2. Основні ознаки держави:

• територія і населення – частини планети, на яку поширюється суверенітет держави.;

• публічна влада – влада, яка не співпадає з населенням, але виступає від його імені, забезпечує державний примус у вигляді органів державної влади;

• податки – обов’язкові платежі на користь держави від громадян, підприємств, організацій, установ, необхідні для функціонування держави(на держапарат, медицину, освіту, культуру тощо);

• наявність органів державного примусу (армія, міліція, поліція, служба безпеки тощо);

• право – зальнообов’язкові правила поведінки;

• грошова одиниця;

• певна символіка – засіб ідентифікації суверенної держави і суб’єкта влади в системі внутрішніх і міжнародних відносин(це законодавчо закріплені символи Державний герб, Державний Прапор та Державний Гімн);

• суверенітет – здатність держави проводити самостійно внутрішню і зовнішню політику.

3. Функції держави – основні напрями діяльності держави.

Класифікація функцій

За сферами суспільного життя:

• економічна – забезпечення стабільного розвитку економіки;

• політична – організація суспільних відносин, демократизація суспільства, забезпечення суверенітету держави на міжнародній арені;

• соціальна – охорона прав і свобод громадян;

• ідеологічна – всебічний розвиток науки, культури, освіти.

За територіальною спрямованістю:

• внутрішні (економічна, культурно-виховна, екологічна, охорона правопорядку, прав і свобод людини та ін..);

• зовнішні (організація співробітництва з ін.. державами, захист державного суверенітету тощо).

За часом виконання:

• постійні – здійснюються протягом усього часу існування держави;

• тимчасові (наприклад, під час стихійного лиха, війни).

За процесом реалізації державної влади:

• законодавчі – розробка і прийняття законів

• управлінські – керування державою;

• правоохоронні – забезпечення та охорона прав і свобод громадян;

• інформаційні – доведення офіційної інформації до населення.

4. Форми держави:

Форма державного правління – організація верховної влади в країні.

Є дві основні форми правління:

монархія – верховна влада здійснюється одноосібно та є, як правило, спадковою; -- республіка – вища державна влада здійснюється колегіальним органом, що обирається населенням на певний строк.

Монархія буває : 1. Абсолютною – вся влада зосереджена в руках самодержця (Саудівська Аравія, Оман); 2. Конституційною – влада монарха обмежена конституцією, за якою обирається парламент. Конституційна монархія є двох видів: парламентська та дуалістична.

Парламентська монархія: влада монарха істотно обмежена у сфері і законодавчої, і виконавчої влади, уряд формується парламентом, монарх має представницькі функції (Англія, Данія, Швеція, Іспанія, Бельгія, Японія);

Дуалістична монархія – уряд призначається монархом, монарх має виконавчу владу, може накладати вето на рішення парламенту (Монако, Лесото, Бутан, Йорданія, Кувейт)

Теократична монархія – монарх є главою як світської влади, так і релігійної (Ватикан).

Нетиповою формою монархії є республіканська монархія – монарх одержує владу не престолонаслідуванням, а обирається на певний строк (Малайзія, Об’єднані Арабські Емірати).

Республіка є

Парламентською – верховенство парламенту, уряд формується парламентом, президент обирається парламентом і його компетенція дуже обмежена (Італія, Німеччина, Фінляндія, Туреччина, Угорщина, Болгарія, Індія).

Президентська республіка – президент обирається народом, очолює уряд, але не може розпустити парламент, парламент має право накладати вето на президентські укази(США, Росія, Аргентина, Мексика, Бразилія, Єгипет, Франція,).

Президентсько-парламентська республіка – поєднує в собі ознаки президентської та парламентської республік Уряд формується президентом та парламентом, президент обирається народом. Він має право розпуску парламенту, а парламент має право на імпічмент (усунення президента). (Україна,Португалія).

Форма державного устрою – територіальний поділ держави. Розрізняють прості (унітарні) держави і складні держави (федерації, конфедерації, імперії).

Унітарна держава – єдина централізована держава, яка складається з адміністративно-територіальних одиниць, вони не мають ознак суверенітету. (Польща, Україна, Литва, Болгарія).

Федерація – союзна держава, що складається з кількох держав або державних утворень (Німеччина, Росія, США, Канада, Мексика, Бразилія, Швейцарія, Австрія)

Імперія – насильно створена держава, яка складається з головної держави (метрополії) та її колоній і утримується за допомогою державного примусу (Російська імперія, Англійська імперія).

Державний (політичний) режим – методи здійснення державної влади.

Демократичний режим – реальна участь народу у здійсненні державної влади.

Ознаки:

• джерелом влади є народ;

• наявність конституції;

• рівність громадян перед законом;

• гарантування та дотримання прав та свобод громадян;

• принцип поділу влади на законодавчу, виконавчу, судову;

• політична та ідеологічна багатоманітність.

Авторитарний режим – концентрація влади в руках правлячої верхівки. Різновиди: абсолютні, дуалістичні монархії, диктатури, військові хунти.

Ознаки:

• влада належить невеликій кількості осіб або правителю;

• сильна виконавча влада (парламент передвоюється в декоративну установу);

• обмежені політичні права і свободи громадян;

• опора на силу.

Тоталітарний режим – характеризується повним контролем влади над суспільством, застосуванням примусу. Різновиди: фашизм, комунізм.

Ознаки:

• монополія держави на ЗМІ;

• панування загальної державної ідеології;

• монополія держави на всі види зброї;

• централізований контроль над економікою;

• особлива система контролю та насилля.

• Наявність однієї всеохоплюючої партії, яку очолює харизматичний лідер.

1. Право – це система загальнообов’язкових, формально визначених правил поведінки, які встановлюються, гарантуються і оберігаються державою з метою регулювання суспільних відносин.