2.2. Матеріальний зміст міжнародної економіки та її структура

Матеріальний зміст (субстрат) міжнародної економіки, як підсистеми світового господарства це — сукупність економічних відносин, що складаються в результаті міжнародного обміну товарами, переміщення капіталів за межі національних кордонів, міжнародної міграції робочої сили.

До структури міжнародних економічних відносин входять:

• міжнародна торгівля товарами і послугами;

• валюта і валютні відносини;

• міжнародний кредит і прямі іноземні інвестиції;

• міжнародне переміщення трудових ресурсів;

• міжнародне переміщення технологій.

Відповідно до рівнів світового господарства у змісті міжнародної економіки та її структурних елементів можна виділити два рівні: а) рівень торговельних відносин між країнами і валютно-кредитних відносин, що зумовлюють торгівлю; це — коло відносин, що замикається на торгівлі між окремими країнами; б) наднаціональний (регіональний і транснаціональний) рівень:

• торговельні відносини всередині зон вільної торгівлі, а також корпоративний обмін;

• виробничо-інвестиційні відносини: прямі іноземні інвестиції ТНК;

• валютно-кредитні та фінансові відносини Євроринку, що опосередковуються міжнародними кредитними і фінансовими установами (Міжнародний валютний фонд (МВФ), Банк міжнародних розрахунків (БМР), Всесвітній банк та ін.);

• міграція робочої сили.

2.3. Суб'єкти міжнародної економіки

Для того, щоб дати системне визначення предмета міжнародної економіки, нам залишилось визначити основні її суб'єкти.

До суб'єктів міжнародної економіки належать організації, діяльність яких (торгівля, виробничо-інвестиційна, валютно-фінансова) виходить за національні кордони. Це різноманітні підприємства, фірми, держава (як господарський суб'єкт), транснаціональні корпорації і транснаціональні банки. Регулювання відносин, котрі складаються між цими суб'єктами, здійснюється на різних рівнях різними інститутами:

• на внутрішньонаціональному - державою;

• на регіональному - органами регіонального співробітництва;

• на глобальному – всесвітніми економічними організаціями (ЕКОСОР, ЮНКТАД, ЮНСІТРАЛ, ЮНІДО, ВОІВ, МОП та ін.).

2.4. Системне визначення предмета міжнародної економіки

Міжнародна економіка вивчає процеси і явища економічного життя суспільства, котрі носять міжнародний і в дедалі більшою мірою наднаціональний (глобальний) характер. Процеси ці — специфічні. Незвичайність проблем теорії міжнародної економіки, таких як торговельні бар'єри (митні збори, протекціонізм), закономірності та наслідки коливання валютних курсів, міжнародна міграція капіталів і робочої сили, ПІІ, платіжний баланс, світова криза заборгованості, — виокремлює власний предмет цієї науки з ряду інших економічних наук.

"...Поки існують суверенні держави, — зазначає американський економіст П. X. Ліндерт, — економіка світового господарства повинна залишитися самостійною науковою дисципліною" [15,с.15— 16].

Предметом міжнародної економіки як особливої науки і особливого курсу є відносини, які складаються між людьми в процесі торговельної, виробничо-інвестиційної, валютно-кредитної та фінансової діяльності, що виходить за межі національних кордонів і реалізуються в різних формах міжнародного бізнесу.

Специфічність змісту і структури міжнародної економіки як однієї з підсистем світового господарства, що перебуває у взаємозв'язку і взаємозалежності з іншими підсистемами, визначає ефективність застосування системного підходу до аналізу її проблем.

Системний підхід – це напрям методології наукового пізнання і соціальної практики, в основі якого лежить розгляд об'єктів як систем. Системний підхід орієнтує дослідження на розкриття цілісності об'єкта, на розгляд суті і закономірностей функціонування його частин (підсистем) з позицій цілого (на рівні цілісного організму), на виявлення багатоманітних властивостей і типів зв'язків у системі і зведення їх в єдину багатомірну картину.