Тема 1. Основні принципи, поняття, механізми арт-терапії Основні поняття арт-терапії

Арт-терапія - міждисциплінарне явище. Вона виникла на межі мистецтва і науки та увібрала в себе досягнення медицини, педагогіки, культурології, соціології та інших дисциплін. Її методи універсальні і можу ть бути адаптовані до різних завдань, починаючи від рішення проблем соціальної та психологічної дезадаптації і закінчуючи розвитком людського потенціалу, підвищенням рівня психічного і духовного здоров'я; вони припускають також використання клієнтом різних форм образотворчої діяльності з метою висловлення свого психічного стану.

Арт-терапія - це відносно новий метод психокорекції. Термін «арт-терапія» (буквально: терапія мистецтвом) увів у науковий вжиток 1938 р. Андріан Хілл.

Арт-терапія - це метод розвитку та зміни свідомих і несвідомих сторін психіки особистості за допомогою різних форм і видів мистецтва, інструмент прогресивної психологічної допомоги, що сприяє формуванню здорової і творчої особистості, адекватної соціалізації особистості. У даний час під арт-терапією розуміють використання всіх видів мистецтва. Цей метод дозволяє експериментувати з почуттями, досліджувати і виражати їх на символічному рівні.

Основна мета арт-терапії - гармонізація внутрішньо стану клієнта, тобто відновлення його здатності знаходити оптимальний стан рівноваги, який сприяє відновленню життєвих сил. Завдання арт-терапії такі:

1. акцентувати увагу клієнта на його відчуттях і почуттях;

2. створити оптимальні для клієнта умови, які сприяли б вербалізації та опрацюванні тих думок і почуттів, які він звик придушувати;

3. допомогти клієнту знайти соціально прийнятний вихід як позитивним, так і негативним почуттям.

Також арт-терапевтична діяльність спрямована на досягнення наступних результатів:

• Розвиток творчих здібностей;

• Підвищення самооцінки і зростання самосвідомості;

• Розвиток емоційно-морального потенціалу;

• Формування вміння вирішувати внутрішні та групові проблеми;

• Формування вмінь виражати емоції;

• Формування вмінь вирішувати конфліктні ситуації, зняття напруги, релаксація;

• Розвиток комунікативних навичок, навичок соціальної підтримки та взаємної довіри. Механізм психологічного корекційного впливу арт-терапії полягає в тому, що

мистецтво дозволяє в особливій символічній формі реконструювати конфліктну і травматичну ситуацію і знайти її вирішення через переосмислення цієї ситуації за допомогою творчих здібностей клієнта.

Корекційні можливості арт-терапії та її результати

Досягнення позитивних психокорекцій результатів в арт-терапії відбувається за рахунок наступних феноменів:

• розвиток і посилення уваги до своїх почуттів і переживань, що підвищує самооцінку;

• сам процес творчості, що дає можливість свободи вислову свої почуття, потреби і фантазії у вигляді продукту творчості (малюнка, колажу, скульптури, звукової композиції, казкової історії, танцю) і є безпечним способом розрядки напруги;

• можливість заново пережити внутрішні конфлікти минулого в результаті зіткнення зі своїм несвідомим і спілкування з ним на символічній мові образів в умовах безпечного простору і підтримки з боку психолога;

• виникнення почуття внутрішнього контролю і порядку, оскільки творчість призводить до необхідності організовувати навколишній простір (форми і кольори, звуки, слова, руху);

• освоєння нових форм досвіду.

Результати арт-терапевтичного процесу проявляються на трьох основних рівнях:

• внутрішньоособистісному (зміни в стані, установках, способах психічного реагування на різноманітні ситуації);

• міжособистісному (зміни у відносинах клієнта і найближчого оточення: сім'я, друзі);

• соціальному (зміни у відносинах особистості з професійним і більш широким соціальним довкіллям).