапи: Спочатку обчислюється сума ввізного (вивізного) мита за адвалерною ставкою у відсотках до митної вартості за формулою, наведеною в пункті 5.1 цього Порядку. Потім обчислюється сума ввізного (вивізного) мита за специфічною ставкою в євро за одиницю товару за формулою, наведеною в пункті 5.2. Для визначення суми ввізного (вивізного) мита, що підлягає сплаті, використовується, як правило, найбільша величина, про що зазначено в Законі України «Про Митний тариф України». Сума ввізного (вивізного) мита за комбінованою ставкою визначається за розрахунком. 5.4. Нарахування особливих видів мит здійснюється відповідно до рішень про застосування антидемпінгових, компенсаційних або спеціальних заходів. 5.4.1. Нарахування антидемпінгового, компенсаційного та спеціального мита у відсотках до митної вартості товару, що є об'єктом антидемпінгового, антисубсидиційного або спеціального розслідувань. Митна вартість цього товару обчислюється відповідно до базисних умов поставки CIF-кордон України. Обчислення суми антидемпінгового, компенсаційного та спеціального мита здійснюється за розрахунком. 5.4.2. Нарахування антидемпінгового та компенсаційного мита при застосуванні різниці між мінімальною ціною та митною вартістю товару, що є об'єктом антидемпінгового або антисубсидиційного розслідувань. Митна вартість цього товару обчислюється відповідно до базисних умов поставки CIF-кордон України. Мінімальна ціна визначається Міністерством економіки України відповідно до частини дев'ятої статті 14 Закону України «Про захист національного товаровиробника від демпінгового імпорту», частини восьмої статті 17 Закону України «Про захист національного товаровиробника від субсидованого імпорту». Обчислення суми антидемпінгового та компенсаційного мита здійснюється за розрахунком. 6. Сплата мита 6.1. Мито підлягає сплаті до завершення оформлення ВМД, тимчасової чи неповної декларацій (далі – ТД, НД). 6.2. Мито сплачується платниками в національній валюті України. 6.3. Мито сплачується за ставками, що діють на день подання ВМД до митного оформлення. При митному оформленні товарів із застосуванням ТД, НД мито сплачується за ставками, що діють на день подання таких декларацій до митного оформлення. При митному оформленні товарів із застосуванням спрощеного порядку відповідно до статті 79 Митного кодексу України мито сплачується за ставками, що діють на день подання митної декларації, заповненої в установленому порядку. 6.4. Сплата мита може бути здійснена шляхом перерахування суми коштів за безготівковим розрахунком або готівкою на відповідний рахунок митного органу. 7. Повернення надміру сплачених сум мита Повернення надміру сплачених сум мита здійснюється в установленому законодавством порядку не пізніше 1095 дня з моменту митного оформлення товарів на вимогу їх власника. Відомості про повернення надміру сплачених сум мита відображаються на зворотному боці примірників ВМД, наявних у митному органі. Такий запис завіряється підписом та відбитком штампа «Сплачено» посадової особи відділу митних платежів. При цьому до електронної копії ВМД уносяться відповідні зміни. 8. Стягнення сум недобраного мита 8.1. Процедура погашення сум заборгованості зі сплати мита визначена Законом України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами». 8.2. Після погашення належної суми мита на зворотному боці примірників ВМД, наявних у митному органі, учиняється відповідний запис із зазначенням погашеної суми, який завіряється підписом та відбитком штампа «Сплачено» відповідним працівником митного органу. При цьому до електронної копії ВМД уносяться відповідні зміни.

24. ВІДНЕСЕННЯ ОПЕРАЦІЙ РЕЗИДЕНТІВ У РАЗІ ПРОВАДЖЕННЯ НИМИ ЗОВНІШНЬОЕКОНОМІЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ДО ДОГОВОРІВ ВИРОБНИЧОЇ КООПЕРАЦІЇ, КОНСИГНАЦІЇ, КОМПЛЕКСНОГО БУДІВНИЦТВА, ОПЕРАТИВНОГО ТА ФІНАНСОВОГО ЛІЗИНГУ, ПОСТАВКИ СКЛАДНИХ ТЕХНІЧНИХ ВИРОБІВ І ТОВАРІВ СПЕЦІАЛЬНОГО ПРИЗНАЧЕННЯ в формате ворд (Затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 30 березня 2002 р. № 445)

