- •Тема 1 Наукові основи економічного аналізу
- •Тема 2. Зміст, предмет та завдання економічного аналізу
- •Тема 3. Метод і методика економічного аналізу
- •Тема 4. Економіко-статистичні (логічні) методи та прийоми економічного аналізу
- •Тема 5. Економіко-математичні методи в аналізі господарської діяльності
- •1) Спосіб подовження факторної моделі.
- •2) Спосіб розширення факторної моделі.
- •Тема 6. Інформаційне забезпечення та організація аналізу господарської діяльності
- •Тема 7. Види економічного аналізу та основи їх класифікації
- •Тема 8. Система комплексного економічного аналізу і пошук резервів виробництва
Тема 1 Наукові основи економічного аналізу
1. Поняття економічного аналізу і його роль за ринкових відносин
2 Історія становлення і розвитку економічного аналізу
3 Зв'язок економічного аналізу з іншими дисциплінами
4 Проблеми і перспективи розвитку економічного аналізу
1. Перехід до ринкової економіки вимагає від підприємств підвищення ефективності виробництва, конкурентноздатності продукції на основі впровадження передового вітчизняного і закордонного досвіду підвищення підприємництва, ініціативи і т.д. Важлива роль у рішенні цих задач належить економічному аналізу, тому що з його допомогою розробляється стратегія і тактика розвитку підприємства, обґрунтовується вибір оптимальних варіантів управлінських рішень, здійснюється контроль за їхнім виконанням, оцінюються результати діяльності підприємства в розрізі структурних підрозділів, видів (сегментів) діяльності та центрів відповідальності, виявляються причини негараздів і наявні резерви.
У дослівному перекладі аналіз означає «розділяю», «розчленовую». Для вивчення цілого ряду економічних явищ і процесів використовуються й інші методи пізнання. Найбільш близьким до аналізу є синтез, що дозволяє виявити і вивчити взаємозв'язки та залежності між окремими елементами явищ чи процесів, які досліджуються.
Під аналізом у широкому змісті слова розуміють спосіб пізнання процесів і явищ, оснований на розчленовуванні їх на складові частини і вивчення цих частин у їхньому взаємозв'язку.
Економічний аналіз провадиться на всіх рівнях управління економікою. На макрорівні (держава, галузі, регіони) здійснюється загальнотеоретичний економічний аналіз. На мікрорівні (підприємства і організації) - конкретний економічний аналіз, який називають аналіз фінансово-господарської діяльності.
Аналіз фінансово-господарської діяльності є складовою частиною економічної роботи на підприємстві. Він, як завершальний її етап, комплексно охоплює всі інші елементи цієї роботи і є надійним інструментом для економічного обґрунтування управлінських рішень.
Економічний аналіз дає змогу виявити й кількісно виразити залежності між результатами діяльності підприємств та ресурсами, заробітком, формами власності. Він сприяє бережливості, умілому витрачанню всих видів засобів, ліквідації безгосподарності, непродуктивних витрат і втрат.
Важливого значення економічний аналіз набуває за ринкових реформ, коли широко використовуються економічні методи управління: він має не лише виявляти хиби, а й розкривати можливості дальшого зростання економіки.
2. Економічний аналіз як наука сформувався на початку XX ст.
Становлення економічного аналізу обумовлене загальними об'єктивними вимогами й умовами, що властиві виникненню будь-якої нової галузі знань.
По-перше, це задоволення практичної потреби. Вона виникла в зв'язку з розвитком продуктивних сил, удосконаленням виробничих відносин, розширенням масштабів виробництва. Інтуїтивний аналіз, примірці розрахунки, прикидки в пам'яті, що використовувалися на кустарних і напівкустарних підприємствах, стали недостатніми в умовах великих виробничих одиниць. Без комплексного всебічного аналізу господарської діяльності стало неможливо керувати складними економічними процесами, приймати оптимальні рішення.
По-друге, це пов'язано з розвитком економічної науки взагалі. Як відомо, з розвитком будь-якої науки відбувається диференціація її галузей. Економічний аналіз господарської діяльності сформувався в результаті диференціації суспільних наук. Раніш функції економічного аналізу (коли вони були порівняно не такими важливими) розглядалися в рамках існувавших у той час таких наукових дисциплін, як балансоведення, бухгалтерський облік, фінанси, статистика. У рамках цих наук з'явилися перші найпростіші способи аналітичного дослідження. Однак для обґрунтування поточних і довгострокових планів економічного і соціального розвитку підприємств з'явилася потреба в комплексному всебічному дослідженні діяльності підприємств. Вищезгадані науки вже не могли забезпечити всі запити практики. Виникла необхідність виділення аналіза господарської діяльності у самостійну галузь знань. Надалі роль економічного аналізу зростала відповідно ціни помилки в господарській діяльності. Цікавість до нього помітно зростала. Почалося більш-менш комплексне аналітичне вивчення виробництва. Аналіз став важливим засобом плановою управління економікою підприємства, виявлення резервів підвищення ефективності виробництва.
