25

М О Д У Л Ь I.

"П Р О М Е Н Е В А Т Е Р А П І Я”.

(0,5 кредиту)

Актуальність теми. Сучасна променева терапія широко використовує іонізуючі випромінювання для лікування багатьох захворювань. В останні роки значно збільшився контингент хворих на злоякісні пухлини, від яких кожен рік помирає біля 7 млн. чоловік. Всесвітня Організація Охорони Здоров’я та фахівці-практики визнають, що одним з найбільш перспективних методів лікування хворих на онкологічні захворювання є променева терапія, основний принцип якої – порушення за допомогою іонізуючого випромінювання клітин пухлини при мінімально можливому ураженні оточуючих здорових тканин.

Променева терапія застосовується практично у 85 % хворих на рак як самостійно, так і в комбінації з іншими методами лікування, наприклад, хірургічними, хіміотерапевтичними, імунологічними. Крім того, лікарю загальної практики необхідно пам’ятати про можливі променеві реакції та променеві ускладнення, які потребують своєчасного лікування.

Променева терапія є також активним методом лікування пацієнтів, хворих на різноманітні не пухлинні захворювання, котрі, спричиняють страждання і нерідко призводять до інвалідізації. Своєчасне застосування променевої терапії на ранніх стадіях розвитку не пухлинного процесу (запального, гіперпластичного, дегенеративно-дистрофічного та ін.) полегшує перебіг та покращує прогноз захворювання. В деяких випадках доцільно застосування перед- або післяопераційного опромінювання для профілактики низки ускладнень (нориць, остеомієліту, келоїдних рубців, постампутаційних болів та ін.).

Знання основних принципів променевої терапії дозволяє досягнути найбільшого терапевтичного ефекту та уникнути можливих променевих реакцій та променевих ускладнень, які погіршують перебіг захворювання онкологічного хворого на всіх етапах лікування

Для оцінки ступеня впливу іонізуючих випромінювань на організм хворого та медперсоналу, визначення кількості та якості випромінювання, надійності факторів захисту необхідно професійно застосовувати методи та заходи клінічної дозиметрії.

Цілі модуля „Променева терапія” (відповідно до ОПП):

- оцінювати лікувальні можливості та обирати метод променевої терапії злоякісних пухлин на прикладі пухлин легені, стравоходу, шлунку, товстої кишки, молочних залоз, матки.

- оцінювати лікувальні можливості та обирати метод променевої терапії не пухлинних захворювань на прикладі радикулітів, запальних захворювань прямої кишки, пальців та кисті, шкіри, підшкірної клітковини, остеомієліту.

Теми модуля:

1.Клінічна дозиметрія іонізуючих випромінювань. Принципи променевої терапії.

2. Методи променевої терапії.

3.Променева терапія пухлинних та не пухлинних захворювань.

Тема №1. Клінічна дозиметрія іонізуючих випромінювань. Принципи променевОї тераПії.

Актуальність теми: В сучасній радіології існує потреба оцінювати параметри іонізуючих випромінювань та визначати різні аспекти щодо радіаційної безпеки завдяки властивостям іонізуючого випромінювання взаємодіяти з об’єктами живої і неживої природи та оказувати біологічну дію.

Особливо це стосується лікування злоякісних пухлин, де використання значних доз опромінювання повинно відповідати принципам променевої терапії.

На даному етапі навчання перед Вами поставлена мета (загальна) - уміти обрати найбільш раціональні засоби захисту медперсоналу та пацієнтів під час проведення діагностичних та лікувальних процедур, пов'язаних з використанням іонізуючих випромінювань та уміти інтерпретувати принципи променевої терапії.

Конкретні цілі:

1. Інтерпретувати гранично - допустиму дозу опромінювання для медичного персоналу і пацієнтів.

2. Використовувати різні фактори захисту та оцінювати надійність захисту медперсоналу та пацієнтів від іонізуючого випромінювання.

3. Інтерпретувати радіочутливість пухлини та здорових тканин організму та засоби збільшення радіотерапевтичного інтервалу.

4. Оцінити можливості різних джерел випромінювання.

5. Обгрунтувати вибір доз, ритмів і полів опромінювання.

