3. Мова як генетичний код нації, засіб пізнання, мислення, спілкування, як показник рівня культури людини.

Зарубіжні дослідники часто підкреслюють милозвучність і лексичне багатство української мови, найчастіше зіставляючи її з італійською. Показово, що в 1934 року в Парижі було проведено своєрідний конкурс мов світу, на якому українська посіла призове місце поступившись французькій та перській.

Академік І. Срезневський визнавав, що українська є однією з найбагатших слов’янських мов, що вона навряд чи поступиться, наприклад, перед богемською ( у п’ятнадцятому столітті Богемією звали Чехію) щодо багатства слів і виразів, перед польською – щодо мальовничості, перед сербською – щодо приємності; що ця мова може дорівнятися щодо культурних мов.

На підтвердження цього можна також згадати давню притчу:

Було це давно, ще за часів старої Австрії в далекому 1916 році.у купе вагона 1 – го класу швидкісного потягу «Львів – Відень»їхали чотири пасажири: англієць, німець, італієць та українець. Відомий львівський юрист Богдан Костів. Розмови велися навколо різних проблем і тем, нарешті заговорили про мови – чия мова краща і котра заслуговує світової слави.

Першим заговорив англієць:

• Великобританія – країна завойовників, мандрівників і мореплавців. Англійська мова – це мова Шекспіра, Байрона, Діккенса, Ньютона. Безумовно, англійській мові належить світове майбутнє.

• У жодному разі, - гордо промовив німець. –Німецька мова – це мова двох великих імперій: Великонімеччини та Австрії, які займають більшу половину Європи. Це мова філософії, техніки, медицини, мова Міллера, Гегеля, Канта, Вагнера, Гете, Гейне. І тому, безперечно, німецька мова претендує на світове панування.

Італієць усміхнувся і тихо промовив:

• Панове, ви обидва не маєте рації. Італійська мова – це мова сонячної Італії, мова музики та кохання. Італійською мовою написані кращі твори епохи Відродження, твори Данте, Боккаччо, Петрарки, лібрето знаменитих опер Верді, Пучіні, Россіні , Доніцетті. Тому італійська мова має бути провідною у світі.

Українець довго думав, нарешті промовив:

- Я також міг би сказати, що моя рідна мова –це мова незрівняного сміхотворця Івана Котляревського, мова геніального Тараса Шевченка. До пророчих передбачень Шевченкової поезії досі у світі ніхто так і не піднявся. Це лірична мова кращої з кращих поетес світу – Лесі Українки, млва нашого філософа – мислителя Івана Франка, який вільно володів 14 мовами, у тому числі й названими тут. Українською мовою звучить понад 300 тисяч народних пісень, тобто більше, ніж у вас усіх разом узятих. Я можу назвати ще багато імен свого народу, проте, вашим шляхом не піду. Ви ж, по суті, нічого не сказали про багатство і можливості своїх мов. Ну, могли б ви своїми мовами написати оповідання, у якому всі слова починалися б з однакової літери?

- Ні, н, ні! Це неможливо, - відповіли в один голос англієць, німець та італієць.

- Це у вас неможливо, а нашою мовою це зовсім просто. Назвіть якусь букву, - звернувся він до німця.

- Хай буде буква «п»,- сказав той.

- Добре. Оповідання називається «Перший поцілунок».