Розділ іі фразеологізми у романах панаса мирного «хіба ревуть воли, як ясла повні?» та «повія»

«Натрапив я на чудове етнографічне джерело, якого ще й не було ніколи та яке необхідне для вивчення народу» [21; 301]. Саме так писав шістнадцятирічний П.Я.Рудченко (Панас Мирний), даючи собі обіцянку вивчити працю М.Т.Номиса «Українські приказки, прислів'я та інше» (1864). І не порушив слова: глибоко, грунтовно вивчив та розширив власними знахідками. Багатий образно-емоційний шар лексики його творчого доробку доповнюють і посилюють фразеологізми, щедро

розсіяні по всіх творах письменника.

Усього у досліджуваних творах Панаса Мирного («Хіба ревуть воли, як ясла повні?» та «Повія»), виявлено 419 фразеологічних одиниць, 3 них: 216 -у романі «Хіба ревуть воли, як ясла повні?», 203 - у романі «Повія».

На нашу думку, для того, щоб систематизувати наявний матеріал, доречно обрати класифікацію В.В.Виноградова, доповнену М.М.Уланським, в основу якої покладено ступінь видозміни значення слова у різних синтаксичних і стилістичних умовах фразотворення, та яка передбачає розподіл фразеологічних одиниць на фразеологічні єдності, сполучення, вирази.

При розподілі фразеологізмів за даною схемою до фразеологічних зрощень належать такі фразеологічні одиниці: скорчити лазаря; коляку скуштувати; на руку ковінька: кебети катма;збити з пантелику; з очей полуду знімати; точити баляси з баляндрасами; наловити раків; прийти до помки; витріщати баньки; на руку охулку не кладуть; всякому часу давлєєт його злоба; розпустити патяки; вавилони двинути; кинути гедзя; бісики пускати; битися об заклад; матері їх дуля; задирати кирпу; кирпу гнути; занову ситце на кілочку; ухопити шилом патоки.

До фразеологічних єдностей належать такі фразеологічні одиниці: язики розв'язати; очі вибивати; хвостом вертіти; але очі розбігаються; з розуму вижити; у вічі казати; голки в серце заганяти; зарубати собі на умі; запасти в око; зложити голову; скалити зуби; серце кров 'ю обливається; хоч вовків гоїш; рук не позичати; золоті руки; води в рот набрати; уха наставити; хоч кіл на голові теши; світ зав'язати; як сніг на голову; з розуму вижити; колоти очі; ламати голову; пуститися берега; як з хреста знята; поводи попускати; очі вибивати; довести до розуму; битий шлях; ноги підтоптати; хліб переводити; чужими руками жар загрібати; вуха розвісити; яблуку впасти нігде; зуби лупити; рот зав'язати; очі попідсинювати; язик одібрало; перетирати на зубах; мов у воду опущений; викинути з голови; кричати на все горю; гострити зуби; лоскотати очі; виткнути носа; перед вести; з п 'ятих очей; з світу звести; кидатися у вічі; мирову пити; з лиця зпасти; збити пиху; залити за шкуру сала; залити очі; душа в душу; догори ногами; догори дном; жаль бере; за боки братися; вискочити в люди; випити гіркої; повиводити у люди; воду варити; свято на носі; голова палає; роти драти; очі грають; поли різати; пасти задні; ноги у хаті не буде; рук не чути; спичкою в оці стриміти; кишки вимотати; на язик гострі; волосся вгору подралося; казитися з жиру; мандри справляти; мовчанку справляти; як з клоччя батіг; душа не на місці; сидіти як на ножах; стати ребром; одним миром мазані; живіт підвело; не ликом шитий; зціпити зуби; на зубок взяти; пішло життя коромислом; холодною водою обдати; тихо, як у вусі; ні на волосинку; ніяким побиттям; золоті руки; розсердити, як раз плюнути; у вічі вскочити; хоч у вухо бгай; душі не чути; у зуби застряти; кинутись навтікача; вдаритись в розгині; пуститися з двору; дойняти до живих печінок; доїсти до самої кістки; скласти голову; носи повісити; брехні завдавати; річ одібрало; язик за зубами держати; уритися очима; вгородити очі; занапастити голову; було на заваді; піднятися на дибки; стрільнути очима; баталія здійнялася; збити бучу; брати голими руками; землі під собою не чути; землі під йогами не чути; не ликом шитий; не при собі; світ за очі; курці нігде клюнути; з усього маху; губоньки злипаються: але у вічі б'є: зсунутися з глузду; хоч око виколи; кров у жилих холоне; мороз пози спиною ходить; одрізана скиба; круте слово; повна чати; молоти язиком; кишки підвело; легкий хліб; собі на умі; забити бучу; впасти на дано; заткнути за пояс; до легшого доймати; звести до купи; зірвалося з язика; спускати з очей; лапки покласти; шану пускати; міряти очима; звиватися, як мухи в окропі; тихо, хоч мак сій; хоч у вухо бгай; робота в руках кипить.

