- •Норматив™ pro пользователь:Укрнафтохімпроект sn:00999861 06.09.2011
- •Державні будівельні норми україни Конструкції будівель і споруд
- •Державні будівельні норми україни
- •Обов’язкові вимоги цих норм надруковані звичайним шрифтом, рекомендовані положення та пояснення — дрібним.
- •1 Вимоги проектування
- •1.1 Основні принципи забезпечення надійності, безпеки, довговічності та економічності конструкцій
- •1.1.1 Загальні вимоги
- •1.1.2 Рекомендації
- •1.1.3 Основні розрахункові вимоги
- •1.1.4 Врахування призначення та умов роботи конструкцій
- •1.2 Матеріали для конструкцій і з’єднань
- •1.2.1 Загальні вимоги
- •1.2.2 Матеріали масового застосування
- •1.3 Розрахункові характеристики матеріалів і з’єднань
- •1.4 Розрахунок елементів сталевих конструкцій при центральному розтягу і стиску
- •1.4.1 Розрахунок елементів суцільного перерізу
- •1.4.2 Розрахунок елементів наскрізного перерізу
- •1.4.3 Перевірка місцевої стійкості стінок і поясних листів центрально-стиснутих елементів суцільного перерізу
- •1.5 Розрахунок елементів сталевих конструкцій при згині
- •1.5.1 Класифікація елементів, що згинаються
- •1.5.2 Розрахунок на міцність елементів суцільного перерізу, що згинаються
- •1.5.3 Розрахунок на міцність балок суцільного перерізу для кранових колій
- •1.5.4 Розрахунок на загальну стійкість елементів суцільного перерізу, що згинаються
- •1.5.5 Перевірка місцевої стійкості стінок і поясних листів елементів суцільного перерізу, що згинаються
- •1.6 Розрахунок елементів сталевих конструкцій на дію поздовжньої сили та згинального моменту
- •1.6.1 Розрахунок на міцність
- •1.6.2 Розрахунок загальної стійкості елементів суцільного перерізу
- •1.6.3 Розрахунок на загальну стійкість елементів наскрізного перерізу
- •1.6.4 Перевірка місцевої стійкості стінок і поясних листів
- •1.7 Розрахунок опорних плит
- •1.8 Розрахунок опорних частин
- •1.9 Розрахункові довжини і граничні гнучкості елементів сталевих конструкцій
- •1.9.1 Розрахункові довжини елементів плоских ферм, в’язей і структурних конструкцій
- •1.9.2 Розрахункові довжини елементів просторових ґратчастих конструкцій
- •1.9.3 Розрахункові довжини колон (стійок)
- •1.9.4 Граничні гнучкості елементів
- •1.10 Розрахунок листових конструкцій
- •1.10.1 Розрахунок на міцність
- •1.10.2 Розрахунок на стійкість
- •1.10.3 Основні вимоги до розрахунку сталевих мембранних конструкцій
- •1.11 Розрахунок елементів сталевих конструкцій на витривалість
- •1.12 Проектування з’єднань сталевих конструкцій
- •1.12.1 Зварні з’єднання
- •1.12.2 Болтові з’єднання
- •1.12.3 Фрикційні з’єднання
- •1.12.4 Поясні з’єднання в балках
- •1.13 Додаткові вимоги щодо проектування елементів будівель і споруд різного призначення
- •1.13.1 Загальні вимоги щодо проектування сталевих конструкцій
- •1.13.2 Відстань між температурними швами
- •1.13.3 Ферми і структурні плити покриттів
- •1.13.4 Колони
- •1.13.6 Балки
- •1.13.7 Балки кранових колій
- •1.13.8 Листові конструкції
- •1.13.9 Висячі покриття
- •1.13.10 Мембранні покриття
- •1.13.11 Опорні частини
- •1.13.12 Фланцеві з’єднання
- •1.13.13 З’єднання з фрезерованими торцями
- •1.13.14 Монтажні кріплення
- •1.14 Додаткові вимоги до проектування конструкцій при ремонті, підсиленні і реконструкції
- •1.14.1 Загальні положення
- •1.14.2 Розрахункові характеристики сталі і з’єднань
- •1.14.3 Підсилення конструкцій
- •2 Вимоги виготовлення
- •2.1 Загальні положення
- •2.2 Вимоги до конструкторської документації, контроль якості
- •2.3 Вхідний контроль, збереження металопрокату, зварювальних, лакофарбових матеріалів і металовиробів
- •2.4 Підготовка металопрокату, зварювальних і лакофарбових матеріалів
- •2.5 Розмічання, намічання, виготовлення шаблонів і кондукторів, виправлення і згинання
- •2.6 Різання і обробка кромок
- •2.7 Складання
- •2.8 Зварювання
- •2.9 Влаштування отворів і контрольне складання
- •2.10 Ґрунтування і фарбування
- •2.11 Покриття конструкцій гарячим цинкуванням і алюмінізація
- •2.12 Маркування, приймання і відвантаження
- •3 Вимоги монтажу
- •3.1 Загальні положення
- •3.2 Транспортування, зберігання і подавання до монтажу
- •3.3 Укрупнювальне збирання