1. Дія цього Порядку поширюється на всіх суб'єктів господарювання — резидентів незалежно від форми власності. 2. До операцій резидентів, які здійснюються під час виконання договорів виробничої кооперації, відносяться операції з поставки сировини, матеріалів, вузлів, деталей, запасних частин, заготовок напівфабрикатів, комплектуючих та інших виробів галузевого і міжгалузевого призначення, що технологічно взаємозв'язані і необхідні для спільного виготовлення кінцевої продукції, а також операції з надання послуг з проектних і ремонтних робіт, технічного обслуговування, пов'язаних з виготовленням та реалізацією кінцевої продукції. 3. До операцій резидентів, які здійснюються під час виконання договорів консигнації, відносяться операції з реалізації товарів, відповідно до яких одна сторона (консигнатор) зобов'язується за дорученням другої сторони (консигнанта) протягом визначеного часу (терміну дії угоди консигнації) за обумовлену винагороду продати з консигнаційного складу від свого імені товари, які належать консигнанту. 4. До операцій резидентів, які здійснюються під час виконання договорів комплексного будівництва, відносяться операції з виконання проектних і проектно-пошукових робіт, передачі «ноу-хау» в галузі будівництва та виробництва будівельних матеріалів, конструкцій, виконання будівельних, спеціальних та будівельно-монтажних робіт, у тому числі під час виконання договорів про реалізацію проектів за схемою «будувати — експлуатувати — передавати» (Build-Operate-Transfer), здійснення шефмонтажу та авторського нагляду у будівництві, виконання пусконалагоджувальних та гарантійних робіт (надання послуг), а також з поставки машин і механізмів, матеріалів, обладнання, будівельних конструкцій та матеріалів для виконання (надання) зазначених робіт (послуг). 5. До операцій резидентів, які здійснюються під час виконання договорів поставки складних технічних виробів, відносяться операції з поставки устаткування частинами або складних технічних виробів, що потребують установки, монтажу, налагодження, гарантійного обслуговування і введення їх у дію на місці експлуатації, а також з поставки складних технічних виробів, термін виготовлення та транспортування яких перевищує 90 днів. 6. До операцій резидентів, які здійснюються під час виконання договорів поставки товарів спеціального призначення, відносяться операції з міжнародних передач товарів військового призначення, визначені у Положенні про порядок державного контролю за міжнародними передачами товарів військового призначення, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 8 грудня 1997 р. № 1358 р., а також з поставки продукції згідно з переліком, що визначається Кабінетом Міністрів України. 7. До операцій резидентів, які здійснюються під час виконання договорів оперативного та фінансового лізингу (у формі міжнародного лізингу), відносяться операції, визначені у пункті 1 статті 4 Закону України «Про лізинг». 8. Резидент для одержання висновку щодо віднесення операцій резидента до договорів, визначених у статті 6 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», повинен подати до Мінекономіки такі документи: 1) лист-звернення, складений за довільною формою, з обов'язковими даними про: • стан виконання зовнішньоекономічного договору (контракту) на момент звернення; • необхідність продовження терміну повернення валютної виручки за зовнішньоекономічним договором (контрактом) із зазначенням суми заборгованості та терміну, необхідного для завершення розрахунків; 2) копії документів, що засвідчують здійснення зовнішньоекономічної операції (платіжні документи, довідки банків, вантажні митні декларації, коносамент тощо); 3) копію свідоцтва про державну реєстрацію суб'єкта підприємницької діяльності; 4) засвідчену в установленому порядку копію зовнішньоекономічного договору (контракту) з обов'язковим зазначенням юридичної адреси та банківських реквізитів іноземних контрагентів. Якщо текст зовнішньоекономічного договору викладений іноземною мовою, заявник додає його переклад, засвідчений в установленому порядку; 5) матеріали, що стосуються іноземного контрагента — витяг з торговельного, банківського чи судового реєстру або реєстраційне посвідчення місцевого органу влади іноземної держави про реєстрацію юридичної особи та документи, які підтверджують повноваження особи, що виступає від імені іноземного суб'єкта господарської діяльності, на право укладення зовнішньоекономічного договору (контракту). Зазначені матеріали повинні бути нотаріально засвідчені/посвідчені за місцем їх видачі і легалізовані належним чином в консульських установах, які представляють Україну, якщо міжнародними договорами не передбачено інше. 9. Перелічені у пункті 8 цього Порядку документи розглядаються Мінекономіки протягом десяти днів з дня їх реєстрації. Після закінчення цього терміну резиденту надається висновок щодо віднесення зовнішньоекономічного договору (контракту) до видів, визначених у статті 6 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті». У разі відмови Мінекономіки у видачі такого висновку резиденту надається відповідь з обгрунтуванням причин відмови, про що повідомляється Державна податкова адміністрація. 10. Для одержання остаточного висновку щодо доцільності продовження терміну розрахунків згідно із статтею 6 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» резидент повинен подати до Державної податкової адміністрації такідокументи: 1) лист-звернення, складений за довільною формою, з обов'язковим обгрунтуванням необхідності продовження терміну повернення валютної виручки за зовнішньоекономічним договором (контрактом) із зазначенням суми заборгованості та терміну, необхідного для завершення розрахунків; 2) висновок Мінекономіки щодо віднесення зовнішньоекономічного договору (контракту) до видів, визначених у статті 6 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті»; 3) засвідчену в установленому порядку копію зовнішньоекономічного договору (контракту) з обов'язковим зазначенням юридичної адреси та банківських реквізитів іноземних контрагентів. Якщо текст зовнішньоекономічного договору викладений іноземною мовою, заявник додає його переклад, засвідчений в установленому порядку; 4) копії документів, що засвідчують стан виконання зовнішньоекономічного договору (контракту) на дату звернення до Мінекономіки (платіжні документи, довідки банків, вантажні митні декларації, коносамент тощо). 11. Перелічені у пункті 10 цього Порядку документи розглядаються Державною податковою адміністрацією протягом десяти днів з дня їх реєстрації. Після закінчення цього терміну Національному банку та резиденту надається остаточний висновок щодо доцільності продовження терміну розрахунків згідно із статтею 6 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті». У разі відмови Державної податкової адміністрації у видачі остаточного висновку резиденту надається відповідь з обгрунтуванням причин відмови, про що інформується Мінекономіки. 12. Для одержання остаточного висновку щодо доцільності продовження терміну розрахунків згідно із статтею 6 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» за договором міжнародного лізингу, згідно з яким лізингодавцем є резидент України, документи подаються на розгляд до початку передачі нерезиденту майна (об'єкта лізингу). 13. Резидент несе повну відповідальність за достовірність відомостей, що містяться у поданих ним документах, згідно із законодавством. 14. Висновки, зазначені у пунктах 8 і 10 цього Порядку, не надаються Мінекономіки та Державною податковою адміністрацією в разі, коли: • резидентом подані не всі документи або подані документи не відповідають вимогам законодавства; • до однієї із сторін зовнішньоекономічного договору (контракту) застосовано відповідно до статті 37 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність» спеціальну санкцію — тимчасове припинення зовнішньоекономічної діяльності; • до іноземного контрагента за зовнішньоекономічним договором (контрактом) застосовано відповідно до статті 37 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність» спеціальну санкцію — індивідуальний режим ліцензування.

• • • • •

25. ЕКСПОРТ ЖИВОЇ ХУДОБИ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКИМИ ТОВАРОВИРОБНИКАМИ- ЮРИДИЧНИМИ ОСОБАМИ БЕЗ СПЛАТИ ВИВІЗНОГО (ЕКСПОРТНОГО) МИТА в формате ворд (Постанова Кабінету Міністрів України від 21 лютого 1997 р. № 182)

На виконання постанови Верховної Ради України від 7 травня 1996 р. "Про введення в дію Закону України "Про вивізне (експортне) мито на живу худобу та шкіряну сировину" Кабінет Міністрів України п о с т а н о в л я є: 1. Установити, що підставою для митного оформлення експорту живої худоби сільськогосподарськими товаровиробниками — юридичними особами без сплати вивізного (експортного) мита є довідка, видана управлінням сільського господарства та продовольства обласної державної адміністрації за формою згідно з додатком. Сільськогосподарським товаровиробникам — юридичним особам, розташованим на території Автономної Республіки Крим, таку довідку видають органи, визначені Радою міністрів Автономної Республіки Крим. Довідка оформляється в трьох примірниках, два з яких видаються заявнику (один — для нього, другий — для подання митному органу), третій зберігається в організації, яка видала довідку. Довідка підписується керівником (заступником керівника) і засвідчується печаткою організації, яка її видала. Відбитки печаток і зразки підписів керівників (заступників керівників) організацій, які видають довідки сільськогосподарським товаровиробникам — юридичним особам для експорту живої худоби без сплати вивізного (експортного) мита, надсилаються Державній митній службі. Довідка подається митному органу разом з вантажною митною декларацією та карткою реєстрації-обліку зовнішньоекономічного договору (контракту), що видається Міністерством зовнішніх економічних зв'язків і торгівлі. Бланки довідки є документами, які належать до категорії суворого обліку і зберігаються в установленому порядку. 2. Персональна відповідальність за достовірність даних, зазначених у довідках, покладається на керівників (заступників керівників) організацій, які їх підписали. 3. Міністерству сільського господарства і продовольства визначити у тижневий термін перелік документів, які підтверджують, що продукція, яка експортується без сплати вивізного (експортного) мита, є товаром власного виробництва, а юридична особа-експортер є сільськогосподарським товаровиробником, і довести його до відома управлінь сільського господарства та продовольства обласних державних адміністрацій і Ради міністрів Автономної Республіки Крим. 4. Раді міністрів Автономної Республіки Крим, обласним державним адміністраціям забезпечити у місячний термін надсилання до Державної митної служби відбитків печаток і зразків підписів керівників (заступників керівників) організацій, які видаватимуть довідки сільськогосподарським товаровиробникам — юридичним особам на експорт живої худоби без сплати вивізного (експортного) мита.