До фразеологічних сполучень належать такі фразеологізми: серце розривається; кисло усміхатися, лиха година; клопотати голову; наче громом побитий; зробитися, як крейда; бунтувати кров; робити, як віл; сидіти, як кріт у норі; золотий вік; точити, як шашіль дерево; учепитися, як реп'ях до кожухи; крячкою просидіти; в очах мигтіло; як іржа залізо точить; серце тьохнуло; тиха година; високо дерти голову; зардітися, як макова квітка; до ума довести; почім ківш лиха; за розум узятися; чорна кішка пробігла; не нашого ума діло; серце кров'ю обливається; хоч під греблю; важкий на руку; твердий на слово; гоп о бити надію; ні пройти, ні проїхати; дна не дістанеш; ні жива, ні мертва; не схожий неї себе; кривава праця; світ білий; першу постать зайняти; ганятися за наживою; злазити з батьківської шиї; драти з легшого та мертвого; коло землі не ходити; людей підкушувати; торохтить, як порожня бочка; дивитися, як кот на мишу; як кішка покралася; п'явка не чоловік; ради красного слова; кінці з кінцями зводити; валитися з рук.

До фразеологічних виразів належать такі фразеологічні одиниці: дарованому коневі в зуби не дивляться; яблучко від яблуці недалеко обкотиться; привикне собаки за возом бігти, то й за саньми побіжить; два коти в однім мішку не помиряться; сім бід, один одвіт; з миру по нитці голому сорочка; казати, а трохи слухати; життя жити не поле перейти; риба без води, а чоловік без землі гине; життя ─ що стерниста нива; не пройдеш, ноги не вколотий; зачепи ─ возом не об'їдеш; учили, щоб бити, били, щоб учити; робиш, щоб було що їсти, їси, щоб здужав робити; злодійкувате життя не по душі самому запеклому злодієві; селянин без поля старець без рук і без ніг; не підмалюєш не поїдеш; суха ложка рот дере; своя сорочка ближче до тіла; мандрівочка наша тіточка; покірливе телятко дві мамки ссе; з хама не буде пана; що громаді те й бабі; дарованому коневі в зуби не дивляться; доброго, кажуть дожидати треба, а лихе само прийде; біда, кажуть, не сама ходить, а з дітками; на людях і смерть красна; лихо не мовчить; старе та поневолене; наука не йде до бука; як ведеться, так і живеться; козак не без щастя, дівка не без долі; хоч гірше аби інше; горбатого могила виправить; вовка боятися в ліс не ходити; узявся за гуле, не кжси, що недуж; усідлана коняка везе не зупиняючись; хоч під типом руки складай; одна доля, одно лихо людей докупи зводить; всюди своє лихо та чужим людям воно за смішки; з щастя, та з горя скувалася доля; казаному кінця нема; напасть не по дереву ходить, а по людях; на ловця і звір бісить; часом, з квасом, порою з водою; хто кислички поїв, а кого оскома напала; бере та ще й батька дере; і на нашій вулиці буде свято; життя вдача; ненависть не по дереву ходе, а по людях; голе, як бубеш, а гостре як бритва; голому, калсуть, розбій не страшний; наймичка люба, поки, здорова; здоров'я всьому голова; найнявся продався; до лиха та ще лихо і до печеного та ще вогню прикладають; пусти свиню за стіл, то вона й ноги на стіл; хто йде вперед, той поступається назад; по старому звичаю п'ють горілочку до чаю; не ти накриєш тебе підведуть; мужик, кажуть, дурніший ворони, а хитріший чорта; ворон ворону ока не виклює; на всякого долю Господь плодить; не тільки світла, що у вікні, за вікном його більше; наша хата скраю: чув не чув, бачив не бачив; далеко куцому до зайця; буде каяття, та не буде вороття; щастя, що трясця, кого схоче, того й нападе; не додивитися на шага, а втратити на рубеля; гора з горою не зійдеться, а. чоловік з чоловіком стрінеться; якби ж свині роги; не наше засіялось не наше воно її буде; не па той бік устав, не на ту ногу ступив; пани б'ються, а в мужиків чуби болять; не поможе бабі кадило, коли бабу сказало; коли мас не влад, то я з своїм назад; лихо не по дереву ходить, а по людях; видно пана по походу; вовка ноги годують; вовка як не годуй, а все ліс дивиться; і Богом, Наросло, коли люди лупаються; хіба ревуть воли, як ясла повні.

