Вступ
У цьому звіті викладена інформація про проходження виробничої практики в Ставчанській сільській раді Пустомитівського району. Він розкриває основну мету, завдання проходження та зміст практики. Передумовою для складання звіту є застосування теоретичних знань, отриманих в процесі навчання зі спеціальності «Геодезія, картографія та землеустрій», на виробництві.
Проходження виробничої практики дає можливість ознайомитися із структурою та організацією виробництва, а також отримати практичні навики з даної спеціальності.
Всі ці передумови складають розділи звіту, які містять дані про загальні положення та зміст виробничої практики, характеристику об’єкта виробничої практики (в моєму випадку це сільська рада) та його виробничу діяльність, а також охорону праці та техніку безпеки життєдіяльності під час проходження практики.
Загальні положення про практику
Виробнича практика тривала з 6 червня до 10 червня 2011 року в Ставчанській сільській раді Пустомитівського району.
Основна мета виробничої практики полягала у застосуванні, закріпленні та поглибленні теоретичних знань, набутих під час навчання на спеціальності «Геодезія, картографія та землеустрій».
Ознайомлення із земельно-кадастровими роботами, з процесом розподілу та охорони земель, кадастровими зйомками, реєстрацією права власності на землю, кадастровим зонуванням території, паюванням земель, розробленням землевпорядної документації, погодження та затвердження робочих проектів та іншої землевпорядної документації а також ознайомлення з правилами внутрішнього трудового розпорядку на виробництві.
Спрямуванням на виробничу практику є Щоденник практики, в якому я заповнювала календарний графік проходження практики та виконані види робіт. Також в ньому містяться відгуки, висновки та оцінка моєї роботи на практиці від керівників практики.
Для складення звіту я виконувала збір даних про діяльність, структуру, основні положення, законодавчі акти та інші документи на основі яких здійснюється виробнича діяльність сільської ради.
Зміст практики
Зміст виробничої практики в Ставчанській сільській раді передбачав такі види робіт, як ознайомлення із виробничою діяльністю, трудовим процесом, управлінськими рішеннями та закріплення набутих в процесі навчання теоретичних знань.
Я ознайомилась з основними видами діяльності сільської ради, а саме такими як організація землеустрою, підготовка висновків щодо вилучення (викупу) та надання земельних ділянок, внесення пропозицій до районної ради щодо встановлення і зміни меж села, із веденням державної реєстрації земельних ділянок і об’єктів нерухомості, обліком кількості та якості земель, а також з основами проведення економічної та нормативно-грошової оцінки земель, вивчила порядок ведення робіт зі земельного кадастру, із організацією та змістом робіт щодо складання проектів землеустрою та оформлення технічної документації із землеустрою, здійснення контролю за використанням та охороною земель комунальної власності, додержанням земельного та аналогічного законодавства, обмеження, тимчасова заборона (зупинення) використання земель громадянами і юридичними особами у разі порушення ними вимог земельного законодавства.
В результаті ознайомлюючи робіт та збору інформації про діяльність сільської ради, я отримала практичні навики у здійснені землевпорядних робіт та зібрала матеріали для складання звіту.
Характеристика об’єкту практики
Ставчанська сільська рада розташована в північно-західній частині Пустомитівського району. Проект формування території і встановлення меж розроблено на підставі завдання виданого Пустомитівською районною радою і затвердженим Держкомземом України від 30 жовтня 1991 року.
За агроґрунтовим районуванням відноситься до Перемишлянського природно сільськогосподарського району Лісостепової зони. На території сільської ради є село С тапчани з кількістю населення 1775 осіб і площею 45600 га. Село зв’язане з районним центром м. Пустомити шосейною дорогою з асфальтним покриттям. Віддаль до районного центру становить 9 км.
На території сільської ради знаходяться землі сільськогосподарського призначення, частина з яких перебуває у власності громадян і підприємств. На цих землях розміщені такі сільськогосподарські підприємства:
Дослідне господарство «Оброшино» площа 1014,9 га;
Науково-дослідний Інститут землеробства і тваринництва західного регіону – 226,9 га;
На цій території також розміщені Лапаївське лісництво загальною площею 348,0 га, землі запасу становлять 208,7 га, землі сільських населених пунктів 582,5 га, землі залізничного транспорту 67,3 га, автомобільного транспорту 20,4 га з них в населених пунктах 2,4 га, землі інших підприємств чи організацій 14,9 га, з них в населених пунктах 7,9 га.
На території сільської ради розміщуються особливо цінні грунти – темно-сірі опідзолені глеюваті легкосуглинкові, із яких не допускається вилучення земель для несільськогосподарських потреб.
Межі території сільської ради обстежені в натурі, чітко виражені і і відповідають Державному акту на право користування землею дослідного господарства «Оброшино».
Вони проходять таким чином: межа між Ставчанською і Оброшинською сільськими радами, яка проходить з заходу на схід по канаві після чого повертає на південь по р. Ставчанка до границі ставу, дальше повертає на схід по північній стороні дороги, по південній границі дороги перетинає залізну дорогу і польовою дорогою до другого перетину залізної дороги.