• • • • •

26. ВИДАЧА РАЗОВОГО ІНДИВІДУАЛЬНОГО ДОЗВОЛУ НА ПЕРЕВИЩЕННЯ ВСТАНОВЛЕНИХ СТРОКІВ ВВЕЗЕННЯ ТОВАРІВ (ВИКОНАННЯ РОБІТ, НАДАННЯ ПОСЛУГ), ЯКІ ІМПОРТУЮТЬСЯ ЗА БАРТЕРНИМИ ДОГОВОРАМИ в формате ворд ( Затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 13 серпня 1999 р. № 1489)

1. Разовий індивідуальний дозвіл на перевищення установлених статтею 2 Закону України «Про регулювання товарообмінних (бартерних) операцій у галузі зовнішньоекономічної діяльності» строків ввезення на митну територію України товарів (виконання робіт, надання послуг), які імпортуються за бартерними договорами, що передбачають виробничу кооперацію, консигнацію, комплексне будівництво, поставку складних технічних виробів, товарів спеціального призначення (далі — разовий індивідуальний дозвіл) видається суб'єктам зовнішньоекономічної діяльності, які є стороною відповідного бартерного договору, Міністерством економіки та з питань європейської інтеграції. 2. Для одержання разового індивідуального дозволу суб'єкт зовнішньоекономічної діяльності не пізніше 15 календарних днів після закінчення встановленого зазначеним Законом строку ввезення на митну територію України товарів (виконання робіт, надання послуг), які імпортуються за бартерними договорами, має подати до Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції такі документи: • звернення про видачу разового індивідуального дозволу з обгрунтуванням причин та необхідності продовження строку ввезення на митну територію України товарів (виконання робіт, надання послуг), які імпортуються за бартерними договорами; • заявку на одержання разового індивідуального дозволу, заповнену за формою, встановленою Міністерством економіки та з питань європейської інтеграції; • висновок міністерства або іншого центрального органу виконавчої влади про віднесення бартерного договору, за яким імпортуються товари (виконуються роботи, надаються послуги), до таких, що передбачають виробничу кооперацію, консигнацію, комплексне будівництво, поставку складних технічних виробів, товарів спеціального призначення, з визначенням періоду можливого перевищення строків ввезення на митну територію України цих товарів (виконання робіт, надання послуг), виданий відповідно до Порядку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 квітня 1999 р. № 756 «Про деякі питання регулювання товарообмінних (бартерних) операцій у галузі зовнішньоекономічної діяльності»; • копію бартерного договору, за яким імпортуються товари (виконуються роботи, надаються послуги), з обов'язковим зазначенням юридичної адреси та банківських реквізитів іноземного суб'єкта господарської діяльності. У разі коли текст договору викладено іноземною мовою, додається письмовий переклад, виконаний і завірений в установленому порядку; • копії вантажних митних декларацій на експорт та імпорт товарів (виконання робіт, надання послуг) за відповідними бартерними договорами, завірені в установленому порядку; • копію свідоцтва про державну реєстрацію суб'єкта зовнішньоекономічної діяльності, завірену в установленому порядку. 3. Про звернення до Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції з метою одержання разового індивідуального дозволу суб'єкт зовнішньоекономічної діяльності повинен негайно у письмовій формі повідомити органи державної податкової служби за місцем його державної реєстрації. 4. Для розгляду питань, пов'язаних з видачею разового індивідуального дозволу Міністерство економіки та з питань європейської інтеграції утворює Комісію на чолі із керівником департаменту Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції. Засідання Комісії проводяться в міру потреби і оформляються протоколом. Рішення про видачу або відмову у видачі суб'єкту зовнішньоекономічної діяльності разового індивідуального дозволу приймається на засіданні Комісії не пізніше ніж за 15 робочих днів з дня надходження відповідних документів. 5. Разовий індивідуальний дозвіл оформляється у трьох примірниках, один з яких передається суб'єкту зовнішньоекономічної діяльності, другий — надсилається органу державної податкової служби за місцем його державної реєстрації, третій — зберігається у Міністерстві економіки та з питань європейської інтеграції. Разовий індивідуальний дозвіл підписується головою Комісії, а у разі його відсутності — заступником голови Комісії. 6. У видачі разового індивідуального дозволу суб'єкту зовнішньоекономічної діяльності може бути відмовлено, якщо: • порушено встановлений пунктом 2 цього Порядку строк звернення до Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції для одержання зазначеного дозволу; • подані документи не відповідають вимогам, передбаченим пунктом 2 цього Порядку (якщо протягом установленого зазначеним пунктом строку буде усунено ці недоліки, питання розглядається повторно); • до суб'єкта зовнішньоекономічної діяльності, який звернувся до Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції для одержання разового індивідуального дозволу, застосовано спеціальні санкції згідно із статтею 37 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність»; • в інших випадках, передбачених законодавством. Про відмову у видачі разового індивідуального дозволу (з обгрунтуванням її причин) повідомляється заявникові у письмовій формі. Рішення Комісії про відмову у видачі разового індивідуального дозволу може бути оскаржено в судовому порядку відповідно до законодавства. 7. Дія цього Порядку поширюється на всіх суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності незалежно від форм власності і місця реєстрації. Якщо міжнародним договором України встановлено інші правила, ніж ті, що передбачені цим Порядком, то застосовуються правила міжнародного договору.

• • • • •

27. МЕТОДИКА ФОРМУВАННЯ ТА ВИКОРИСТАННЯ ІНДИКАТИВНИХ ЦІН в формате ворд  (Затверджено наказом МЗЕЗторгу України від 8 серпня 1996 року № 506)

