- •Лекція 1
- •Тема 1. Заняття 1. Прилади для спостереження та виміру кутів та дальності.
- •1. Задачі, що вирішуються оптичними приладами. Основні характеристики.
- •Характеристики деяких оптичних приладів спостереження
- •2. Призначення, будова та основні технічні характеристики бінокля.
- •3. Призначення, будова та основні технічні характеристики артилерійської стереотруби.
- •Лекція 2
- •Тема 1. Заняття 2. Прилади для спостереження та виміру кутів та дальності.
- •1. Призначення, будова та основні технічні характеристики розвідувального теодоліту.
- •2. Призначення, будова та основні технічні характеристики стереоскопічного далекоміру.
- •3. Призначення, будова та основні технічні характеристики артилерійської бусолі.
- •4. Призначення та будова секундоміра та артилерійського компаса.
- •Лекція 3
- •Тема 1. Заняття 3. Прилади для спостереження та виміру кутів та дальності.
- •1. Призначення, склад, основні ттд та принцип дії лазерного далекоміру дак-2.
- •2. Способи визначення координат цілей.
- •1. Призначення, склад, основні ттд та принцип дії лазерного далекоміру дак-2.
- •Тактико-технічні дані:
- •2. Способи визначення координат цілей.
- •Лекція 4
- •Тема 1. Заняття 4. Прилади для спостереження та виміру кутів та дальності.
- •1. Рішення задачі зустрічі.
- •2. Суть та способи рішення балістичної задачі.
- •1. Рішення задачі зустрічі.
- •1.1. Суть рішення і векторні рівняння задачі зустрічі
- •1. Гіпотеза про рівномірний і прямолінійний рух цілі в будь-якій площині простору (лінійна гіпотеза).
- •2. Суть та способи рішення балістичної задачі.
- •2.1. Суть рішення балістичної задачі
- •2.2. Визначення основних балістичних величин
- •2.3. Врахування факторів, що спотворюють нормальну траєкторію польоту снаряда.
- •2.4. Визначення і врахування балістичних поправок.
- •2.5. Балістична і метеорологічна підготовка систем пус
- •5.6. Сумісне рішення задачі зустрічі і балістичної задачі
- •Лекція 5 Тема 2. Заняття 1. Прилади для підготовки установок для стрільби та ведення пристрілки.
- •1. Задачі, що вирішуються приладами для підготовки установок для стрільби.
- •1. Задачі, що вирішуються приладами для підготовки установок для стрільби.
- •2. Призначення, будова та основні технічні характеристики приладу управління вогнем.
- •Лекція 6.
- •2. Призначення та будова артилерійського поправника ап-7.
- •3. Призначення та будова хордокутоміру.
- •2. Фактори, що впливають на точність стрільби та їх врахування.
- •Лекція 8 Тема 3. Заняття 1. Прилади для балістичної, технічної та метеорологічної підготовки стрільби.
- •1. Призначення та задачі, що вирішуються приладами для балістичної підготовки.
- •2. Призначення, будова та основні технічні характеристики польової балістичної станції пбс-2.
- •3. Призначення та будова приладу для виміру довжини зарядної камори гармат пзк.
- •Лекція 9 Тема 3. Заняття 2. Прилади для балістичної, технічної та метеорологічної підготовки стрільби.
- •1. Призначення та задачі, що вирішуються приладами для технічної підготовки.
- •2. Призначення, будова та технічні характеристики гарматного квадранту і контрольного рівню.
- •Лекція 10 Тема 3. Заняття 3. Прилади для балістичної, технічної та метеорологічної підготовки стрільби.
- •1. Призначення та задачі, що вирішуються приладами для метеорологічної підготовки.
- •2. Призначення, будова та основні технічні характеристики метеорологічного комплекту.
- •3. Будова та правила роботи з батарейним термометром та польовим вітроміром.
- •Лекція 11
- •2. Призначення, будова та основні технічні характеристики гарматної панорами.
- •Основні тактико-технічні дані пг-1м:
- •3. Призначення, будова та основні технічні характеристики оптичного прицілу оп4м-45.
- •Основні тактико-технічні дані оп4м-45
- •Лекція 12
- •Основні тактико-технічні дані д726-45
- •2. Призначення та будова мінометного прицілу мпм-44м.
- •3. Призначення та будова гарматного коліматору к-1.