Границя між Годовицько-Басівською і Ставчанською сільськими радами проходить по правій границі залізної дороги Львів – Стрий. Загальна довжина, яка потребує прокладки теодолітного ходу і закріплення межовими знаками складає 7.7 км. При погодженні меж із суміжними сільськими радами спірних питань не виникало.
На території сільської ради створено Державний ландшафтний заповідник місцевого значення «Любінський», який займає значну частину Лапаївського лісництва з метою збереження високопродуктивних дубових насаджень.
Клімат с. Ставчани є помірно континентальним з м’якою зимою і теплим літом.
Середньорічна температура повітря становить 7,2 °С, найнижча вона у січні (мінус 4,6 °С), найвища – в липні (17,3 °С). Найнижча середньомісячна температура повітря в січні (мінус 12,1 °С) зафіксована в 1963 р., найвища (2,4 °С) – в 1936 і 2007 рр. Найнижча середньомісячна температура в липні (13,4 °С) спостерігалась у 1864 р., найвища (23,0 °С) – в 1936 р. Абсолютний мінімум температури повітря (мінус 33,6 °С) зафіксовано 10 лютого 1929 р., абсолютний максимум (37,0 °С) – у серпні 1921 р. В останні 100–120 років температура повітря, має тенденцію до підвищення. Протягом цього періоду середньорічна температура повітря підвищилася щонайменше на 1,0 °С. Більшим у цілому є підвищення температури в першу половину року.
У середньому за рік у с. Ставчани випадає 740 мм атмосферних опадів, найменше – в січні. найбільше – в липні.
Мінімальна річна кількість опадів (426 мм) спостерігалась у 1904 р., максимальна (1422 мм) – в 1893 р. Максимальну добову кількість опадів (92 мм) зафіксовано в липні 1893 р. У середньому за рік у місті спостерігається 174 дні з опадами; найменше їх (по 12) у вересні та жовтні, найбільше (19) – у грудні. Щороку у с. Ставчани утворюється сніговий покрив, проте його висота незначна.
Відносна вологість повітря в середньому за рік становить 79%, найменша вона у квітні–травні (73%), найбільша – у грудні (87%).
Найменша хмарність спостерігається в серпні, найбільша – у грудні. 0 балів - ясно.
Найбільшу повторюваність у селі мають вітри із заходу, найменшу – з північного сходу. Найбільша швидкість вітру – у листопаді–березні, найменша – в серпні. У січні вона в середньому становить 4,1 м/с, у липні – 2,9 м/с.
За природно-сільськогосподарським районуванням територія Львівщи-
ни поділяється на три райони – Лісостеп (734,6 тис. га, що становить 33,7 %
земель області), Полісся (845,3 тис. га – 38,7 %), Карпати та Передкарпаття
(603,2 % тис. га – 27,6 %). Природно-екологічні умови області є досить спри-
ятливими для вирощування всіх районованих сільськогосподарських культур і успішного ведення сільського господарства. Найбільш поширеними ґрунтами орних земель Львівщини є дерново-опідзолені й опідзолені – 28 %, темно-сірі та чорноземи опідзолені – 26,2 %, чорноземи звичайні – 5,5 %, перегнійно-кар-бонатні – 6,4 %, ясно-сірі опідзолені – 14,6 %, дерново-лучні – 19,2 %.
На сьогодні стан земель області оцінюють як такий, що поєднано з по-
силенням процесів деградації ґрунтового покриву створює загрозу екологічній та продовольчій безпеці регіону. Головною причиною, що дестабілізує екологічну ситуацію є водна ерозія, оскільки Львівщина належить до зони надлишкових опадів. Крім того, значна частина продуктивних земель перебуває підвідходами виробництва та відвальними породами, що ще більше посилює розвиток ерозійних процесів, призводить до деградації ґрунтів та різкого зниження їх родючості.
Така ситуація зумовлює необхідність вживання відповідних заходів, а
саме: відновлення існуючих і створення нових контурно-меліоративних систем землеробства, проведення рекультивації земель, будівництва гідротехнічних споруд, водорегулювальних водоймищ, ставів – нагромаджувачів твердого стоку, проведення хімічної та гідротехнічної меліорації ґрунтів, насадження полезахисних лісосмуг тощо. Проте можливість вживання необхідних заходів обмежується через брак бюджетних коштів.
Певні передумови для формування ринку земель у Львівській області
вже створено. Земельну реформу на Львівщині було здійснено відповідно до
Земельного кодексу України, інших нормативно-правових актів та на підставі
обласної програми реформування.
Без видачі державних актів на право приватної власності на землю в
області було проведено паювання земель недержавних сільськогосподарських підприємств, загальна площа яких становила понад 650 тис. га. Станом на 1.04.2010 року із загальної кількості селян, які отримали сертифікати на право на земельну частку (пай), було оформлено понад 274,5 тис. державних актів на право приватної власності на землю, що становить 87 % від загальної потреби.
Більшість селян-власників земельних часток (паїв) обрали напрямом
реалізації свого права на земельну частку (пай) оренду. Станом на 1.01.2010 р. було укладено понад 125 тис. договорів оренди на загальну площу 200,6 тис. га, що становить 33,8 % від загальної кількості розпайованих земель.