1. Ця методика розроблена у відповідності з Указом Президента України від 10 лютого 1996 року № 124/96 "Про заходи щодо вдосконалення кон'юнктурно-цінової політики у сфері зовнішньоекономічної діяльності" та Положенням про індикативні ціни у сфері зовнішньоекономічної діяльності, якими передбачено запровадження Міністерством зовнішніх економічних зв'язків і торгівлі України індикативних цін на певні товари походженням з України. 2. Індикативні ціни запроваджуються МЗЕЗторгом України та є обов'язковими до використання суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності всіх форм власності при укладенні та здійсненні всіх видів зовнішньоекономічних угод у випадках, передбачених Указом Президента України від 10 лютого 1996 року. 3. Під індикативними цінами розуміються ціни на товари, які відповідають цінам, що склалися чи складаються на відповідний товар на ринку експорту або імпорту на момент здійснення експортної (імпортної) операції з урахуванням умов поставки та умов здійснення розрахунків, визначених згідно з законодавством України, а також якісних показників товару, і які затверджено МЗЕЗторгом України. 4. Формування індикативних цін відбувається за декількома основними напрямками, в залежності від виду товару та режиму його експорту з України (імпорту в Україну): • на товари походженням з України, щодо імпорту яких в інші країни вжиті в будь-яких видах та/або формах антидемпінгові заходи, порушені антидемпінгові процедури або розслідування, чи відбувається або можливий перегляд дії таких антидемпінгових заходів і процедур, а також щодо імпорту яких в інші країни існують зобов'язання (в тому числі і односторонні) у зв'язку із призупиненням антидемпінгових компенсаційних заходів чи інших антидемпінгових заходів. Наявність таких заходів і процедур МЗЕЗторг України визначає у відповідності з офіційною інформацією, що подана йому центральними органами державної виконавчої влади в установленому порядку та формі; • на товари походженням з України, щодо імпорту яких в інші країни вірогідна загроза вжиття антидемпінгових, компенсаційних чи спеціальних заходів, порушення антидемпінгових, антисубсидиційних чи спеціальних процедур чи перегляд дії антидемпінгових, компенсаційних чи спеціальних заходів з метою їх попередження чи продовження або вірогідна загроза застосування інших таких заходів та процедур будь-яких видів та форм. Вірогідність застосування таких заходів і процедур МЗЕЗторг України визначає у відповідності з офіційною інформацією, що подана йому центральними органами державної виконавчої влади в установленому порядку та формі; •на товари походженням з України, імпорт яких обмежений в певні країни світу згідно з відповідними міжнародними угодами України або іншими (в тому числі і односторонніми) міжнародними зобов'язаннями України; на товари походженням з України, експорт (імпорт) яких з (в) України здійснюється в межах спеціальних режимів (процедур), та інших режимів нетарифного регулювання - на період дії таких режимів, що встановлені згідно з чинним законодавством України та її міжнародними зобов'язаннями. 5. Пропозиції щодо переліку товарів, на які можуть розроблятися і встановлюватися індикативні ціни, вносяться в установленому порядку Управлінням ринкової кон'юнктури та цінової інформації МЗЕЗторгу України за поданням інших управлінь Міністерства та центральних органів державної виконавчої влади, які надходять в установленому порядку та формі. Перелік товарів, на які встановлюються індикативні ціни, погоджується в установленому порядку і затверджується наказом Міністра зовнішніх економічних зв'язків і торгівлі України. 6. У відповідності із статтею 6 Указу Президента України від 10 лютого 1996 року № 124/96, пунктом 4 Положення про індикативні ціни у сфері зовнішньоекономічної діяльності, затвердженого цим Указом та пунктом 6 наказу Міністерства зовнішніх економічних зв'язків і торгівлі України від 29.02.96 р. № 141 попередню аналітичну роботу аналізу та внесення пропозицій по формуванню рівнів індикативних цін на зазначені в цьому Положенні товари українського походження, що експортуються на відповідні зовнішні ринки виконує Державний інформаційно-аналітичний центр моніторингу зовнішніх товарних ринків ("Держзовнішінформ"). Держзовнішінформ має право вносити в установленому порядку обгрунтовані письмові пропозиції, щодо запровадження індикативних цін на відповідні товари до МЗЕЗторгу України. 7. Згідно з затвердженим у відповідності з чинним законодавством України переліком індикативних цін фахівцями Держзовнішінформу проводиться моніторинг відповідних ринків, експорту товарів українського походження з використанням наступних інформаційних джерел: • біржові котування; • ціни спеціалізованих аукціонів з торгівлі окремими видами продукції; • довідкові ціни спеціалізованих комерційних видань та публікацій, в тому числі відео, комп'ютерних, електронних та інших подібних банків даних та сіток; • статистичні дані митних, фінансових, банківських, інформаційних та інших державних органів і установ та недержавних організацій України; • комерційні пропозиції, листи, протоколи намірів, прейскуранти та каталоги на продукцію відомих фірм, підприємств, порівняльні індекси цін; • звіти та довідки торговельно-економічних місій в складі посольств України за кордоном; • контрактна практики поставок товарів, що підлягають реєстрації в МЗЕЗторзі України; • прейскуранти та відпускні ціни українських товаровиробників; • інші інформаційні джерела. При визначенні рівнів індикативних цін беруться до уваги фактори, які можуть впливати на ціноутворення по конкретних товарах на конкретних ринках в залежності від умов здійснення тієї чи іншої операції, які зазначені у п.12 цього Положення. 8. Як правило, один раз на місяць Держзовнішінформ готує кон'юнктурно цінові огляди відповідних зовнішніх ринків по товарах, експорт яких з України здійснюється у відповідності з індикативними цінами, розробляє пропозиції щодо запровадження індикативних цін та їх рівнів на товари згідно з переліком, затвердженим МЗЕЗторгом України, та бере участь у кон'юнктурно-цінових нарадах, які проводяться управлінням ринкової кон'юнктури та цінової інформації МЗЕЗторгу. Такі пропозиції разом з аналітичними оглядами передаються до управління ринкової кон'юнктури та цінової інформації МЗЕЗторгу. 9. У разі необхідності (у випадках зміни антидемпінгових заходів і процедур, кон'юнктури зовнішніх ринків, політичних та економічних факторів, що впливають на кон'юнктуру зовнішніх ринків тощо) управління ринкової кон'юнктури та цінової інформації МЗЕЗторгу коригує перелік та рівні індикативних цін та вносить в установленому порядку відповідні пропозиції на затвердження Міністру зовнішніх економічних зв'язків і торгівлі України. 10. Індикативні ціни, що затверджені Міністерством зовнішніх економічних зв'язків і торгівлі України згідно з положеннями статті 2 Указу Президента України від 10 лютого 1996 року та пункту 5 Положення про індикативні ціни у сфері зовнішньоекономічної діяльності є обов'язковими до використання суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності всіх форм власності при укладенні та здійсненні всіх видів зовнішньоекономічних угод, включаючи також угоди з давальницькою сировиною (на сировину і готову продукцію з неї), за якими вивозиться або продається товар, що включено до переліку індикативних цін. Це стосується тих випадків, коли давальницька сировина була піддана переробці або достатній обробці, в процесі якої був отриманий новий товар, який згідно з чинним законодавством має походження з України згідно зі статтею 18 Закону України "Про Єдиний митний тариф" . 11. Контроль за дотриманням експортерами рівнів індикативних цін здійснюється наступним чином: • відповідність цін на товари, зовнішньоекономічні угоди по яких підлягають реєстрації чи потребують отримання ліцензії в МЗЕЗторзі України, індикативним цінам контролюється фахівцями управління ринкової кон'юнктури та цінової інформації МЗЕЗторгу України. Ціна товару зазначається в картці реєстрації (обліку) контракту чи ліцензії та не потребує додаткового обгрунтування експортером для митних, податкових та інших державних органів; • відповідність цін на товари, зовнішньоекономічні угоди по яких не підлягають реєстрації чи не потребують отримання ліцензії в МЗЕЗторзі України, індикативним цінам контролюється митними органами України у порядку встановленому Держмиткомом України за погодженням з МЗЕЗторгом України. 12. При експорті товарів з території України, які підпадають під дію індикативних цін, відхилення ціни угоди від індикативної ціни можуть бути наслідком дії нижченаведених факторів, що безпосередньо впливають на ціну товару: • вид угоди; • умови поставки товару; • умови оплати; • відхилення показників якості товару від стандарту України; • інші фактори, що мають істотний вплив на умови здійснення операцій. У випадку відхилення ціни угоди від індикативної ціни на товари, угоди щодо яких підлягають реєстрації чи потребують отримання ліцензії в МЗЕЗторзі України, заявник подає додаткові документи, що підтверджують обгрунтованість можливого відхилення, висновки Державного інформаційно-аналітичного Центру моніторингу зовнішніх товарних ринків, який згідно з Указом Президента України від 10.02.96 уповноважений підготовлювати експертні висновки для МЗЕЗторгу під час проведення Міністерством офіційних експертиз, або висновки однієї з уповноважених експертних організацій (на вимогу МЗЕЗторгу України). У випадку відхилення ціни угоди від індикативного рівня на товари, угоди щодо яких не підлягають реєстрації чи ліцензуванню в МЗЕЗторзі України, для митного оформлення таких товарів потрібно надати лист-погодження, який видається МЗЕЗторгом України або, згідно з Указом Президента України від 10.02.96, експертний висновок Державного інформаційно-аналітичного Центру моніторингу зовнішніх товарних ринків, який уповноважений надавати експертну допомогу підприємствам, установам та організаціям під час здійснення ними зовнішньоекономічної діяльності на основі наданих заявником додаткових документів, що підтверджують обгрунтованість такого відхилення.