- •3.4 Стропування, підйом, встановлення конструкцій в проектне положення
- •3.5 Монтаж (демонтаж) основних конструктивних елементів
- •3.6 Попереднє напруження конструкцій
- •3.7 Монтажні з’єднання
- •3.7.1 Загальні вимоги до болтових з’єднань
- •3.7.2 Монтажні з'єднання на болтах класів точності а, в і с
- •3.7.3 Монтажні з'єднання на високоміцних болтах з контрольованим натягом
- •3.7.4 Фланцеві з'єднання
- •3.7.5 Спеціальні монтажні з'єднання
- •3.8 Випробування конструкцій
- •3.9 Контроль якості і приймання монтажних робіт
- •Додаток а
- •Нормативні посилання
- •Додаток б
- •Терміни і визначення понять б.1 Терміни та їхні визначення
- •Б.2 Індекси у буквених позначеннях і пояснювальні слова
- •Б.3 Основні буквені позначення
- •Додаток в
- •Категорії конструкцій за призначенням і за напруженим станом та групи конструкцій
- •Додаток г
- •Фізичні характеристики матеріалів
- •Додаток д
- •Вимоги до сталей для сталевих конструкцій
- •Додаток е
- •Рекомендації щодо вибору сталей для конструкцій будівель і споруд
- •Додаток ж
- •Матеріали для з’єднання сталевих конструкцій
- •Додаток і
- •Коефіцієнти умов роботи для розтягнутого одиночного кутика, який прикріплюється однією полицею болтами
- •Додаток к
- •Коефіцієнти для розрахунку на стійкість центрально і позацентрово-стиснутих елементів
- •Додаток л
- •Коефіцієнт сmax для розрахунку на стійкість стиснутих стрижнів тонкостінного відкритого перерізу
- •Додаток м
- •Стиснуті елементи з гнучкою стінкою
- •Додаток н
- •Коефіцієнти для розрахунку на міцність елементів сталевих конструкцій
- •Додаток п
- •Коефіцієнт стійкості при згині b
- •Додаток р
- •Стійкість стінок балок, укріплених поздовжніми і проміжними ребрами жорсткості
- •Додаток с
- •Розрахункові довжини колон і стійок
- •Розрахункова довжина колон з урахуванням впливу характеру деформування системи під навантаженням
- •Додаток т
- •Коефіцієнти розрахункової довжини ділянок ступінчастих колон
- •Додаток у
- •Додаток ф
- •Конструктивні заходи з первинного захисту металевих конструкцій від корозії при проектуванні
- •Додаток х
- •Визначення властивостей сталей
3.7.5 Спеціальні монтажні з'єднання
3.7.5.1 Основною галуззю застосування спеціальних монтажних з'єднань (CMЗ) є закріплення огороджуючих конструкцій будівель і споруд. В окремих випадках допускається застосування CMЗ для закріплення конструкцій, які одночасно виконують огороджувальні та несучі функції (діафрагми жорсткості, мембранно-каркасні конструкції тощо).
3.7.5.2 До спеціальних монтажних з'єднань (CMЗ) слід відносити:
пристрілка високоміцними дюбелями;
постановка самонарізних і самозасвердлюваних гвинтів;
сумісна пластична деформація кромок;
контактне точкове зварення;
електрозаклепки;
фальцювання поздовжніх кромок.
3.7.5.3 Типи CMЗ наведені в табл. 3.7.5.1. Основні конструктивні форми CMЗ представлені на рис. 3.7.5.1.
Таблиця 3.7.5.1
Технологічний процес |
CMЗ на опорі |
CMЗ з повздовжнім з’єднанням кромок |
||
без метизів |
на метизах |
без метизів |
на метизах |
|
Автономний (ручний) |
– |
Високоміцні дюбеля |
Контактна точкова зварка |
Комбіновані заклепки |
Фальцювання ручне |
||||
З енергетичними комунікаціями |
Точкове зварювання, електрозаклепки |
Самонарізні гвинти |
Фальцювання механічне |
– |
|
Рис. 3.7.5.1 Конструктивні форми CMЗ: а – фрагмент конструкції покриття зі сталевим профільованим настилом і схема дії сил на опорах (1 – з'єднання в середній ділянці; 2 і 3 – з'єднання відповідно вздовж подовжніх і поперечних полиць; 4 – з'єднання в місці закінчення поздовжніх і поперечних полиць); b – схема з'єднань вздовж подовжніх полиць (1 і 1' – при розташуванні полиць внахлест в нижньому і верхньому положеннях відповідно для утеплених і холодних покриттів; 2 і 2' – простий стоячий і лежачий фальці; 3 і 3' – варіанти подвійного фальца); с – елементи, стійки до зсуву (1 і 1' – на високоміцних дюбелях; 2 – на контактній зварці; 2' – на дуговій зварці); d – фрагмент тришарової стінової панелі на самозасвердлюваних гвинтах |
3.7.5.4 Для застосування CMЗ при з’єднанні деталей (елементів) в пакет необхідно, щоб товщина принаймні однієї деталі (елемента) становила приблизно 1 мм.
