Дослідження мовної сфери

Методика “Звукові хованки”.

Методика призначена для перевірки фонематичного слуху.

Експериментатор розповідає дитині, що всі слова складаються зі звуків, які ми вимовляємо, і тому люди можуть чути і вимовляти слова. Для прикладу дорослий вимовляє кілька голосних і приголосних звуків. Потім дитині пропонують пограти в “хованки” зі звуками.

Умови гри такі: кожен раз домовляються, який звук треба шукати, після чого експериментатор називає випробуваному різні слова, а той повинен сказати, є чи немає розшукуваний звук в слові.

Пропонується по черзі шукати звуки: “о”, “а”, “ш”, “с”.

Всі слова необхідно вимовляти дуже чітко, виокремлюючи кожен звук, а голосні звуки навіть тягнути (розшукуваємий голосний звук повинен стояти під наголосом). Треба запропонувати випробуваному, щоб він сам виголосив слідом за експериментатором слово і послухав його. Можна повторити слово декілька разів.

На бланку фіксуються правильні і помилкові відповіді, а потім аналізується спосіб виконання завдання.

Так, наприклад, бувають діти, які поспіль на всі слова відповідають, що шуканий звук в них є. У цьому випадку правильні відповіді треба розглядати як випадкові. Те ж саме, якщо дитина вважає, що ніде немає звуку, який розшукується.

Якщо випробуваний не допустив жодної помилки, то вважається, що завдання виконано добре.

Якщо допущена одна помилка, то вважається, що завдання виконано середньо.

Якщо допущено більше однієї помилки, то завдання виконано погано.

Додаток 2

Метод заучування 10 слів

(Методика А.Р. Лурія)

Мета: оцінка стану слухової пам'яті на слова, стомлюваності, активності уваги, запам'ятовування, збереження, відтворення, довільної уваги.

Опис. Методика заучування десяти слів була запропонована А.Р. Лурія.

Вона дозволяє досліджувати процеси пам'яті: запам'ятовування, збереження і відтворення. Методика може використовуватися для оцінки стану пам'яті, довільної уваги, виліковування хворих нервово-психічними захворюваннями, а також для вивчення динаміки перебігу хвороби та обліку ефективності лікарської терапії.

Проведення методики потребує відповідної обстановки. У кімнаті не повинно бути сторонніх розмов. Випробуваному пропонують запам'ятати десять слів. Вони повинні відповідати декільком умовам:

1. одноманітність: всі слова - іменники в однині, називному відмінку, що складаються з однакової кількості складів (одно-або двоскладові);

2. слова по можливості повинні бути не пов'язані між собою (не можна пропонувати для запам'ятовування слова: стіл-стілець; вогонь - вода і т. п.).

Застосування.

Методика може бути використана як для дітей (з п'яти років), так і для дорослих.

Стимулюючий матеріал. Протокол з десятьма короткими односкладовими і двоскладовою словами, не мають між собою ніякого зв'язку (див. табл.).

Найбільш часто використовують наступний набір слів: Ліс, Хліб, Вікно, Стілець, Вода, Кінь, Гриб, Голка, Мед, Світло

№	1	2	3	4	5
1	число	артист	базар	береза	біль
2	хор	віск	схід	гараж	місто
3	камінь	паркан	заєць	зірка	звук
4	гриб	клин	книга	кріт	кінь
5	кіно	льон	липа	ложка	лопата
6	зонт	миша	небо	вівця	вікно
7	море	поле	помідор	рама	річка
8	джміль	стілець	сіль	телефон	токар
9	лампа	хлів	колір	годинник	чашка
10	рись	вовк	життя	кедр	діс

Методика проведення дослідження.

Випробуваному зачитують інструкцію (а). Після чого зачитують ряд слів. По закінченню зчитування фіксують запам’ятовування випробуваним слова в протоколі. Після чого зачитують інструкцію (б). Після фіксації даних в протоколі досвід повторюється без інструкцій. Матеріал пред'являється кілька разів до повного запам'ятовування або 5-6разів. Перед наступними прочитанні матеріалу експериментатор просто каже: “Ще раз”.

Таким чином, на кожному етапі дослідження заповнюється протокол. Під кожним відтвореним словом в рядку, що відповідає номеру спроби, ставиться хрестик. Якщо випробуваний називає “зайве” слово, воно фіксується відповідній графі. Після закінчення повторення слів, експериментатор говорить випробуваному: “Через годину Ви ці ж слова назвете мені ще раз”. Через годину випробуваний на прохання дослідника, відтворює без попереднього зчитування запам'яталися слова, які фіксуються в протоколі кружечками.