• • • • •

28. ВИДАЧА РАЗОВИХ (ІНДИВІДУАЛЬНИХ) ЛІЦЕНЗІЙ в формате ворд (Затверджено наказом Міністерства економіки України від 17.04.2000 № 47)

1. Загальні положення 1.1. Положення про порядок видачі разових (індивідуальних) ліцензій (далі — Положення) визначає єдиний порядок видачі разових (індивідуальних) ліцензій суб'єктам зовнішньоекономічної діяльності в разі застосування до суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності або до іноземних суб'єктів господарської діяльності спеціальної санкції, передбаченої статтею 37 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність», — індивідуального режиму ліцензування. 1.2. Дія Положення поширюється на всіх суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності та іноземних суб'єктів господарської діяльності, до яких застосовано індивідуальний режим ліцензування, незалежно від їхніх форм власності і місця їх реєстрації. Якщо міжнародним договором України встановлено інші правила, відмінні від передбачених цим Положенням, застосовуються правила міжнародного договору. 1.3. Разова (індивідуальна) ліцензія є підставою для здійснення окремої зовнішньоекономічної операції суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності, до яких застосована спеціальна санкція — індивідуальний режим ліцензування. 1.4. Окремою зовнішньоекономічною операцією є комплекс дій суб'єкта зовнішньоекономічної діяльності та іноземного суб'єкта господарської діяльності, що підпадає під визначення одного із видів зовнішньоекономічної діяльності, передбачених статтею 4 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність», та включає в себе закінчену разову передачу товару (виконання робіт, надання послуг) та закінчені розрахунки (грошові, товарні та в інших формах) за цю разову передачу товару (виконання робіт, надання послуг). 1.5. Разова (індивідуальна) ліцензія є підставою для митного оформлення товарів та здійснення розрахункових операцій у зовнішньоекономічній діяльності суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності, до яких застосовані спеціальні санкції. 2. Порядок видачі разових (індивідуальних) ліцензій 2.1. Видача разових (індивідуальних) ліцензій (далі — ліцензії) суб'єктам зовнішньоекономічної діяльності здійснюється управлінням нетарифного регулювання та контрактного обліку Міністерства економіки України та уповноваженими Міністерством органами за формою, що наведена в додатку 1. Ліцензії видаються в порядку, передбаченому статтею 16 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність» та цим Положенням. 2.1.1. Критерії, згідно з якими Міністерство економіки України передає право оформлення та видачі ліцензій відповідним управлінням обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій та Міністерству економіки Автономної Республіки Крим (за їх згодою), є такі: а) здійснення суб'єктом зовнішньоекономічної діяльностіУкраїни експортно-імпортних (бартерних) операцій, вартість яких не перевищує суми, еквівалентної 40 тис.доларів США; б) здійснення суб'єктом зовнішньоекономічної діяльності України експортно-імпортних (бартерних) операцій, вартість яких не перевищує суми, еквівалентної 250 тис.доларів США: у разі поставки товару в рахунок попередньої оплати — при експорті або попередньої поставки товару - при імпорті. 2.1.2. Виключне право Міністерства економіки України щодо оформлення та видачі ліцензій визначається такими критеріями: а) здійснення суб'єктом зовнішньоекономічної діяльності України операцій з іноземним суб'єктом господарювання, до якого застосовані спеціальні санкції; б) здійснення суб'єктом зовнішньоекономічної діяльності України всіх видів зовнішньоекономічної діяльності, зазначених у статті 4 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність», крім видів, зазначених у другому та десятому абзацах даної статті, та з урахуванням пункту 2.1.1. 2.2. Для одержання ліцензії подаються такі документи: 2.2.1. Лист-звернення щодо оформлення ліцензії в довільній формі, підписаний керівником суб'єкта зовнішньоекономічної діяльності на офіційному бланку. 2.2.2. Заявка на ліцензію за формою, що наведена в додатку 2. 2.2.3. Копії контракту, специфікацій, додатків й інших документів, які є невід'ємними частинами контракту, завірені керівником підприємства. 2.2.4. Копія свідоцтва про державну реєстрацію, завірена керівником підприємства. 2.2.5. Сертифікат про походження товару, виданий Торгово-промисловою палатою або регіональними торгово-промисловими палатами, з визначенням коду товару за ТН ЗЕД (подається тільки для одержання ліцензій на експорт товарів). 2.2.6. Копія платіжного доручення (подається при отриманні оформленої ліцензії) про сплату до Держбюджету державного збору за видачу ліцензії в розмірі, установленому Кабінетом Міністрів України. 2.2.7. Суб'єкт має право надати також документи та інформацію, які засвідчують ужиття ним практичних заходів щодо припинення правопорушення. Такі документи та інформація враховується при видачі ліцензії. 2.2.8. Суб'єкт зовнішньоекономічної діяльності має право надавати висновок експертної організації про відповідність контрактної ціни рівню цін кон'юнктури ринку на товари (роботи, послуги), що поставляються (виконуються, надаються) за конкретною зовнішньоекономічною операцією. 2.3. Днем подання заявки на ліцензію вважається день її реєстрації в Міністерстві економіки або уповноважених ним органах, що підтверджується відповідним записом у журналі реєстрації. 2.4. У разі неправильного оформлення заявки на ліцензію або подання неповного комплекту документів, зазначених у пункті 2.2 цього Положення, документи не приймаються. 2.5. Суб'єкти зовнішньоекономічної діяльності несуть відповідальність за достовірність відомостей, поданих до Міністерства економіки або уповноважених ним органів. 2.6. Ліцензія видається на період не менший, ніж той, що є необхідним для здійснення відповідної зовнішньоекономічної операції. 2.7. Ліцензія видається представнику суб'єкта за умови наявності належним чином оформленого доручення на її отримання та документа, що посвідчує особу. 2.8. Ліцензія не підлягає передачі іншим юридичним особам. 