Висвітлюючи історію становлення і розвитку аналізу господарської діяльності як науки, можна виділити такі періоди: до революції 1917р.; післяреволюційний період; період переходу до ринкових відносин. При цьому слід мати на увазі дві обставини: по-перше, розробку теоретичних питань науки (методик розрахунку показників і спеціальних технічних прийомів аналізу); по-друге, їхнє практичне використання.
До революції аналіз господарської діяльності полягав переважно в аналізі балансу і оцінюванні статей активу і пасиву. Спеціальної літератури, єдиної схеми організації економічного аналізу не існувало. Використовувались короткі інструкції комерційних банків щодо перевірки кредитоспроможності клієнтури.
Після 1917р. економічний аналіз розвивався відповідно до різних етапів розвитку соціалістичної економіки і потребам командно-адміністративної системи. У період непу досить активно здійснювались аналітичні розробки діяльності підприємств і організацій споживчої кооперації. Необхідність впровадження економічного аналізу у практику промислових підприємств визначив курс на індустріалізацію країни.
У 30-і рр. курс аналізу господарської діяльності був введений у програми вузів СРСР. З'явилися перші підручники і посібники з економічного аналізу, їхніми авторами були Н.Р. Вейцман, С.К. Татур, М.І. Баканів та ін. Саме в 30-і рр. відбулося становлення аналізу господарської діяльності як науки, і він став широко застосовуватися на практиці для комплексного системного вивчення економіки підприємств і пошуку резервів збільшення виробництва продукції. За передвоєнні роки з питань економічного аналізу було видано біля трьохсот книг і приблизно шістсот наукових статей.
Під час другої світової війни питання перебудови бухгалтерського обліку, контролю й аналізу господарської діяльності стосовно запитів воєнного часу знайшли відображення в працях названих і інших авторів.
Післявоєнний час можна охарактеризувати як період ґрунтовної розробки теоретичних питань аналізу. У цей же час аналіз органічно вписується в практику управління господарством на рівні як підприємства, гак І національної економіки. Поступово розробляються самостійні напрямки методології економічного аналізу: порівняльний, техніко-економічний, оперативний, економіко-математичний, функціонально-вартісний і т.д.
Отже, було зроблено велику роботу з розвитку економічного аналізу й удосконаленню його методики, підготовлено грунт для наступного етапу — економічного аналізу в період переходу до ринкових відносин.
Сучасний стан аналізу можна охарактеризувати як досить ґрунтовно розроблену в теоретичному плані науку. Ряд методик, створених науковцями, використовуються в управлінні виробництвом на різних рівнях. Разом з тим наука знаходиться в стані розвитку. Ведуться дослідження в області більш широкого застосування математичних методів, ЕОМ, що дозволяють оптимізувати управлінські рішення. Йде процес впровадження теоретичних досягнень вітчизняної і закордонної науки в практику.
3. Економічний аналіз тісно пов'язаний з рядом економічних і неекономічних дисциплін: діалектикою, економічною теорією, плануванням і прогнозуванням, бухгалтерським обліком, аудитом, маркетингом, галузевими економіками, організацією виробництва й управління, фінансуванням і кредитуванням підприємств, математикою і статистикою.
Ці зв'язки не тільки не звужуються, а, навпаки, стають більш численними, що обумовлено місцем аналізу в системі економічних наук, його методологічним характером і роллю, яку він виконує в системі управління виробництвом.
Серед наук, з якими пов'язаний економічний аналіз, варто особливо виділити діалектику та економічну теорію.
Діалектичний метод дослідження створює необхідний простір для абстрактно-логічних суждень, він покладений в основу економічного аналізу. Базовими для використання в аналізі є основні принципи діалектики: рух, розвиток, саморозвиток, взаємозумовленість, взаємозалежність, причинно-наслідкова підпорядкованість, необхідність, випадковість, перехід кількості в якість.
Економічна теорія, вивчаючи економічні закони, механізми їхньої дії, створює теоретичну основу для розвитку аналізу. При проведенні аналітичних досліджень необхідно враховувати дію цих законів. У свою чергу аналіз сприяє розвитку економічної теорії, тому що численні аналітичні дослідження накопичують дані про прояв економічних законів. Вивчення цих даних уможливлює відкриття нових, раніше невідомих законів, створення глобальних прогнозів розвитку економіки країни або світової економіки.
Також глибокий аналіз на мікрорівні неможливий без знань економіки галузі й організації виробництва на підприємстві. У свою чергу, за результатами аналізу встановлюються відхилення, тенденції змін, відповідність вимогам ринку, диспропорції і способи її подолання. Це сприяє розвитку економіки конкретних підприємств і галузі в цілому.
Найбільш тісні зв'язки існують між економічним аналізом та бухгалтерським обліком. Дані бухгалтерського обліку формують інформаційну базу для аналізу господарської діяльності. Потреби економічного аналізу ставлять до інформації підвищені вимоги відносно повноти, оперативності, достовірності, порівнянності, безперервності, доступності даних. Тому зв'язок між економічним аналізом та бухгалтерським обліком має подвійний характер.
