- •Лекція 1
- •Тема 1. Заняття 1. Прилади для спостереження та виміру кутів та дальності.
- •1. Задачі, що вирішуються оптичними приладами. Основні характеристики.
- •Характеристики деяких оптичних приладів спостереження
- •2. Призначення, будова та основні технічні характеристики бінокля.
- •3. Призначення, будова та основні технічні характеристики артилерійської стереотруби.
- •Лекція 2
- •Тема 1. Заняття 2. Прилади для спостереження та виміру кутів та дальності.
- •1. Призначення, будова та основні технічні характеристики розвідувального теодоліту.
- •2. Призначення, будова та основні технічні характеристики стереоскопічного далекоміру.
- •3. Призначення, будова та основні технічні характеристики артилерійської бусолі.
- •4. Призначення та будова секундоміра та артилерійського компаса.
- •Лекція 3
- •Тема 1. Заняття 3. Прилади для спостереження та виміру кутів та дальності.
- •1. Призначення, склад, основні ттд та принцип дії лазерного далекоміру дак-2.
- •2. Способи визначення координат цілей.
- •1. Призначення, склад, основні ттд та принцип дії лазерного далекоміру дак-2.
- •Тактико-технічні дані:
- •2. Способи визначення координат цілей.
- •Лекція 4
- •Тема 1. Заняття 4. Прилади для спостереження та виміру кутів та дальності.
- •1. Рішення задачі зустрічі.
- •2. Суть та способи рішення балістичної задачі.
- •1. Рішення задачі зустрічі.
- •1.1. Суть рішення і векторні рівняння задачі зустрічі
- •1. Гіпотеза про рівномірний і прямолінійний рух цілі в будь-якій площині простору (лінійна гіпотеза).
- •2. Суть та способи рішення балістичної задачі.
- •2.1. Суть рішення балістичної задачі
- •2.2. Визначення основних балістичних величин
- •2.3. Врахування факторів, що спотворюють нормальну траєкторію польоту снаряда.
- •2.4. Визначення і врахування балістичних поправок.
- •2.5. Балістична і метеорологічна підготовка систем пус
- •5.6. Сумісне рішення задачі зустрічі і балістичної задачі
- •Лекція 5 Тема 2. Заняття 1. Прилади для підготовки установок для стрільби та ведення пристрілки.
- •1. Задачі, що вирішуються приладами для підготовки установок для стрільби.
- •1. Задачі, що вирішуються приладами для підготовки установок для стрільби.
- •2. Призначення, будова та основні технічні характеристики приладу управління вогнем.
- •Лекція 6.
- •2. Призначення та будова артилерійського поправника ап-7.
- •3. Призначення та будова хордокутоміру.
- •2. Фактори, що впливають на точність стрільби та їх врахування.
- •Лекція 8 Тема 3. Заняття 1. Прилади для балістичної, технічної та метеорологічної підготовки стрільби.
- •1. Призначення та задачі, що вирішуються приладами для балістичної підготовки.
- •2. Призначення, будова та основні технічні характеристики польової балістичної станції пбс-2.
- •3. Призначення та будова приладу для виміру довжини зарядної камори гармат пзк.
- •Лекція 9 Тема 3. Заняття 2. Прилади для балістичної, технічної та метеорологічної підготовки стрільби.
- •1. Призначення та задачі, що вирішуються приладами для технічної підготовки.
- •2. Призначення, будова та технічні характеристики гарматного квадранту і контрольного рівню.
- •Лекція 10 Тема 3. Заняття 3. Прилади для балістичної, технічної та метеорологічної підготовки стрільби.
- •1. Призначення та задачі, що вирішуються приладами для метеорологічної підготовки.
- •2. Призначення, будова та основні технічні характеристики метеорологічного комплекту.
- •3. Будова та правила роботи з батарейним термометром та польовим вітроміром.
- •Лекція 11
- •2. Призначення, будова та основні технічні характеристики гарматної панорами.
- •Основні тактико-технічні дані пг-1м:
- •3. Призначення, будова та основні технічні характеристики оптичного прицілу оп4м-45.
- •Основні тактико-технічні дані оп4м-45
- •Лекція 12
- •Основні тактико-технічні дані д726-45
- •2. Призначення та будова мінометного прицілу мпм-44м.
- •3. Призначення та будова гарматного коліматору к-1.
- •Основні тактико-технічні дані к-1:
2.2. Визначення основних балістичних величин
Для того, щоб артилерійський снаряд розірвався в розрахунковій точці траєкторії, необхідно виробити кути горизонтального і вертикального наведення гармати і установку дистанційного підривника, тобто визначити так звані гарматні координати.
Якщо стрільба виконується снарядами з недистанційними підривниками, то як третю гарматну координату необхідно розглядати час польоту tп, оскільки він визначає положення снаряда на траєкторії. При цьому відомо, що:
- кут вертикального наведення φ (ВН) є сумою попереджуючого кута місця εy і кута прицілювання α (УП) у вертикальній площині;
- кут горизонтального наведення Q (ГН) складається з попереджуючого курсового кута qy і кута прицілювання в горизонтальній площині (деривації) α1 = δ;
- установка дистанційного підривника N (трубка) є в масштабі час польоту tп.
На підставі вищевикладеного визначаємо суто балістичні величини: кути прицілювання α , α1 = δ і час польоту tп. Геометричні складові εy и qy кутів наведення φ (ВН) і Q (ГН) не є балістичними величинами і можуть бути визначені при рішенні задачі зустрічі.
Проте в сучасних системах ПУС, як правило, відразу визначають значення кута φ (ВН), не виробляючи роздільного обчислення геометричних і балістичних складових. Тому кут φ (ВН) необхідно розглядати як балістичну величину. Таким чином, до основних балістичних величин, визначуваних в системах ПУС, необхідно віднести:
- кут вертикального наведення φ (ВН);
- кут прицілювання у вертикальній площині α;
- кут прицілювання в горизонтальній площині α1 = δ;
- час польоту снаряда tп;
- установку дистанційного підривника N (трубка).
Всі основні балістичні величини є функціями координат розрахункової точки Ас у вертикальній площині, що проходить через гармату (рис.12).
Так, наприклад, таблиці стрільби можна розглядати як табульовані функції балістичних величин від горизонтальної площини дальності dc і висоти Нс. Тому можемо записати:
Окрім вказаних залежностей застосовуються і функції інших координат, наприклад похилої дальності Дс, і кута місця εc (УМс), і ін.
Враховуючи, що при стрільбі по рухомій цілі за розрахункову точку розриву снаряда Ас приймається точка зустрічі снаряда з ціллю Ау або, як це буде показано нижче, балістична точка Аб, всі балістичні залежності розглядатимуться як функції координат цих точок у вертикальній площині.
Залежності балістичних величин від геометричних координат задаються звичайно у вигляді таблиць або графіків. Всі балістичні величини в основному залежать від похилої Ду або горизонтальної dу дальностей і у меншій мірі - від висоти Hу або кута місця εy (УМу).
Як вказувалося раніше, положення точки розриву у вертикальній площині стрільби може визначатися і гарматними нелінійними координатами: кутом піднесення φ і часом польоту tп. Ці величини в свою чергу можна розглядати як аргументи наступних балістичних функцій:
Аналіз балістичних залежностей вигляду (5.2) показує, що більшість величин залежить в основному від часу польоту tп і у меншій мірі від кута піднесення φ або висоти Нc.