1.6.2. Спосіб плоскопаралельного переміщення

Під час плоскопаралельного переміщення будь-якої фігури у просторі всі її точки рухаються у площинах (площинах рівня) паралельно тій площині проекцій, відносно якої переміщується фігура. Фігуру переміщують так, щоб вона зайняла окреме положення (перпендикулярно або паралельно) відносно заданої системи площин проекцій.

Якщо фігура переміщується паралельно горизонтальній площині проекцій Н, то на цій площині її проекції не змінюються щодо величини і форми, тобто горизонтальну проекцію фігури переміщують так, щоб фігура зайняла окреме положення (перпендикулярно або паралельно) відносно площин проекцій (при цьому пряма загального положення перетворюється у пряму рівня, а площина загального положення – у проеціюючу площину). Разом з тим фронтальні проекції точок фігури переміщуються паралельно осі ОХ.

Те саме можна виконати і при паралельному переміщенні фігури відносно фронтальної площини проекцій.

При двократному плоскопаралельному переміщенні фігура рухається спочатку паралельно одній із площин проекцій, а потім  – паралельно другій площині проекцій.

При розв’язуванні задач способом плоскопаралельного переміщення необхідно дотримуватись форми і величини заданої фігури на тій площині проекцій, відносно якої вона рухається.

Однократним плоскопаралельним переміщенням можна визначити:

– натуральну величину відрізка прямої і кути нахилу її до площин проекцій;

– відстань від точки до площини.

Двократним плоскопаралельним переміщенням можна визначити:

– відстань від точки до прямої;

– натуральну величину плоскої фігури;

– кут між двома прямими; кут між двома площинами.

Приклад задачі на тему: “Визначення натуральної величини плоскої фігури”

(основні задачі № 3 і № 4).

Задано: площину P( АBC) (рис. 1.66).

Визначити: натуральну величину площини P( АBC).

Р озв’язок. Для визначення натуральної величини будь-якої плоскої фігури способом плоскопаралельного переміщення необхідно цю фігуру (у заданому прикладі  АBC) перетворити спочатку в проеціюючу (основна задача № 3) переміщенням паралельно горизонтальній площині проекцій, а потім у площину рівня (основна задача № 4) переміщенням її паралельно фронтальній площині проекцій.

1. Для перетворення площини P(D АBC) у проеціюючу способом плоскопаралельного переміщення необхідно горизонтальну проекцію горизонталі h (рис. 1.66) перемістити у будь-яке місце кресленика і розташувати перпендикулярно осі ОХ. Точки А і 1 розташовані на горизонталі h, а точки В і С будують методом зарубок (дивись розділ 1.7.5, рис. 1.83). Фронтальні проекції всіх точок переміщуються паралельно осі ОХ. На перетині горизонтальних і фронтальних ліній зв’язку будують фронтальну проекцію площини P(D АBC) b'₁, a'₁, c'₁.

2. Слід-проекцію площини b'₁, a'₁, c'₁ переміщають паралельно фронтальній площині проекції і розташовують паралельно осі ОХ, тобто (с'₂, a'₂, b'₂)  ОХ. На перетині горизонтальних і фронтальних ліній зв’язку будують горизонтальну проекцію площини с₂, a₂, b₂, яка і є натуральною величиною площини P( АBC).