3.7.5.5 Для самонарізних і самозасвердлюваних гвинтів тимчасовий опір сталі опорного елементу, що допускається, не повинен перевищувати 450 Н/мм2.
Товщина приєднуваного елемента визначається довжиною стрижня гвинта і може досягати 230 мм, наприклад, для тришарових стінових панелей.
Товщина опорного сталевого елементу для самонарізних гвинтів діаметром d = 5…6 мм обмежується граничною величиною, яка складає (2,0…3,0)d.
3.7.5.6 Комбіновані заклепки застосовують переважно для з'єднання поздовжніх полиць тонкостінних елементів. Сумарна товщина t з’єднуваних елементів для з'єднань на комбінованих заклепках при довжині корпусу заклепки 8…10 мм обмежується значенням 5 мм. При значних монтажних зазорах, наявності прокладок і більшому значенні t слід застосовувати заклепки з довжиною корпусу 12…16 мм.
3.7.5.7 Для виконання з'єднань на самонарізних гвинтах і комбінованих заклепках рекомендується застосовувати:
самонарізні гвинти з діаметром стержня 6 мм;
шайби металеві для болтів М6;
неметалеві ущільнювачі або східчасті ущільнювачі для гвинтів;
заклепки комбіновані завдовжки 8, 10 і 12 мм;
машини свердлувальні;
шуруповерти електричні для загвинчування металевих виробів з різьбленням до 6 мм;
свердла для утворення отворів відповідно до табл. 3.7.5.2.
Таблиця 3.7.5.2
Найменування і марка метизу |
Діаметр свердла для постановки метизу, мм |
Граничне відхилення, м |
Заклепка комбінована: |
|
+0,16 |
|
4,6 |
|
|
4,9 |
|
Гвинт самонарізний метчиковий типу ВСМ 6L |
5,3 |
Даних немає |
Гвинт самонарізний типу BC6L при товщині t0+t, мм: |
|
+0,10 |
3…4 |
5,4 |
|
5…6 |
5,5 |
|
7…8 |
5,6 |
|
9…10 |
5,7 |
3.7.5.8 Дюбельні з'єднання виконуються пристрілкою пістолетами або ударами пневмоімпульсного молотка.
3.7.5.9 До керівництва роботами і виконанню дюбельних з'єднань можуть бути допущені фахівці, які пройшли навчання, підтверджене відповідним посвідченням.
3.7.5.10 При виконанні робіт слід дотримуватись вимог інструкцій з експлуатації монтажних інструментів, які регламентують порядок введення їх в експлуатацію, правила експлуатації, технічного обслуговування, вимоги безпеки, зберігання, обліку і контролю піротехнічних пістолетів і монтажних патронів до них.
3.7.5.11 Перед початком роботи належить виконати контрольну пристрілку із зовнішнім оглядом і оцінкою якості з'єднання для уточнення потужності пострілу.
3.7.5.12 Відстань від осі дюбеля до краю опорного елементу повинна бути не меншою за 10 мм в будь-якому напрямку.
3.7.5.13 За необхідності встановлення поряд двох дюбелів мінімальна відстань між ними визначається умовою розташування сталевих шайб впритул одна до одної.
3.7.5.14 Встановлений дюбель повинен щільно притискувати шайбу до закріплюваної деталі, а закріплювану деталь – до опорного елементу. При цьому циліндрова частина стрижня дюбеля не повинна виступати над поверхнею сталевої шайби. Щільність притиснення перевіряють візуально при операційному (перевіряються усі дюбелі) і приймальному (дюбелі перевіряються вибірково у кількості, яка складає не менше 5-ти % від загальної кількості дюбелів у з’єднанні) контролі дюбелів.
3.7.5.15 Фальцеві з'єднання, які утворюються сумісною пластичною деформацією тонкостінних елементів вздовж поздовжніх полиць, застосовуються при виробництві захисних конструкцій як на фасадах будівель, так і на покрівлі. Основна перевага фальцевих з'єднань – герметичність, що досягається за рахунок неперервності поздовжнього шва і використання кляммерів, що є своєрідними закладними елементами.
3.7.5.16 Для виконання фальцевого з'єднання використовують профілі, що формуються плющенням з рулонної оцинкованої сталі товщиною 0,5…1,0 мм як на місці монтажу (в цьому випадку довжина профілю дорівнює довжині скату покрівлі або висоті фасаду), так і з заводських заготовок мірної довжини зі спеціально підготовленими поздовжніми кромками.
3.7.5.17 Кляммери, закріплені на елементах каркаса або прогонах з кроком 0,7…1,5 м, фальцюються одночасно з виконанням шва. Конструкції кляммерів мають як жорстке, так і рухоме у напрямку шва кріплення, що допускає температурну деформацію профілю.
3.7.5.18 Монтаж профілів виконується рядами на всю довжину фасаду або скату покрівлі з установкою кляммерів з кроком 0,7…1,5 м після кожного змонтованого ряду. Після укладання наступного ряду необхідно добитися повного суміщення кромок суміжних профілів і встановити прихватки з використанням ручних фальцювальних кліщів до виконання машинного загортання фальца.