- •Тема№1 Теорія держави і права
- •Основні теорії походження держави і права:
- •Основні ознаки держави:
- •Класифікація функцій
- •4. Форми держави:
- •Ознаки права:
- •Функції права:
- •3. Види соціальних норм
- •Види джерел права:
- •Ознаки системи права:
- •6. Структура правової норми:
- •11. Поняття, причини і види правопорушень.
- •Ознаки правопорушення:
- •Склад правопорушення:
Основні ознаки держави:
територія і населення – частини планети, на яку поширюється суверенітет держави.;
публічна влада – влада, яка не співпадає з населенням, але виступає від його імені, забезпечує державний примус у вигляді органів державної влади;
податки – обов’язкові платежі на користь держави від громадян, підприємств, організацій, установ, необхідні для функціонування держави(на держапарат, медицину, освіту, культуру тощо);
наявність органів державного примусу (армія, міліція, поліція, служба безпеки тощо);
право – зальнообов’язкові правила поведінки;
грошова одиниця;
певна символіка – засіб ідентифікації суверенної держави і суб’єкта влади в системі внутрішніх і міжнародних відносин(це законодавчо закріплені символи Державний герб, Державний Прапор та Державний Гімн);
суверенітет – здатність держави проводити самостійно внутрішню і зовнішню політику.
3. Функції держави – основні напрями діяльності держави.
Класифікація функцій
За сферами суспільного життя:
економічна – забезпечення стабільного розвитку економіки;
політична – організація суспільних відносин, демократизація суспільства, забезпечення суверенітету держави на міжнародній арені;
соціальна – охорона прав і свобод громадян;
ідеологічна – всебічний розвиток науки, культури, освіти.
За територіальною спрямованістю:
внутрішні (економічна, культурно-виховна, екологічна, охорона правопорядку, прав і свобод людини та ін..);
зовнішні (організація співробітництва з ін.. державами, захист державного суверенітету тощо).
За часом виконання:
постійні – здійснюються протягом усього часу існування держави;
тимчасові (наприклад, під час стихійного лиха, війни).
За процесом реалізації державної влади:
законодавчі – розробка і прийняття законів
управлінські – керування державою;
правоохоронні – забезпечення та охорона прав і свобод громадян;
інформаційні – доведення офіційної інформації до населення.
4. Форми держави:
Форма державного правління – організація верховної влади в країні.
Є дві основні форми правління:
монархія – верховна влада здійснюється одноосібно та є, як правило, спадковою; -- республіка – вища державна влада здійснюється колегіальним органом, що обирається населенням на певний строк.
Монархія буває : 1. Абсолютною – вся влада зосереджена в руках самодержця (Саудівська Аравія, Оман); 2. Конституційною – влада монарха обмежена конституцією, за якою обирається парламент. Конституційна монархія є двох видів: парламентська та дуалістична.
Парламентська монархія: влада монарха істотно обмежена у сфері і законодавчої, і виконавчої влади, уряд формується парламентом, монарх має представницькі функції (Англія, Данія, Швеція, Іспанія, Бельгія, Японія);
Дуалістична монархія – уряд призначається монархом, монарх має виконавчу владу, може накладати вето на рішення парламенту (Монако, Лесото, Бутан, Йорданія, Кувейт)
Теократична монархія – монарх є главою як світської влади, так і релігійної (Ватикан).
Нетиповою формою монархії є республіканська монархія – монарх одержує владу не престолонаслідуванням, а обирається на певний строк (Малайзія, Об’єднані Арабські Емірати).
Республіка є
Парламентською – верховенство парламенту, уряд формується парламентом, президент обирається парламентом і його компетенція дуже обмежена (Італія, Німеччина, Фінляндія, Туреччина, Угорщина, Болгарія, Індія).
Президентська республіка – президент обирається народом, очолює уряд, але не може розпустити парламент, парламент має право накладати вето на президентські укази(США, Росія, Аргентина, Мексика, Бразилія, Єгипет, Франція,).
Президентсько-парламентська республіка – поєднує в собі ознаки президентської та парламентської республік Уряд формується президентом та парламентом, президент обирається народом. Він має право розпуску парламенту, а парламент має право на імпічмент (усунення президента). (Україна,Португалія).
Форма державного устрою – територіальний поділ держави. Розрізняють прості (унітарні) держави і складні держави (федерації, конфедерації, імперії).
Унітарна держава – єдина централізована держава, яка складається з адміністративно-територіальних одиниць, вони не мають ознак суверенітету. (Польща, Україна, Литва, Болгарія).
Федерація – союзна держава, що складається з кількох держав або державних утворень (Німеччина, Росія, США, Канада, Мексика, Бразилія, Швейцарія, Австрія)
Імперія – насильно створена держава, яка складається з головної держави (метрополії) та її колоній і утримується за допомогою державного примусу (Російська імперія, Англійська імперія).
Державний (політичний) режим – методи здійснення державної влади.
Демократичний режим – реальна участь народу у здійсненні державної влади.
Ознаки:
джерелом влади є народ;
наявність конституції;
рівність громадян перед законом;
гарантування та дотримання прав та свобод громадян;
принцип поділу влади на законодавчу, виконавчу, судову;
політична та ідеологічна багатоманітність.
Авторитарний режим – концентрація влади в руках правлячої верхівки. Різновиди: абсолютні, дуалістичні монархії, диктатури, військові хунти.
Ознаки:
влада належить невеликій кількості осіб або правителю;
сильна виконавча влада (парламент передвоюється в декоративну установу);
обмежені політичні права і свободи громадян;
опора на силу.
Тоталітарний режим – характеризується повним контролем влади над суспільством, застосуванням примусу. Різновиди: фашизм, комунізм.
Ознаки:
монополія держави на ЗМІ;
панування загальної державної ідеології;
монополія держави на всі види зброї;
централізований контроль над економікою;
особлива система контролю та насилля.
Наявність однієї всеохоплюючої партії, яку очолює харизматичний лідер.
1. Право – це система загальнообов’язкових, формально визначених правил поведінки, які встановлюються, гарантуються і оберігаються державою з метою регулювання суспільних відносин.