- •Основні тактико-технічні дані к-1:
2.5. Балістична і метеорологічна підготовка систем пус
При рішенні балістичної задачі необхідно знати відступи балістичних і метеорологічних факторів від їх нормальних значень. Ці відхилення визначаються в період балістичної і метеорологічної підготовки, і їх значення вводяться в СРП системи ПУС до стрільби. Таку підготовку необхідно проводити систематично у встановлені терміни. Від повноти і правильності балістичної і метеорологічної підготовки залежить точність рішення задачі стрільби, а отже, і її ефективність.
В період проведення балістичної і метеорологічної підготовки визначають:
- відступ початкової швидкості від табличного значення ΔV0 ;
- відступ густини повітря від нормального значення ΔП;
- відступ ваги снарядів від табличного значення ΔG,
- швидкість і напрям балістичного вітру.
Розглянемо стисло порядок визначення вказаних відхилень.
Відхилення початкової швидкості снаряда ΔV0
Відхилення початкової швидкості снаряда ΔV0 істотно впливає на балістику польоту снаряда. Причинами відхилення початкової швидкості є:
- знос каналу ствола гармати;
- зміна температури заряду;
- зміна хімічного складу пороху;
- відхилення ваги снаряда.
Сумарне відхилення початкової швидкості від нормальної можна визначити шляхом виміру спеціальним приладом швидкості снаряда при вильоті його з каналу ствола гармати. Практично зміну початкової швидкості визначають по зносу каналу ствола (по числу зроблених гарматою пострілів), оскільки цей фактор в основному впливає на зміну початкової швидкості. Інші перераховані фактори менш впливають на вказану зміну, в зарядах (поросі) застосовують спеціальні стабілізатори, перешкоджаючі зміні їх хімічного складу; зміна ваги снаряда при необхідності може враховуватися спеціальною поправкою.
Відхилення густини повітря ΔП
Як видно з рівняння стану газів:
зміна густини повітря П відбувається при зміні абсолютної температури Т і барометричного тиску р.
При цьому відхилення густини змінює силу опору повітря, а отже, змінює форму траєкторії і дальність польоту снаряда. Дію цього фактора можна враховувати і роздільно, тобто враховувати окремо відступи барометричного тиску Δр і відступ абсолютної температури ΔТ. При цьому роздільний облік необхідно вважати точнішим, оскільки відступ абсолютної температури ΔТ впливає не тільки на зміну густини повітря ΔП, але і на швидкість розповсюдження звуку, а остання входить у формулу опору повітря. Такий роздільний облік враховується в ПУС крупного калібру, де вплив останнього фактора був значним. У сучасних ПУС середнього і малого калібрів облік ведеться по відступах густини повітря.
Визначення відступів густини повітря ΔП, барометричного тиску Δр і абсолютної температури ΔТ виробляється шляхом обробки спеціальних артилерійських метеорологічних бюлетенів і періодично вводиться в СРП системи ПУС.
В цілях спрощення СРП відступ густини повітря ΔП можна враховувати з відповідним коефіцієнтом КVо через відступи початкової швидкості ΔVо, оскільки обидва ці фактори діють по одній лінії – лінії пострілу, тобто в прилад вводиться:
Відхилення ваги снаряда
При виготовленні артилерійських снарядів досить важко витримати їх табличну вагу. Тому в артилерії застосовуються снаряди з відхиленням ваги до чотирьох вагових знаків (один ваговий знак Λ рівний 2/3% від ваги снаряда). Зміна ваги снаряда викликає зміну початкової швидкості Vо і балістичного коефіцієнта C.
Із зовнішньої балістики відомо, чго збільшення ваги снаряда приводить до зменшення балістичного коефіцієнта C і початкової швидкості Vо. При цьому, зменшення балістичного коефіцієнта приводить до збільшення дальності польоту снаряда, а пониження початкової швидкості – до її зменшення. Унаслідок вказаних дій поправка на відступ ваги снаряда від нормальної для середнього і малого калібрів виходить невелика, тому вона в деяких системах ПУС зовсім не враховується. Для зменшення розсіювання при стрільбі підбирають снаряди з однаковими ваговими знаками.
Відносний балістичний вітер
У ПУС визначається поправка на відносний балістичний вітер. Швидкість W і напрям βw балістичного вітру визначаються шляхом обробки артилерійських метеобюлетенів. Набуті значення Wо і βwо перед стрільбою вручну вводяться в СРП ПУС.