Протокол дослідження

Випробуваний ________________________________________ Стать _________

Дата народження _________ Дата тестування ________ Час дослідження ______

Самопочуття випробуваного до дослідження _____________________________

Самопочуття випробуваного після дослідження ___________________________

Номер стимулу	Стимул	Відповідь						Рi	Кi	Через одну годину	Прим.
		1	2	3	4	5	6
1
2
<…>
10
“Лишні” слова
V

Словесний звіт випробуваного __________________________________________

Спостереження дослідника:_____________________________________________

Дослідник ___________________________________________________________

Інструкції.

Інструкція для дітей.

Інструкція (а): “Зараз ми перевіримо твою пам’ять. Я назву тобі слова, ти прослухаєш їх, а потім повториш скільки зможеш, в будь-якому порядку”.

Інструкція (б): “Зараз я знову назву ті ж самі слова, ти їх прослухаєш і повториш – і ті, які вже назвав, і ті які запам’ятаєш зараз. Називати слова можеш в будь-якому порядку”.

Інструкція для дорослих.

Інструкція (а): «Зараз я прочитаю кілька слів. Слухайте уважно. Коли я закінчу читати, відразу ж повторите стільки слів, скільки запам'ятаєте. Повторювати слова можна в будь-якому порядку ».

Інструкція (б): «Зараз я знову прочитаю Вам ті ж слова, і Ви знову повинні повторювати їх, і ті, які Ви вже назвали, і ті, які в перший раз пропустили. Порядок слів не важливий ».

Обробка результатів.

1. Порахувати загальну кількість правильно відтворених слів при кожному повторенні, і записати у графі протоколу V.

2. Побудувати за цими даними графік заучування. На осі абсцис відкладаються порядкові номери повторень, а на осі ординат – значення V.

Графік заучування слів

Кількість відтворюваних слів	10
	9
	8
	7
	6
	5
	4
	3
	2
	1
		1	2	3	4	5	6
							номер серії

3. Підрахувати частоту відтворення кожного слова за всю кількість повторень і обчислити для них коефіцієнт запам’ятовування за формулою (точність обчислень дорівнює 1%)

К_і = Р_і * 100 / n, де

К_i —коефіцієнт запам’ятовування i-го слова,  Р_i — його абсолютна частота; n — кількість повторів.

4. Підрахувати частоту відтворення кожного слова за всю кількість.

5. Побудувати графік частоти запам’ятовування кожного слова. На осі абсцис відкладаються порядкові номери слів, на осі ординат – значення К.

Графік частоти запам’ятовування слів

Кількість відтворювань		6
		5
		4
		3
		2
		1
		0
			1	2	3	4	5	6	7	8	9	10

6. Скласти зведені таблиці за показниками V і K для групи випробуваних; обчислити середні показники і нанести ці дані на індивідуальні графіки цього випробуваного. Зіставити індивідуальні дані зі середніми значеннями по групі.

7. Поряд з цим можна обчислити відсоток втрати інформації (Х) через годину після запам’ятовування.

Х = V _{довготерм.}* 100 / V₆, де:

V _{довготерм.} – обсяг довгострокової пам’яті (через одну годину).

V₆ - кількість відтворених слів у шостій серії.

Інтерпретація.

Проаналізувати форми отриманих графіків, залучаючи матеріал словесного звіту і спостережень за ходом роботи. За формою кривої можна зробити висновки щодо особливостей запам'ятовування.

Так, у здорових дітей з кожним відтворенням кількість правильно названих слів збільшується, ослаблені діти відтворюють менше кількість, можуть демонструвати застрягання на “зайвих” словах. Велика кількість “зайвих”слів свідчить про загальмованість або розладах свідомості. При обстеженні дорослих до третього повторення випробовуваний з нормальною пам'яттю звичайно відтворює, правильно до 9 або 10 слів.

Крива запам'ятовування може вказувати на ослаблення уваги, та / або виражену стомленість. Підвищена стомлюваність реєструється в тому випадку, якщо випробовуваний (дорослий чи дитина) відразу відтворив 8-9 слів, а потім, з кожним разом все менше і менше (крива на графіку не зростає, а знижується). Крім того, якщо випробовуваний відтворює все менше і менше слів, це може свідчити про забудькуватості і неуважності. Зигзагоподібний характер кривої свідчить про нестійкість уваги. Крива, що має форму “плато”, свідчить про емоційну млявість дитини, відсутність у нього зацікавленості.

При черепно-мозковій травмі або нейроінфекції випробовувані запам'ятовують перше і останнє слова. При цьому обсяг запам'ятовування матеріалу не змінюється.

При неврозах запам'ятовування повільне, графік зигзагоподібний, необхідно більше число пред’явлень. Зигзагоподібний графік також свідчить про нестійкість уваги і його коливаннях.

Слід звернути увагу на наявність “крайового ефекту”.

Число слів, утриманих і відтворених в першій серії, показує обсяг слухової короткочасної пам'яті. Нормою вважається обсяг, рівний 7 ± 2 слів (одиниці інформації).

Число слів, утриманих і відтворених одну годину потому, показує обсяг слухової довготривалої пам'яті.

Додаток 3