2.9. Ліцензія видається у двох примірниках. 2.10. Рішення про видачу або відмову у видачі ліцензії приймається не пізніше 15 робочих днів з дати реєстрації заявки Міністерством економіки України або уповноваженими ним органами. 2.11. Рішення про відмову у видачі ліцензії може бути прийнято в разі невідповідності поданих документів чинному законодавству України, вимогам цього Положення та рівню цін кон'юнктури ринку, а також у разі одержання Міністерством економіки від органів державної влади та контролю інформації про невжиття суб'єктом зовнішньоекономічної діяльності заходів щодо приведення своєї діяльності у сфері ЗЕД у відповідність до вимог чинного законодавства, повернення валютних та матеріальних цінностей з-за кордону. Рішення про відмову у видачі ліцензії має бути викладене в письмовій формі на підставі висновків управлінь, що здійснюють розгляд заявок на видачу ліцензій. 2.12. Якщо виконання зовнішньоекономічної операції суб'єктом зовнішньоекономічної діяльності розпочалося до моменту застосування до нього або його іноземного контрагента спеціальної санкції, то суб'єкт отримує разову (індивідуальну) ліцензію на цю операцію протягом п'яти робочих днів після документального підтвердження факту виконання частини цієї операції. Інформація про ці видані разові (індивідуальні) ліцензії надається відповідному органу державної податкової служби України. 2.13. Договори (контракти) суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності, до яких застосовано спеціальну санкцію — режим індивідуального ліцензування, мають містить усі істотні умови угоди, які мають бути погоджені сторонами, згідно з чинним законодавством України. Будь-які зміни чи доповнення до зазначених договорів (контрактів), що змінюють зазначені істотні умови, потребують отримання нової разової (індивідуальної) ліцензії у порядку, установленому цим Положенням. При цьому раніше видана разова (індивідуальна) ліцензія анулюється. 2.14. У разі невиконання зовнішньоекономічної операції в термін, зазначений в оформленій ліцензії, провадиться її переоформлення лише на залишок обсягів фактично експортованої/імпортованої продукції за ліцензією у порядку, установленому для її видачі, крім пункту 2.2.6. При цьому два примірники раніше виданої ліцензії повертаються в Міністерство економіки, а в пункті 21 ліцензії робиться запис: «Замість ліцензії № від. «. 3. Порядок розгляду заявок на видачу ліцензій у Міністерстві економіки України 3.1. Розгляд заявок на видачу ліцензій здійснюється управлінням нетарифного регулювання та контрактного обліку за участю управління контролю за зовнішньоекономічною діяльністю, управління правового забезпечення зовнішньоекономічної діяльності, управління митно-тарифної політики та захисту внутрішнього ринку, Державного інформаційно-аналітичного центру моніторингу зовнішніх товарних ринків. Перераховані управління та Державний інформаційно-аналітичний центр моніторингу зовнішніх товарних ринків згідно з цим порядком та в межах своєї компетенції здійснюють розгляд контрактів з таких питань: управління нетарифного регулювання та контрактного обліку приймає документи на оформлення ліцензій, узагальнює висновки відповідних управлінь, проводить оформлення та видачу ліцензій, за потреби проводить оформлення рішень про відмову у видачі ліцензій. Приймання документів на оформлення ліцензій та видача ліцензій здійснюються фахівцями управління нетарифного регулювання та контрактного обліку у встановлений час та у спеціально визначеному керівництвом Міністерства економіки приміщенні; управління контролю за зовнішньоекономічною діяльністю розглядає контракти на предмет відповідності платіжних умов чинному законодавству України у сфері зовнішньоекономічної діяльності, інформує управління нетарифного регулювання та контрактного обліку про наказ Міністерства економіки, згідно з яким до суб'єкта зовнішньоекономічної діяльності або його іноземного контрагента застосовані спеціальні санкції. Управління контролю за зовнішньоекономічною діяльністю, з урахуванням інформації, що надходить до Міністерства економіки, дає в письмовій формі рекомендації управлінню нетарифного регулювання та контрактного обліку щодо доцільності оформлення разової (індивідуальної) ліцензії на проведення будь-якого виду зовнішньоекономічної операції; управління правового забезпечення зовнішньоекономічної діяльності здійснює експертизу контрактів на відповідність їх чинному законодавству України та міжнародним правовим нормам; управління митно-тарифної політики та захисту внутрішнього ринку розглядає контракти при здійсненні суб'єктом, до якого застосований індивідуальний режим ліцензування, операцій, що підпадають під дію Закону України «Про операції з давальницькою сировиною у зовнішньоекономічних відносинах»; Державний інформаційно-аналітичний центр моніторингу зовнішніх товарних ринків розглядає контракти на предмет відповідності контрактних цін рівню цін світової кон'юнктури ринку, індикативним цінам, умовам здійснення контракту. 3.2. Підписуються ліцензії начальником управління нетарифного регулювання та контрактного обліку. У разі його відсутності ліцензії підписуються керівником департаменту торговельних обмежень та контролю за зовнішньоекономічною діяльністю, його заступником або тим заступником Міністра, якому підпорядкований департамент торговельних обмежень та контролю за зовнішньоекономічною діяльністю. Листи із зауваженнями до поданих на розгляд суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності документів або рішення про відмову у видачі ліцензії підписуються цими ж самими посадовими особами. 3.3. Рішення Міністерства економіки може бути оскаржено суб'єктом зовнішньо-економічної діяльності в судовому порядку.

• • • • •

29. РОЗГЛЯД ДОКУМЕНТІВ, ПОДАНИХ РЕЗИДЕНТОМ ДЛЯ ОТРИМАННЯ ВИСНОВКУ ЩОДО ВІДНЕСЕННЯ ЗОВНІШНЬОЕКОНОМІЧНОГО ДОГОВОРУ (КОНТРАКТУ) ДО ВИДІВ, ВИЗНАЧЕНИХ У СТАТТІ 6 ЗАКОНУ УКРАЇНИ "ПРО ПОРЯДОК ЗДІЙСНЕННЯ РОЗРАХУНКІВ В ІНОЗЕМНІЙ ВАЛЮТІ" в формате ворд (Затверджено наказом Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України від 10.05.2002 № 134)