6. Диференціювати загальні та місцеві променеві реакції.

Вихідний рівень знань-умінь:

1. Інтерпретувати фізичні характеристики і біологічну дію рентгенівських променів, випромінювань радіоактивних елементів (кафедра біофізики).

2. З’ясовувати призначення та влаштування іонізаційного і сцинтиляційного детекторів іонізуючих випромінювань (кафедра біофізики).

3. Трактувати біологічну дію іонізуючих випромінювань в різні фази її розвитку (кафедра біофізики).

4. Трактувати біологічну дію іонізуючих випромінювань на різні органи і системи (кафедра біофізики).

Для виявлення, відповідає, чи ні, вихідний рівень Ваших знань –умінь необхідному, пропонуємо виконати завдання.

Завдання 1.

В рентгендіагностичний кабінет для дослідження поперекового ввід діла хребта були направлені двоє хворих. Один з них має вагу 98 кг, другий -60 кг. Рентгенлаборант повинен змінювати умови роботи рентгенівської трубки в обох випадках для отримання якісного зображення.

Які параметри потрібно змінювати слід змінювати лаборанту?

А.Напругу. В.Силу струму. С.Час експозиції.D. Положення стола рентгенапарату. Е.Освітлювання приміщення.

Правильна відповідь –А.

Завдання 2.

До відділення променевої терапії направлено хворого на рак легені. Який радіофармацевтичний препарат (РФП) слід використати для лікування даного пацієнта?

А. Фосфор-32 (випромінювач бета-часточок)

В. Кобальт-60 (випромінювач бета-часточок і гамма-квантів)

С. Радон (випромінювач альфа-часточок).

Завдання 3.

Жінці 23 років зроблено екскреторну урографію (контрастне рентгенологічне дослідження нирок) з приводу ниркової коліки. Який вплив на організм пацієнтки може мати рентгенівське випромінювання?

А. Теплові ефекти. В. Збудження протонів водню. С. Радіоліз рідини.

D. Намагнічування протонів водню. Е. Резонансні коливання у рідинних середах.

Інформацію, необхідну для поповнення базисних знань-умінь, можна знайти в підручниках :

Наприклад, Ремизов А.Н. Медицинская и биологическая физика: учебник для вузов А.Н. Ремизов, А.Г.Максина, А.Я. Потапенко. -6-е изд .- М.: Дрофа, 2005. - С.506-542.

Після засвоєння необхідних базисних знань-умінь можна переходити до вивчення наступного матеріалу

1. Линденбратен Л.Д., Королюк И.П. Медицинская рентгенология и радиология. - М.,2000.-С.18-24, 28-39,

621-639.

2. Граф логічної структури теми (додатки 1.1 та 1.2).

3. Матеріали лекції.

Теоретичні питання, на основі яких можливо виконання цільових видів діяльності:

1.Використання рентгенівських променів і випромінювань радіоактивних елементів у медичній практиці.

2.Гранично - допустимі дози опромінювання для медичного персоналу і різних груп населення.

3.Індивідуальні дозиметри.

4.Радіочутливість органів і тканин.

5.Шляхи підвищення радіотерапевтичного інтервалу.

6.Мета променевої терапії – радикальна, паліативна, симптоматична.

7.Вид променевої терапії – самостійна, комбінована. Передопераційна та післяопераційна променева терапія. Сполучена променева терапія.

8.Характеристика джерел випромінювання.

9.Дози, ритми, поля опромінювання.

10. Загальні та місцеві променеві реакції.

Після засвоєння цих запитань перевірте свою готовність, виконуючи завдання.

Завдання 1.

Лікар-онколог кожного робочого дня перебуває у палаті, де знаходяться хворі, що отримують лікувальні дози радіоактивної речовини.

Яка річна доза є гранично допустимою для професійного опромінювання даного лікаря?

А.20 мЗв. В. 0,2 мЗв. С. 2 мЗв. D. 0,002 мЗв. Е.200 мЗв.

Завдання 2.

Лікар-рентгенолог кожного робочого дня виконує декілька рентгеноскопічних досліджень.

Які засоби захисту від рентгенівського випромінювання він при цьому повинен застосувати?

