10 .Передавальна функція лінійних дискретних систем

Передавальна функція - динамічна характеристика об'єкта або системи, яка являє собою відношення перетвореного по Лапласу конкретного виходу об'єкту/системи до перетвореного по Лапласу конкретного входу при нульових початкових умовах. Більш просте тлумачення: це математичний вираз, який характеризує поведінку об'єкту в часі і яким відносно просто маніпулювати.

Передавальна функція є одним з ключових понять теорії керування. При управлінні у динамічних системах часто потрібно виконувати перетворення сигналу у сигнал іншої фізичної природи (класичний приклад — напругу на обмотках двигуна у частоту обертання ротора), при цьому перехідна функція являє собою диференціальне рівняння, яким складно оперувати при розрахунках. Застосування перетворення Лапласа до перехідної функції дозволило спростити диференціальні рівняння до алгебраїчних, а отже, спростило аналіз динамічних особливостей об'єктів.

Структурна схема передавальної функції.

Однією із найзручніших для аналізу динамічних систем є властивість перетворення Лапласа зводити оператори диференціювання в оригіналах до звичайного множення в зображеннях, а оператори інтегрування — в звичайне ділення. Так,

,

А враховуючи лінійність перетворення, складні диференціальні рівняння легко перетворюються в алгебраїчні:

Для отримання передавальної функції потрібно розділити перетворений вихідний сигнал на перетворений вхідний:

Для дискретних і дискретно-безперервних систем вводиться поняття дискретної передавальної функції. Нехай  — вхідний дискретний сигнал такої системи, а  — її дискретний вихідний сигнал, . Тоді передавальна функція такої системи запишеться у вигляді:

,

де і  —z – перетворення для сигналів і відповідно:

,

.

11 Види ліній зв’язку та їх основні властивості

Канал зв’язку - це сукупність призначених для передачі інформації на відстань технічних засобів та середовища розповсюдження.

За призначенням канал зв’язку поділяються: телефонні, телеграфні і т. д.

За характером експлуатації: виділені, комутовані.

Залежно від характеру коливань, які використовуються для передачі інформації, канали поділяють: електричні, акустичні, електромагнітні і т. д.

Лінії зв’язку поділяються на: основні і допоміжні.

Основні – це лінії зв’язку, які несуть секретну інформацію.

Залежно від режиму інформацію, що передає лінія, присвоюється цифра:

Лінія 1 – секретна інформація.

Лінія 2 – внутрішня телефонна мережа.

Лінія 3 – зовнішня телефонна мережа.

Класифікація ліній зв’язку за характером передавального середовища:

1. дротяні лінії(повітряні лінії, кабельні лінії. Кабельні дротяні лінії, які комутовані телефонною мережею загального користування, як лінія мережі абонентського телеграфу).

2. Високочастотні лінії зв’язку.

3. Повітряні лінії електропередачі високої напруги. Використовується для передачі телеметричних повідомлень.

4. Лінії радіозв’язку і радіорелейні лінії. Використовується для космічного, радіорелейного, УКХ, мобільного, пейджингового зв’язку.

5. Лінії розподілених силових мереж.

Переважаючий вплив різних типів зв’язку.

1. повітряний – систематичний вплив, що зростає із збільшенням частоти.

2. Коаксіальний кабель – систематичний вплив треті кола, що зменшується з ростом частоти внаслідок поверхневого ефекту.

3. Симетричний кабель – систематичний вплив, що збільшується з ростом частоти.

4. Оптичний кабель – систематичний і випадковий вплив, і при 30ГГц від частоти не залежить.