Таким чином, фразеологічних зрощень у досліджуваних творах 24, єдностей ─ 180, сполучень ─ 83, виразів ─ 102. Отже, найчастіше у творах П.Мирного зустрічаються фразеологічні єдності та фразеологічні вирази.

Фразеологічні єдності, як відомо, семантично неподільні фразеологічні одиниці, але цілісне речення їх умотивоване значенням компонентів. Мотивованість фразеологічних єдностей опосередкована, більшість із них є образними висловами, причому образний стрижень, на якому вони виникають, може відчуватися більш чи менш виразно. До фразеологічних виразів належать стійкі в своєму складі і вживані фразеологічні звороти, які не тільки є семантично модальними, але й складаються цілком зі слів із вільним значенням. Специфікою їх є те, що вони не створюються мовцями, а відтворюються як готові структурні і значеннєві одиниці.

Саме тому можна дійти висновку, що Панас Мирний використовував більше фразеологічних одиниць, структура яких так чи інакше в певній мірі може змінюватися в залежності від стрижневого слова та відповідно до необхідності надати тексту того чи іншого емоційного забарвлення, або власного авторського потрактування фразеологізму.

Не можна залишити без уваги фразеологізми, які виступають синонімами до різних слів чи є еквівалентами слів. Так серед досліджуваного матеріалу 5 разів зустрічаються фразеологічні одиниці на позначення поняття «дивитися, не відриваючи очей»: баньки вилупити; баньки витріщити; уритися очима; вгородити очі; не спускати з очей. Фразеологічні одиниці на позначення поняття «втратити розум»: з розуму вижити; не при своїм умі; без пам'яті: глузду позбутися, кебета догори дригом стала; несповна розуму; розуму стратитися. Фразеологізми на позначення поняття «змучити, зробити багато прикростей»: залити за шкуру сала: допекти до легших печінок: доїсти до самої кістки; голки заганяти; до легшого доймати; кишки вимотати. Фразеологізми на позначення поняття «мовчати, не відгукуватися на що-небудь»: ані пари з уст; ані слова; води в рот надрати; уста закусити; мовчанку справляти; річ одібрало; язик за зубами тримати. І, ніби, на противагу їм, виступають фразеологічні одиниці на позначення поняття «говорити, вести пусті розмови»: молотити язиком; плескати язиком; брехні розводити; точити баляси з баляндрасами; язик чесати; балачки розводити. Наявність таких синонімічних рядів свідчить про те, що Панас Мирний, використовуючи у своїх творах джерела невичерпної народної мудрості, звертав увагу на мовне багатство власних романів, а тому намагався застосували якомога більше різноманітних варіантів однієї фразеологічної одиниці, уникаючи тавтологічного повторення, що значно збіднювало б лексичне багатство творів.

При дослідженні фразеологізмів у творах Панаса Мирного також стають помітними фразеологічні одиниці, засновані на усталених порівняннях, зачепи, возом не об'їдеш; в хаті хоч вовків гони; робив як той віл; сидів як той кріт у норі; глянув, як п'ятака дав; гамселило, як обухом; люба-мила, хоч у вухо бгай; пустилася, як собака з очерету; як у вічі не вскоче; сиділа як на ножах; точить, як камінь дерево; трусився, мов у лихоманці; народу протнутії пальцем не молена; неначе помелом, замело; видно, хоч голки збирай; як кішка, покралася; ховаються, мов собаки, від мух; дивиться, як кіт на мишу; як у Христа за пазухою; мов у воду опущений; мов крейда; мов з хреста знятий; мов горохом сипати; мов на світ народився.