1. Цей Порядок визначає механізм розгляду документів, необхідних для отримання висновку щодо віднесення зовнішньоекономічного договору (контракту) до видів, визначених у статті 6 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" (далі — висновок), а також підстави для відмови у його видачі. 2. Дія цього Порядку поширюється на всіх суб'єктів господарювання — резидентів незалежно від форми власності. 3. Відповідальність за достовірність даних, зазначених у документах, які надає резидент Міністерству для отримання висновку, несе заявник. 4. Розгляд документів, необхідних для отримання висновку, здійснює управління контролю за зовнішньоекономічною діяльністю за участю управління зовнішньоекономічної політики, управління фінансового ринку, управління правового забезпечення зовнішньоекономічної політики та Державного інформаційно-аналітичного центру моніторингу зовнішніх товарних ринків, а у разі потреби — за участю інших структурних підрозділів Міністерства. 5. Для отримання висновку резиденти подають Міністерству документи, визначені пунктом 8 Порядку віднесення операцій резидентів у разі провадження ними зовнішньоекономічної діяльності до договорів виробничої кооперації, консигнації, комплексного будівництва, оперативного та фінансового лізингу, поставки складних технічних виробів і товарів спеціального призначення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 березня 2002 р. № 445. 6. Прийняті до розгляду документи управління контролю за зовнішньоекономічною діяльністю реєструє у книзі обліку та додає до них лист-узгодження, після чого документи направляє на розгляд в управління, зазначені в пункті 4 цього Порядку. 7. Управління, зазначені в пункті 4 цього Порядку, у межах своєї компетенції здійснюють розгляд документів, поданих резидентом для отримання висновку, з таких питань: • управління контролю за зовнішньоекономічною діяльністю про застосування до резидента та нерезидента спеціальних санкцій, передбачених статтею 37 Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність", наявність фактів порушення установлених термінів проведення розрахунків за зовнішньоекономічними операціями, на предмет відповідності платіжних умов зовнішньоекономічного договору (контракту) чинному законодавству України та умов зовнішньоекономічного договору (контракту) критеріям, визначеним в пунктах 2, 4, 5, 6 Порядку віднесення операцій резидентів у разі провадження ними зовнішньоекономічної діяльності до договорів виробничої кооперації, консигнації, комплексного будівництва, оперативного та фінансового лізингу, поставки складних технічних виробів і товарів спеціального призначення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 березня 2002 р. № 445; • управління зовнішньоекономічної політики про віднесення операцій резидентів до договорів консигнації відповідно до пункту 3 Порядку віднесення операцій резидентів у разі провадження ними зовнішньоекономічної діяльності до договорів виробничої кооперації, консигнації, комплексного будівництва, оперативного та фінансового лізингу, поставки складних технічних виробів і товарів спеціального призначення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 березня 2002 р. № 445; • управління фінансового ринку про віднесення операцій резидентів до договорів оперативного та фінансового лізингу (у формі міжнародного лізингу) відповідно до пункту 7 Порядку віднесення операцій резидентів у разі провадження ними зовнішньоекономічної діяльності до договорів виробничої кооперації, консигнації, комплексного будівництва, оперативного та фінансового лізингу, поставки складних технічних виробів і товарів спеціального призначення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 березня 2002 р. № 445; • управління правового забезпечення зовнішньоекономічної політики про відповідність документів чинному законодавству України та міжнародно-правовим нормам; Державний інформаційно-аналітичний центр моніторингу зовнішніх товарних ринків про відповідність цінових умов зовнішньоекономічних договорів (контрактів) існуючій кон'юнктурі ринку. 8. Термін розгляду документів структурними підрозділами Міністерства не повинен перевищувати одного дня. 9. Управління контролю за зовнішньоекономічною діяльністю з урахуванням висновків інших управлінь здійснює остаточний розгляд документів і надає висновок або готує відмову в його видачі з обгрунтуванням причин відмови, про що повідомляє Державну податкову адміністрацію України. 10. Висновок управління не надає в разі, коли: • резидентом подані не всі документи або подані документи не відповідають вимогам законодавства; • до однієї із сторін зовнішньоекономічного договору (контракту) застосовано відповідно до статті 37 Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність" спеціальну санкцію — тимчасове зупинення зовнішньоекономічної діяльності; • до іноземного контрагента за зовнішньоекономічним договором (контрактом) застосовано відповідно до статті 37 Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність" спеціальну санкцію — індивідуальний режим ліцензування. 11. Висновок, крім Міністра, мають право підписувати Державний секретар, перший заступник Державного секретаря, заступник Державного секретаря або керівник департаменту, якому безпосередньо підпорядковане управління контролю за зовнішньоекономічною діяльністю або управління зовнішньоекономічної політики. 12. Висновок Міністерство видає особі, яка має відповідне доручення від заявника, підписане керівником і скріплене печаткою резидента.

• • • • •

30. ОБЛІК ОКРЕМИХ ВИДІВ ЗОВНІШНЬОЕКОНОМІЧНИХ ДОГОВОРІВ (КОНТРАКТІВ) В УКРАЇНІ в формате ворд • (Указ Президента України від 7 листопада 1994 року № 659/94)

З метою скорочення дефіциту державного бюджету України, здійснення контролю за додержанням порядку розрахунків у іноземній валюті, забезпечення обліку окремих видів зовнішньоекономічних договорів (контрактів) згідно зі статтею 9 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність» в умовах лібералізації експортних операцій в Україні та відповідно до пункту 7-4 статті 114-5 Конституції України п о с т а н о в л я ю: 1. Запровадити облік (реєстрацію) окремих видів зовнішньоекономічних договорів (контрактів), які укладені суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності України всіх форм власності та предметом яких є: • товари, відносини з реекспорту яких регулюються чинним законодавством України та міжнародними договорами України; • товари походженням з України, щодо яких міжнародними договорами України передбачено добровільні обмеження експорту з метою запобігання демпінгу; • товари походженням з України, щодо яких здійснюються антидемпінгові процедури; • товари походженням з України, імпорт яких до інших держав квотується, контингентується, ліцензується відповідно до законодавства цих держав або нормативних актів економічних угруповань, митних союзів; • товари походженням з України, експорт яких здійснюється у рамках бартерних (товарообмінних) операцій чи операцій з зустрічною торгівлею. Переліки товарів, зазначених у абзацах другому-шостому частини першої цієї статті, визначаються Міністерством економіки України. 2. Затвердити Положення про порядок реєстрації окремих видів зовнішньоекономічних договорів (контрактів) (додається). Установити, що реєстрацію зовнішньоекономічних договорів (контрактів) здійснює Міністерство економіки України та уповноважені ним органи. Облік зовнішньоекономічних договорів (контрактів) здійснює Міністерство економіки України. 3. Митне оформлення товарів, зазначених у статті I цього Указу, здійснюється лише за наявності картки реєстрації-обліку зовнішньоекономічного договору (контракту), яка видається у визначеному порядку. 4. Установити, що нормативні акти, прийняті Міністерством економіки України на виконання цього Указу, набирають чинності з дня їх підписання та підлягають дальшій державній реєстрації у визначеному порядку. 5. Міністерству економіки України: • визначити та опублікувати у двотижневий строк у газеті «Урядовий кур'єр» переліки товарів, зазначених у абзацах другому-шостому частини першої статті I цього Указу, ізабезпечувати опублікування наступних змін до таких переліків; • надавати Державній митній службі України, Державній податковій адміністрації України та Державному комітету статистики України відомості щодо зареєстрованих зовнішньоекономічних договорів (контрактів); • визначити відповідно до частини четвертої статті 9 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність» обов'язковий для центральних органів виконавчої влади порядок здійснення обліку експортно-імпортних операцій суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності України, які здійснюються відповідно до міжнародних договорів України про торговельно-економічне співробітництво, укладених від імені Уряду та центральних органів виконавчої влади. 6. Державній митній службі України: • надавати щомісячно Національному банку України та уповноваженим ним банкам, Державному комітету статистики України, Державній податковій адміністрації України відомості щодо митного оформлення товарів, експорт (реекспорт) яких здійснюється відповідно до зареєстрованих зовнішньоекономічних договорів (контрактів); • подавати до 20 числа кожного місяця Міністерству економіки України інформацію щодо митного оформлення товарів, експорт (реекспорт) яких здійснюється відповідно до зареєстрованих зовнішньоекономічних договорів (контрактів), у якій зазначати стосовно кожного контракту: код ЗУКПО, номер картки реєстрації-обліку зовнішньоекономічного договору (контракту), номер і дату оформлення вантажної митної декларації, кількість товару, код одиниці виміру, вартість товару в доларах США, код держави-імпортера, код ТН ЗЕД. 7. Державній податковій адміністрації України інформувати щоквартально Міністерство економіки України про ненадходження в установлені строки виручки резидентів у іноземній валюті або зустрічної поставки товарів за імпортом при здійсненні бартерних (товарообмінних) операцій. 8. Державній митній службі України та Державній податковій адміністрації України входити до Міністерства економіки України з поданням про застосування згідно з законодавством України до суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності санкцій, зазначених у статті 37 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність».