Для аналітичних розрахунків широко застосовуються статистичні прийоми та статистична інформація, форми і правила складання якої визначають органи статистики. Економічний аналіз використовує середні та відносні величини, ряди динаміки, групування, індексний метод та інші загальностатистичні прийоми. Зараз для потреб аналізу господарської діяльності певного мірою використовується методологія математичної статистики.
Перехід до ринкової економіки зумовив появу нової форми зовнішнього контролю — аудиту. Завданням аудиту є не тільки перевірка правильності ведення бухгалтерського обліку, достовірності й повноти фінансової звітності та її відповідності вимогам чинного законодавства, але й аналіз фінансового становища, платоспроможності, фінансової стійкості, рентабельності діяльності і інших фінансових показників підприємства-клієнта.
Економічний аналіз є важливою частиною науково обґрунтованого планування. За результатами аналізу встановлюються тенденції зміни тих показників, за якими розроблюється прогноз, оцінюються різні варіанти плану і вибирається найвдаліший, виявляється рівень виконання плану, недоліки і причини їх виникнення.
Нині невід'ємною частиною економічного аналізу підприємства стають маркетингові дослідження, що традиційно розглядалися тільки в рамках самого маркетингу. За умов ринкових відносин це є об'єктивною необхідністю, оскільки забезпечує вивчення як внутрішнього, так і зовнішнього економічного середовища суб’єктів господарювання і системність проведення економічного аналізу.
Економічні явища і показники пов'язані між собою функціональною та кореляційною залежністю. Тому у аналітичних дослідженнях широко застосовується математичний апарат у формі економіко-математичного моделювання, використання методів елементарної математики та математичних методів, що забезпечує охоплення аналізом більшої кількості об'єктів і більшого обсягу інформації.
Отже, економічний аналіз є синтезованою наукою, що сформувалася шляхом інтеграції цілого ряду наук і об'єднала окремі їхні елементи. У свою чергу результати аналізу використовуються іншими науками при вивченні тих чи інших сторін економіки.
4. Розвиток ринкових відносин в Україні потребує підвищення ефективності господарювання, активізації економічної роботи на макро- і мікрорівнях управління економікою. Але в теперішній час в цілому на підприємствах України економічна робота, а відповідно і її складова — економічний аналіз, перебувають на низькому рівні. Наслідком цього є значне погіршення показників ефективності в країні: зменшилися обсяги виробництва, знизилася його рентабельність, скоротилися інвестиції. Динаміка прибутку у всіх галузях економіки країни свідчить про те, що абсолютний розмір прибутку за останні роки зменшився на 26%. У 1995 р. всі галузі економіки країни були прибутковими, а у 2000 р. збитковими виявилися постачання та збут, заготівлі та житлово-комунальне господарство. Падіння обсягу матеріального виробництва призвело відповідно до зниження розміру прибутку. Але переважна частина зниження прибутку є результатом зростання собівартості виробленої продукції. У роки економічної кризи більшість підприємств намагалася досягти збільшення прибутків шляхом постійного підвищення цін на свою продукцію. Цей підхід, орієнтований на тимчасове досягнення бажаних результатів, призвів до поглиблення економічної кризи.
Новий етап розвитку країни — етап стабілізації економіки та економічного зростання — має ознаменуватися удосконаленням економічної роботи на підприємствах, активізацією аналітичних досліджень їхньої господарської діяльності. Треба ширше використовувати принципи управління за відхиленнями; підвищити оперативність економічного аналізу; перенести центр уваги від аналізу звітності до аналізу ситуацій (в тому числі перспективних), цільового аналізу резервів; розширити використання в економічному аналізі вибіркових даних. Потрібні перебудова роботи наявних економічних служб і створення нових для інформаційного і методичного забезпечення аналізу, створення міжгалузевих і спеціалізованих банків даних, вивчення маркетингу; запозичення досвіду високорозвинутих країн з організації та методики аналізу кон'юнктури ринку, впровадження нових методик аналізу з урахуванням фактичного стану суспільства та економіки України. Важливе значення за сучасних умов набуває ситуаційний комерційний аналіз, заснований на комп'ютерній технології обробки оперативних інформаційних масивів, який уможливлює оперативне керування маркетинговою діяльністю підприємств.
Перед економічним аналізом як наукою за сучасних умов розвитку економіки постало багато проблем. Насамперед належить створити єдину систему економічного аналізу, яка б інтегрувала аналіз діяльності на всіх рівнях. З цим мас бути пов'язана і система різнострокових прогнозів, що базувалася б на закономірностях, тенденціях і резервах, виявлених аналізом. Треба створити єдину обґрунтовану систему оцінних показників ефективності господарювання підприємств і їхніх підрозділів, удосконалити організаційні форми аналітичної роботи.
Вирішення актуальних проблем аналізу погребує широкого застосування економіко-математичних методів, електронно-обчислювальної техніки й персональних комп'ютерів, що дасть змогу скоротити протяжність інформаційних потоків, знизити ймовірність помилок під час добору й передавання даних.
Поліпшення організації та методики економічного аналізу, повніше його використання в управлінні спрямовані на підвищення ефективності виробництва і якості праці в усіх ланках національної економіки і тісно пов'язані з усією системою вдосконалення господарського механізму в нашій країні.