З наведеного масиву усталених фразеологічних порівнянь ясно проглядає їх живописність і загальнодоступність, що багато важило як для автора, так і для читача. Виразно вони проявляються й в синонімічних рядах: скрекотять, як ті сороки; торохтить, як та порожня бочка; загегекали, мов індики; щебече, наче ─ соловей, а також: зрадіється, як макова квітка; червоний, як жар; червоний, як рак печений, або: німий, як домовина; тихо-тихо, як у могилі; тиша, як у вусі; тихо, хоч мак сій, та: як ужака той обвився; в'ється, як той хміль коло тичини. Пояснення використання усталених фразеологічних порівнянь можна знайти у мовнообразній народній традиції, у поетиці простоти, сповідуваній не лише Панасом Мирним, а й багатьма українськими письменниками того часу.

Проте, незважаючи на прагнення уникати повторення фразеологічних одиниць, П.Мирний все-таки використовував у своїх творах одні й ті самі фразеологізми, швидше всього для того, щоб завдяки їм мати змогу передавати одні й ті самі емоції та почуття, підкреслити значення сказаного. Повторюються такі фразеологічні одиниці: лиха година ─ 15 разів: заливати сала за шкуру ─ 10 разів; довести до розуму ─ 10; заливаються очі ─ 9: з жиру казитися ─ 9; хоч вовків гони ─ 9; у вічі, вскочити ─ 8; язик за зубами, держати ─ 7; за розум узятися ─ 6; часом з квасом, а порою з водою ─ 4; життя, що стерниста нива: не пройдеш, ноги не вколовши ─ 3.

Деякі фразеологічні одиниці Панас Мирний також використовує не один раз як в одному творі, так і в іншому, але при цьому не одну з них буквально не повторює, а використовує їх варіативно, з різними то доповненнями, то скороченнями, зберігаючи суть народного образу. Таке перетворення фразеологізмів служить їх оновленню та підвищенню експресивності. Пояснювальні доповнення маємо в таких фразеологічних виразах: не тільки світа, що в вікні, за вікном його більше; наша хата скраю: чув не чув, бачив не бачив.

За моделями народних афоризмів творяться й свої, авторські: дожидати страшного страшніше, ніж його переживати; селянин без поля старець без рук і без ніг; злодійкувате життя не по душі самому запеклому злодієві; наймичка люба, поки здорова; здоров'я всьому голова; не наше засіялось - не наше воно й буде; риба без води, а чоловік без землі гине; одна доля, одне лихо людей докупи зводить; всюди своє лихо та чужім людям воно за смішки.

Фразеологізм літературного походження «їсти, щоб лепти, а лепти, щоб їсти» викликає до житія два нових, тісно зв'язаних з матерією роману: робиш, щоб дуло що їсти, їси, щоб здужав робити; учили, щоб бити, били, щоб учити.

Тобто, Панас Мирний вдало використовував зразки народної творчості: не тільки доповнював, переробляв, а й розщеплював фразеологізми, використовуючи їх окремі елементи. Це також свідчить про те, що автор надавав перевагу фразеологічним одиницям, структура яких не є однозначно сталою, а може варіювати в залежності від авторського задуму, яких так чи інакше, у певній мірі може змінюватись у залежності від стрижневого слова та відповідно до необхідності надати тексту того чи іншого емоційного забарвлення.

У процесі дослідження були виявлені фразеологізми, які виступають синонімами до різних типів чи є еквівалентами слів. Саме вони свідчать про те, що автор намагався застосовувати якомога більше різноманітних варіантів однієї фразеологічної одиниці, уникаючи недоречних повторів, які б значно збіднили мовну канву творів письменника. Не можна залишити поза увагою й те, що незважаючи на прагнення фольклор: не тільки доповнював, переробляв, а й розщеплював фразеологізми, використовуючи їх окремі елементи та створюючи авторські.