Положення про порядок реєстрації окремих видів зовнішньоекономічних договорів (контрактів) 1. Це Положення визначає порядок реєстрації окремих видів зовнішньоекономічних договорів (контрактів). 2. Реєстрації підлягають зовнішньоекономічні договори (контракти), укладені суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності України всіх форм власності, предметом яких є товари, зазначені у переліках, що затверджуються в установленому порядку Міністерством економіки України. 3. Для реєстрації зовнішньоекономічного договору (контракту) суб'єкт зовнішньоекономічної діяльності України, який є стороною контракту, подає такі документи: • інформаційну картку зовнішньоекономічного договору (контракту) за формою, що встановлює Міністерство економіки України; • оригінал зовнішньоекономічного договору (контракту) та його копію, завірену в установленому порядку керівником суб'єкта зовнішньоекономічної діяльності. У разі, якщо зовнішньоекономічний договір (контракт) підписаний фізичною особою, його копія засвідчується в установленому порядку; • документ про оплату послуг за реєстрацію зовнішньоекономічного договору (контракту). У разі, коли суб'єкт зовнішньоекономічної діяльності України, який звернувся за реєстрацією, доручає виконання зовнішньоекономічного договору (контракту) іншому суб'єкту зовнішньоекономічної діяльності України, подається також оригінал договору доручення та його копія, завірена в порядку, передбаченому абзацом третім цього пункту. Оригінали зовнішньоекономічного договору (контракту) та договору доручення повертаються після розгляду матеріалів суб'єктові зовнішньоекономічної діяльності України, який звернувся за реєстрацією. У разі потреби органи реєстрації можуть вимагати інші необхідні документи. Відповідальність за достовірність інформації, наведеної у документах, поданих для реєстрації, несе керівник суб'єкта зовнішньоекономічної діяльності України або фізична особа, яка є таким суб'єктом. 4. Інформація, наведена у документах, поданих для реєстрації зовнішньоекономічного договору (контракту), не підлягає розголошенню. Розголошення такої інформації тягне за собою відповідальність згідно з чинним законодавством України. 5. Орган реєстрації розглядає подані для реєстрації зовнішньоекономічного договору (контракту) документи протягом 20 календарних днів, починаючи з дати звернення за реєстрацією. За результатами розгляду орган реєстрації приймає рішення про реєстрацію зовнішньоекономічного договору (контракту) або про відмову у такій реєстрації. 6. Документом, що підтверджує реєстрацію зовнішньоекономічного договору (контракту), є картка реєстрації-обліку зовнішньоекономічного договору (контракту). Картка реєстрації-обліку зовнішньоекономічного договору (контракту) видається суб'єкту зовнішньоекономічної діяльності України у двох примірниках. Перший примірник такої картки суб'єкт зовнішньоекономічної діяльності залишає у митних органах після митного оформлення відповідних товарів, другий примірник залишається у суб'єкта зовнішньоекономічної діяльності України. Форму та порядок заповнення картки реєстрації-обліку зовнішньоекономічного договору (контракту) визначає Міністерство економіки України. 7. У реєстрації зовнішньоекономічного договору (контракту) може бути відмовлено, якщо: • подано не всі документи, передбачені пунктом 3 цього Положення; • умови зовнішньоекономічного договору (контракту) не відповідають законодавству України; • до суб'єкта зовнішньоекономічної діяльності України, який звернувся за реєстрацією зовнішньоекономічного договору (контракту), застосовано санкції згідно зі статтею 37 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність»; • існує заборона з боку іноземних держав щодо ввезення на їх митну територію відповідних товарів походженням з України; • вичерпано імпортні квоти (контингенти), установлені іноземними державами, митними союзами на ввезення відповідних товарів походженням з України; • до іноземного контрагента суб'єкта зовнішньоекономічної діяльності України застосовано режим індивідуального ліцензування згідно зі статтею 37 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність»; • є офіційна інформація щодо порушення суб'єктом зовнішньоекономічної діяльності законодавства України. Рішення про відмову у реєстрації зовнішньоекономічного договору (контракту) видається суб'єкту зовнішньоекономічної діяльності України, який звернувся за реєстрацією, і повинно містити підстави такої відмови. 8. Суб'єкт зовнішньоекономічної діяльності України, який звернувся за реєстрацією зовнішньоекономічного договору (контракту), оплачує послуги за реєстрацію у розмірах, які визначає Міністерство економіки України. 9. Картка реєстрації-обліку зовнішньоекономічного договору (контракту) дійсна для митного оформлення товарів, які є предметом відповідного договору (контракту), до кінця поточного календарного року і втрачає чинність після здійснення митного оформлення товарів, що експортуються, у повному обсязі, передбаченому договором (контрактом). Картка реєстрації-обліку зовнішньоекономічного договору (контракту) достроково втрачає чинність у разі виникнення підстав, передбачених абзацами третім-восьмим пункту 7 цього Положення. У цьому випадку Міністерство економіки України вносить відповідне подання до Державної митної служби України або Державної податкової адміністрації України. 10. Внесення змін і доповнень до картки реєстрації-обліку зовнішньоекономічного договору (контракту) не допускається. 11. Переоформлення картки реєстрації-обліку зовнішньоекономічного договору (контракту) здійснюється в порядку, передбаченому цим Положенням для реєстрації окремих видів зовнішньоекономічних договорів (контрактів).

• • • • •