- •22. Муфти приводів
- •22.1. Загальні відомості, класифікація
- •22.2. Муфти некеровані. Жорсткі муфти
- •22.3. Муфти компенсуючі жорсткі
- •22.4. Муфти компенсуючі пружні
- •22.5. Муфти керовані (зчіпні)
- •2 Рис. 22.17. Конусна фрикційна муфта 2.6. Муфти автоматичні (самокеровані)
- •Розділ VI. Корпусні деталі, ущільнення, пружні елементи
- •23. Корпусні деталі
- •23.1. Корпус редуктора литий
- •Діаметри болтів dк кришок підшипникових вузлів
- •23.2. Корпус редуктора сучасного типу
- •Конструктивні розміри окремих елементів корпусу, мм
- •23.3. Зварний корпус редуктора
- •Контрольні запитання
- •24. Плити та рами
- •24.1. Загальна характеристика
- •24.2. Плити
- •24.3. Рами
- •Діаметр фундаментних болтів dф і їх кількість пф
- •Розміри спеціальних косих шайб, мм
- •Параметри швелерів з нахилом за гост 8240-72, мм
- •25. Ущільнення рухомих з’єднань
- •25.1. Призначення, класифікація
- •25.2. Контактні ущільнення
- •2 1.3. Безконтактні ущільнення
- •25.4. Торцеві ущільнення
- •25.5. Ущільнення поступально-зворотних з’єднань
- •26.Ущільнення нерухомих з’єднань
- •26.1. Листові прокладки
- •26.2. Ущільнення жорстких стиків
- •26.3. Ущільнення різьбових з’єднань
- •Контрольні запитання
- •27. Пружні елементи машин
- •27.1. Призначення та конструкція
- •Величина індексу податливості пружини с
- •27.3. Розрахунок стержневих пружин
- •27.4. Розрахунок плоских пружин
- •27.4. Листові ресори
- •Значення коефіцієнтів довговічності кl пружин
- •27.6. Гумометалеві пружні елементи машин
- •Контрольні запитання
- •Розділ VII. Теорія і практика проектування та конструювання машин
- •28.5. Утворення похідних машин методом інверсії
- •28.7. Вибір конструкції машини
- •28.8. Компонування машин
- •28.9. Етапи створення технічних об'єктів
- •Контрольні запитання
26.Ущільнення нерухомих з’єднань
26.1. Листові прокладки
26.1.1. Призначення, матеріали. Листові прокладки призначаються для забезпечення герметичності кришок резервуарів з мастилом під тиском або вакуумом, фланців трубопроводів і т.п. Їх плоскі стики ущільнюють листовими прокладками із пружного матеріалу. На м’яких прокладках збирають також частини корпусів механічних передач, редукторів.
Прокладні матеріали вибирають залежно від умов роботи, тиску, температури, точності взаємного розміщення частин корпусів та ін.
Для ущільнення з’єднань загального призначення, наприклад, кришок корпусів, резервуарів з мастилом, частіше за все використовують прокладний папір товщиною 0,05...0,15мм, кабельний папір (просочений бакелітом, синтетичними смолами), прокладний картон товщиною0,5...1,5 мм, пресшпан та ін. Кращим прокладним матеріалом є поліхлорвініл і політрифторетилен.
Для ущільнення з’єднань, які працюють при високих температурах, використовують прокладні матеріали з азбестом (азбестовий папір, азбестовий картон). Паропроводи ущільнюють частіше за все паронітом, який являє собою композицію азбесту з натуральною або синтетичною гумою (робоча температура до 450°С). При вищих температурах використовують листові прокладки із пластичних металів - листового свинцю, алюмінієвої і мідної фольги та ін.
У випадках, коли поряд із ущільненням необхідно забезпечити регулювання відстані між деталями, що стикуються, використовують набір прокладок із тонкої (0,05 мм) латунної, мідної, сталевої фольги. Таке ущільнення використовується, наприклад, для регулювання натягу й одночасного ущільнення опорних вузлів з радіально-упорними і конічними підшипниками.
Для збільшення надійності ущільнення прокладки змащують ущільнюючою речовиною: вареною оліфою, шелаком, бакеліт-сирцем, рідким склом, суриком, білилами (паперові і картонні прокладки), спеціальними мазями різної рецептури - герметиками. Прокладки із м’яких матеріалів після одноразового використання замінюються.
Ущільнення з’єднань, які розбираються рідко, здійснюють матеріалами, які розплющуються в стиках: бавовняною ниткою, провареною в мастилі; гумовими нитками і шнурами; просаленими азбестовими шнурами; дротом із свинцю, алюмінію або відпаленої червоної міді.
Прокладки із м’яких матеріалів використовують для з’єднань, які стягаються болтами, шпильками та ін., коли прокладка при затягуванні лише стискається. Прокладки, які при затягуванні зазнають зсуву (наприклад, прокладки під вкрутні штуцери, пробки) виготовляють із більш міцних і жорстких матеріалів.
Використовують також армовані прокладки, які складаються із пружного матеріалу (гуми, пластику, азбесту і т.п.), який вміщено в оболонку із м’якого металу (міді, латуні). Їх можна використовувати багаторазово.
26.1.2. Установка прокладок. Прокладки повинні бути зафіксовані відносно ущільнюючих поверхонь і затягнуті рівномірно по всій поверхні.
Правильну конструкцію патрубка, закритого кришкою за допомогою стяжного болта, показано на рис. 26.1. Тут прокладка центрується на кришці патрубка буртиком, який запобігає від її видалення усередину. При відсутності буртика і використанні кільцевої прокладки по периметру патрубка прокладка не фіксується в радіальному напрямку і може бути зсунута і видавлена при затягуванні. При використанні кругової прокладки і центруванні її по стержню стяжного болта, затягування буде виконується наосліп після установки прокладки і кришки; значна частина прокладки не затискується ущільнювальними поверхнями.
У
Рис.
26.1.
Центрування прокладки на кришці
патрубка буртиком
П
Рис.
26.2.
Центрування прокладки по стержнях
шпильок
Шорсткість поверхні під прокладкою не більше Ra - 1,6 мкм.