А. Захисний екран, фартух та рукавички з просвинцованої гуми.

В. Скорочення часу дослідження та збільшення відстані від рентгенівської трубки

С. Фартух та рукавички з просвинцованої гуми, сонцезахисні окуляри.

D. Скорочення часу дослідження та зменшення відстані від рентгенівської трубки

Е. Захисний екран, фартух та рукавички з просвинцованої гуми, скорочення часу дослідження та збільшення відстані від рентгенівської трубки.

Завдання 3.

Які органи з тих, що опромінюються при контрасному рентгенологічному дослідженні нирок, мають найбільшу радіочутливість?

А.Яєчники. В.М язи тазу. С.М язи живота. D. Шкіра.

Е.Кістки тазу.

Завдання 4.

Двом хворим з діагнозом рак прямої кишки призначено променеву терапію. За даними гістологічного дослідження у одного з хворих – екзофітний ріст пухлини та значний рівень її васкулярізації, у іншого – ендофітний ріст та нерівномірна васкулярізація.

Який ефект від променевої терапії слід очікувати у цих пацієнтів?

А. Променева терапія буде однаково ефективна.

В. Променева терапія буде більш ефективна у першого хворого.

С. Променева терапія буде більш ефективна у другого хворого.

D. Променева терапія буде однаково не ефективна.

Завдання 5.

Хвора С., 40 років, звернулася до лікаря зі скаргами на наявність щільного утворення правої молочної залози. Гістологічне дослідження визначило рак молочної залози. Хвору направлено на променеву терапію.

1.Яка ціль променевої терапії у даному випадку?

А. Симптоматичне лікування. В. Радикальне. С.Паліативне.

2.Який вид випромінювання доцільно використувати?

А. Ультрафіолетове. В. γ-кванти. С. Рентгенівське. D. Протони.

Е. Інфрачервоне.

3.Від чого залежить вибір пухлинної дози?

А. Стать хворого. В. Гістологічна будова пухлини . С. Тривалість захворювання. D. Характер росту пухлини.

Е. Вид випромінювання.

4.Оберіть пухлинну дозу.

А. 80 Гр. В. 5 Гр. С. 160 Гр. D. 30 Гр. Е. 100 Гр.

5 Від чого залежить вибір поля опромінення?

А. Стать хворого. В. Колір шкури. С. Загальний стан хворого. D. Тривалість захворювання. Е. Характер росту пухлини.

6.Оберіть ритм опромінювання.

А. Дрібний. В.Безперервний. С.Одноразовий

7. Які місцеві променеві реакції слід очікувати в даному випадку?

А. Ерітема. В. Некроз шкіри. С. Лейкопенія.

8. Які загальні променеві реакції можливі у даного хворого?

А.Сухий радіодерматит. В.Вологий радіодерматит. С. Ерітема.

D. Порушення діяльності травного тракту. Е .Лейкопенія

Правильна відповідь у другому завданні – Е.

На занятті Ви отримуєте індивідуальне завдання (тести, що містять ситуацію, котра потребує оцінки гранично допустимих доз, засобів захисту від іонізуючих випромінювань або виписку з історії хвороби пацієнта з онкологічним захворюванням, котрому призначено променеву терапію) та стандартні запитання щодо радіочутливості органів і тканин, мети, виду променевої терапії, джерел випромінювання, полів, доз, ритмів опромінювання, загальних та місцевих реакцій на опромінювання та виконує його самостійно.

Короткі методичні вказівки до проведення практичного заняття.

На початку заняття буде перевірено виконання домашніх завдань. Потім Ви отримаєте завдання-тести для самостійної роботи, правильність вирішення яких буде перевірена на обговорена наприкінці заняття.

Тематична карта проведення практичного заняття

№ ета-пу	Етапи роботи	Час хв.	Засоби навчання	Об-лад-нан-ня	Місце проведення занять
1. 2. 3. 4.	Перевірка і корекція підготовки до заняття. Самостійна робота з завданнями-тестами. Розбір виконаних завдань. Підсумки роботи.	10 30 35 5	Графи логічної структури теми, (додатки 1.1 і 1,2), таблиці, стенди. Індивідуальні завдання-тести кластерного типу		Навчальна кімната